Постанова

від 20.05.2019 по справі 676/2065/16-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КОПІЯ

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 676/2065/16-ц

Провадження № 22-ц/4820/917/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., П`єнти І.В.,

секретар судового засідання Медведчук Н.Д.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Мужилівської Н.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №676/2065/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2019 року (суддя Семенюк В.В., повне судове рішення складено 25 лютого 2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільського комунального підприємства Профдезінфекція про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У квітні 2016 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вказаним позовом та уточнивши вимоги, зазначав, що рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2015 року частково задоволено його позов і стягнуто з відповідача невиплачену при звільненні заробітну плату та компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 10200,84 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 20241,76 грн і 500 грн моральної шкоди.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 02 лютого 2016 року рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 22 жовтня 2015 року змінено та стягнуто на його користь 26745,22 грн, у тому числі: грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток у сумі 5956,98 грн, невиплачену заробітну плату за грудень 2014 року у сумі 546,48 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 20241,76 грн і 500 грн на відшкодування моральної шкоди.

Судове рішення виконано лише 26 червня 2018 року.

Тому, позивач просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.10.2015 року по 26.06.2018 року у розмірі 63876,12 грн.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Кам`янець-Подільського комунального підприємства Профдезінфекція на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку у сумі 4000 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на невідповідність рішення суду вимогам норм матеріального та процесуального права. Вважає помилковим висновок суду про розмір належних йому при звільненні сум. При обрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд помилково використав середньоденний заробіток у сумі 58,98 грн, визначений за рік, а не за останні два місяці роботи, що передували звільненню, у сумі 95,48 грн. Вважає безпідставним твердження суду про те, що він тривалий час не звертався до суду за вирішенням спору.

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача визнав її необґрунтованою у повному обсязі

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з п. 3 і п. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем. При звільненні позивача у грудні 2014 року з ним не був проведений розрахунок. У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду за вирішенням спору.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 22 жовтня 2015 року частково задоволено позов ОСОБА_1 і стягнуто з Кам`янець-Подільського комунального підприємства Профдезінфекція невиплачену при звільненні заробітну плату та компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 10200,84 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 20241,76 грн і 500 грн моральної шкоди.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 02 лютого 2016 року рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 22 жовтня 2015 року змінено та стягнуто з відповідача на користь позивача 26745,22 грн, у тому числі: грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток у сумі 5956,98 грн, невиплачену заробітну плату за грудень 2014 року у сумі 546,48 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 20241,76 грн і 500 грн на відшкодування моральної шкоди.

Зазначене судове рішення виконано підприємством у примусовому порядку 26 червня 2018 року.

Наведене підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.

Суд установив, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.10.2015 року по 26.06.2018 року (після ухвалення рішення і по день фактичного розрахунку) складає 39457,62 грн. Однак, з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших обставин справи, стягнув з відповідача на користь позивача 4000 грн.

Проте, висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 02 лютого 2016 року у справі між цими ж сторонами встановлено, що при звільненні позивача з роботи у грудні 2014 року по вині підприємства з ним не був проведений розрахунок, а саме не виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічних відпусток у сумі 5956,98 грн і заробітна плата за грудень 2014 року у сумі 546,48 грн. Кам`янець-Подільське комунальне підприємство Профдезінфекція наявність боргу заперечувало. Спір вирішено на користь працівника частково. Середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 95,48 грн.

Зазначені обставини відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.10.2015 року по 26.06.2018 року складає 63876,12 грн (95,48 грн х 669 днів).

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для застосування принципу співмірності та зменшення розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні є правильним. Проте, критерії, з яких виходив суд, при застосуванні цього принципу є помилковими.

Як вбачається з матеріалів справи, позов ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати у сумі 10200,74 грн був задоволений частково і стягнуто 6503,46 грн (5956,98 грн заробітної плати + 546,48 грн компенсації за невикористану відпустку), що складає 63,75% від заявлених вимог.

Невиплачена при звільнені сума більше ніж у тричі перевищує середньомісячний заробіток позивача. Тому, на думку апеляційного суду ця сума є істотною для ОСОБА_1

Крім того, безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач протягом тривалого часу не звертався до суду для вирішення спору.

ОСОБА_1 звільнений з роботи у грудні 2014 року. У березні 2015 року він вперше звернувся з позовом до суду. Ухвалене у спорі судове рішення набрало законної сили 22 жовтня 2015 року. Рішення суду відповідачем добровільно не виконано. У квітні 2016 року до суду подано позов у справі, що переглядається. Фактичний розрахунок проведений підприємством лише 26 квітня 2018 року.

З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 63,75% від заявленої суми (63876,12 грн), що складає 40721,03 грн.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції необхідно змінити і збільшити стягнуту з підприємства на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до 40721,03 грн, з яких необхідно провести утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів та стягнуту на користь держави суму судового збору до 351,35 грн.

Документально підтверджені витрати позивача по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 572,56 грн (63,75% від 898,14 грн) на підставі ч. 1 і ч. 13 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2019 року змінити і збільшити стягнуту з Кам`янець-Подільського комунального підприємства Профдезінфекція на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до 40721 грн 03 коп (сорок тисяч сімсот двадцять одна грн. 03 коп), з яких необхідно провести утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів та стягнуту на користь держави суму судового збору до 351 грн 35 коп (триста п`ятдесят одна грн 35 коп).

Стягнути з Кам`янець-Подільського комунального підприємства Профдезінфекція (місце знаходження вул. Пушкінська, 31, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, ІК ЄДРПОУ 21316279) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ) витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 572 грн 56 коп (п`ятсот сімдесят дві грн 56 коп).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 травня 2019 року.

Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай

Суддя /підпис/ А.П. Корніюк

Суддя /підпис/ І.В. П`єнта

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай