Рішення
від 19.02.2019 по справі 915/1295/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року Справа № 915/1295/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Асмодєй

(54055, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 18)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВД-Транс

(54037, м. Миколаїв, вул. Пригородна, 60)

про: усунення перешкод в користуванні орендованим рухомим майном,

Суддя Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, адвокат за ордером;

Від відповідача: представник не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

21.11.2018р. товариство з обмеженою відповідальністю Асмодєй звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 21.11.2018р. (вх. №15219/18) про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю ВД-Транс усунути перешкоди в користуванні транспортними засобами, орендованими товариством з обмеженою відповідальністю Асмодєй за договором найму (оренди) транспортних засобів №1/3 від 21.03.2018р., шляхом надання доступу до таких транспортних засобів (у фактичному місці їх знаходження), та передання ключів від наступних транспортних засобів:

1. Вантажний сідловий тягач-Е марки DAF, модель: ХF 105.460, 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): XLRTE47МS0Е969041, державний реєстраційний номер НОМЕР_1;

2. Вантажний сідловий тягач-Е марки DAF, модель: ХF 105.510, 2012 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами): XLRTE47МS0Е960749, державний реєстраційний номер НОМЕР_2;

3. Вантажний сідловий тягач-Е марки DAF, модель: ХF 105.460, 2008 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами): XLRTE47МS0Е806324, державний реєстраційний номер НОМЕР_3;

4. Вантажний сідловий тягач-Е марки DAF, модель: ХF 105.460, 2007 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): XLRTE47МS0Е793477, державний реєстраційний номер НОМЕР_4;

5. Вантажний сідловий тягач-Е марки DAF, модель: ХF 105.460, 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): XLRTE47МS0Е954201, державний реєстраційний номер НОМЕР_5;

6. Вантажний сідловий тягач-Е марки DAF, модель: ХF 105.460, 2012 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): XLRTE47МS0Е966632, державний реєстраційний номер НОМЕР_6;

7. Вантажний сідловий тягач-Е марки DAF, модель: ХF 95 430, 2005 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): XLRTE47XS0Е677393, державний реєстраційний номер НОМЕР_7;

8. Вантажний сідловий тягач-Е марки DAF, модель: ХF 105.460, 2013 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): XLRTE47МS0Е966953, державний реєстраційний номер НОМЕР_8;

9. Вантажний сідловий тягач-Е марки DAF, модель: ХF 95 430, 2006 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): XLRTE47XS0Е734087, державний реєстраційний номер НОМЕР_9;

10. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка SCHMITZ, модель SKO 24, 2001 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): WSMS7480000441032, державний реєстраційний номер НОМЕР_10;

11. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка SCHMITZ, модель WSM S 778, 2003 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): WSMS7780000452580, державний реєстраційний номер НОМЕР_11;

12. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка SCHMITZ, модель WSM S698, 2002 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): WSMS6980002872857, державний реєстраційний номер НОМЕР_12;

13. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка SCHMITZ, модель SКО 24, 2003 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): WSMS7480000452931, державний реєстраційний номер НОМЕР_13;

14. Напівпричіп фургон ізотерм-Е, марка SCHMITZ, модель WSM S698, 2002 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): WSMS6980002872801, державний реєстраційний номер НОМЕР_14;

15. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка KRONE, модель SDR 27, 2004 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): WKESDR27011390329, державний реєстраційний номер НОМЕР_15;

16. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка SCHMITZ, модель WSM S 778, 2002 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): WSMS7780000444769, державний реєстраційний номер НОМЕР_16;

17. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка KRONE, модель SDR 27, 2004 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): WKESDR27041214109, державний реєстраційний номер НОМЕР_17;

18. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка SCHMITZ, модель SKO 24 L, 2002 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): WSMS7480000442267, державний реєстраційний номер НОМЕР_18;

19. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка SCHMITZ, модель WSM S 776, 2002 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами): WSMS7760000441688, державний реєстраційний номер НОМЕР_19.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов договору найму (оренди) транспортних засобів №1/3 від 21.03.2018р. з додатковою угодою №1 від 23.03.2018р. до нього та акту приймання-передачі від 11.08.2018р.; умов договору суборенди нежитлового об'єкту та устаткування №2/3 від 21.03.2018р. та акту приймання-передачі майна від 11.08.2018р.; угод №1 та №2 від 11.08.2018р. про вирішення спірних питань, пов'язаних із виконанням договорів; повідомлення відповідача за вих. №26 від 23.08.2018р.; застосування норм статей 15, 16, 759, 765, 798, 799, 800 Цивільного кодексу України, статей 60, 283, 291 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що відповідач на виконання умов договорів оренди та суборенди передав позивачу транспортні засоби та нежитлове приміщення для їх обслуговування, однак, в подальшому, порушив умови договору, створив перешкоди у їх використанні та, не розірвавши договір оренди в установленому порядку, позбавив позивача можливості користуватись цими транспортними засобами і нежитловим приміщенням та утримує територію об'єкту, транспортні засоби та ключі від них у себе, не допускаючи до них представників позивача.

Ухвалою суду від 26.11.2018р. вказану позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №915/1295/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.12.2018р.

Також, 21.11.2018р. позивач подав суду заяву (клопотання) про витребування доказів та інформації у Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області стосовно осіб, які на даний час є власниками спірних транспортних засобів та надання копій правових документів, на підставі яких було зареєстровано право власності на дані транспортні засоби.

За результатом розгляду вказаного клопотання в судових засіданнях 26.12.2018р. та 24.01.2019р. у задоволенні поданого клопотання про витребування доказів судом було відмовлено, оскільки позивач не довів суду реалізацію п. 4 ч. 2 ст.81 ГПК України, а саме, щодо вжиття заходів для отримання цих доказів самостійно із наданням доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цього доказу. Так, суд не вважає відмовою відповідь Регіонального сервісного центру в Миколаївській області від 29.10.2018р. №31/14-з-02/аз, оскільки даною відповіддю адвокату ОСОБА_1, який у даній справі є представником позивача, було запропоновано для отримання даних, які його цікавлять, звернутися з дотриманням вимог Порядку доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, адвокатів, нотаріусів до Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно зареєстрованих транспортних засобів, їх власників та належних користувачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №260 від 25.03.2016р.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не надав до суду відзив на позов з доказами на підтвердження викладених заперечень.

Відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Водночас, в судовому засіданні, яке відбулось 26.12.2018р., представник відповідача усно заперечував на позов та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Так, представник відповідача в судовому засіданні 26.12.2018р. усно пояснив суду, що у власності відповідача спірні транспортні засоби відсутні, тому на даний час відсутній предмет спору. Однак, відповідач не надав суду відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.

Ухвалою від 24.01.2019р. суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.02.2019р.

В судовому засіданні 19.02.2019р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча про час і місце був повідомлений належним чином.

Разом із тим 19.02.2019р. від представника відповідача до суду надійшли: клопотання (вх. №2624/19) про відкладення розгляду справи для надання достатнього часу для ознайомлення з матеріалами та підготовки до судового засідання, та клопотання (вх. №2625/19) про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та зняття фотокопій наявних в ній документів.

Позивач усно висловив заперечення на клопотання щодо відкладення розгляду справи.

За правилами ч.1, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таким чином, суд не вбачає наявності поважних причин для здійснення відповідної процесуальної дії, а, отже, вважає, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

За наслідками проведеного судового засідання 19.02.2019р., у відповідності до приписів ст.240 Господарського процесуального кодексу України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши в судових засіданнях представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

21 березня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю ВД-Транс , як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю Асмодєй , як орендарем, був укладений договір найму (оренди) транспортних засобів за №1/3, відповідно до умов якого, орендодавець зобов'язався передати орендареві в тимчасове оплатне володіння та користування на умовах, визначених даним договором наступні транспортні засоби, майно, напівпричепи:

1. Вантажний сідловий тягач-Е, автомобіль марки: DAF, модель: ХF 105460, державний номер НОМЕР_20, рік випуску 2012, колір: білий, номер шасі: XLRTE47МS0Е969041. Вартість транспортного засобу балансова становить 125000,0 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХМ685640, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Автомобіль під забороною та в заставі не перебуває.

2. Вантажний сідловий тягач-Е, автомобіль марки: DAF, модель: ХF 105510, державний номер НОМЕР_21, рік випуску: 2012, колір: сірий, номер шасі: XLRTE47МS0Е960749. Вартість транспортного засобу балансова становить 344833,33 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХМ684248, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Автомобіль під забороною та в заставі не перебуває.

3. Вантажний сідловий тягач-Е, автомобіль марки: DAF, модель: ХF 105460, державний номер НОМЕР_22, рік випуску: 2008, колір: сірий, номер шасі: XLRTE47МS0Е806324. Вартість транспортного засобу балансова становить 160978,48 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САТ131995, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Автомобіль під забороною та в заставі не перебуває.

4. Вантажний сідловий тягач-Е, автомобіль марки: DAF, модель: ХF 105460, державний номер НОМЕР_23, рік випуску: 2007, колір: білий, номер шасі: XLRTE47МS0Е793477. Вартість транспортного засобу балансова становить 164728,81 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САО390425, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Автомобіль під забороною та в заставі не перебуває.

5. Вантажний сідловий тягач-Е, марки DAF, модель: ХF105460, державний номер НОМЕР_24, рік випуску 2012, колір: білий, номер шасі: XLRTE47МS0Е954201. Вартість транспортного засобу балансова становить 233333,33 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХМ685248, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Автомобіль під забороною та в заставі не перебуває.

6. Вантажний сідловий тягач-Е, автомобіль марки: DAF, модель: ХF 105460, державний номер НОМЕР_25, рік випуску: 2012, колір: білий, номер шасі: XLRTE47МS0Е966632. Вартість транспортного засобу балансова становить 125000,0 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХМ685639, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Автомобіль під забороною та в заставі не перебуває.

7. Вантажний сідловий тягач-Е, автомобіль марки DAF, модель: ХF95430, державний номер НОМЕР_26, рік випуску: 2005, колір: білий, номер шасі: XLRTE47XS0Е677393. Вартість транспортного засобу балансова становить 120654,51 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САК085702, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Автомобіль під забороною та в заставі не перебуває.

8. Вантажний сідловий тягач-Е, автомобіль марки DAF, модель: ХF105460, державний номер: ВЕ2731ВХ, рік випуску: 2013, колір: білий, номер шасі: XLRTE47МS0Е966953. Вартість транспортного засобу балансова становить 133333,33 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХМ685641, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Автомобіль під забороною та в заставі не перебуває.

9. Вантажний сідловий тягач-Е, автомобіль марки: DAF, модель: ХF 95430, державний номер НОМЕР_27, рік випуску: 2006, колір: білий, номер шасі: XLRTE47XS0Е734087. Вартість транспортного засобу балансова становить 95973,01 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САА999282, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Автомобіль під забороною та в заставі не перебуває.

10. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка: SCHMITZ, модель: SKO 24, державний номер: ВЕ8363ХТ, рік випуску: 2001, колір: білий, номер шасі: WSMS7480000441032. Вартість транспортного засобу балансова становить 102000,0 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САК541949, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Напівпричіп під забороною та в заставі не перебуває.

11. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка: SCHMITZ, модель: WSMS778, державний номер НОМЕР_28, рік випуску: 2003, колір: білий, номер шасі: WSMS7780000452580. Вартість транспортного засобу балансова становить 101660,0 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САК219219, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Напівпричіп під забороною та в заставі не перебуває.

12. Напівпричіп рефрижератор, марка: SCHMITZ, модель: WSMS698, державний номер НОМЕР_29, рік випуску: 2002, колір: білий, номер шасі: WSMS6980002872857. Вартість транспортного засобу балансова становить 66500,0 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САК219168, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Напівпричіп під забороною та в заставі не перебуває.

13. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка: SCHMITZ, модель: SКО24, державний номер НОМЕР_30, рік випуску: 2003, колір: білий, номер шасі: WSMS7480000452931. Вартість транспортного засобу балансова становить 20000,0 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САК844630, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Напівпричіп під забороною та в заставі не перебуває.

14. Напівпричіп фургон ізотерм-Е, марка: SCHMITZ, модель: WSMS698, державний номер НОМЕР_31, рік випуску: 2002, колір: білий, номер шасі: WSMS6980002872801. Вартість транспортного засобу балансова становить 8333,33 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САК219278, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Напівпричіп під забороною та в заставі не перебуває.

15. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка: KRONE, модель: SDR27, державний номер: ВЕ8351ХТ, рік випуску: 2004, колір: білий, номер шасі: WKESDR27011390329. Вартість транспортного засобу балансова становить 68714,0 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САК541703, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Напівпричіп під забороною та в заставі не перебуває.

16. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка: SCHMITZ, модель: WSMS778, державний номер: ВЕ5569ХТ, рік випуску: 2002, колір: білий, номер шасі: WSMS7780000444769. Вартість транспортного засобу балансова становить 68230,47 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САА999285, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Напівпричіп під забороною та в заставі не перебуває.

17. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка: KRONE, модель: SDR27, державний номер НОМЕР_32, рік випуску 2004, колір: білий, номер шасі: WKESDR27041214109. Вартість транспортного засобу балансова становить 42000,0 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САО457835, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Напівпричіп під забороною та в заставі не перебуває.

18. Напівпричіп рефрижератор-Е, марка: SCHMITZ, модель: SKO24L, державний номер НОМЕР_33, рік випуску: 2002, колір: білий, номер шасі: WSMS7480000442267. Вартість транспортного засобу балансова становить 10000,0 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САА740417, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Напівпричіп під забороною та в заставі не перебуває.

19. Напівпричіп фургон-Е (рефрижератор), марка: SCHMITZ, модель: WSMS776, державний номер НОМЕР_34, рік випуску: 2002, колір: білий, номер шасі: WSMS7760000441688. Вартість транспортного засобу балансова становить 90291,0 грн. Право власності орендодавця підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САК219378, Миколаївський ВРЕР УДАІ УМВС України. Напівпричіп під забороною та в заставі не перебуває

Відповідно до умов п. 1.2 вищенаведеного договору, орендар засвідчив, що дійсно є власником транспортних засобів, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, не має обмежень щодо свого права розпорядження транспортними засобами та гарантував, що всі транспортні засоби не мають співвласників.

Розділом 2 договору учасники погодили порядок передачі орендованого майна.

Так, відповідно до п. 2.1 договору, усі транспортні засоби мають бути застраховані та передаватися орендодавцем орендареві з відповідними свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, перебуваючи у належному технічному стані та в строк не пізніше 10 днів з дати укладання цього договору.

Передача транспортних засобів в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору (п.2.2 договору).

Відповідно до умов п. 3.1 договору, строк оренди становить 96 місяців та визначається згідно умов цього договору.

Згідно з п. 3.4 договору, даний договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, передбачених цим договором.

Умовами розділу 4 договору сторони погодили оплату та порядок розрахунків за цим договором. При цьому, відповідно до п.4.3, учасники договору погодили, що орендна плата нараховується з моменту прийняття (фактичного) орендарем транспортних засобів за актом приймання-передачі.

Орендар звільняється від плати за весь час, протягом якого транспортний(ні) засіб (засоби) не міг бути використаний ним через обставини, за які він не відповідає (п. 4.4 договору).

Відповідно до п.4.7 договору, несплата орендарем орендної плати протягом 4 місяців поспіль є підставою для розірвання договору в судовому порядку згідно до законодавства України.

Згідно з умовами п.5.2.6 договору, орендодавець зобов'язався: 1) не відчужувати та іншим шляхом не розпоряджатися транспортними засобами без письмової згоди орендаря; 2) попередити всіх третіх осіб, яких це стосується, про такі обмеження з метою недопущення порушення прав орендаря; 3) надати орендарю можливість реалізувати його переважне право на придбання такого транспортного засобу.

Пунктом 5.2.7 договору визначено обов'язок орендодавця негайно повідомляти орендаря про права третіх осіб на транспортні засоби, що перебувають в оренди за цим договором.

За умовами п. 5.3.6 договору, орендар має право скликати комісії щодо перевірки поточного стану транспортних засобів з укладанням відповідних актів.

Пунктом 5.4.4 договору визначено обов'язок орендаря вживати заходів, в межах своєї відповідальності, щодо запобігання протиправних дій третіх осіб та збереження транспортних засобів. Якщо транспортний засіб став об'єктом незаконного заволодіння або будь-якого іншого протиправного вилучення, орендар повинен негайно сповістити орендодавця про цю пригоду.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 20.03.2026р. (п.п.10.1, 10.2 договору).

Того ж дня - 21 березня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю ВД-Транс , як орендарем, та товариством з обмеженою відповідальністю Асмодєй , як суборендарем, був укладений договір суборенди нежитлового об'єкту та устаткування за №2/3, відповідно до умов якого орендар зобов'язався передати, а суборендар - прийняти у тимчасове володіння та користування (суборенду) нежитловий об'єкт (літ. Б загальною площею 99.4 кв.м, літ. В-2 загальною площею 1796,2 кв.м, літ. Н загальною площею 309,7 кв.м, літ. П загальною площею 50,9 кв.м, літ. Р загальною площею 9,6 кв.м, літ. С загальною площею 9,6 кв.м, службові та допоміжні будівлі, огорожі, споруди), що знаходиться за адресою: 54037, м.Миколаїв, вул. Приміська, буд. 60, а також сплачувати орендарю орендну плату (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору суборенди, в суборенду також передається устаткування та обладнання, яке входить до складу майна за договором, перелік якого надається в додатку 1 до договору.

Майно, що орендується, знаходиться у володінні та користуванні орендаря у відповідності до договору оренди №3 від 09.02.2018р. між орендарем і фізичною особою ОСОБА_2, названим в подальшому орендодавець (п.1.3 договору суборенди).

Відповідно до п. 3.1 договору суборенди, орендар зобов'язаний передати суборендарю майно, зазначене в п.1 договору, протягом 2 днів з моменту підписання даного договору сторонами.

Згідно з п.4.1 договору суборенди, строк оренди складає 34 місяців та набуває чинності з моменту підписання договору сторонами і діє до 20 січня 2021 року. Строк дії договору може бути збільшено або скорочено за взаємною згодою сторін.

Матеріали справи свідчать, що 24 квітня 2018 року за №1/1 товариство з обмеженою відповідальністю Асмодєй звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю ВД-Транс з листом, яким повідомляло про те, що фактично транспортні засоби, які є предметом договору оренди та знаходяться на території ТОВ ВД-Транс не підготовлені до передачі орендарю та просило забезпечити можливість передачі цих транспортних засобів у фактичне користування ТОВ АСМОДЄЙ за актом приймання-передачі у строк до 30.04.2018р.

Вказаний лист був отриманий директором ТОВ ВД-Транс , про що свідчить відповідна відмітка про отримання на копії листа (а.с.43).

Орендодавець вимоги орендаря не виконав, транспортні засоби у встановлені строки не передав, у зв'язку з чим, орендар листом від 15.05.2018р. за №1/2 вдруге звернувся до орендодавця з проханням передати орендовані транспортні засоби, визначені умовами договору у строк до 31.05.2018р.

10.08.2018р. за №1/3 орендар направив орендодавцю претензію, в якій зазначив, що станом на 10 серпня 2018 року в порушення умов договору транспортні засоби, що є предметом договору, передані орендарю не були, що порушує права та інтереси ТОВ Асмодєй . У зв'язку з цим, орендар нарахував та висунув вимогу щодо сплати неустойки (пені) за прострочення передання транспортних засобів за період з 21.03.2018р. по 10.08.2018р. в сумі 466034,06 грн., а також щодо передачі орендованих транспортних засобів, визначених умовами договору оренди.

Вказану претензію також було отримано ТОВ ВД-Транс , про що свідчить відповідна відмітка про отримання та копії претензії (а.с.46).

11.08.2018р. між товариством з обмеженою відповідальністю ВД-Транс , як стороною 1, та товариством з обмеженою відповідальністю Асмодєй , як стороною 2, була укладена угода №1 про вирішення спірних питань, пов'язаних із виконанням договорів, відповідно до умов якої сторони узгодили, що станом на 11 серпня 2018 року транспортні засоби, майно, напівпричепи стороною 1 (орендодавцем) не були передані стороні 2 з незалежних від сторони 2 (орендаря) обставин. Сторони визнали та підтвердили факт порушення умов договору з боку сторони 1 (орендодавця) відносно строків та порядку передання предмета договору. В досудовому порядку врегулювання спору сторони домовились вирішити спір наступним чином: у строк до 13 серпня 2018 року сторона 1 (орендодавець) зобов'язалась передати стороні 2 транспортні засоби, майно, напівпричепи, визначені умовами п.1.1 договору та у строк до 14 серпня 2018 року сторона 1 зобов'язалась сплатити стороні 2 неустойку (пеню) в розмірі 257600,55 грн. та штраф в розмірі 95000,0 грн.

Також 11.08.2018р. між тими ж сторонами була укладена угода за №2 про вирішення спірних питань, пов'язаних із виконанням договорів, відповідно до умов якої сторони узгодили фактичне непередання стороною 1 стороні 2, як суборендарю, майна за договором суборенди з незалежних від сторони 2 обставин. Сторони визнали та підтвердили факт порушення умов договору з боку сторони 1 відносно строків та порядку передання предмета договору. В досудовому порядку врегулювання спору сторони домовились вирішити спір наступним чином: у строк до 13.08.2018р. сторона 1 (орендар) зобов'язалась передати стороні 2 (суборендарю) майно, визначене умовами договору суборенди № 2/3 та у строк до 14.08.2018р. сторона 1 (орендодавець) зобов'язалась сплатити стороні 2 (суборендарю) неустойку (пеню) в розмірі 118923,29 грн. Також сторони дійшли згоди про зарахування суми несплаченого штрафу в розмірі 25000,0 грн. в рахунок сумі оренди в порядку пунктів 5.10 договору суборенди.

11 серпня 2018 року за актами приймання-передачі відповідач передав позивачу в тимчасове оплатне володіння та користування, транспортні засоби згідно з переліком та нежитловий об'єкт із устаткуванням згідно з умовами договорів оренди транспортних засобів та суборенди нежитлового об'єкту та устаткування (а.с.52-54).

В подальшому, листом від 23 серпня 2018 року за вих. №26 товариство з обмеженою відповідальністю ВД-Транс повідомило товариство з обмеженою відповідальністю Асмодєй про розірвання договору в односторонньому порядку відповідно до норм ст. 782 Цивільного кодексу України, у зв'язку з тим, що орендар не вносив плату за користування орендованим майном.

Позивач стверджує, що 29 серпня 2018 року територія об'єкту нерухомого майна, орендованого ним згідно з умовами договору суборенди, на якій знаходились, зокрема, орендовані транспортні засоби, була захоплена відповідачем та на даний час відповідач грубо порушує умови договору оренди та перешкоджає позивачу в користуванні транспортними засобами, які були передані позивачу 11.08.2018р. за актом приймання-передачі, що виразилось у силовому захопленні території нежитлового об'єкту по вул. Приміській, 60 у м.Миколаєва, де зберігалися орендовані ним транспортні засоби, позбавленні позивача можливості доступу до цих транспортних засобів та ключів від них (які зберігались на території захопленого об'єкту).

В матеріалах справи міститься лист товариства з обмеженою відповідальністю Вікінг Люкс від 22.10.2018р. за вих. 38, адресований директору товариства з обмеженою відповідальністю Асмодєй ОСОБА_3, в якому зазначено, що 23.08.2018р. між ТОВ Вікінг Люкс та ТОВ Асмодєй був укладений договір № 288 про надання охоронних послуг, згідно з умовами якого, замовник (ТОВ Асмодєй ) передав, а виконавець (ТОВ Вікінг Люкс прийняв під охорону нежитловий об'єкт, зазначений у дислокації за адресою: м.Миколаїв, вул. Приміська, 60. На території вказаного об'єкту ТОВ Вікінг Люкс забезпечувало цілодобову охорону території шляхом виставлення охоронців, здійснення перепускного режиму, контролю за ввезенням та вивезенням (внесенням та винесенням) товарно-матеріальних цінностей на територію об'єкта. 29.08.2018р. близько 6-00 годин ранку, на територію об'єкта , що охоронявся, проникли (перелізли через огорожу) близько 15 сторонніх осіб у камуфляжній формі, які шляхом застосування погроз і фізичної сили захопили територію підприємства, проникли всередину адміністративних приміщень та видворили з території підприємства охоронця ТОВ Вікінг Люкс . Зазначені особи повідомили охоронця, що вони уповноважені на такі дії власником охоронюваного об'єкту. Серед них був чоловік, який представився його власником.

Також, в матеріалах справи міститься лист Корабельного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 27.09.2018р. за вих. №13170/53-2018, з якого вбачається, що в ході відпрацювання звернення директора ТОВ Асмодєй (який заявив, що 29.08.2018р. на територію його підприємства зайшли невідомі люди, які повідомили, що знаходяться на даній території на законних підставах та виселили його працівників за межі даної території) директор ТОВ ВД-Транс ОСОБА_4 від надання будь-яких пояснень відмовився згідно ст. 63 Конституції України та повідомив, що з ним, як з директором даної юридичної особи договорів оренди на дану територію, розташовану за адресою: м.Миколаїв, вул. Приміська, 60, ніхто не укладав.

