Постанова

від 20.06.2007 по справі 15/435-06-11580

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/435-06-11580

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20 червня 2007 р.                                                                                   № 15/435-06-11580  

             Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кравчука Г.А.

суддів :Мачульського Г.М.,Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачаЛисенко О.П. дов. №02 від 10.01.2007 р.

відповідачаОстапова В.В. дов. №59 від 30.10.2006 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавного підприємства "Іллічівський  морський торговельний порт"

на рішеннягосподарського суду  Одеської області від 20.03.2007 р.

у справі№15/435-06-11580

за позовомКомпанії "Alfa Trade N. V. "

доДержавного підприємства "Іллічівський  морський торговельний порт"

простягнення 127 426,73 дол. США

В С Т А Н О В И В:

Компанія "Alfa Trade N. V." (Бельгія) звернулася до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням уточнень)  до Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (надалі Порт) про стягнення 127 426,73 дол. США.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Портом, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, надані Компанії транспорті послуги, до вартості яких відповідач включив податок на  додану вартість (ПДВ) за ставкою 20%. Однак, на думку позивача, Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає об'єктом оподаткування операції з поставки "супутніх послуг", а саме такі послуги пов'язані з транзитом вантажів були надані відповідачем позивачу при імпорті руди. Таким чином суми ПДВ у загальному розмірі 127 426,73 дол. США перераховані  Порту Компанією  за вказані послуги, є надлишково сплаченими і підлягають поверненню.

Доповідач: Шаргало В.І.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.03.2007 року (суддя Петров В.С.) позов задоволено, з Державного підприємства "Іллічівський  морський торговельний порт" на користь Компанії "Alfa Trade N. V."  стягнуто безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 127 426,73 дол. США. та відповідні судові витрати. Судове рішення мотивоване тим, що поставка товару, послуги з транспортування якого надавалися портом, здійснювалась на умовах DDU –станція призначення товару, тому відповідно до правил Інкотермс - 2000 витрати з транспортування товару з порту перевантаження до станції призначення включаються до контрактової вартості товару, що імпортується; операції з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України Портом не здійснювались, оскільки надані відповідачем послуги є супутніми.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, Державне підприємство "Іллічівський  морський торговельний порт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом п.п.1.1.4 ст.1 та п. 3.1.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" та неврахування положень ст. ст. 188, 200, 266 Митного кодексу України, просить його скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.

У відзиві на касаційну скаргу Компанія "Alfa Trade N. V.", просить оскаржуване рішення залишити без зміни як законне та обґрунтоване, а касаційну скаргу –без задоволення  як безпідставну.  

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін,  розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування  господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом під час розгляду справи встановлено, що на підставі укладених контрактів для ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" та ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" іноземними компаніями через ДП „Іллічівський морський торговельний порт"   поставлялися руди кольорових металів на умовах поставки DDU - станцією призначення яких було визначено Нікополь, Нікель-Побужський.

Позивачем Компанією „Alfa Trade N. V." укладені договори з постачальниками за якими позивач зобов'язався здійснювати організацію і операції по прийому з морських суден та зберіганню руди, а також її навантаження на залізничні вагони.

Між ДП „Іллічівський морський торговельний порт" та Компанією „Alfa Trade N. V." укладено договір №299 від 30.12.2005 р., відповідно до якого Порт зобов'язався від імені та за дорученням позивача здійснити організацію і операції по прийому від суден, що надходять на адресу відповідача, імпортних і/або транзитних руд кольорових металів навалом у кількості 1 280 000 тон, по 320 000 тон щоквартально, а також здійснити зберігання імпортного вантажу та його навантаження на залізничні вагони по нарядах позивача вагою, що зазначена у нарядах, а в окремих випадках за дорученням відповідача, зазначеним у нарядах, - вивантаження вантажу по переважуванню на залізничних вагах станції Іллічівськ. Також відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язався оплатити послуги порту по ставках і тарифах, чинних на день надання послуг та/або відвантаження вантажу.

На виконання умов договору № 299 від 30.12.2005 р. Порт у 2006 році надавав позивачу послуги з транспортування товарів, за які Компанія „Alfa Trade N. V." розрахувалась з відповідачем, сплативши у тому числі і 127 426,73 дол. США ПДВ, вказані Портом у рахунках. При  цьому судом встановлено, що вантаж (товар) прибув до Порту,  перевантажувався на залізничний транспорт і був взятий під митний контроль. Завершення митного оформлення товару відбувалося на станціях призначення.

Відповідно до правил Інкотермс - 2000 витрати з транспортування товару з порту перевантаження до станції призначення були включені до контрактової вартості товару, податок на  додану вартість при імпорті вищеназваних товарів, щодо яких Портом надавалися послуги, був сплачений у повному обсязі.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями документів і не оспорюються сторонами, в тому числі і відповідачем.

Відповідно до п.1.14. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Статтею 155 Митного кодексу України визначено, що транзитні перевезення здійснюються як прохідний та внутрішній  митний транзит. Внутрішнім митним транзитом вважається, зокрема, переміщення товарів під митним контролем від пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту ввезення на митну територію України –до митного органу, розташованого на митній території України.

Згідно зі ст. 200 Митного кодексу України транзит –митний режим відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах діяльності одного митного органу без будь-якого  використання таких товарів на  митній території України.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку, що товари знаходилися в Порту в режимі транзиту, надані Портом послуги були супутніми, які  згідно з підпунктом 6.2.4 ст. 6, підпунктом 5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" не оподатковуються  податком на додану вартість (ПДВ), відповідачем безпідставно були нараховані та отримані  від позивача суми податку на додану вартість і постановив відповідне рішення.

З врахуванням викладеного колегія вважає безпідставними посилання відповідача у касаційній скарзі на неправильне застосування судом законодавства про податок на додану вартість та Митного кодексу України. Також у суду не було підстав для залучення до участі у справі державних податкових органів, оскільки спірні розрахунки проводилися лише між сторонами і питання подальшого перерахування відповідачем отриманих від позивача коштів не було предметом дослідження у даній справі.

З   огляду на викладене  колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи   господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись   статтями      1115 ,   1117 ,  1119,  11111 Господарського процесуального кодексу  України, Вищий  господарський суд  України  

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський  морський торговельний порт" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду  Одеської області від 20.03.2007р. у справі №15/435-06-11580 залишити без зміни.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.