Ухвала

від 25.02.2019 по справі 826/13563/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13563/16

У Х В А Л А

25 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТехноНіколь-ЦЕНТР до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2018 року позов задоволено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Частиною третьою статті 59 КАС встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що право участі у розгляді справи від імені юридичної особи має право її керівник чи інша особа, уповноважена на це законом, статутом чи іншим положенням. При цьому, юридична особа також має право брати участь у розгляді справи через представника, повноваження якого мають бути підстережені довіреністю, яка видана за підписом уповноваженої на це посадової особи.

Зі змісту поданої апеляційної скарги вбачається, що вона підписана представником скаржника ОСОБА_2, на підтвердження повноважень якого надано скан-копію довіреності.

Частиною шостою статті 59 КАС передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Таким чином, учасник справи має право на звернення до суду із апеляційною скаргою через представника, зокрема, на підставі копії відповідного документа (довіреності), що засвідчений суддею чи у визначеному законом порядку.

Актами законодавства, що регулюють порядок засвідчення копій документів, є Національний стандарт України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 , затверджений наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55 (далі - ДСТУ 4163-2003); Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015р. №1000/5 (далі - Правила №1000/5); інструкції з діловодства в окремих органах державної влади та інші.

Відповідно до пункту 1 Правил №1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 8 глави 10 розділу ІІ Правил №1000/5 порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.

Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки Для копій . У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка Копія .

Зазначеним нормам кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.

Згідно підпункту 7 пункту 3 Розділу ІІ Правил №1000/5 у посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що під засвідченням в установленому порядку копії документа слід розуміти не лише формальне виконання вимог щодо змісту напису про засвідчення копії, а й наявність в особи, яка вчиняє цей напис, повноважень на вчинення такої дії як це передбачено пунктом 7 глави 10 розділу ІІ Правил №1000/5. В інакшому випадку копія не набуває юридичної сили (пункт 2 глави 10 розділу ІІ Правил №1000/5).

Так, копію довіреності особи, яка підписала апеляційну скаргу у встановленому порядку не засвідчено: відсутня дата засвідчення копії, назва посади, напис про засвідчення копії довіреності вчинений самою ОСОБА_2, однак доказів наявності у цієї особи повноважень на вчинення такої дії (засвідчення копій документів скаржника, у тому числі довіреностей) до апеляційної скарги долучено не було, а матеріали справи не містять.

Інших оригіналів або належним чином засвідчених копій документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, матеріали справи не містять.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що для цілей застосування вимог процесуального законодавства, питання підтвердження повноважень особи на вчинення нею юридично значимої дії - засвідчення копії документа, внаслідок чого така копія набуває юридичної сили та статусу належного доказу у судовому процесі, має важливе значення та не є формальним. Зокрема, засвідчення копії довіреності не уповноваженою на це особою, виключає юридичну силу такої копії і, як наслідок, повноваження представника, яким на підставі такої копії вчинялися юридично значимі дії.

Також варто відмітити, що перевірка судом нижчої інстанції повноважень особи, яка підписала апеляційну (касаційну) скаргу, допуск її до розгляду справи на підставі документів (їх копій), які не можуть бути доказом повноважень цієї особи, у тому числі в суді вищої (апеляційної, касаційної) інстанції, не є для суду вищої (апеляційної, касаційної) інстанції обставиною, яка не підлягає доказуванню та не відміняє обов'язку суду вищої (апеляційної, касаційної) інстанції перевіряти повноваження такої особи. Тобто встановлені судом першої інстанції певні обставини справи (зокрема тих, що стосуються повноважень учасників справи та їхніх представників) не є обов'язковими для суду апеляційної інстанції. Подібний підхід щодо повноважень учасників справи та їх представників висловив Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2018 року (справа №803/1965/17).

Відповідно до частини першої статті 74 КАС суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, додана до апеляційної скарги копія довіреності може бути прийнята судом як доказ, що посвідчує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, а отже в розумінні статей 55, 59 КАС, остання є неналежним представником у даній справі.

Аналогічні висновки судів попередніх інстанцій, зокрема щодо відсутності доказів на підтвердження повноважень особи, яка засвідчила довіреність, підтримував Верховний Суд у своїх рішеннях (постанови від 08 лютого 2019 року по справі №671/1281/18, від 19 лютого 2019 року по справі №804/2385/18, від 14 лютого 2019 року по справі №806/741/18, від 08 листопада 2018 року по справі №210/3433/17(2-а/210/183/17), від 25 вересня 2018 року по справі №817/782/18, від 19 вересня 2018 року по справі №803/1713/17, від 31 липня 2018 року по справі №806/637/18, від 31 травня 2018 року по справі №277/1071/17).

Щодо недоліків (відсутності) реквізитів напису про засвідчення копії довіреності, які унеможливлюють прийняття її як документа, що підтверджує повноваження особи, Верховний Суд наголошував у постановах від 08 листопада 2018 року по справі №809/1019/18, від 08 листопада 2018 року по справі №820/2419/18.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування викладених норм права у подібних правовідносинах палата, об'єднана палата або Велика Палата Верховного Суду не відступала (стаття 347 КАС).

Згідно пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги.

Колегія суддів наголошує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного оскарження судового рішення суду першої інстанції у встановленому законом порядку та права, за необхідності, заявити клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись статтями 34, 248, 256, 298 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2018 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов