Ухвала

від 27.02.2019 по справі 916/249/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/249/19

Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Саншайн Термінал» (вх. 2-842/19 від 25.02.2019 р.) про забезпечення позову у справі № 916/249/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саншайн Термінал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон-2002» про стягнення 382000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Саншайн Термінал» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон-2002» про стягнення в якості неустойки та відшкодування збитків 382000,00 грн., з яких пеня - 102900,00 грн., штраф - 34300,00 грн., авансовий платіж - 245000,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається невиконання відповідачем умов договору поставки обладнання систем протипожежного захисту з монтажем № 143/18 від 08.05.2018 р. щодо виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт у строк, обумовлений договором, тоді як позивачем здійснено авансовий платіж в сумі 245000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2019 р. позовну заяву ТОВ «Саншайн Термінал» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/249/19 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання з викликом учасників справи призначено на 04.03.2019 р.

25.02.2019 р. від ТОВ «Саншайн Термінал» до господарського суду надійшла заява про забезпечення позову в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на р/р 260066312206801 в АТ „ОСОБА_1 Аваль» , в межах суми заявлених позовних вимог. Вказана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач не тільки не виконав, а й навіть не приступив до виконання умов договору поставки обладнання систем протипожежного захисту з монтажем № 143/18 від 08.05.2018 р., зокрема щодо виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт у строк, обумовлений договором, хоча позивачем здійснено авансовий платіж в сумі 245000,00 грн. Також позивач вказує, що ним направлялися відповідачу дві претензії, в яких наголошувалося на тому, що відповідач порушує свої зобов'язання та не приступає до їх виконання, а також містилося попередження про те, що у разі невиконання зобов'язань та несплати штрафних санкцій, розрахунок яких містився у претензіях, позивач звернеться до суду. Однак, після отримання зазначених претензій відповідач не приступив до виконання вказаних зобов'язань та ніяк не відреагував на претензії, що беззаперечно свідчить про те, що останній не збирається виконувати свої зобов'язання. З огляду на вказане, заявник вважає необхідним накладення арешту на грошові кошти відповідача, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Зі змісту заяви вбачається, що позивач припускає можливість ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду з даного спору у разі задоволення позову з підстав невиконання відповідачем умов спірного договору та ухилення від повернення сплаченого позивачем авансового платежу в сумі 245000,00 грн.

Між тим, на думку суду, наведені позивачем обставини не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів. Наразі заявником не надано жодних доказів на підтвердження свого припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, що істотно ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявленого позову.

При цьому посилання заявника на практику Верховного Суду у постановах від 17.01.2019 р. у справі № 924/829/18 та від 15.01.2019 р. у справі № 915/870/18 щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову суд вважає безпідставними та необґрунтованими. Так, обов'язок доведення наявності обставин щодо можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову покладено чинним ГПК на заявника. Натомість заявником наявність цих обставин не доведено суду.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, господарський суд вважає заяву ТОВ «Саншайн Термінал» про забезпечення позову необґрунтованою, у зв'язку з чим така заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Саншайн Термінал» про забезпечення позову у справі № 916/249/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя В.С. Петров