Постанова

від 26.02.2019 по справі 904/142/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2019 року м.Дніпро Справа № 904/142/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач),

суддів: Березкіна О.В., Іванова О.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019 року, постановлену суддею Назаренко Н.Г. у справі № 904/142/19

за позовом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК", м. Київ

про стягнення вартості непоставленого бензину у сумі 374 831,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулось Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" про стягнення вартості непоставленого бензину у сумі 374 831,47 грн. за Договором від 30.05.2018 року № ТНК-95 про закупівлю товару за державні кошти.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019 року матеріали позовної заяви за позовом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" про стягнення вартості непоставленого бензину у сумі 374 831,47 грн. за Договором від 30.05.2018 № ТНК-95 про закупівлю товару за державні кошти, з доданими до неї документами направлено за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

В обгрунтування прийнятого рішення суд, посилаючись на норми діючого законодавства зазначив, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи відповідача є м. Київ. Позивач в позовній заяві просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" на свою користь частину сплачених коштів за Договором про закупівлю товару за державні кошти від 30.05.2018 року № ТНК-95 в сумі 374 831,40 грн., а не поставити товар.

Не погодившись з рішенням господарського суду, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на норми діючого законодавства України та рішення Європейського суду з прав людини, вказує, що судом не враховано положення ч.5.ст.29 ГПК України щодо підсудності справ за вибором позивача. Вважає, що відповідно до договору, місцем виконання договору є м.Дніпро, де здійснюється передача карток-талонів на Товар відповідно до умов договору між сторонами, а передача товару (бензину) за договором також здійснюється на мережі АЗС (додаток 2 до договору), які розташовані у Дніпропетровській області.

Просить суд скасувати ухвалу господарського суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2019 року у складі судді-доповідача Антоніка С.Г., суддів Березкіної О.В., Іванова О.Г. ухвално розглянути апеляційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/142/19 у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин 1, 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України ).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 269 ГПК України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Учасники справи ухвалою від 04.02.2019 року були попереджені про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку, встановленому ч.10 ст. 270 , ч. 13 ст. 8 ГПК України . Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи не надходили.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, встановила наступне.

Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" про стягнення вартості непоставленого бензину у сумі 374 831,47 грн. за Договором від 30.05.2018 року № ТНК-95 про закупівлю товару за державні кошти (а.с.3-11).

В позовній заяві зазначалось, що відповідно до умов договору від 30.05.2018 року № ТНК-95 про закупівлю товару за державні кошти, на 11.09.2018 року позивач одержав від відповідача відпускні облікові старт-картки або скреч-картки (далі картки-талони) на бензин А-95 на 84 340 літрів на суму 2 330 175,00 грн., з яких 34 500 літрів картки-талони марки ТЕХОЙЛ НК на суму 945 990,00 грн. та 49 840 літрів картки-талони марки АВІАС на суму 1 384 185,6 грн. Станом на 17.09.2018 року позивач повністю розрахувався з відповідачем за отриманий товар. Разом з тим, у липні 2018 року позивач не зміг реалізувати картки-талони ТЕХОЙЛ НК на АЗС у місті Кривий Ріг, за адресами проспект Миру, 9, вулиця Електрична, 10/1, вулиця Волгоградська,11-а/1. З 14 листопада 2018 року жодна з АЗС, зазначених у переліку Додатку № 2 до договору, не здійснювала реалізацію позивачу облікових карток-талонів ТЕХОЙЛ НК , про що було складено відповідні акти про відмову у заправці талонами марки ТЕХОЙЛ НК . На лист-претензію позивача від 21.11.2018 року № 09.3-64/6864 відповідач надіслав відповідь № 4230-12/18 від 12.12.2018 року, де пояснив, що неможливість реалізації талонів сталася у зв'язку зі збоєм програмного забезпечення, через яке здійснюється відпуск товару, але проблеми усунуті, і позивач зможе отримати пальне по талонам. Однак 12 та 13 грудня 2018 року позивач зміг тільки на одній АЗС отримати за талонами 140 літрів пального. Всі інші АЗС АМІК м.Дніпра та АЗС Sun Oil в м.Кривий ріг відмовили в реалізації пального за картками-талонами ТЕХОЙЛ НК . Отже заборгованість відповідача перед позивачем на 08.01.2019 року складає 374 831,40 грн. - залишок неодержаного пального у кількості 13 670 літрів бензину А-95 за картками ТЕХОЙЛ НК .

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи Відповідача є: 01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ярославів Вал, б. 5-В (а.с.84-86).

Згідно частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України , позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.27 ГПК України, для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Як вбачається з п.1.1. Договору про закупівлю товару за державні кошти, укладеного між сторонами 30.05.2018р., відповідач зобов?язався у травні-грудні 2018р. в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити позивачу товар згідно коду ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-95), за відпускними обліковими смарт-картками або скретч-картками, а позивач оплатити та прийняти вказаний товар.

Отже предметом договору поставки є не скретч-картки, за які сплачено позивачем, а Бензин А-95.

Згідно п.5.3. договору, передача замовнику товару здійснюється учасником на АЗС шляхом заправки автомобілів замовника при пред?явлені карток-талонів.

Відповідно до ст..712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст..693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже вимоги позивача випливають з договору, виконання якого можливе лише на АЗС Дніпропетровської області і право вимагати передання оплаченого товару або повернення коштів належить позивачу.

Колегія суддів вважає, що позивач обґрунтовано, на підставі ч.5 ст.29 ГПК України звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області. А господарський суд необґрунтовано дійшов висновку про непідсудність йому даної справи. У зв?язку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню

На підставі викладеного, керуючись ст..269, 270, 271, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити

Ухвалу Господарськогосуду Дніпропетровської області від 14.01.2019

року у справі № 904/142/19 скасувати.

Справу передати на розгляд господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна