Рішення

від 28.02.2019 по справі 826/13633/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2019 року № 826/13633/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами загального провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Український центр медичних технологій до Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Український центр медичних технологій (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДР: 35370192) (далі - позивач, ТОВ УЦМТ ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2017 № 0834140302.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ УЦМТ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 27.03.2015, за результатами якої складено акт від 03.04.2017 № 103/1-26-15-14-03-02-35370192, на підставі якого прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 19.05.2017 № 0834140302, яким ТОВ УЦМТ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10 047 192,00 грн.

Між тим позивач не погоджується зі спірним рішення, з огляду на наступне.

Так представник товариства зазначає, що протоколом загальних зборів учасників ТОВ УЦМТ від 15.01.2015 № 15/01 прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації. Вказаним протоколом визначено строк звернення кредиторів із кредиторськими вимогами до 03.04.2015.

Разом з тим, як наголошує представник позивача у позовній заяві, у визначений протоколом строк жодних кредиторських вимог до товариства завлено не було, у тому числі і не було заявлено жодних кредиторських вимог зі сторони органів ДФС.

В той же час, представник позивача звертає увагу суду, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результати їх розгляду.

З огляду на зазначене, представник позивача посилається на те, що враховуючи факт відсутності подачі у встановлений строк заяв кредиторів про визнання їх кредиторських вимог, такі вимоги визнаються погашеними згідно норм чинного законодавства та підлягають списанню.

Представник товариства вказує на те, що після прийняття рішення про ліквідацію було проведено наступні дії: закрито усі наявні банківські рахунки позивача; проведено інвентаризацію основних засобів кредиторської та дебіторської заборгованості позивача; складено та затверджено ліквідаційний баланс позивача; подано заяву до органів ДФС про проведення перевірки позивача.

При цьому, представник позивача посилаючись на лист Міністерства фінансів України від 02.08.2007 № 31-34000-10-10/15607 Щодо списання непокритих збитків підприємства, що ліквідується зазначає про складання ліквідаційного балансу.

Натомість останній стверджує, що посилання відповідача на безпідставність виникнення кредиторської заборгованості, неправомірне її списання та не віднесення до доходу позивачем, за висновком представника позивача, є безпідставним, оскільки за період здійснення господарської діяльності ТОВ УЦМТ у товариства виникла кредиторська заборгованість на загальну суму 55 271 818,51 грн.

Представник позивача зазначає, що основний обсяг кредиторської заборгованості виник у період з 2007 року по 2010 рік перед компанією ТЕБО АГ (Ліхтенштейн) по імпортним операціям щодо закупівлі медичного обладнання та виробів медичного призначення. Як зазначає представник позивача, згідно даних бухгалтерського обліку заборгованість перед компанією ТЕБО АГ (Ліхтенштейн) складає 39 499 076,55 грн.

Також, як стверджує представник товариства, згідно даних бухгалтерського обліку, у ТОВ УЦМТ наявна кредиторська заборгованість, зокрема: перед ТОВ Горал у розмірі 10 600,00 грн.; перед ПП Лідер Транс у розмірі 309 688,75 грн.; перед ТОВ Київська компанія маркетингових досліджень у розмірі 3 282 808,00 грн.; перед ТОВ Піація у розмірі 4 028 749,00 грн.; перед ТОВ С.ДЖ.Р. Груп у розмірі 3 015 298,20 грн.; перед ТОВ Донецька медтехніка у розмірі 277 300,00 грн.; перед ТОВ Юзхолринг у розмірі 2 200 281,36 грн. та перед ТОВ Ферум-М у розмірі 1 273 120,00 грн.

Як зазначено у позовній заяві, вказана кредиторська заборгованість обліковувалась позивачем належним чином як інші операційні доходи, згідно положень (стандартів) ведення бухгалтерського обліку.

Проаналізувавши норми Податкового кодексу України та стандарти бухгалтерського обліку представник позивача наголошує на тому, що позивачем правомірно, у повній відповідності до стандартів бухгалтерського обліку було відображено кредиторську заборгованість, яка виникла у період з 2007 року по 2010 рік, у складі інших операційних доходів, та в подальшому списано, враховуючи особливості процедури ліквідації товариства.

