Рішення

від 20.02.2019 по справі 205/7101/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

20.02.2019 Єдиний унікальний номер 205/7101/17

єдиний унікальний номер № 205/7101/17

провадження № 2/205/453/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив № 208 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_1 представник відповідача ОСОБА_4 -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 27.10.2017 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у період з 01.03.2013 року по 04.03.2016 року відповідач очолювала ОК Житлово-будівельний кооператив № 208 на посаді голови правління. В ході проведення аудиту правильності формування тарифу ОК ЖБК № 208 та виконання кошторису за 2013-2015рр. та 2 місяці 2016р. аудиторами виявлені порушення бухгалтерського обліку, трудового законодавства, касової дисципліни, невиконання Закону України Про кооперацію , Статуту ОК ЖБК № 208 та ін.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 49469,58 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач та її представник позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив № 208 (ідентифікаційний код юридичної особи - 23370202) є юридичною особою, основний вид економічної діяльності - комплексне обслуговування об'єктів (а.с. 145 том 1).

ОСОБА_1 в період з 01.03.2013 року по 05.03.2016 року перебувала на посаді голови правління ОК ЖБК № 208 .

Згідно акту прийому-передачі документів ОК ЖБК № 208 від 13.03.2016 року ОСОБА_1 передала голові правління ОСОБА_5 документацію щодо фінансово-господарської діяльності ОК ЖБК № 208 (а.с. 211-214 том 1).

На теперішній час головою правління ОК ЖБК № 208 є ОСОБА_2 (а.с. 145 том 1).

ТОВ Аудиторська фірма Капітал-Експерт 17.06.2017 року надано аудиторський звіт з надання обґрунтованої впевненості щодо підтвердження звіту виконання кошторису витрат ОК ЖБК № 208 за 2013-2015 рр. та 2 місяці 2016р., в якому зазначено виявлені порушення бухгалтерського обліку, трудового законодавства, касової дисципліни, невиконання Закону України Про кооперацію , Статуту ОК ЖБК № 208 та ін. (а.с. 16-20 том 1).

Згідно ст. 16 Закону України Про кооперацію виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

Відповідно до п. 16.1 Статуту ОК ЖБК № 208 органами управління житлово-будівельного кооперативу є загальні збори членів кооперативу і правління кооперативу.

Згідно п. 16.5 Статуту правління кооперативу є виконавчим органом кооперативу, підзвітним загальним зборам членів кооперативу. Правління обирається загальними зборами з числа членів кооперативу в кількості не менше 3 осіб строком на два роки. Правління обирає з свого складу голову та його заступника (заступників). Голова правління здійснює повсякденне керівництво діяльністю кооперативу, забезпечує виконання рішень загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) і правління.

Відповідно п. 16.15 Статуту члени правління та члени ревізійної житлово-будівельного кооперативу, які завдали своїми діями шкоди кооперативу, несуть перед ним матеріальну відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП України, для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз'яснено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, наявність шкоди ще не породжує обов'язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб'єкта такої відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Важливість етапу дослідження доказів для оцінки доказів полягає в тому, що забезпечується формування внутрішнього переконання суддів одразу з моменту надходження справи до суду і прийняття доказів, на етапі дослідження доказів, у процесі детального аналізу кожного з них у суду є можливість оцінити докази у своїй сукупності та порівняти їх, оскільки належна оцінка судом наявних у справі доказів є однією з гарантій права особи на справедливий судовий розгляд, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 6) роль мотивувального судового рішення полягає в тому, що судом були досліджені всі надані докази і аргументи сторін.

Європейський суд з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року дійшов висновку, що хоч суд і не повинен надавати відповідь на кожен аргумент сторони, проте судовий розгляд не можна вважати справедливим, якщо суд залишив без уваги ключові докази - вирішальні з точки зору фінального рішення суду.

Таким чином, оцінка доказів є завершальною стадією процесу доказування у цивільному судочинстві.

Складений за результатами перевірки аудиторський висновок - це форма вираження незалежної думки аудитора, який діє як суб'єкт підприємницької діяльності на підставі договору; тобто такий висновок не містить обов'язкових для виконання приписів та підлягає оцінці на предмет достовірності.

Позивачем не надано жодних належних, достовірних та достатніх доказів, що є його процесуальним обов'язком (частина перша статті 81 ЦПК України) на підтвердження факту завдання безпосередньо відповідачем матеріальної шкоди ОК ЖБК № 208 , а також наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданою позивачу шкодою.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними у повному обсязі, а тому не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, згідно статті 141 ЦПК України, суд враховує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, тому за рахунок відповідача не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 81-82, 89, 141, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив № 208 (код ЕДРПОУ 23370202, місце знаходження, м. Дніпро, вул. Метробудівська, буд. 5), до ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1) про відшкодування матеріальної шкоди на суму 49469.58 грн, стягнення судових витрат - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду, яка відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде складено 04 березня 2019 року.

Суддя Н.В. Басова