Рішення

від 27.02.2019 по справі 200/12769/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 р. Справа№200/12769/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Управління державної казначейської служби України у м. Дебальцево Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Центренерго» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної казначейської служби України у м. Дебальцево Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказом господарського суду Донецької області від 02 квітня 2018 року у справі № 905/2815/17 стягнуто з Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради на користь позивача заборгованість у розмірі 373 546, 67 гривень та суму судового збору у розмірі 5 603, 20 гривень. При цьому, відповідачем неправомірно повернуто без виконання виконавчий документ, керуючись тим, що у боржника не відкрито рахунків в органах казначейства, а відповідний орган казначейства, у якому мали бути відкриті та обслуговуватись рахунки, не працює. Вважає такі дії відповідача протиправними з огляду на державні гарантії щодо належного та своєчасного виконання рішень судів та просив визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області щодо невиконання наказу господарського суду Донецької області про примусове виконання рішення суду від 02 квітня 2018 року, виданого на підставі рішення господарського суду Донецької області у справі № 905/2813/15, а також зобов'язати відповідача виконати наказ № 905/2815/17 від 02.04.2018 року, виданий господарським судом Донецької області.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову. В обґрунтування заперечень вказує, що боржник - Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради не має відкритих рахунків в органах казначейства та не здійснив перереєстрацію з тимчасово непідконтрольної владі України території.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Центренерго до Управління державної казначейської служби України у м. Дебальцево Донецької області, третя особа - Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху. Надано Публічному акціонерному товариству Центренерго строк - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви із визначенням учасника справи - третьої особи.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства Центренерго до Управління державної казначейської служби України у м. Дебальцево Донецької області, третя особа - Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 200/12769/18-а. Призначено підготовче засідання по адміністративній справі № 200/12769/18-а за правилами загального позовного провадження на 13 годину 30 хвилин 16.01.2019 року. Підготовче засідання відкладено з 16.01.2019 року на 07.02.2019 року о 10-00 год.

Ухвалою суду від 07.02.2019 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Центренерго до Управління державної казначейської служби України у м. Дебальцево Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача- Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Призначено судовий розгляд по суті на 10 годину 00 хвилин 27.02.2019 року.

Представники позивача, відповідача та третьої особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання, до суду не з'явились.

А тому згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Центренерго» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 22927045, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статутом підприємства та положенням (а.с.17-26).

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 01.03.2018 року по справі № 905/2815/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київ в особі відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ Центренерго , м. Світлодарськ до Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради, м. Дебальцеве про стягнення заборгованості в сумі 373 546, 67 грн. задоволені повністю. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ Центренерго заборгованість в сумі 373 546, 67 грн., судовий збір в сумі 5 603, 20 грн. (а.с.8-10).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, вказане судове рішення набрало законної сили 26 березня 2018 року та 02 квітня 2018 року у справі виданий наказ про примусове виконання зазначеного рішення (а.с.11).

22 травня 2018 року за вих. номером 25/2209 позивач звернувся до Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області із заявою про виконання рішення господарського суду Донецької області у справі № 905/2815/17 від 01 березня 2018 року, в якій просив безспірно списати з боржника суму боргу у розмірі сумі 373 546, 67 грн., судовий збір в сумі 5 603, 20 грн. (а.с. 12).

08 червня 2018 року за номером 02-36/144 від Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області на адресу позивача надано відповідь, відповідно до якої наказ господарського суду Донецької області у справі № 905/2815/17 від 02 квітня 2018 року повернуто без виконання на підставі підпункту 3 пункту 9 постанови Кабінету ОСОБА_1 України від 03 серпня 2011 року № 845 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників . У вказаній відповіді зазначено, що на даний час боржник не перемістився з тимчасово непідконтрольної території України, що унеможливлює здійснення будь-яких операції з рахунків боржника. Після повернення окупованої території під контроль Української влади буде здійснена оплата всіх зобов'язань (а.с.13).

21 вересня 2018 року позивач повторно звернувся до Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області із заявою № 25/3880 про виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі № 905/2815/17 від 01 березня 2018 року, в якій просив безспірно списати з боржника суму боргу у розмірі 373 546, 67 грн., судовий збір в сумі 5 603, 20 грн. Також позивач просив відповідача у випадку відсутності відповідного рахунку Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради в органах казначейської служби провести списання коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (а.с.14-15).

10 жовтня 2018 року заяву позивача повернуто на підставі підпункту 3 пункту 9 постанови Кабінету ОСОБА_1 України від 03 серпня 2011 року № 845 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників та вказано, що боржник у справі є органом місцевого самоврядування, який фінансується та утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, у зв'язку з чим на нього не поширюється дія Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (а.с.15-а).

Не погодившись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 326 Господарсько-процесуального кодексу України (далі-ГПК України) визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

У випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання (стаття 6 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_1 України від 15 квітня 2015 року N 215 (далі - Положення), Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом ОСОБА_1 України через міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з пунктом 3 Положення основними завданнями Держказначейства є: 1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; 2) внесення на розгляд міністра фінансів України пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Пунктом 9 Положення передбачено, що Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету ОСОБА_1 України від 03 серпня 2011 року № 845 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок № 845) цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Пунктом 3 Порядку № 845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно із приписами підпункту 3 пункту 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

За положеннями зазначеного Порядку безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Аналіз наведеного законодавства в сукупності дає підстави для висновку про те, що Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема, стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", а є встановленою Порядком особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI Про гарантії держави щодо виконання судових рішень (далі - Закон № 4901) цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Статтею 2 Закону № 4901 визначено, що Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

державний орган;

державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Частиною другою вказаної статті визначено, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Стаття 3 зазначеного Закону встановлює, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

В свою чергу, установа - це орган державної влади, місцевого самоврядування, організації, підприємства тощо, що виконує певні функції в галузі державного, адміністративного, громадського, або іншого управління.

Суд звертає увагу, що Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради є установою.

Отже, в даному випадку, Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради, в розумінні частини 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" є органом, за яким Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна.

Згідно Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" набирає чинності з 01 січня 2013 року.

Таким чином, з 01 січня 2013 року виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Рішення господарського суду Донецької області у справі № 905/2815/17 від 01 березня 2018 року набрало законної сили 26 березня 2018 року.

Водночас, підпунктом 1 пункту 9 Розділу VI Бюджетного Кодексу України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету:

рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_1 України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Відповідно до приписів пункту 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:

1) органом Казначейства:

документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;

інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Пунктом 48 вказаного Порядку визначено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, визначених у пунктах 11, 13 та 49 цього Порядку.

У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

При цьому посилання відповідача на відсутність відповідних рахунків для виплат за виданим виконавчим листом, також не можуть прийматися до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").

Доказів, які б спростовували доводи позивача щодо наявної невідповідності комплексу дій, здійснених відповідачем, із передбаченим Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і Порядком N 845, суду не надано.

З урахуванням викладеного відповідач не довів правомірність власних дій в порядку частини 2 статті 77 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області щодо невиконання наказу господарського суду Донецької області № 905/2815/17 від 02 квітня 2018 року.

Проте, стосовно позовної вимоги, щодо зобов'язання Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області виконати наказ господарського суду Донецької області № 905/2815/17 від 02 квітня 2018 року, суд вважає що вона не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.

Так, дискреційне повноваження суб'єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни може , має право , за власної ініціативи , дбає , забезпечує , веде діяльність , встановлює , визначає , на свій розсуд . Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження.

При реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Комітетом ОСОБА_1 ОСОБА_2 розроблено принципи здійснення дискреційних повноважень, а саме - мета дискреційного повноваження; об'єктивність та неупередженість; рівність перед законом; пропорційність; розумний час; застосування вказівок; відкритість вказівок; відступ від вказівок; характер контролю; утримання правоохоронного органу від дій; повноваження контрольних органів щодо отримання інформації тощо. Ці принципи з огляду на членство України у ОСОБА_2 зобов'язані повною мірою дотримуватися також і вітчизняні суб'єкти публічної адміністрації.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що виконання наказу Господарського суду є дискреційними повноваженнями. Проте, у будь-якому випадку суб'єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача, шляхом визнання протиправними дій Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області щодо невиконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/2815/17 від 02 квітня 2018 року. Проте, щодо зобов'язання відповідача виконати наказ Господарського суду Донецької області № 905/2815/17 від 02 квітня 2018 року, суд вважає що вона не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, суд вважає на необхідне зобов'язати відповідача вирішити питання щодо повторного розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Відокремленого підрозділу Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» щодо виконання наказу Господарського суду та прийняти рішення у порядок і спосіб передбачений законодавством України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Так, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн, відповідно до платіжного доручення №v/3530 від 19.10.2018 року (а.с.3).

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 1321, 50 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246,250,295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (код ЄДРПОУ 22927045, 03022, м. Київ, вулиця Козацька, будинок 120/4, літера "Є") до Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області (код ЄДРПОУ 37595853, 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, б.44), третя особа Управління соціального захисту населення Дебальцевської міської ради (код ЄДРПОУ 25954574, 84700, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Радянська, 28) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області щодо невиконання наказу господарського суду Донецької області № 905/2815/17 від 02 квітня 2018 року.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про виконання наказу господарського суду Донецької області № 905/2815/17 від 02 квітня 2018 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В решті заявлених позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у м. Дебальцевому Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1321, 50 грн. (одна тисяча триста двадцять одна гривня п'ятдесят копійок).

Повний текст рішення складено 27 лютого 2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.