Постанова

від 30.07.2019 по справі 826/13602/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13602/17 Суддя першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Бужак Н.П. та Костюк Л.О.,

при секретарі - Кузик О.С.,

за участю:

представника позивача: - Солов`я А.В.,

представника відповідача: - Добрянської Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю БМБ Компаунд про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2017 року позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БМБ Компаунд про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, в якому просив:

- накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю БМБ Компаунд (код ЄДРПОУ 30406297), що знаходяться в банку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

21 травня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх. № 18314, відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві не вжито достатніх заходів для з`ясування відсутності або недостатності у платника податків майна для погашення податкового боргу, крім того, позивач звернувся до суду із вимогою про накладення арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках, не визначивши суму, яка підлягає арешту.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю БМБ Компаунд надано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.10.2007 р. Серія НОМЕР_1 , виданого виконкомом Калинівської селищної ради Броварського району, Київської області, яким підтверджується перебування у ТОВ БМБ Компаунд на праві приватної власності складських приміщень, А-2, площею 792,4 кв.м., контрольно-пропускного пункту, Б, площею 19,4 кв.м., станції пожежогасіння, В, площею 19,3 кв.м., свердловини, К, огорожі, №, тротуару, Т за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином, Головним управлінням ДФС у м. Києві не вжито достатніх заходів для з`ясування відсутності або недостатності у платника податків майна для погашення податкового боргу, при цьому суд звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках, не визначивши суму коштів, яка підлягає арешту.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю БМБ Компаунд взято на податковий облік в органах податкової служби 27.04.1999 року за №7208/4710/27.

Станом на 01.09.2017 року відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, ГУ ДФС у м. Києві надано довідку, згідно з якою за відповідачем станом на 13.09.2017 року рахується не погашений борг в загальній сумі 2764676,30 грн. в т.ч.:

- заборгованість по податку на додану вартість - 2152849,45 грн.;

- пеня за несплату податку на додану вартість - 518 926,44 грн.;

- штрафні санкції за порушення законодавства про патентування - 10750 грн.;

- заборгованість по податку на прибуток підприємств - 81527,87 грн.;

- пеня за несплату податку на прибуток підприємств - 622,54 грн.

На підтвердження податкової заборгованості відповідача ГУ ДФС у м. Києві також надано:

- облікову картку ТОВ БМБ Компаунд ;

- копію Акту №7577/23-2/30406297 від 17.11.2011 року Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ БМБ Компаунд (код ЄДРПОУ 30406297) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року; копію податкової вимоги №1270-25 від 14.07.2014 року;

- копію податкового повідомлення рішення №0000972302 від 01.12.2011 року з доказами вручення;

- копію Акту №59/16-10/30406297 від 22.07.2013 року Про результати документально позапланової виїзної перевірки ТОВ БМБ Компаунд (код ЄДРПОУ 30406297) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємостосунків із ТОВ Спецмонтаж ЛТД (код ЄДРПОУ 37478588) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. ;

- копію розрахунку по податковому боргу по податку на прибуток підприємств;

- копію розрахунку податкового боргу по податку на додану вартість;

- копію податкового повідомлення рішення №0002201640 від 07.08.2013 року з доказами вручення;

- податкову декларацію №9028265300 від 19.05.2014 року;

- податкову декларацію №9034643812 від 18.06.2014 року;

- податкову декларацію №9041005254 від 17.07.2014 року;

- податкову декларацію №9046860086 від 14.08.2014 року;

- податкову декларацію №9054065829 від 19.09.2014 року;

- уточнюючий розрахунок №9043852067 за 01.06.2014 року;

- уточнюючий розрахунок №9046864825 за 01.06.2014 року;

- копію податкового повідомлення рішення №0001962301/1 від 07.08.2014 року;

- копію податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року;

- копії податкових декларацій з податку на додану вартість за 2015 рік;

- копію податкового повідомлення рішення від 30.12.2016 року №6932615141;

- копію Акту перевірки від 16.12.2016 року №397/26-15-14-01-03/30406297;

- копію розрахунку штрафних санкцій до Акту перевірки від 16.12.2016 року №397/26-15-14-01-03/30406297;

- копію Акту камеральної перевірки від 15.03.2016 року №1637/26-52-12-01-14-30406297;

- копію розрахунку штрафних санкцій до акту камеральної перевірки від 15.03.2016 року №1637/26-52-12-01-14-30406297 з доказами вручення;

- копію податкового повідомлення-рішення від 16.03.2016 року №0026991207;

- копію податкового повідомлення-рішення від 16.03.2016 року №0026951207;

- копію податкового повідомлення-рішення від 21.06.2016 року №0046261201;

- копію податкового повідомлення-рішення від 30.05.2016 року №0044251201;

- копію Акту камеральної перевірки від 13.04.2016 року №2992/26-52-12-01-14-30406297;

- копію Акту про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності від 25.04.2016 року №3611/26-52-12-01-14/30406297 з доказами направлення;

- копію Акту камеральної перевірки від 30.08.2016 року №8106/26-52-12-01-14/30406297;

- копію Довідки №14306/9/26-15-17-04-31 від 14.09.2017 року.

Крім того, позивачем у справі надано довідку №14302/9/26-15-17-04-31 від 14.09.2017 року з переліком відкритих у банках рахунків згідно даних ІС Податковий блок якою підтверджено відкриття ТОВ БМБ Компаунд рахунків у таких банках: ПАТ А-БАНК , ПАТ ВЕРНУМ БАНК , КРД АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ , АТ ОТП БАНК , Казначейство України.

