Рішення

від 20.02.2019 по справі 2а-446/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а-446/11/1370

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції до ВАТ Бориславський хлібокомбінат , ФОП ОСОБА_2 про стягнення майна та коштів.

Обставини справи .

Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Бориславський хлібокомбінат , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 100000,00 грн, отриманих по нікчемній угоді від 01.08.2008 № 6/17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у місті Бориславі проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ Бориславський хлібокомбінат з питань стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року. За результатами перевірки складено довідку від 25.08.2009 №0060/13/08/240/00376461, якою встановлено, що посадовими особами ВАТ Бориславський хлібокомбінат не посвідчено нотаріально та не здійснено державної реєстрації договору купівлі-продажу майна від 01.08.2008 року № 6/17 укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, чим порушено положення статті 657 Цивільного кодексу України, а також, посадовими особами ВАТ Бориславський хлібокомбінат завдано збитки державі у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань, які виникли внаслідок такого продажу. Вказує, що договір від 01.08.2008 року № 6/17 було укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, з огляду на те, що даним договором передбачено продаж єдиного майнового комплексу та відповідно така угода підлягала нотаріальному посвідченню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 року, позов задоволено.

Постановою Верховного суду від 18.09.2018 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 року скасовано та справу № 2а-446/11/1370 направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду. Вказане рішення мотивоване тим, що судами не перевірено обставини справи щодо дотримання строків адміністративно-господарських санкцій, які встановлені статтею 250 Господарського кодексу України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства Бориславський хлібокомбінат у зв'язку з його ліквідацією.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд задовільнити позовні вимоги. Надав суду письмові пояснення з урахуванням висновків Верховного суду, де зазначив зокрема, що контролюючим органом дотримано строків звернення до суду із позовом згідно статті 258 Цивільного кодексу України, якою передбачено застосування позовної давності у десять років до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

Представник відповідача 2 в судове засіданні не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Суд заслухав вступне слово позивача, дослідив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та -

в с т а н о в и в :

ВАТ Бориславський хлібокомбінат та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу майна від 01.08.2008 № 6/17. Згідно п. 1.1 даного договору продавець передає належне йому на праві власності майно, що знаходиться за адресою: м. Борислав, вул. Коновальця 11 а відповідно до переліку, а покупець приймає у власність це майно та зобов'язується оплатити його вартість на умовах даного договору. Відповідно до п. 3.2 вказаного договору, майно за даним договором продається за ціною 100000 грн. Перелік майна, що продається відповідно до цього договору наведений у п. 2 договору без зазначення окремої вартості кожної одиниці майна. До вказаного переліку майна входять, в тому числі котельня, автопоїзди і площадки, насосна станція, гараж та інші об'єкт нерухомого майна. (т.1, а.с.7)

Сторонами підписано акт №2 передачі приймання майна на виконання вказаного Договору, відповідно до якого товариство передало, а фізична особа - підприємець ОСОБА_2 прийняв майно, згідно з переліком, зазначеним в п. 2 даного договору та проведено оплату за придбане, згідно вказаного вище договору майно, що підтверджується копією виписки про рух коштів на рахунку Відкритого акціонерного товариства Бориславський хлібокомбінат . (т.1, а.с.188-192)

Державною податковою інспекцією у місті Бориславі проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ Бориславський хлібокомбінат з питань стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки складено довідку від 25.08.2009 №0060/13/08/240/00376461, якою встановлено, що посадовими особами ВАТ «Бориславський хлібокомбінат» не посвідчено нотаріально та не здійснено державної реєстрації договору купівлі-продажу майна від 01.08.2008 № 6/17, чим порушено положення статті 657 Цивільного кодексу України, а також, посадовими особами ВАТ Бориславський хлібокомбінат завдано збитки державі у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань, які виникли внаслідок такого продажу. (т. 1, а.с.13-18)

Державною податковою інспекцією у місті Бориславі 11.04.2007 проведено опис активів, про що складено акт опису № 240/37. (т.1, а.с. 39)

Позивачем 27.11.2008 року проведено опис активів, на які поширюється право податкової застави, про що складено акт опису № 240/109 та зроблено реєстраційний запис до Державного реєстру обмежень рухомого майна. (т.1, а.с.40)

Державною податковою інспекцією у місті Бориславі 26.12.2008 року проведено опис активів, на які поширюється право податкової застави, про що складено акт опису № 240/116 та зроблено реєстраційний запис до Державного реєстру обмежень рухомого майна. (т.1, а.с. 41)

Податковий орган звернувся з даним позовом до суду у зв'язку з тим, що договір від 01.08.2008 № 6/17 є нікчемним, оскільки не був нотаріально посвідчений та не пройшов державної реєстрації, тому завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі- Закон № 2181), з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Відповідно до пункту 8.6 статті 8 Закону № 2181, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом.

Відповідно до підпунктів 8.6.4 пункту 8.6 статті 8 Закону № 2181, у разі здійснення операцій, значених у підпунктах 8.6.1-8.6.3 цього пункту, без отримання попередньої згоди податкового органу, посадова особа такого платника податків чи фізична особа, яка прийняла зазначене рішення, несуть відповідальність, встановлену законодавством України за ухилення від оподаткування.

Згідно з частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Суд звертає увагу позивача на те, що санкції, що встановлені частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, та не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини першої статті 238 Господарського кодексу України.

З огляду на це, такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених статтею 250 цього Кодексу.

Згідно статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено з матеріалів справи, що договір купівлі-продажу майна укладено 01.08.2008 р., податковим органом виявлено правопорушення при проведенні позапланової виїзної перевірки ВАТ Бориславський хлібокомбінат 25.08.2009 року.

Однак, позивач звернувся лише 11.01.2011 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Суд дійшов висновку, що на час звернення з даним позовом до суду минули строки визначені ст. 250 Господарського кодексу України для застосування санкцій.

Крім того, відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вказана норма вказує, що для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угод, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання таки наслідків.

Таким чином для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявності таких умов: вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування; такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору; мета укладення такого договору приховування доходів від оподаткування.

Відсутність хоча б однієї з них, не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Судом встановлено з матеріалів справи, що між відповідачами укладено договір, що не був нотаріально посвідчений та не пройшов державної реєстрації, однак позивачем не доведено факту наявності умислу у відповідача (який придбав майно та сплатив за нього кошти) спрямованого на приховування доходів від оподаткування, що виникнув до моменту укладення такого договору, та що такі дії ОСОБА_2 стали порушенням інтересів держави та суспільства.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

у х в а л и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати з сторін не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 28.02.2019 року.

Суддя Коморний О.І.