При цьому, представник товариства вказав, що у позивача не виникло обов'язку щодо сплати податку на прибуток, оскільки фактично зменшення зобов'язання жодним чином не призвело до зростання власного капіталу товариства.

Більш того, як зазначає представник позивача у позовній заяві нормами ПК України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму доходів, пов'язаних із списанням кредиторської заборгованості по операціям, щодо яких минув строк позовної давності.

Представник позивача також звертає увагу суду на те, що позивач може документально підтвердити викладені обставини, зокрема щодо правомірності виникнення кредиторської заборгованості та віднесення її до складу інших операційних витрат.

Останній зазначає, що такі документи не були надані до перевірки, оскільки, по-перше, така перевірка проводилась за період з 01.01.2014 по 20.03.2017, а кредиторська заборгованість виникла у період з 2007 року по 2010 рік, по-друге, у відповідності до ст. 336 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, встановлено, що первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах (касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, наряди на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти, тощо) підлягають зберіганню протягом трьох років.

Підсумовуючи викладені обставини, представник позивача наголошує на тому, що висновки, які зроблені податковим органом в ході перевірки є неправомірними та безпідставними, оскільки ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях осіб, що проводили перевірку, неналежним чином досліджено первинну бухгалтерську документацію, що у підсумку призвело до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відтак представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Позиція відповідача.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, на підставі наказу від 09.03.2017 № 1726 Про проведення перевірки , направлень на перевірку від 14.03.2017 № 820/26-15-14-03-02, № 819/26-15-14-03-02 та п/п 78.1.7 п. 78.1 ПК України у зв'язку з надходженням відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації від 27.01.2015 № 10701100007029453, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ УЦМТ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 27.03.2017 за результатами якої складено акт перевірки від 03.04.2017 № 103/1-26-15-14-03-02/35370192, яким встановлено порушення, зокрема, п. 5 П(с)БО 11; п. 5, п. 7 П(с)БО 15; п/п 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 44.6 ст. 44, п/п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138, п/п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, занижено податок на прибуток всього у розмірі 10 027 542,00 грн., у тому числі за 2014 рік у розмірі 78 600,00 грн. та за 2015 рік у розмірі 9 948 942,00 грн.

Представник відповідача зазначає, що в ході проведення перевірки, у відповідності до п. 85.2 та п. 85.4 ст. 85 ПК України, контролюючий орган надав ТОВ УЦМТ заявки на надання первинних документів, які станом на 27.03.2017 виконані не були, про що було складено акт про ненадання первинних документів від 27.03.2017 № 157/26-15-14-03-02.

Разом з тим, в ході проведення перевірки встановлено, що перевіркою відображених у рядку 2120 Звіт про фінансові результати Інші операційні доходи показників за період з 01.01.2015 по 27.03.2017 у загальній сумі 0 грн. встановлено, що фінансово-господарська діяльність підприємство не проводило. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 по 27.03.2017, в сумі 0 грн. на підставі документів : Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства, оборотно-сальдова відомість по всім рахункам, банківські виписки, встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 2120 Звіту про фінансові результати Інші операційні доходи всього у розмірі 55 271 818,00 грн.

Як зазначив представник відповідача згідно даних фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2014 та станом на 30.06.2015 обліковується кредиторська заборгованість на загальну суму 55 271 900,00 грн. (поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги).

Натомість, згідно даних бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовим відомостям по всім рахункам за 2014 рік та за 2015 рік, завірених належним чином по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками станом на 31.12.2014 та станом на 30.06.2015, даних Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (рядок 1615), обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 55 271 818,00 грн., яка станом на 31.12.2015 була віднесена підприємством до складу інших операційних доходів, рахунок 71 Інші операційні доходи .

З урахуванням викладеного представник відповідача посилається на порушення позивачем 5 П(с)БО 11; п. 5, п. 7 П(с)БО 15; п/п 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 44.6 ст. 44, п/п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого ТОВ УЦМТ безпідставно не віднесено до доходів кредиторську заборгованість у сумі 55 271 900,00 грн., у якої минув термін позовної давності та яка по даним бухгалтерського обліку віднесена до складу інших операційних доходів, що призвело до заниження суми доходів всього у розмірі 55 271 900,00 грн., у тому числі за 2015 рік на суму 55 271 900,00 грн.

Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що в ході перевірки також встановлено, що за період з 01.01.2014 по 27.03.2017 ТОВ УЦМТ задекларовано витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування на загальну суму 530 875,00 грн. У ході перевірки повноти визначення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за період з 01.01.2014 по 27.03.2017, встановлено їх завищення всього на суму 533 724,00 грн., у тому числі за 2014 рік на суму 533 724,00 грн.

Також представник відповідача вказав, що проведеним аналізом показників, за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 фінансової звітності суб'єкта малого підприємництва, оборотно-сальдової відомості по всім рахункам, банківських виписок, встановлено заниження задекларованих ТОВ УЦМТ показників у рядку 05.1 всього на суму 439 769,00 грн.

Крім того, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у загальній сумі 114001,00 грн. встановлено завищення задекларованих ТОВ УЦМТ показників у рядку 06.1 Декларацій Адміністративні витрати у розмірі 93 955,00 грн. та встановлено безпідставне включення підприємством до складу адміністративних витрат сум амортизаційних витрат, не підтвердженні первинними документами, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку всього в сумі 5113,00 грн., у тому числі за 2014 рік в сумі 5 113,00 грн.

Підсумовуючи викладене, представник відповідача наголошує, що за результатами проведення перевірки повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток, встановлено, що за період з 01.01.2014 по 27.03.2017 ТОВ УЦМТ задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі -97 055,00 грн., натомість перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2014 по 27.03.2017 встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 97 055,00 грн., заниження податку на прибуток всього в сумі 10 027 542,00 грн., у тому числі за 2014 рік в сумі 78 600,00 грн. за 2015 рік в сумі 9 948 942,00 грн.

Крім іншого представник відповідача вказав, що відповідно до п/п 11.1 п. 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 платник податків зобов'язаний повідомити контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення. За результатами проведення відповідних заходів у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків, але не пізніше дня закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог відповідальні працівники таких підрозділів (органів) вносять до Єдиного банку даних юридичних осіб або підтверджують інформацію щодо наявності / відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів (п/п 11.8 п. 11 Порядку).

Представник відповідача звертає увагу суду на те, що рішення загальних зборів учасників ТОВ УЦМТ про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації прийнято 15.01.2015, натомість заява представника товариства про проведення податкової перевірки у зв'язку із припиненням діяльності товариства надійшла на адресу ГУ ДФС у м. Києві 09.08.2016, тобто, як стверджує представник відповідача, вказуючи на нібито порушення відповідачем строку для звернення за кредиторськими вимогам, позивач не зазначає, що його обов'язок щодо повідомлення контролюючого органу про ліквідацію юридичної особи виконано через рік після прийняття такого рішення.

Підсумовуючи викладене представник відповідача наголошує на правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 27.10.2017 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з тим, що не було сплачено судовий збір та не надано доказів в обґрунтування позовних вимог. 16.11.2017 на усунення недоліків надано, крім іншого, клопотання про відстрочення сплати судового збору до дня ухвалення судового рішення у даній справі. Зокрема, клопотання мотивовано тим, що товариство знаходиться у процедурі ліквідацій за рішенням власників і всі його банківські рахунки закриті, а майно відсутнє, у зв'язку з чим не має можливості сплатити судовий збір у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір". На підтвердження наведеного позивачем додані банківські довідки про закриття рахунків, інформацію від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, із переліком всіх рахунків, які належать (належали) позивачу, а також ліквідаційну декларацію з податку на прибуток підприємства та фінансовий звіт.

З урахуванням наведеного, ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2017: відстрочено сплату позивачем судового збору до дня ухвалення судового рішення у даній справі; відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У судовому засіданні 23.01.2018 на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України, розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 09.03.2017 № 1726 Про проведення перевірки , направлень на перевірку від 14.03.2017 № 820/26-15-14-03-02, № 819/26-15-14-03-02 та п/п 78.1.7 п. 78.1 ПК України у зв'язку з надходженням відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації від 27.01.2015 № 10701100007029453, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ УЦМТ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 27.03.2017.

Копію наказу ГУ ДФС у м. Києві дві 09.03.2017 № 1726 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки вручено під розписку 14.03.2017.

Перевірка проводилась з 14.03.2017 по 20.03.2017.

У період, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання були: директор в особі ліквідатора - Левицька Жанна Анатоліївна.

У періоді, який перевірявся, суб'єкт господарювання був платником: податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податок на прибуток приватних підприємств, податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів у вигляді заробітної плати, військового збору.

Фактичний вид діяльності ТОВ УЦМТ - реалізація товарів медичного призначення.

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки від 03.04.2017 № 103/1-26-15-14-03-02/35370192, яким встановлено порушення, зокрема, п. 5 П(с)БО 11; п. 5, п. 7 П(с)БО 15; п/п 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 44.6 ст. 44, п/п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138, п/п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, занижено податок на прибуток всього у розмірі 10 027 542,00 грн., у тому числі за 2014 рік у розмірі 78 600,00 грн. та за 2015 рік у розмірі 9 948 942,00 грн.

Так, в ході проведення перевірки посадовими особами податкового органу встановлено, що перевіркою відображених у рядку 2120 Звіт про фінансові результати Інші операційні доходи показників за період з 01.01.2015 по 27.03.2017 у загальній сумі 0 грн. встановлено, що фінансово-господарська діяльність підприємство не проводило. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 по 27.03.2017, в сумі 0 грн. на підставі документів: Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, оборотно-сальдова відомість по всім рахункам, банківські виписки, встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 2120 Звіту про фінансові результати Інші операційні доходи всього у розмірі 55 271 818,00 грн.

Як зазначено у п. 3.1.1 Акту перевірки, згідно даних фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2014 та станом на 30.06.2015 обліковується кредиторська заборгованість на загальну суму 55 271 900,00 грн., в т.ч. поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги у розмірі 55 271 900,00 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовим відомостям по всім рахункам за 2014 рік та за 2015 рік, завірених належним чином по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками станом на 31.12.2014 та станом на 30.06.2015, даних Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (рядок 1615), обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 55 271 818,00 грн., яка станом на 31.12.2015 була віднесена підприємством до складу інших операційних доходів, рахунок 71 Інші операційні доходи .

В акті перевірки зазначено, що керуючись п. 85.2 та п. 85.4 ст. 85 ПК України, контролюючий орган 15.03.2017 надав ТОВ УЦМТ заявку на надання первинних документів, а саме: видаткові і податкові накладні на придбання ТМЦ, акти виконаних робіт та придбання послуг, розшифровки та інші документи, що підтверджують кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги в сумі 55 271 818,51 грн., яка б відповідала даним звітності балансу, фінансовій звітності суб'єкта малого підприємництва, оборотно-сальдовим відомостям по всім рахункам станом на 31.12.2014, станом на 30.06.2015.

Станом на 27.03.2017 вищевказані первинні документи підприємством не надано , про що складено акт про ненадання первинних документів від 27.03.2017 № 157/26-15-14-03-02.

З урахуванням викладеного перевіряючи в ході перевірки дійшли висновку про порушення ТОВ УЦМТ вимог 5 П(с)БО 11; п. 5, п. 7 П(с)БО 15; п/п 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 44.6 ст. 44, п/п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого ТОВ УЦМТ безпідставно не віднесено до доходів кредиторську заборгованість у сумі 55 271 900,00 грн., у якої минув термін позовної давності та яка по даним бухгалтерського обліку віднесена до складу інших операційних доходів, що призвело до заниження суми доходів всього у розмірі 55 271 900,00 грн., у тому числі за 2015 рік на суму 55 271 900,00 грн.

Також у п. 3.1.2 акта перевірки зазначено, що за період з 01.01.2014 по 27.03.2017 ТОВ УЦМТ задекларовано витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування на загальну суму 530 875,00 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування за період з 01.01.2014 по 27.03.2017 встановлено їх завищення всього на суму 533 724,00 грн., у тому числі за 2014 рік на суму 533 724,00 грн.

Перевіркою достовірності відображених у податкових Деклараціях з податку на прибуток ТОВ УЦМТ , за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 фінансової звітності суб'єкта малого підприємництва, оборотно-сальдової відомості по всім рахункам, банківських виписок, встановлено завищення задекларованих ТОВ УЦМТ показників у рядку 05.1 всього на суму 439 769,00 грн.

Керуючись п. 85.2 та п. 85.4 ст. 85 ПК України 15.03.2017 надано заявку на надання первинних документів, а саме: видаткові накладні, акти виконаних робіт, послуг, товаро-транспортні накладні, банківські виписки та інші в сумі 439 769,00 грн., в тому числі за 2014 рік в сумі 439 769,00 грн. Станом на 27.03.2017 вищевказані первинні документи підприємством не надано , про що складено акт про ненадання первинних документів від 27.03.2017 № 157/26-15-14-03-02.

Крім того, на стор. 14 акта перевірки (том 1, а.с. 73) зазначено, що перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у загальній сумі 114001,00 грн. встановлено завищення задекларованих ТОВ УЦМТ показників у рядку 06.1 Декларацій Адміністративні витрати у розмірі 93 955,00 грн. та встановлено безпідставне включення підприємством до складу адміністративних витрат сум амортизаційних витрат, не підтвердженні первинними документами, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку всього в сумі 5113,00 грн., у тому числі за 2014 рік в сумі 5 113,00 грн.

Незважаючи на надання товариству 15.03.2017 заявки на надання первинних документів у розмірі 93 955,33 грн., у тому числі за 2014 рік в сумі 114 001,00 грн. Станом на 27.03.2017 первинні документи підприємством не надано , про що складено відповідний акт про ненадання первинних документів.

Відповідно до п. 3.1.4 акта перевірки Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток встановлено, що за період з 01.01.2014 по 27.03.2017 ТОВ УЦМТ задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі - 97 055,00 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2014 по 27.03.2017 встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 97 055,00 грн., заниження податку на прибуток всього в сумі 10 027 542,00 грн., у тому числі за 2014 рік в сумі 78 600,00 грн. за 2015 рік в сумі 9 948 942,00 грн.

На підставі акта перевірки від 03.04.2017 № 103/1-26-15-14-03-02/35370192 та встановлених в ході перевірки порушень, ГУ ДФС у м. Києві прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 19.05.2017 № 0834140302, яким ТОВ УЦМТ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10 047 192,00 грн., у тому числі за основним платежем - 10 027 542,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 650,00 грн.

Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення таким, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст. 1 цього Закону бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (п. 1 ст. 8 Закону).

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинних документів встановлені частиною 2 цієї статті.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п/п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Згідно з п.3 П(с)БО № 1 Загальні вимоги до фінансової звітності зобов'язання визначається як заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

При цьому, згідно з п/п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п/п 2 п. 4 П(с)БО № 11 Зобов'язання поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Згідно з п. 11 П(с)БО 11 поточні зобов'язання включають:

короткострокові кредити банків;

поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі видані;

поточні забезпечення;

інші поточні зобов'язання.

Пунктом 5 П(с)БО 11 передбачено, що зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

За визначенням кредиторська заборгованість - це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов'язання її погашення в певний строк.

В той же час, за правилами ст. 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).

Проаналізувавши вказані норми права у їх сукупності, суд зазначає, що безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується як заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

В той же час, відповідно до п. 5 П(с)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання , що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

При цьому, п. 7 П(с)БО 15 встановлено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

Згідно з п. 134.1.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Як було неодноразово зазначено позивачем у позовній заяві, за період з 2007 року по 2010 рік у товариства виникла кредиторська заборгованість на загальну суму 55 271 818,51 грн.

Зокрема, основний обсяг кредиторської заборгованості виник перед компанією ТЕБО АГ (Ліхтенштейн) по імпортним операціям щодо закупівлі медичного обладнання та виробів медичного призначення.

Так, як зазначив представник позивача, згідно даних бухгалтерського обліку заборгованість перед компанією ТЕБО АГ (Ліхтенштейн) складає 39 499 076,55 грн.

Крім того, як стверджує позивач, згідно даних бухгалтерського обліку, у ТОВ УЦМТ наявна кредиторська заборгованість, зокрема: перед ТОВ Горал у розмірі 10 600,00 грн.; перед ПП Лідер Транс у розмірі 309 688,75 грн.; перед ТОВ Київська компанія маркетингових досліджень у розмірі 3 282 808,00 грн.; перед ТОВ Піація у розмірі 4 028 749,00 грн.; перед ТОВ С.ДЖ.Р. Груп у розмірі 3 015 298,20 грн.; перед ТОВ Донецька медтехніка у розмірі 277 300,00 грн.; перед ТОВ Юзхолринг у розмірі 2 200 281,36 грн. та перед ТОВ Ферум-М у розмірі 1 273 120,00 грн.

Як наголосив у позовній заяві представник ТОВ УЦМТ , кредиторська заборгованість обліковувалась позивачем належним чином як інші операційні доходи, згідно положень (стандартів) ведення бухгалтерського обліку, з огляду на що позивач стверджує, що ним правомірно, у повній відповідності до стандартів бухгалтерського обліку було відображено кредиторську заборгованість, яка виникла у період з 2007 року по 2010 рік, у складі інших операційних доходів, та в подальшому списано, враховуючи особливості процедури ліквідації товариства.

Разом з тим, такі доводи позивача суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки кредиторська заборгованість виникла у період з 2007 року по 2010 рік, вказані обставини сторонами не заперечується та не спростовуються. Тобто така заборгованість не була погашена ТОВ УЦМТ перед контрагентами позивача та беручи до уваги те, що у термін до 03.04.2015, визначений протоколом від 15.01.2015 № 15/01, яким прийнято рішення про ліквідацію ТОВ УЦМТ та встановлено строк для пред'явлення вимог кредиторів, не було звернуто вимог кредиторів щодо такої кредиторської заборгованості, з огляду на що, у розумінні вищевказаних норми, судом встановлено, що така кредиторська заборгованість у розмірі 55 271 818,51 грн. є безнадійною заборгованістю та підлягає включенню до складу доходів ТОВ УЦМТ , відтак є базою оподаткування визначеного згідно із ст. 134 ПК України.

При цьому, суд звертає увагу, що під час перевірки позивачем не надано витребуваних відповідачем документів на підтвердження даних обліку. Позивачем їх відсутність пояснюється спливом строку їх зберігання.

Відповідно до п. 44.1. ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п. 44.3 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Однак, в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України під час розгляду справи позивачем не надано доказів знищення первинних документів у встановленому порядку, актів з цього приводу та розпорядчих документів, як, власне не було надано цих документів і під час перевірки. Не надано також доказів знищення, пошкодження документів або їх втрати та повідомлення про це фіскального органу в порядку п. 44.5. ПК України.

Відтак, виходячи з положень п. 44.6. ПК України, фіскальний орган правомірно враховував обставини ненадання документів, їх відсутності та формування висновків Акту перевірки на підставі наявних матеріалів.

Надання певних документів під час розгляду справи не змінює статусу цих документів як таких, що були відсутні під час перевірки.

Щодо включення ТОВ УЦМТ до адміністративних витрат суми амортизаційних витрат, суд зазначає про наступне.

Згідно з п. 138.2 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.

У відповідності до п/п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім виробничого методу.

За визначенням п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92 (далі по тексту - П (С) БО 7) амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації); вартість, яка амортизується - первісна або переоцінена вартість необоротних активі за вирахуванням їх ліквідаційної вартості; група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів; знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інші актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Згідно із п. 7, 10 ПСБО 16 Основні засоби собівартість об'єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо: є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов'язані з об'єктом, надійдуть до суб'єкта господарювання; собівартість об'єкта можна достовірно оцінити. Суб'єкт господарювання оцінює згідно з цим принципом визнання всі свої витрати на основні засоби на час їх виникнення. Ці витрати складаються з витрат, понесених спочатку на придбання або спорудження об'єкта основних засобів, та витрат, понесених у подальшому на його збільшення, заміну його частини або на обслуговування.

Пунктом 8 П(С)БО 7 Основні засоби визначено, що первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству/установі); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів (п.30 П (С) БО 7).

