Постанова

від 26.02.2019 по справі 816/3036/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

26 лютого 2019 року

справа №816/3036/15

адміністративне провадження №К/9901/41910/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач)

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції матеріали адміністративної справи №816/3036/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АС-Нафтогазресурс

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області

про стягнення коштів,

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у складі судді Єресько Л.О.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у складі колегії суддів Бартош Н.С., Курило Л.В., Русанової В.Б. у справі №816/3036/15,

У С Т А Н О В И В:

І. ПРОЦЕДУРА

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю АС-Нафтогазресурс (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося із позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - податковий орган, перший відповідач), Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області (далі - орган казначейства, другий відповідач), в якому просило стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5 871 166 грн. шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю АС-Нафтогазресурс : п/р 26003010000840 в ПАТ Авант-банк , м. Київ, МФО 380708, а також стягнути з Державного бюджету України суму пені за прострочення погашення заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 942 241 грн 50 коп. шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок платника податків: п/р 26003010000840 в ПАТ Авант-банк , м. Київ, МФО 380708.

17 вересня 2015 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду позов задоволено частково, стягнуто на користь Товариства (ідентифікаційний код 37959056) з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області (ідентифікаційний код 38019510) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 871 166 грн. з розрахункового рахунку № 31117030700002 Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами .

07 грудня 2015 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю АС-Нафтогазресурс до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Управління державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області про стягнення коштів відмовлено.

27 вересня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду рішення попередніх судових інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, з мотивів того, що за умови підтвердження права платника податків на отримання бюджетного відшкодування, належним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання податкового органу до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку стосовно суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Після направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій він просив суд зобов'язати першого відповідача надати органу казначейства висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 5 871 166 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю АС-Нафтогазресурс (код ЄДРПОУ 37959056) за січень-серпень 2013 року, листопад 2013 року, квітень 2014 року.

06 грудня 2016 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, позовні вимоги задоволено та зобов'язано ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області надати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Полтава Полтавської області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 5 871 166 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю АС- Нафтогазресурс (код ЄДРПОУ 37959056) за січень-серпень 2013 року, листопад 2013 року, квітень 2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджена рішеннями судів, що набрали законної сили, а тому у відповідача виник обов'язок щодо подання висновку про відшкодування податку на додану вартість органові державної казначейської служби.

19 травня 2017 року у Вищому адміністративному суді України зареєстровано касаційну скаргу податкового органу.

У поданій касаційній скарзі перший відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами положень статті 200 Податкового кодексу України, пунктів 6, 8 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39, пунктів 2-5 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року № 68/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 199/18937. Перший відповідач зазначає, що формування висновків про суми відшкодування податку на додану вартість передбачено після надходження узагальнених матеріалів щодо відшкодування сум податку на додану вартість від державної податкової служби регіонального рівня. Вказані суми не були включені до зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування податку на додану вартість коштами у кожному регіоні у розрізі платників.

19 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу податкового органу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали (суддя - Маринчак Н. Є.).

07 липня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України податковому органу продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги до 29 серпня 2017 року.

14 вересня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 816/3036/15.

06 жовтня 2017 року Товариством подано до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач спростовує доводи касаційної скарги податкового органу, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

26 вересня 2017 року справа № 816/3036/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20 березня 2018 року справа № 816/3036/15 разом з матеріалами касаційної скарги надійшла до Верховного Суду.

23 серпня 2018 року податковим органом до Верховного Суду подано клопотання про призначення розгляду справи у судовому засіданні, яке не підлягає задоволенню з огляду на вимоги частини п'ятої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у листопаді 2014 року платником податків до контролюючого органу подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість із сумою бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунки платника у банку за січень 2013 року в розмірі 511 779 грн, за лютий 2013 року в розмірі 212 841 грн, за березень 2013 року в розмірі 213 099 грн, за квітень 2013 року в розмірі 836 659 грн, за липень 2013 року в розмірі 474 333 грн, за серпень 2013 року в розмірі 202 817 грн, за листопад 2013 року в розмірі 375 077 грн та за квітень 2014 року в розмірі 13 403 грн, у загальному розмірі 5 871 166 грн.

Разом з уточнюючими розрахунками Товариство подало заяву про повернення сум бюджетного відшкодування (додаток 4) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3).

У період з 01 січня 2015 року по 27 січня 2015 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування платником податків від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень-серпень 2013 року, листопад 2013 року, квітень 2014 року, за результатами якої складено акт від 02 лютого 2015 року № 300/16-01-15-02/3795056 (далі - акт перевірки).

19 березня 2015 року на підставі висновків акта перевірки податковим органом прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення № 0011151502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 410 791 грн, № 0011161502, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку, заявленого в уточнюючих розрахунках на суму 5 460 375 грн, та № 0011191502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року на суму 39 775 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення скасовані судовими рішеннями, які набрали законної сили, ухваленими у справі № 816/1139/15-а.

ІІІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Предметом спору у цій справі є правомірність дій (бездіяльності) податкового органу щодо неподання в порядку, визначеному чинним законодавством, висновку про повернення Товариству суми бюджетного відшкодування після підтвердження таких сум за наслідком скасування податкових повідомлень-рішень у судовому порядку.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ВІДШКОДУВАННЯ СТАНОМ НА ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) та строки проведення розрахунків до 01 січня 2017 року визначались положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість визначено статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (далі - Порядок №39) та Порядком формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року №68/23 (далі - Порядок №68/23).

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктами 200.10 - 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Абзацом другим пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Норми Порядків №39 та №68/23 регламентують діяльність та порядок взаємодії органів державної податкової служби між собою, а також з органами Державного казначейства України у процесі відшкодування податку на додану вартість.

За змістом пунктів восьмого та дев'ятого Порядку №39 висновок про суми відшкодування податку на додану вартість та узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість є підставами для здійснення відшкодування таких сум органами державної казначейської служби.

Згідно з положеннями пункту четвертого Порядку №68/23 за результатами підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість податкові органи місцевого рівня формують висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, реєстри яких направляють до центрального органу державної податкової служби для формування узагальненої інформації.

На підставі пункту п'ятого Порядку №68/23 на центральний орган державної податкової служби покладено обов'язок не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснити формування узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках. Таку узагальнену інформацію не пізніше наступного робочого дня після її формування центральний орган державної податкової служби надсилає до Державного казначейства України і одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

В аналогічних справах за правовідносинами, що склались у 2012-2015 роках, Верховний Суд України напрацював правову позицію, відповідно до якої бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом державної казначейської служби з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком №39, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку (постанови Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі №21-4371а15, від 2 грудня 2015 року у справі №21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі №21-452а16, від 7 березня 2017 року у справі №820/19449/14).

За правовою позицією Верховного Суду України цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування податку на додану вартість у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю. Відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а отже суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Відтак, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за правовою позицією Верховного Суду України визнано неправильним способом захисту прав платника податків. Правильним механізмом визнано зобов'язання контролюючого органу виконати покладені на нього законом і підзаконними актами обов'язки щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що за умови проведення перевірки заявлених до бюджетного відшкодування сум, підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, складення відповідної довідки про відсутність встановлених порушень, у платника податку на додану вартість виникає безспірне право на отримання таких сум.

Суди попередніх інстанцій на виконання вимог частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) врахували вказівки суду касаційної інстанції та обрали такий спосіб судового захисту, який був ефективним і є таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

При цьому обраний судами спосіб судового захисту відповідає змісту позовних вимог та нормативному регулюванню процедури бюджетного відшкодування, яка існувала станом на час здійснення спірних правовідносин.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі №816/3036/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер