Постанова

від 20.06.2007 по справі 7/261-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/261-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20 червня 2007 р.                                                                                   № 7/261-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничо  комерційної фірми "Техметалосервіс"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.2007

у справігосподарського суду Дніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НВП Енергія"

доТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничо комерційної фірми "Техметалосервіс"

простягнення 26205, 15 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:не з'явились

від відповідача:не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 23.10.2006 господарського суду Дніпропетровської області  позовні вимоги задоволено частково.

Стягнено з ТОВ науково-комерційної фірми "Техметалосервіс" на користь ТОВ "НВП Енергія" –26000 грн. 00 коп. основного боргу, 260 грн. 00коп. витрат на оплату державного мита та 117 грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою від 22.02.2007 Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення від 23.10.2006 господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Не погоджуючись  з судовими рішеннями ТОВ науково-виробничо  комерційної фірми "Техметалосервіс" звернулось  до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами  порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 887-891 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що ТОВ "НВП Енергія" (виконавець) та ТОВ науково-комерційна фірма "Техметалосервіс", (замовник) уклали договір № 9-11/05 від 09.11.2005 за умовами якого позивач розробляє та передає науково-технічну продукцію: "Проектні проробки по компоновці підприємства по переробці металу" потужністю 300 тис. тон на рік.

Ціна робіт і порядок розрахунків визначені п.п.4.1,4.2,4.3 договору разом з ПДВ вартість робіт складає 52000грн.00коп.

Замовник, для виконання робіт повинен сплатити авансовий платіж у розмірі 50% від загальної вартості робіт за договором, що складає 21666 грн. 67 коп. Остаточний розрахунок замовник здійснює після підписання акту приймання-передачі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця.

Пунктами 5.1-5.3 договору встановлено порядок здавання та приймання робіт.

Платіжним дорученням № 1511 від 25.11.2005  відповідач  перерахував  авансовий платіж відповідно до п. 4.2 договору у сумі 26000,00грн. 29.12.2005,  тобто в межах встановлених договором строків, позивачем передано відповідачу проектні проробки. Факт отримання документації відповідачем не заперечується.

28.03.2006 позивачем надіслано відповідачу акт здачі –приймання виконаних робіт, який останнім не підписаний. Розрахунок за виконані позивачем роботи не здійснено.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших акті цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаї ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарський суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу України, що регулюють підрядні відносини на проектні та пошукові роботи.

Відповідно  ст.889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплати її частинам після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що  замовник протягом 10 робочих днів після одержання розробленої документації  зобов'язаний направити виконавцю примірник підписаного акту приймання - передачі документації або направити мотивовану відмову від приймання документації.

Господарським судом встановлено, що вказані умови договору відповідачем не виконано. Після отримання пояснень на поставлені запитання відповідач будь-яких заперечень не надіслав. Отримана проектна документація ним прийнята і не повернена.

Належних доказів невідповідності отриманої документації умовам затвердженого завдання відповідачем господарському суду не надано.

Спірним договором сторони не визначили конкретні строки оплати виконаних робіт. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором. 15.05.2006 позивачем пред'явлено вимогу про оплату вартості виконаних робіт, однак, відповідачем оплата робіт не здійснена.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що  господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх  скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 22.02.2007 Дніпропетровського апеляційного господарського суду  зі  справи № 7/261-06 залишити без змін.

       Головуючий                                                         В.С. Божок

      Судді                                                                    Т.Ф.Костенко

                                                                                                   Г.П.Коробенко