Постанова

від 21.02.2019 по справі 826/9562/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9562/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства обмеженою відповідальністю СТ Профі Груп до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1772615147 від 17.07.2017 форми Р на суму 127 169,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2018 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт в апеляційній скарзі вказує на те що суд необґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки в даному випадку за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

В судове засідання з'явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про апеляційний розгляд справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає вирішенню спірного питання.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, з 11.05.2017 по 29.06.2017 на підставі направлень №467/26-15-14-07-02, №468/26-15-14-07-02, №1562/26-15-14-03-03 від 11.05.2017 та №3037/26-15-14-04-06 від 12.05.2017, виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві, згідно наказу Головного управління ДФС у м. Києві №3301 від 05.05.2017 та на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 12.05.2017 у справі №757/21157/17-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100060000117, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.09.2016 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст 212 Кримінального кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю СТ Профі Груп з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, утому числі під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ Печерськстрой (код 39989742) та ТОВ Кордон Трейд (код 40041739) за період з 01.10.2015 по 12.04.2017 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт перевірки №102/26-15-14-07-02-10/34679268 від 06.06.2017, відповідно до якого документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено порушення:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу, занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 127 169 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ СТ Профі Груп занижено податок на додану вартість в загальній сумі 141 298 грн., а саме: по періодах: листопад 2015 року в сумі 116 877 грн., грудень 2015 року в сумі 24 098 грн., квітень 2016 року в сумі 323 гривень;

- підпункту б пункту 176.2 статті 176 та підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України та пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міндоходів України від 21 січня 2014 року №49, та наказом Мінфіну України від 13 січня 2015 року №4, щодо подання не у повному обсязі та з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за 3-4 кв.2015, 1-4 кв.2016 та І кв. 2017, та несвоєчасно подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 1 кв.2016 року;

- пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI та пункту 1 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ;

- пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI у результаті несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

17.07.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №1772615147, яким Товариству з обмеженою відповідальністю СТ Профі Груп збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 127 169,00 грн.

Позивач, вважаючи, що таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не досліджувався реальний рух активів в процесі здійснення відповідної господарської операції, не наведено доказів залучення контрагента позивача до схеми мінімалізації податкового навантаження та отримання неправомірної податкової вигоди, зокрема, відсутні докази порушення фіскальних інтересів за результатами таких взаємовідносин, ухилення від сплати податків.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування податкового кредиту, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено, податковий орган, на підставі інформації з ІС Податковий блок щодо контрагента позивача, інформації, отриманої від оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві - пояснення посадової особи контрагента, яка заперечила факт підписання нею будь-яких документів щодо господарської діяльності ТОВ Кордон Трейд , дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зроблено висновок про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад-грудень 2015 року, квітень 2016 року у сумі 141 298 грн., а також заниження податку на прибуток за 2015 рік в сумі 127 169 грн.

Однак, як вказує позивач, відповідно до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою Указом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 у даній декларації не зазначається інформація, яка свідчить про те, що витрати TOB СТ ПРОФІ ГРУП були понесені в результаті діяльності саме з ТОВ Кордон Трейд .

Крім того, ГУ ДФС у м. Києві було надіслано інформаційну довідку вих. 87 від 23.06.2017 року, яка свідчить про те, що за період який перевіряється ТОВ СТ ПРОФІ ГРУП були великі матеріальні витрати на навчання, обладнання, матеріали та у декларацію з прибутку підприємства не відносилися деякі витрати, в тому числі і по підприємствам ТОВ Кордон Трейд та ТОВ ПЕЧЕРСЬКСТРОЙ .

Тому, ТОВ СТ ПРОФІ ГРУП підтверджує господарські відносини з ТОВ КОРДОН ТРЕЙД , але втрати, які були зазначені в декларації, виникли не в результаті діяльності з ТОВ КОРДОН ТРЕЙД , а з іншими контрагентами:

- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА АЛ.ФІ (ЕДРПОУ 37290601) - сума за господарськими відносинами з ТОВ СТ ПРОФІ ГРУП складає 4 400 000 грн. 00 коп.

- ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО АЗ-ФРУКТ (ЕДРПОУ 34878980) - сума за господарськими відносинами : ТОВ СТ ПРОФІ ГРУП складає 978 000 грн. 00 коп.

- з СПД ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) - сума за господарськими відносинами з ТОВ СТ ПРОФІ ГРУП складає 399 000 грн. 00 коп.

Загальна сума за господарськими відносинами ТОВ СТ ПРОФІ ГРУП з вищезазначеними суб'єктами господарювання складає 5 777 000 грн. 00 коп.

В матеріалах справи наявні оборотно-сальдові відомості, копії платіжних доручень, договори про надання послуг від 03.02.2014, укладені з СПД ОСОБА_4, договори поставки від 04.02.2013 укладений з ТОВ ФІРМА АЛ.ФІ , листування, договори поставки від 26.11.2012 укладені з ПП АЗ-ФРУКТ , копії платіжних доручень.

Первинна документація оформлена належним чином, містить відомості які послуги надавалися, що в свою чергу свідчить по здійснення господарських взаємовідносинах в межах їх господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 КАС України не було доведено та надано доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

Колегією суддів досліджено первинні документи, які згідно з п.44.1 ст. 44 ПК України, є підставою для податкового обліку, вказані документи, містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами.

Виконання договорів позивача підтверджується дослідженими судом документами, та вони відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року.

Враховуючи надані письмові докази на підтвердження взаємовідносин з контрагентами, висновки податкового органу сформовані виходячи з припущень стосовно можливих порушень податкового законодавства контрагентом позивача, а відносини безпосередньо між учасниками операцій, на підстав якої сформовані дані податкового обліку, не досліджено.

Апелянт не навів жодних інших обставин та доказів, які б свідчили про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.

На момент здійснення фінансово-господарських операцій, суб'єкти господарювання володіли повною право- та дієздатністю, діяв відповідно до положень Закону України Про господарські товариства , а також Господарського та Цивільного кодексів України, зареєстровані в ЄДР, мали право виписувати податкові накладні.

Не може свідчити про нереальність господарських операцій участь контрагента позивача у кримінальних справах, оскільки згідно діючого законодавства України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Такий висновок цілковито узгоджується з положенням ст. 61 Конституції України, згідно якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Будь-яких доказів вже встановленого факту злочину, за наслідками розгляду кримінального провадження судом по його суті (вироку суду, закриття справи по нереабілітуючим обставинам, іншого), відповідачем до справи не надано.

Платник податків не повинен нести негативних наслідків, у зв'язку з вчиненням своїм контрагентом порушень податкового законодавства України.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з'ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства обмеженою відповідальністю СТ Профі Груп до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2018 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 26.02.2019