Саме на підставі вищенаведених листів позивач вважає, що відповідач утримує орендовані позивачем транспортні засоби та чинить перешкоди у їх використанні всупереч умовам договору оренди.

Предметом даного позову є спір щодо усунення перешкод у користуванні орендованим рухомим майном.

Правовідносини, які виникли між сторонами стосовно користування майном регулюються положеннями чинного законодавства України про найм (оренду).

В свою чергу, позивач обрав спосіб захисту відповідно до норм ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України - припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до норм ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Частиною 6 цієї ж статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За нормами ч. 1 ст. 798 Цивільного кодексу України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання ; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення ; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Позивач, посилаючись на вказані норми права, визначає обраний спосіб захисту як - припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення, та просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні орендованими транспортними засобами шляхом надання фактичного доступу до цих транспортних засобів у місці їх фактичного знаходження, визначаючи це місце - м.Миколаїв, вул. Приміська, 60, а також передати ключі від даних транспортних засобів.

В силу ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становище, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі, тощо.

При цьому суд враховує, що право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного позивачем способу захисту змісту порушеного права. За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В силу вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).

Негаторний позов пред'являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьої особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпоряджання річчю.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника необхідно встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що вона регулює захист права власності не в будь - якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та/або розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані з позбавленням володіння майном.

Відповідно до ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З наданих позивачем, в якості доказів утримання орендованих транспортних засобів саме відповідачем, листа ТОВ Вікінг Плюс від 22.10.2018р. №38 та листа Корабельного відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області від 27.09.2018р. №13170/53-2018, не встановлено, що утримання транспортних засобів 29 серпня 2018 року відбулось саме представниками ТОВ ВД-Транс .

Більше того, з даних листів взагалі не вбачається, що будь-ким, в тому числі і представниками відповідача, було здійснено утримання транспортних засобів, які є предметом договору оренди транспортних засобів №1/3 від 21.032018р.

Натомість в наведених листах є інформація, що 29 серпня 2018 року невідомими особами здійснено проникнення на територію об'єкту за адресою м.Миколаїв, вул. Приміська, 60.

Докази того, що дані особи є представниками ТОВ ВД-Транс та при цьому, додатково з проникненням на даний об'єкт не допустили до нього працівників ТОВ Асмодєй та здійснюють утримання на даній території усіх одиниць транспортних засобів, в матеріалах справи відсутні.

При цьому, суд також вважає за доцільне зазначити, що позивачем не надано суду доказів фактичного не допуску працівників позивача на територію об'єкту за адресою м.Миколаїв, вул. Приміська, 60; сповіщення орендодавця про факт незаконного заволодіння транспортними засобами на виконання умов п.5.4.4 договору оренди; доказів скликання комісії щодо перевірки поточного стану транспортних засобів з укладанням відповідних актів на виконання умов п. 5.3.6 договору оренди тощо.

Тобто, позивачем не доведено суду самого факту перешкоджання відповідачем позивачу у користуванні транспортними засобами, орендованими за договором найму (оренди) транспортних засобів №1/3 від 21.03.2018р., а отже - і не доведено підстав для зобов'язання відповідача вжити відповідних заходів з усунення таких перешкод.

Враховуючи вищенаведені норми та обставини справи, оцінивши відповідно до ст. 86 ГПК України надані докази, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 201, 219, 220, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Асмодєй , (54055, м.Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 18, код ЄДРПОУ 34437140)

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ВД-Транс , (54037, м. Миколаїв, вул. Пригородна, 60, код ЄДРПОУ 32883826)

Повне рішення складено 28 лютого 2019 року.

Суддя О.Г. Смородінова

СудГосподарський суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення19.02.2019
Оприлюднено01.03.2019
Номер документу80149376
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —915/1295/18

Постанова від 05.06.2019

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 13.05.2019

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 22.04.2019

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 01.04.2019

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Рішення від 19.02.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Смородінова О.Г.

Ухвала від 24.01.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Смородінова О.Г.

Ухвала від 26.11.2018

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Смородінова О.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні