Рішення

від 25.02.2019 по справі 676/2065/16-ц

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/676/7/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У К Р А Ї Н И

15 лютого 2019 року . м. Кам»янець-Подільський

Кам»янець- Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючої судді - Семенюк В.В.

за участю секретаря судового засідання - Явдошко Н.М.

справа № 676/2065/16-ц

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 комунального підприємства "Профдезінфекція" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 комунального підприємства "Профдезінфекція" про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку за період з 23.10.2015 року по 20.04.2016 року у розмірі 11 935,00 грн.

Уточнивши неодноразово позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_2 комунального підприємства "Профдезінфекція" середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, а саме: з 23.10.2015 року по 26.06.2018 року у розмірі 63 876,12 грн., уточнену вимогу про стягнення моральної шкоди просив не розглядати.

Обгрунтовуючи позов вказує, що рішенням Кам янець-Подільського міськрайонного суду від 22.10.2015 року частково задоволено його позов про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди та стягнуто з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату на час звільнення, а саме - компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 10 200,84 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 20 241,76 грн. та 500,00 грн. моральної шкоди. Апеляційним судом Хмельницької області 02.02.2016 року рішення Кам янець-Подільського міськрайонного суду змінено та стягнено на його користь 26 745,22 грн. (грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток в сумі 5 956,98 грн., невиплачену заробітну плату за грудень 2014 року в сумі 546,48 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 20 241,76 грн. та 500,00 грн. відшкодування моральної шкоди. При звільненні з роботи з 16 грудня 2014 року відповідач мав би виплатити йому недораховану заробітну плату, але він цього не зробив.

Вказує, що звертався до суду з вимогою про сплату недорахованих коштів у розмірі 36 708,74 грн., але суд стягнув на його користь тільки 26 745,22 грн.

Міський відділ ДВС Кам янець-Подільського міськрайонного управління юстиції зазначені кошти , 26 червня 2018 року, в примусовому порядку, стягнув повністю.

Відповідно до закону відповідач повинен виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки, починаючи з дня звільнення по день фактичного розрахунку. В тому разі, коли спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування визначає орган, який виносить рішення по суті.

Враховуючи, що середньоденний заробіток на час його звільнення в грудні 2014 року становив - 95,48 грн., розмір середнього заробітку за весь час затримки , з 23.10.2015 року по день повного розрахунку - 26.06.2018 року , становить 63 876,12 грн., тому цю суму просить стягнути з відповідача.

Позивач в судове засідання не з явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутності, уточнений позов підтримує у повному обсязі і просить його задовольнити.

Представник відповідача звернувся до суду із запереченням, в якому позов визнає частково, оскільки при розрахунку середньоденного заробітку позивач вказує суму - 95,48 грн., а необхідно - 39,65 грн., що відповідає розрахунку по Постанові Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, оскільки заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за два останні календарні місяці роботи, що передують події звільнення.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи у її відсутності, позов визнає частково, у зв язку із неправильним розрахунком позивача та скрутним фінансовим становищем підприємства , внаслідок його неплатоспроможністі , про що відомо позивачу, оскільки він був головним бухгалтером .

Визнаючи позовні вимоги частково, щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, представник відповідача просить зменшити суму відшкодування, оскільки попередній спір вирішено на користь працівника частково.

Суд розглядає справу у відсутності учасників справи. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи у повному обсязі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працював на Кам янець-Подільському комунальному підприємстві "Профдезінфекція" головним бухгалтером і його було звільнено з роботи 16.12.2014 року за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки.

При звільненні позивачу не було виплачено в повному об ємі заробітну плату, оскільки відповідач своєчасно не провів нарахування компенсації за невикористані щорічні відпустки в 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 роках тривалістю 101 календарний день, виходячи з середньоденного заробітку за останній рік роботи перед звільненням 58,98 грн., в розмірі 5 956,98 грн., що встановлено судовими рішеннями.

До суду, про стягнення невиплачених коштів ( компенсації за всі невикористані дні відпустки - 10 200,84 грн., середнього заробітку за весь час затримки з 16 грудня 2014 року до

01 жовтня 2015 року - 6 397,16 грн., компенсаційних втрат - 110,74 грн.та моральної шкоди - 20 000,00 грн.) з вини підприємства, позивач звернувся 24 березня 2015 року і рішенням Кам янець-Подільського міськрайонного суду від 22.10.2015 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково, оскільки він звернувся до суду про сплату недорахованих та невиплачених коштів, середнього заробітку за час затримки та стягнення моральної шкоди у розмірі 36 708,74 грн., але з відповідача на користь позивача судом стягнуто кошти у розмірі 30 942,60 грн., в т.ч. 10 200,84 грн. компенсації за всі невикористані дні відпустки. Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 02.02.2016 року рішення суду першої інстанції змінено і на користь позивача стягнено кошти у розмірі 26 745,22 грн., в т.ч.5 956,98 грн. компенсації за всі невикористані дні відпустки.

