Постанова

від 21.06.2007 по справі 225/5-05/285/13-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

225/5-05/285/13-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

21 червня 2007 р.                                                                                   № 225/5-05/285/13-06  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Першиков Є.В.

судді Ходаківська І.П.

Шаргало В.І.

розглянув

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільські будівельні матеріали"

на  постанову від 06.02.2007р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду  

у справі№ 225/5-05/285/13-06 господарського суду  Київської області  

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна  України по Київській області  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільські будівельні матеріали" Відкритого акціонерного товариства "Цегла Трипілля"

про розірвання договору купівлі-продажу та повернення об'єкта в управління позивача

За участю представників сторін:

від позивача –Случ О.В., Стельмащук А.В., Любенко Е.В., за довіреністю

від відповідача –Павлюк М.П., за довіреністю

                                                   ВСТАНОВИВ:

       Рішенням Господарського суду Київської області від 04.10.2006 року у справі №225/5-05-05/285/13-06 позовні вимоги задоволено частково, позовні вимоги до ТзОВ «Трипільські будівельні матеріали»задоволено повністю, розірвано Договір купівлі-продажу №100/08 від 06.08.1997 року незавершеного будівництвом Обухівського заводу керамічних стінових матеріалів, зобов'язано ТзОВ «Трипільські будівельні матеріали»повернути об'єкт незавершеного будівництвом Обухівського заводу керамічних стінових матеріалів в управління Регіонального відділення Фонду державного майна України у 5-денний строк з дня набрання рішенням законної сили, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмолено. Водночас, стягнуто з ТзОВ «Трипільські будівельні матеріали»в дохід Державного бюджету України 405 грн. 00 коп. - в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита за розгляд справи судом та 118 грн. 00 коп. - в якості відшкодування витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення судом першої інстанції мотивовано, зокрема тим, що порушення ТзОВ «Трипільські будівельні матеріали»умов п.5 Договору №100/08 від 06.08.1997 року тягне за собою передбачену ч.9 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»необхідність повернення об'єкту до власності держави.

       Постановою від 06.02.2007р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду апеляційна скарга ТзОВ «Трипільські будівельні матеріали»залишена без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2006 року у справі № 225/05-05/285/13-06 залишене без змін.

       Товариство з обмеженою відповідальністю "Трипільські будівельні матеріали" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 06.02.2007р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду та  рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2006 року у справі № 225/5-05-05/285/13-06 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

        Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й.  від 14.06.2007 р. у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Савенко Г.В.,  справа розглядалася по суті колегією суддів у наступному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді – Ходаківська І.П., Шаргало В.І.

       31.05.2007 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.06.07 р.

       14.06.2007 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 21.06.2007 р.

       Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

       Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.1996 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (як продавцем) та ВАТ завод «Цегла Трипілля»(як покупцем) було укладено Договір №68-НБ-КВ купівлі-продажу незавершеного будівництвом Обухівського заводу керамічних стінових матеріалів на аукціоні.

      Відповідно до п.п.1.1., 2.1. Договору №68-НБ-КВ, продавець прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця придбане на аукціоні незавершене будівництво Обухівського заводу керамічних стінових матеріалів, що є об'єктом приватизації згідно з розпорядженням Голови Київської обласної державної адміністрації від 01.09.1995 року №6 та знаходиться за адресою : Київська область, м.Обухів (промвузол) та перебуває на балансі Київського обласного госпрозрахункового об'єднання будівельних матеріалів «Київбудматеріали». При цьому право власності на об'єкт продажу переходить з моменту підписання Акту прийому-передачі (п.1.2. Договору).

       Відповідно до п.5 Договору №68-НБ-КВ, до обов'язків покупця віднесено завершення будівництва в термін, визначений скорегованою (поновленою) проектною документацією. Як вбачається з умов вказаного Договору, сторонами не було визначено строку протягом якого повинна була бути здійснена добудова незавершеного будівництвом Обухівського заводу керамічних стінових матеріалів.

        6.08.1997 року між ТзОВ «Трипільські будівельні матеріали»(далі по тексту - відповідач 1) (як покупцем) та ВАТ завод «Цегла Трипілля»(далі по тексту - відповідач 2) (як продавцем), було укладено Договір № 100/08 купівлі-продажу незавершеного будівництвом Обухівського заводу керамічних стінових матеріалів на аукціоні. Згідно п.5 Договору №100/08, на покупця (ТзОВ «Трипільські будівельні матеріали») покладено обов'язок по завершенню будівництва об'єкта.

       Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області була проведена перевірка виконання умов Договору №68-НБ-КВ за наслідками якої складено" Акт поточної перевірки виконання умов Договору купівлі-продажу №68-НБ-КВ незавершеного будівництвом Обухівського заводу керамічних

стінових матеріалів" від 13.05.2005р. Перевіркою було встановлено, що незавершений будівництвом Обухівський завод керамічних стінових матеріалів, який знаходиться за адресою : Київська область, м.Обухів (промвузол) був відчужений ВАТ «Цегла Трипілля»на підставі Договору

купівлі-продажу №100/08 від 6.08.1997 року укладеного між ВАТ «Цегла Трипілля»та  ТзОВ   «Трипільські   будівельні   матеріали». Крім   того,   в   зазначеному  Акті встановлено, що будівництво об'єкта на момент проведення поточної перевірки не завершено, чим не виконано умови Договору № 68-НБ-КВ.

       25.07.2006р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області було повторно складено Акт перевірки виконання умов Договору купівлі-продажу, яким також встановлено факт не завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництвом Обухівського заводу керамічних стінових матеріалів.

