Постанова

від 19.02.2019 по справі 542/638/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/638/18 Номер провадження 22-ц/814/401/19Головуючий у 1-й інстанції Блажко І. О. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

за участю секретаря Філоненко О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2018 року, ухваленого під головуванням судді Блажко І.О.,

та ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 06 грудня 2018 року, постановлену під головуванням судді Блажко І.О.,

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Стовбино-Долинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Стовбино-Долинської сільської ради про визначення додаткового (поновлення) строку для прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. матері ОСОБА_6

В обґрунтування позову послалася на те, що після смерті матері відкрилася спадщина та заведена спадкова справа. До складу спадщини згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку входить земельна ділянка площею 4,82 га, що розташована на території Стовбино-Долинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області. Заяви про прийняття спадщини були подані ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 Інших заяв про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття не надходило. Свідоцтва про прийняття спадщини не видавалися. У зв'язку з тим, що вона з квітня 2012 року перебувала за кордоном, в Італії, була не виїзною з цієї країни до кінця квітня 2017 року, не змогла подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини та приймати участь у спадкуванні майна. Тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

24 травня 2018 року ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області заява про самовідвід головуючого у справі Стрельченко Т.Г. задоволена. Цивільна справа передана до канцелярії суду для повторного автоматичного перерозподілу іншому судді.

Відповідно до розпорядження в.о. голови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24.05.2018 р., оскільки не можливо утворити новий склад суду, цивільна справа направлена до Полтавського районного суду Полтавської області.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 07 червня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 направлено на розгляд за підсудністю до Октябрського районного суду м. Полтави (т. 1 а.с.37-38).

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави Блажко І.О. від 05 липня 2018 року дану справу прийнято до провадження суду ( т. 1 а.с.44).

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2018 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Стовбино-Долинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визначення додаткового (поновлення) строку для прийняття спадщини.

Визначено ОСОБА_3 додатковий строк в 2 (два) місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої матері - ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вирішено питання стягнення судового збору.

Крім цього, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 06 грудня 2018 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення у цивільній справі № 542/638/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Стовбино-Долинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визначення додаткового (поновлення) строку для прийняття спадщини.

Виправлено описку у вступній та резолютивній частинах рішення суду від 27 листопада 2018 року, в частині стягнення судового збору, та судом вирішено питання стягнення судових витрат, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу (том 1 а.с. 263-265).

Як з рішенням, так і ухвалою суду першої інстанції не погодився відповідач ОСОБА_2, оскарживши їх в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, прохає скасувати рішення та ухвалу місцевого суду, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3, а також скасувати ухвалу про виправлення описки про стягнення судових витрат.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що позивачка доводиться йому рідною сестрою. У 2012 р. виїхала до Італії, про що він дізнався лише через три місяці від дочки позивачки. Він доглядав за матір'ю, здійснював її поховання. А у 2017 році дізнався, що заповіт померла склала на онуків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, після чого він звернувся до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, який розглядається в Новосанжарському райсуді Полтавської області. Згодом ОСОБА_3 була подана заява про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вважає, що ОСОБА_3 в період перебування за кордоном мала можливість вчинити дії щодо прийняття спадщини, подавши заяву поштою, завіривши свій підпис у консула України в дипломатичному представництві, який виконує функції нотаріуса.

У зв'язку з чим вважає, що у неї були відсутні об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини після смерті матері, що призвело до винесення незаконного рішення.

Жодних доказів про те, що у позивачки існували труднощі подати таку заяву, перебуваючи за кордоном в Італії, вона не надала.

Судом не враховано судову практику суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 26.09.2012 р. у справі № 6-85цс12, від 04.11.2015 р. у справі № 6-1486цс15.

Також вказує, що при стягненні з нього судового збору не врахував ту обставину, що він є інвалідом ІІ групи, а розмір витрат на правову допомогу належним чином не доведено, оскільки справа не є складною, тоді як позивачкою не надіслано йому розрахунку та квитанції за надання правничої допомоги. З чого виходив суд, стягуючи ці витрати, не зрозуміло.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов 25.01.2019 р. від адвоката Шидловської Н.М. в інтересах ОСОБА_3, остання прохає залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Вказує, що у позивачки існували причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами вчинити дії з прийняття спадщини після померлої матері, оскільки вона тривалий час перебувала за кордоном з 26.04.2012 р. по 06.08.2014 р., що підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, наявними у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов 28.01.2019 р. від відповідачки ОСОБА_4, остання також прохає залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване, так як суд дослідив та встановив на підставі належних доказів той факт, що у позивачки існували причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами вчинити дії з прийняття спадщини після померлої матері, оскільки позивачка тривалий час перебувала за кордоном з 26.04.2012 р. Крім цього, суд встановив, що у період перебування позивачки за кордоном її ніхто не повідомив про смерть матері, про що вона дізналася лише від неї, ОСОБА_4 особисто у серпні 2014 р., після спливу шестимісячного строку. Телефонний зв'язок на території селища, де проживала мати, був відсутній через несправність стаціонарного телефону та відсутність мобільного зв'язку, у зв'язку з чим позивачка не могла зателефонувати матері.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки Шидловської Н.М., представника відповідача ОСОБА_9, відповідачки ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.

Як установлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, яка доводилась позивачці ОСОБА_3 матір'ю (а.с.6, 7).

За інформацією Новосанжарської державної нотаріальної контори за №732/01-16 від 24.04.2018, після померлої 06.02.2014 ОСОБА_6 12.03.2014 р. заведена спадкова справа. Подана заява про прийняття спадщини від ОСОБА_2 (12.03.2014 р.), згідно закону, від ОСОБА_5 (26.03.2014 р.) та ОСОБА_4 (26.03.2014 р.) на підставі заповіту, посвідченого ОСОБА_10, секретарем Стовбино-Долинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 17.04.2012 за р. №11. Інших заяв про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття не надходило. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.13).

Таким чином, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 являються спадкоємцями після померлої ОСОБА_6

12 червня 2018 року постановою державного нотаріуса Новосанжарської державної нотаріальної контори Уманець М.В., відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, оскільки нею у встановлений законом термін не подавалася заява про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6, як спадкоємцем за законом (а.с.72).

Згідно копії закордонного паспорту на ім'я ОСОБА_3, остання у період з 26 квітня 2012 року до 24 квітня 2017 року перебувала за кордоном в Італії (а.с.78-81).

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку, що строк на подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері позивачка пропустила з поважних причин, тому їй необхідно визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у два місяці.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , який є чинним, судам роз'яснено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Пред'являючи позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивачка ОСОБА_3 послалася на те, що встановлений законом строк для прийняття спадщини вона пропустила у зв'язку з тим, що у період з 26.04.2012 року по 24.04.2017 р. перебувала за кордоном, в Італії, на підтвердження чого нею було надано копію паспорта з відповідними відмітками (а.с. 88).

Разом з тим, згідно зі ст. 38 Закону України Про нотаріат до повноважень консульських установ України віднесено зокрема вчинення нотаріальних дій, в тому числі видавати свідоцтва про право на спадщину, засвідчувати справжність підпису на документах, посвідчувати час пред'явлення документів.

Статтею 39 цього Закону визначено, що порядок вчинення нотаріальних дій консульськими установами встановлюється цим Законом, Консульським статутом України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до п. 1.2 Положення про порядок вчинення нотаріальних дій у дипломатичних представництвах та консульських установах України, вчинення нотаріальних дій покладається на консульських посадових осіб, які працюють у дипломатичних представництвах та консульських установах України.

Згідно з положеннями ст. 44 Консульського статуту України, нотаріальні дії в консульській установі вчиняє консул.

З аналізу наведених норм вбачається, що порядок вчинення нотаріальних дій консулом є подібним до порядку їх вчинення нотаріусом, оскільки процедура вчинення нотаріальної дії завжди походить від процесу здійснення саме нотаріальної діяльності, а відтак сама процедура вчинення нотаріальної дії є єдиною і не змінюється залежно від суб'єкта її вчинення.

Доказів на підтвердження того, що позивачка під час перебування за кордоном була позбавлена можливості чи в неї були труднощі звернутися до відповідної консульської установи України в державі Італія, подати відповідну заяву про прийняття спадщини після померлої матері, засвідчити підпис на такій заяві та направити її поштою до України, не надано позивачкою ні місцевому, ні апеляційному судам.

Також позивачкою не надано жодних доказів про те, що вона була невиїзною з Італії до України, та у зв'язку з цим не мала змоги приїхати після смерті матері ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1. до України та вчинити дії з прийняття спадщини.

Посилання ОСОБА_3 на те, що вона не була обізнана про смерть матері ІНФОРМАЦІЯ_1, дізнавшись лише про цей факт від дочки ОСОБА_4 після приїзду в Україну у 2017 році, не відносяться до поважних підстав пропуску строку на прийняття спадщини.

Як свідчить тлумачення ч. 3 ст. 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 4 листопада 2015 року № 6-1486цс15.

Крім цього, у постанові від 06.06.2018 р. при розгляді справи № 592/9058/17-ц Верховний Суд прийшов до висновків про те, що постійне проживання закордоном не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Крім цього, з даною позовною заявою до суду першої інстанції ОСОБА_3 звернулася лише у травні 2018 року, тоді як з Італії до України повернулася у квітні 2017 року. При цьому, жодних обґрунтувань стосовно того, чому вона не звернулася до суду з позовом відразу після приїзду до України, а лише майже через рік після повернення, та що в неї існували будь-які перешкоди для вчинення цих дій, суду першої та апеляційної інстанції не наведено та доказів на підтвердження цього не надано.

У зв'язку з чим позивач не виконала свій процесуальний обов'язок із доведення тих обставин, на які посилалася як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, зазначені позивачкою підстави пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері не можуть бути визнані судом поважними, пов'язаними з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та прийшов до помилкових висновків про задоволення позову.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У зв'язку і скасуванням рішення, також підлягає скасуванню ухвала суду першої інстанції від 06.12.2018 р. про виправлення описки в рішенні в частині розподілу судових витрат.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що питання розподілу судових витрат вирішується шляхом ухвалення додаткового рішення відповідно до положень ст. 270 ЦПК України, а ніяк не у відповідності до ч.ч.1,2 ст. 269 ЦПК України шляхом внесення виправлень, що є по суті зміною змісту судового рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 3,4, ст.ст. 382-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2018 року та ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 06 грудня 2018 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Стовбино-Долинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя: Чумак О.В.

Судді: Дряниця Ю.В.

Пилипчук Л.І.