Постанова

від 19.02.2019 по справі 803/1032/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №803/1032/18

касаційне провадження №К/9901/69188/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 (головуючий суддя - Ільчишин Н.В., судді: Довгополов О.М., Коваль Р.Й.) у справі №803/1032/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова група Пан Курчак до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова група Пан Курчак у червні 2018 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.05.2018 №0005241403, №0005231403, №0005241403.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 12.07.2018 позовні вимоги залишив без задоволення.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 31.10.2018 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 скасував та ухвалив нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 31.05.2018 №0005241403, №0005231403, №0005241403. Стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова група Пан Курчак за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в сумі 24093грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова група Пан Курчак звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про прийняття додаткового рішення, в якій просило вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених на правничу допомогу в сумі 21000грн., в тому числі: в сумі 15500грн. при розгляді справи в суді першої інстанції та в сумі 5500грн. при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Восьмий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 28.11.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова група Пан Курчак задовольнив частково. Стягнув з Головного управління ДФС у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова група Пан Курчак понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17950грн.

Головне управління ДФС у Волинській області 20.12.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 в частині задоволення заяви позивача про стягнення понесених витрат на правничу допомогу та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм процесуального права, зокрема статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, вказує на відсутність доказів щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт, суми фактично понесених витрат у зв'язку з розглядом цієї справи, обґрунтувань співмірності розміру таких витрат ціні позову, складності та значенню справи для сторони тощо.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення про стягнення з бюджетних асигнувань податкового органу на користь позивача витрат на правову допомогу в загальній сумі 17950грн., суд апеляційної інстанції керувався лише наявними в матеріалах справи доказами понесення Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова група Пан Курчак таких витрат, а саме:

1) понесення позивачем витрат на підставі укладеного з адвокатом Тратніковим А.В. договору від 04.06.2018 №06/18 про надання правової допомоги склало 10600грн., в тому числі:

в сумі 5300 грн. (розрахунок плати за надану правову допомогу згідно з договором від 04.06.2018 №06/18, акт приймання-передачі наданих послуг від 14.06.2018, платіжне доручення від 20.06.2018 №1443);

в сумі 7150грн. (розрахунок плати за надану правову допомогу згідно з договором від 04.06.2018 №06/18, акт приймання-передачі наданих послуг від 06.07.2018, платіжне доручення від 10.07.2018);

2) понесення позивачем витрат на підставі укладеного з Адвокатським об'єднанням АФК договору від 20.07.2018 №06/18 склало 5500грн. (рахунок від 07.08.2018 №11, акт прийому-здачі виконаних робіт від 07.08.2018, виписка по рахунку).

Утім, суд апеляційної інстанції у додатковій постанові не навів обґрунтованих мотивів, з яких він виходив, присуджуючи до відшкодування позивачу витрати на послуги з правової допомоги, необхідність викладення яких зазначено вище.

Зокрема, не дослідив, чи підтверджено фактичне надання адвокатами усіх зазначених у первинних документах послуг належними та допустимими доказами, а також не перевірив, чи є у розумінні вимог частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвокатів співмірним.

Встановлені частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України межі касаційного перегляду справи позбавляють суд касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, постановлене у справі додаткове судове рішення підлягає скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У частині відмови в задоволенні клопотання позивача про стягнення з Головного управління ДФС у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3050 грн. додаткова постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 учасниками справи не оскаржується, тому підстави для надання оцінки висновкам суду в цій частині відсутні.

Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити частково.

Додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №803/1032/18 в частині стягнення з Головного управління ДФС у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова група Пан Курчак понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17950 грн.- скасувати.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У іншій частині додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №803/1032/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.П. Юрченко