Міським відділом ДВС Кам янець-Подільського міськрайонного управління юстиції зазначені кошти , 26 червня 2018 року, повністю стягнено в примусовому порядку, що підтверджується Постановою про закінчення виконавчого провадження № 50350345 від 26.06.2018 року .

Судом також встановлено, що оскільки середньоденний заробіток ОСОБА_1 за останній рік роботи перед звільненням становив - 58,98 грн., що було встановлено Апеляційним судом і в цій частині змінено рішення першої інстанції, оскільки суд першої інстанції вказав середньоденний заробіток в розмірі 95,48 грн. і з цим погодився Верховний Суд в своїй Постанові від 21.02.2018 року, тому відповідно до ст. 117 КЗпП України розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку з 23.10.2015 року по 26.06.2018 року становить 39 457,62 грн. (жовтень 2015 року-6 дн., листопад-21 дн., грудень-23 дн., січень 2016 року - 19 дн., лютий-21 дн., березень - 22 дн., квітень - 21 дн., травень - 19 дн., червень - 20 дн., липень - 21 дн., серпень - 22 дн., вересеь - 22 дн., жовтень - 20 дн., листопад - 22 дн,. грудень - 22 дн., січень 2017 року - 20 дн,. лютий-20 дн., березень - 22 дн., квітень - 19 дн., травень - 20 дн., червень - 20 дн., липень - 21 дн., серпень - 22 дн., вересень - 21 дн., жовтень - 21 дн., листопад - 22 дн,. грудень - 20 дн., січень 2018 року - 21 дн., лютий-20 дн., березень - 21 дн., квітень - 20 дн., травень - 20 дн., червень - 18 дн., всього 669 робочих днів х 58,98 = 39 457,62), хоча сума, обрахована позивачем і заявлена в позові становить 63 876,12 грн.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку, у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Суд встановив, що підприємство не провело з позивачем розрахунок, розмір належних звільненому працівникові сум (26 745,22 грн.) був з'ясований під час судового розгляду справи і позов задаволено частково, а тому, відповідно до положень ст. 117 КЗпП України розмір відшкодування за час затримки розрахунку необхідно визначити з урахуванням істотності суми заборгованості порівняно із середнім заробітком працівника.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Отже, право суду зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, залежить від таких чинників: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, коли належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв'язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

Разом із тим при розгляді даної справи необхідно взяти до уваги і такі обставини, як розмір недоплаченої суми компенсаціі за всі невикористані дні щорічних відпусток - 5 956,98 грн., визначена судом, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника(середньоденна заробітна плата - 58,98 грн.), обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати та тієї обставини, що позивач, який працював головним бухгалтером цього підприємства, тривалий час (з жовтня 2015 року по квітень 2016 року) не звертався до суду за вирішенням спору про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Тому, з урахуванням розумності та співмірності завданої матеріальної шкоди, суд вважає за можливе зменшити розмір відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку із суми 39 457,62 грн. до 4 000,00 грн., що становить майже 10 відсотків від суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. Позивач просив стягнути з відповідача 63 876,12 грн., тому сума 4 000,00 грн. становить 6,27 відсотків від суми, заявленої позивачем.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону , на користь якої ухвалено рішення , звільнено від оплати судових витрат , з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб , що їх понесли , пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільненні від оплати судових витра , вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 частиною 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір " № 3674-VI ( в редакції від 04.12.2018року) передбачено , що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи те , що позивач звільнений від сплати судового збору і позов задоволено частково, суд вважає , що у відповідності до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 коммунального підприємства Профдезінфекція слід стягнути судовий збір у розмірі 48,20 грн. ( 768,40 - 93,73%)

На підставі ст. 237-1, 116-117 КЗпП України, керуючись ст. ст.263-265 ЦПК України ,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 комунального підприємства "Профдезінфекція"

(код ЄДРПОУ: 21316279) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер : НОМЕР_1, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку , а саме: за період з 23.10.2015 року по 26.06.2018 року у розмірі 4 000, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 комунального підприємства "Профдезінфекція" (код ЄДРПОУ: 21316279) на користь держави судовий збір в сумі 48,20 грн.

Іншу частину судового збору 720,20 грн. віднести на рахунок держави.

В решті позовних вимог - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.

Дата складення повного судового рішення 25.02.2019 року.

Суддя Кам"янець-Подільського міськрайонного суду : Семенюк В.В.