Так, як видно з акта перевірки від 03.04.2017 № 103/1-26-15-14-03-02-35370192 (том 1 а.с. 74), який є носієм доказової бази, що за період з 01.01.2014 по 27.03.2017 ТОВ УЦМТ відобразило у декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік амортизаційні відрахування у складі адміністративних витрат.

У відповідності до вимог п. 85.2 та п. 85.4 ПК України податковим органом 15.03.2017 товариству було надано заявку на надання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, а саме: картки рахунків 10 Основні засоби , 13 Знос основних засобів , відомості по нарахуванню зносу основних засобів, акти на списання та інші документи, що підтверджують залишкову вартість основних засобів, яка б відповідала даним звітності балансу, фінансовій звітності суб'єкта малого підприємництва, оборотно-сальдовій відомості по всім рахункам станом на 31.12.2014 та станом на 14.03.2017, однак як зазначено в акті перевірки станом на 27.03.2014 вказані первинні документи та регістри бухгалтерського обліку підприємством не були надані, про що складено акт про ненадання первинних документів від 27.03.2017 № 157/26-15-14-03-02.

Відповідно до п. 44.6. ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Надання певних документів під час розгляду справи не змінює статусу цих документів як таких, що були відсутні під час перевірки.

Разом з тим, зважаючи на те, що в ході проведення перевірки позивачем не було надано податковому органу жодних первинних документів з приводу включення до складу адміністративних витрат сум амортизаційних витрат, а зміст позовної заяви та матеріали справи не містять жодних пояснень позивача з даного приводу, суд приходить до висновку про правомірність висновків Акту перевірки, зроблених на підставі наявних під час перевірки матеріалів та про безпідставне включення ТОВ УЦМТ до складу адміністративних витрат сум амортизаційних витрат у розмірі 5113,00 грн.

Щодо посилання позивача на обставини призначення та проведення перевірки та щодо незгоди з певними діями відповідача, слід зазначити, що серед позовних вимог відсутні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, про визнання протиправними дій відповідача у наведеному аспекті. Більш того, позивачем було допущено відповідача до проведення перевірки. З огляду на наведене, суд вважає вказані доводи такими, що не створюють правових наслідків для цілей переоцінки результатів перевірки чи-то для скасування оскаржуваних рішень. Більш того, відповідач визначив податкові зобов'язання за періоди 2014, 2015, які входили у період, який перевірявся.

Водночас слід додати, що в силу п/п. 78.1.7 ПК України перевірка проводиться у разі прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи, а відтак, враховуючи заяву позивача від 09.08.2016 про її проведення (т.1, а.с. 200), судом не вбачається підстав для висновків про порушення відповідачем вимог ПК України у зв'язку з призначенням та проведенням перевірки, враховуючи також положення п. 3 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII та рівень задекларованого доходу (т.1, а.с. т.1, а.с. 70).

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2017 ТОВ УЦМТ було відстрочення сплату судового збору до дня ухвалення судового рішення у даній справі.

Так, позивач проси суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2017 № 0834140302, яким ТОВ УЦМТ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 10 047 192,00 грн. Тобто, позивачем було заявлено вимогу майнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на час звернення до суду) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік установлено, що в 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, зокрема, з 1 січня 2017 року становить 1 600,00 гривні.

Відтак, за звернення до суду з даним позовом позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 150 707,88 грн. (1,5% від 10 047 192,00 грн).

Таким чином, беручи до уваги те, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2017 ТОВ УЦМТ було відстрочення сплату судового збору до дня ухвалення судового рішення у даній справі, а за результатами розгляду вказаної справи, судом відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ УЦМТ у повному обсязі, суд прийшов до висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Український центр медичних технологій (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДР: 35370192).

Відповідно до абзацу другого ч. 4 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями про стягнення судового збору стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Український центр медичних технологій (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДР: 35370192) - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Український центр медичних технологій (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДР: 35370192) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 150 707,88 грн. (сто п'ятдесят тисяч сімсот сім гривень 88 копійок).

Стягувачем є Державна судова адміністрація України (код ЄДР: 26255795; адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5).

Реквізити для зарахування судового збору: Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 34310206084021; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін