Постанова

від 13.02.2019 по справі 522/12857/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 522/12857/16-ц

провадження № 61-11701св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю Атланта ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області

від 13 січня 2017 року у складі судді Сегеди С. М.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю Атланта (далі - ТОВ Атланта ), про стягнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 21 квітня 2015 року між нею та

ОСОБА_2, інтереси якої представляла її сестра ОСОБА_3, та

ТОВ Атланта було укладено договір про намір укласти угоду, за якою ОСОБА_2 мала намір продати земельну ділянку, площею 0,0307 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради в АДРЕСА_1. У подальшому ОСОБА_2 незважаючи на їхню домовленість про продаж вказаної земельної ділянки за 10 тис. доларів США, стала вимагати 20 тис. доларів США, та в порушення вимог договору остання відмовилась укладати договір купівлі-продажу земельної ділянки, а також повернути грошові кошти, надані їй у розмірі 75 тис. грн, що складаються з забезпечувального платежу у розмірі 25 тис. грн, авансового платежу у розмірі 12 500 грн, та 100% штрафу за відмову від виконання договору.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 75 тис. грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2016 року відкрито провадження у цій справі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0307 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради в АДРЕСА_1. Заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо земельної ділянки площею 0,0307 га, що розташована на території Таїровської селищної ради в АДРЕСА_1.

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 05 вересня 2016 року у складі судді Бабія А. П. апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху із наданням строку, який не може перевищувати тридцяти днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків, у зв'язку з тим, що вказана апеляційна скарга не відповідала вимогам статті 295 ЦПК України 2004 року щодо форми та змісту апеляційної скарги та не було додано до апеляційної скарги її копій. Крім того, заявник пропустив строк оскарження ухвали про накладення арешту, а вказівка про отримання зазначеної ухвали 15 серпня 2016 року нічим не підтверджена. Одночасно в апеляційній скарзі не вказано всіх осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання чи місцезнаходження та не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 січня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ТОВ Атланта , про стягнення коштів.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник протягом більше ніж двох місяців після отримання ухвали про залишення її апеляційної скарги без руху не усунула її недоліки, про які було зазначено у вказаній ухвалі.

У касаційнійскарзі, поданій у лютому 2017 року, ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу апеляційного суду, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття її апеляційної скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

03 березня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною другою статті 297 ЦПК України 2004 року передбачено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу щодо постановлення суддею ухвали, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляється заявник і надається йому строк для усунення недоліків.

Згідно частини першої статті 121 ЦПК України 2004 року суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За змістом частини другої статті 121 ЦПК України 2004 року якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Апеляційний суд, відмовляючи ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження, вказав про те, що зазначена апеляційна скарга (без надання до неї копій цієї скарги та підписана від імені ОСОБА_2) на вирок Приморського районного суду м. Одеси без вказівки дати його постановлення з проханням скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси без вказівки дати його ухвалення з посиланням на незаконність рішення Приморського районного суду м. Одеси про арешт земельної ділянки у справі, що вказує на суперечливість, неконкретність і невідповідність змісту апеляційної скарги вимогам статті 295 ЦПК України 2004 року щодо форми та змісту апеляційної скарги та надання до апеляційної скарги її копій, визнав її такою, що не відповідає вимогам закону. При цьому вказавши також на те, що зазначені недоліки апеляційної скарги заявником не усунуто, не вирішив питання відповідно до вимог частини другої статті 121 ЦПК України 2004 року, а вирішив скаргу, яка не відповідає вимогам закону, по суті.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України 2004 року суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо: є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою. Тобто відмова у відкритті апеляційного провадження перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою до суду.

Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційної скарги ОСОБА_2 не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалена з порушення норм процесуального права, що в силу частини четвертої статті 406, частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 січня 2017 року скасувати, справу передати до цього суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є.В. Синельников

С. Ф. Хопта