Постанова

від 20.06.2007 по справі 13/5577

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/5577

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20 червня 2007 р.                                                                                   № 13/5577  

                     Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                Дунаєвської Н.Г.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Октант", м. Хмельницький

на постанову від 22.03.2007Житомирського апеляційного господарського суду

у справігосподарського суду № 13/5577Хмельницької області

за  позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тритон Лтд",                         м. Хмельницький

до

Закритого акціонерного товариства "Октант", м. Хмельницький

про

зустрічний позов

до

провизнання права власності на нежитлове приміщення  та стягнення 4 097,17 грн. майнової шкоди

Закритого акціонерного товариства "Октант", м. Хмельницький

Товариства з обмеженою відповідальністю " Тритон Лтд",                         м. Хмельницький

розірвання договору

за участю представників сторін:

від позивача -                                    Малукалова О.П.

від відповідача -                                Вахідова Т.Т.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Тритон Лтд" заявлено позов до Закритого акціонерного товариства "Октант" про визнання права власності на нежитлове приміщення.

На обгрунтування позову зазначено про те, що сторонами спору укладено договір відповідно до якого товариство "Октант" зобов'язано збудувати та передати у власність позивача нежитлове приміщення (торгову площу) розміром 128,4 м2.

Товариство "Тритон Лтд" виконало свої зобов'язання за договором, здійснило інвестування будівництва,  передавши відповідачу всю обумовлену у договорі грошову суму вартості  загальної площі вказаного приміщення.

Товариство "Тритон Лтд" не має змоги прийняти у власність збудоване приміщення, оформити правовстановлюючі документи, оскільки відповідач відмовляється надати необхідні для цього документи.

ЗАТ "Октант" заявлено зустрічний  позов про розірвання договору          № 11-ЖЛ-15 від 24.01.02, посилаючись на порушення строків інвестування, права забудовника переглядати вартість непроінвестованої площі.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.12.06 залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.03.07 позовні вимоги товариства "Тритон Лтд" задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що товариство "Тритон Лтд" умови договору про дольове інвестування житлового будівництва виконало належним чином. Вимоги товариства про визнання за ним права власності на нежитлове приміщення  площею 127 м2 на першому поверсі будинку № 45 по вул.Проскурівській у м.Хмельницькому є цілком правомірними, обгрунтованими належними доказами.

Зокрема, за умовами договору товариство "Тритон Лтд" може отримати збудований товариством "Октант" об'єкт у власність за умови інвестування 100 відсотків вартості цього об'єкта. Зазначені умови договору товариством "Тритон" виконані повністю.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд виходив з положень ст.162 Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.) та ст. 525 Цивільного кодексу України (в редакції 2004р.) про те, що одностороння зміна умов зобов'язання не допускається.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України  ЗАТ "Октант" просить скасувати ухвалені у справі рішення в частині задоволення позову товариства "Тритон Лтд", а зустрічні позовні вимоги акціонерного товариства "Октант" задовольнити, посилаючись на те, що позивачем порушено п.4.2 договору щодо внесення інвестицій згідно графіку, у зв'язку з чим згідно п.1.4 договору вартість непроінвестованої площі об'єкту була  переглянута і вартість одного квадратного метра склала 9000,72 грн.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що сторонами спору 24.01.02 укладено договір за № 11-ЖЛ-15. За цим договором ЗАТ "Октант" зобов'язано збудувати і передати товариству "Тритон Лтд" обумовлений об'єкт інвестування (торгову площу), який в свою чергу зобов'язаний здійснити відповідне інвестування та прийняти його у свою власність.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що товариство "Тритон Лтд" зобов'язано здійснювати інвестиції згідно графіку.

Як встановлено судом, товариство "Тритон Лтд" перерахувало акціонерному товариству  "Октант"  на інвестування об'єкта кошти в сумі 375679,02 грн. за 128,4 м2 площі з розрахунку 2926,55 грн. за квадратний метр.

Порушення графіку  інвестування дійсно мало місце при перерахуванні суми 37637,00 грн. за платіжним дорученням № 973 від 21.10.02 на 11 днів і 37658,82 грн. за платіжним дорученням № 17 від 13.01.03 на три дні. Всі інші платежі здійснені  згідно умов договору і в повному обсязі.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що вартість непроінвестованої площі об'єкту може бути переглянута підприємством, однак судові інстанції розглядаючи  спір обгрунтовано зазначили, що відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Умовами договору за № 11-ЖЛ-15 не передбачено можливості зміни договору в односторонньому порядку, а докази надіслання акціонерним товариством "Октант" пропозиції товариству "Тритон Лтд" про зміну умов договору в матеріалах справи відсутні.

Судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень були відхилені зазначені доводи відповідача, а тому додаткова оцінка цих обставин не відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи  відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України  вважає юридичну оцінку, дану місцевим  та апеляційним судами обставинам справи такою, що грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

            Постанову Житомирського апеляційного господарського суду  від 22.03.07 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                                Л.Невдашенко

Судді:                                                                                           М.Михайлюк

                                                                                                      Н.Дунаєвська