На спростування доводів позивача, відповідачем надано копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.10.2007 року, згідно якого їм на праві власності належать складські приміщення, А-2, площею 792,4 кв.м.; контрольно-пропускний пункт, Б, площею 19,4 кв.м.; станція пожежогасіння, В, площею 19,3 кв.м.

У зв`язку із наявністю податкового боргу у розмірі 2764053,76 грн., який не сплачений у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Питання адміністративного арешту майна платника податків врегульовані статтею 94 ПК України.

Так, пункт 94.3 вказаної статті передбачає, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Положення пункту 94.2 статті 94 ПК України визначають, що арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних постав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

- відсутні дозволи (ліцензії ) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Частиною другою пункту 94.6 названої статті встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Тобто, за змістом наведених правових норм законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування:

1) арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;

2) адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (не виключно обов`язку сплатити податкове зобов`язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (в залежності від виду майна).

При цьому накладення арешту на кошти платника податків у банку обмежене сумою податкового боргу такого платника.

Обов`язковою умовою для накладення арешту є відсутність відповідного майна, яка має бути встановлена саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, в іншому разі, вимога про застосування арешту коштів є передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред`явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що містяться в матеріалах справи вбачається, що у власності ТОВ БМБ Компаунд перебуває наступне нерухоме майно:

- нежитлові будівлі, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 ;

- нежитлова будівля, загальною площею 178,4 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_3 ;

- нежитлова будівля, адміністративна будівля, адреса розташування АДРЕСА_3 .

У інформаційній довідці відображено, що нежитлові будівлі та адміністративна будівля за адресою розташування АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 перебувають під обтяженням іпотекою на підставі іпотечного договору №2155 від 16.11.2007 р. та іпотечного договору №2421 від 05.08.2008 р. відповідно.

Щодо нежитлових будівель загальною площею 178,4 кв.м. розташованих за адресою Київська обл., м. Бровари АДРЕСА_3 судом першої інстанції вірно встановлено, що 12.07.2016 року податковим керуючим ОСОБА_1 на підставі рішення начальника Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 20.03.2014 р. №2474/10/26-52-25-33 про опис майна у податкову заставу складено Акт №54/26-52-17-20 опису майна, яким проведено опис майна ТОВ БМБ Компаунд , а саме, нежитлових будівель, реєстраційний номер №10069078 у кількості 1 об`єкт вартістю 1693125,03 грн., загальною площею 178,4 кв.м., розташованих за адресою АДРЕСА_1

З метою з`ясування наявності у платника іншого майна ГУ ДФС у м. Києві на адресу ТОВ БМБ Компаунд надіслано лист №20605/10/26-15-17-04-32 від 10.07.2017 року, копія якого міститься в матеріалах справи, у якому повідомлено платнику про наявність заборгованості та запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання листа надати перелік майна яке перебуває у власності платника, його балансову вартість, фінансовий звіт за останній звітний період та детальну розшифровку активів підприємства.

У відповідь на лист платник повідомив про розбіжності у сумі заборгованості. Іншу запитувану інформацію позивачу не надав.

Пізніше позивачем на адресу відповідача надіслано лист №27221/10/26-15-17-04-32 від 01.09.2017 року з аналогічним проханням.

У відповідь на лист платник повідомив про розбіжності у сумі заборгованості. Запитувану інформацію щодо майна та активів відповідач позивачу не надав.

Таким чином, на час розгляду даної справи як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції на підтвердження відсутності у відповідача майна, на яке може бути звернуто стягнення, ГУ ДФС у м. Києві названо Акт від 11.09.2017 року №54/26-52-17-20.

Тим часом до позову додано Акт від 12.07.2016 року №54/26-52-17-20, складений податковим керуючим на підставі рішення начальника Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 20.03.2014 р. №2474/10/26-52-25-33 про опис майна у податкову заставу.

Будь-якого іншого акта, зокрема, від 11.09.017 року №54/26-52-17-20, позивачем не надано.

Натомість відповідачем надано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.10.2007 року Серія НОМЕР_1 , виданого виконкомом Калинівської селищної ради Броварського району, Київської області, яким підтверджується перебування у ТОВ БМБ Компаунд на праві приватної власності складських приміщень, А-2, площею 792,4 кв.м., контрольно-пропускного пункту, Б, площею 19,4 кв.м., станції пожежогасіння, В, площею 19,3 кв.м., свердловини, К, огорожі, №, тротуару, Т за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що Головним управлінням ДФС у м. Києві не вжито достатніх заходів для з`ясування відсутності або недостатності у платника податків майна для погашення податкового боргу.

В апеляційній скарзі позивачем не спростовано доводів суду першої інстанції та відповідача щодо наявності в останнього додаткового нерухомого майна, вартість якого достатня для погашення податкового боргу (відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.10.2007 року Серія НОМЕР_1 ).

При цьому варто також наголосити, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках, не визначивши суму коштів, яка підлягає арешту.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Такий висновок суду узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, що підтверджується ухвалами від 16.05.2016 року по справі №808/4300/14 та від 15 лютого 2017 року по справі №821/2046/14.

Разом з тим, в апеляційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві не наводить розрахунків та точної суми, на яку повинен бути накладений арешт.

Інші доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Н.П.Бужак

Л.О.Костюк

Повний текст виготовлено 30 липня 2019 року.