       Також до матеріалів справи судом першої інстанції залучено Висновок №6902 спеціаліста від 08.06.2006 року, що складений судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Лисаком О.С. (том 2, арк. справи 61-73). Відповідно до Висновку судового експерта, будівлі та споруди заводу керамічних стінових матеріалів, які розташовані в м.Обухові в межах Трипільського вузла на земельній ділянці площею 6,2 га є об'єктом незавершеним будівництвом.

       Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,  касаційна інстанція  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції  норм матеріального і процесуального права.

      Відповідно до п. 2. частини 3 статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств(малу приватизацію)», зобов'язання покупця передбачені договором купівлі-продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії таких зобов'язань.         

       Рішенням Конституційного Суду України від 1.07.1998 року №01/1501-97 (справа щодо приватизації державного майна) визначено, що: "положення частини п'ятої статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна»регулює наслідки невиконання умов угоди купівлі-продажу. Як окрема юридична категорія угод вони мають назву "угоди приватизації" (стаття 27 Закону) і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. Абзацом другим цієї ж статті передбачається, що договір купівлі-продажу об'єкта приватизації містить санкції за порушення його умов як цивільно-правову відповідальність за невиконання зобов'язань".

       Відповідно до ч.5 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна», на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

        Відповідно ч.9 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна»у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню в державну власність.

       Частиною 2 ст.651 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або Законом.

Невиконання відповідачами своїх зобов'язань по добудові незавершеного будівництвом Обухівського заводу керамічних стінових матеріалів підтверджується Актом поточної перевірки від 25.07.2006 року, а також висновком спеціаліста КНДІСЕ № 69092 від 08.08.2006 року.

 Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, перевірка, за насідками якої складено Акт від 25.07.2006 року, проведена з належним повідомленням про це відповідача 1 (про що свідчать докази, які є в матеріалах справи), що повністю відповідає змісту п.1.6. Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого Наказом Фонду державного майна України №372 від 27.02.2004 року. Аналіз тексту повідомлення про проведення перевірки, що було направлено позивачем на адресу відповідача 1, свідчить про наявність в ньому вимог щодо надання відповідних документів для проведення перевірки, а саме проектно-технічної та бухгалтерської документації по будівництву об'єкту, а також інших документів, що підтверджують будівництво та введення об'єкту в експлуатацію. Позивачем вжито всіх заходів для отримання від відповідача 1 документів, необхідних для перевірки. Ненадання відповідачем 1 таких документів, а також проведення перевірки та складання  відповідного Акту  від  25.07.2006 року  без  врахування зазначених документів не може свідчити про порушення позивачем приписів Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, (затвердженого Наказом Фонду державного майна України №372 від 27.02.2004 року).

Попередніми судовими інстанціями обґрунтовано відхилене посилання відповідача-1 на порушення порядку проведення перевірки виконання умов Договору купівлі-продажу від 6.08.1997 року. в частині відсутності в матеріалах справи доказів включення такої перевірки до графіку чи плану перевірок, погодженого директором контрольно-ревізійного департаменту Фонду державного мана України. Зокрема, сам по собі факт не включення перевірки до такого графіку чи плану не може свідчити про невідповідність її результатів вимогам чинного законодавства, а також не позбавляє акт перевірки доказової сили (в силу того, що під час перевірки встановлюються об'єктивно існуючі обставини). З цих же підстав не може бути взято до уваги аргументи скаржника щодо непогодження та незатвердження Акта перевірки від 25.07.2006 року начальником Регіонального управління Фонду державного майна України, а також щодо відсутності в матеріалах справи рішення органу приватизації про необхідність розірвання спірних Договорів купівлі-продажу. Окрім того стосовно відсутності рішення позивача про необхідність розірвання договору, необхідно зазначити, що доказом наявності волевиявлення позивача на розірвання договорів є факт звернення до суду, який не вимагає попереднього прийняття будь-яких додаткових рішень.

 За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим та апеляційним господарськими судами  правомірно враховано Акт поточної перевірки від 25.07.2006 року, а також Висновок спеціаліста КНДІСЕ №69092 від 08.08.2006 року, як належні докази невиконання відповідачами своїх зобов'язань по добудові незавершеного будівництвом Обухівського заводу керамічних стінових матеріалів.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами відповідач-1 не надав належних доказів виконання зобов'язань по добудові незавершеного будівництвом Обухівського заводу керамічних стінових матеріалів за спірним договором.

Щодо пропуску позивачем строку позовної давності звернення до суду з відповідним позовом, судова колегія зазначає наступне.  

Відповідно до п.1. ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вірно встановлено апеляційним судом Позивач дізнався про порушення його права у строк, що не перевищує семи календарних днів з моменту отримання відповідачем 2 Листа №5.14/592 від 5.05.2004 року., яким  повідомлено відповідача про необхідність завершення будівництва Обухівського заводу керамічних стінових матеріалів.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З вищенаведеного вбачається, що позивачем строк позовної давності, як строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, не було пропущено.

Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її  скасування не вбачається.

Керуючись, ст.ст. 111-5,  111-9, 111-7, 111-11   Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                                   ПОСТАНОВИВ:

        Касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільські будівельні матеріали" залишити без задоволення.

        Постанову від 06.02.2007р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 225/5-05/285/13-06 господарського суду  Київської області залишити без змін.       

Головуючий    суддя                                                                    Є. Першиков

Судді                                                                                              І.  Ходаківська

                                                                                                       В. Шаргало