Постанова

від 26.02.2019 по справі 379/393/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №379/393/18 головуючий у І інстанції:Зінкін В.І.

провадження 22-ц/824/2647/2019 доповідач: Сліпченко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Сліпченка О.І., суддів Іванової І.В., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря: Топольського В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті на рішення Таращанського районного суду Київської області від 25 вересня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Сільськогоподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Мрія про визнання недійсними договорів оренди землі, поновлення договорів оренди землі.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті (далі ТОВ Агро-Проперті ) звернулось з вищевказаним позовом, який обгрунтовувано тим, що у 2007 році заключило договори оренди землі з ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 строком на 10 років, перебіг якого, розпочинався з моменту його державної реєстрації.

Реєстрація договорів була проведена у строк з 15 травня 2008 року по 28 липня 2008 року. Орендна плата належним чином виплачувалась.

Пунктом 8 договорів передбачено, що орендар має переважне, першочергове право поновлення його на новий строк.

Позивач надсилав листи-повідомлення та проекти додаткових угод до договору оренди землі на адреси орендодавців.

Від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надходили листи про небажання продовжувати договір оренди.

Проте, в період дії вищезазначених договорів, між СТОВ Агрофірма Мрія та відповідачами ОСОБА_6 - 19 грулня 2017, ОСОБА_2 - 13 грулня 2017, ОСОБА_3 - 14 грулня 2017, ОСОБА_4 - 15 грулня 2017 та ОСОБА_5 - 15 грулня 2017, з кожним окремо, були укладені договори оренди.

Позивач зазначав, що вказані земельні ділянки використовуються ТОВ Агро-проперті , та жодного дня не використовувалися СТОВ Агрофірма Мрія . Оскільки всі вказані орендовані земельні ділянки засаджені цукровим буряком, врожай ще не зібраний, то згідно п.40 договору, термін оренди земельної ділянки і термін дії даного договору продовжується до повного завершення збирання урожаю.

Вважаючи, що укладенням договорів між СТОВ Агрофірма Мрія порушене переважне право орендаря, ТОВ Агро-проперті з урахуванням уточнення 25 вересня 2018 року було заявлено наступні позовні вимоги:

1) визнати недійсним договір оренди землі б/н від 19 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_6 та СТОВ Агрофірма Мрія .

2) визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 02 серпня 2007 року, укладений між ТОВ Агро-Проперті та ОСОБА_6

3) визнати недійсним договір оренди землі від 15 грудня 2017, укладений між ОСОБА_4 та СТОВ Агрофірма Мрія .

4) визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 04 серпня 2007 року, укладений між ТОВ Агро-Проперті та ОСОБА_4

5) визнати недійсним договір оренди землі від 13 грудня 2017, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ Агрофірма Мрія .

6) визнати недійсним договір оренди землі від 14 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма Мрія .

7) визнати недійсним договір оренди землі від 15 грудня 2017, укладений між ОСОБА_5 та СТОВ Агрофірма Мрія .

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 25 вересня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням , ТОВ Агро-Проперті звернулось з апеляційною скаргою, яку обґрунтовує тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що судом першої інстанції не повністю з'ясовано обставини, вважає, що умисне розірвання спірних договорів із СТОВ Агрофірма Мрія не є підставою для не визнання їх недійсними.

Як на підставу для поновлення договорів ТОВ Агро-Проперті з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, посилається на те, що орендодавці надали відповідь щодо відмови в продовженні строку дії оренди більш ніж за чотири місяці з дня надходження повідомлення, таким чином пропустивши встановлений строк в один календарний місяць.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник СТОВ Агрофірма Мрія погоджується з рішенням місцевого суду, оскільки визнати договори недійсними неможливо, адже вони були розірвані ще в травні 2018 року, тому предмет спору вважає відсутнім.

Щодо поновленні договорів оренди, зазначає, що жодних підстав для поновлення не вбачається, оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_4 повідомляли про припинення договірних відносин з орендарем, крім того, зауважували, що будуть обробляти земельну ділянку самостійно на власний розсуд, що виключає можливість орендаря на поновлення договору, оскільки земля більше не передається в оренду.

В судовому засіданні, представник ТОВ Агро-Проперті та представник СТОВ Агрофірма Мрія підтримали свої позиції. Інші учасники процесу належним чином повідомлені в судове засідання не з'явились.

У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами;

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів

3) показань свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає у повній мірі.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що визнання договорів оренди недійсними є неможливим, оскільки договори є розірваними, а поновлення договорів оренди неможливе, оскільки земля знову не передається в оренду, про що орендодавці повідомляли орендаря.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 2,4507 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Чернинської сільської ради Таращанського району. (а.с.20)

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,9300 га, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована на території Чернинської сільської ради Таращанського району. (а.с.21,26)

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,8100 га, кадастровий номер НОМЕР_6, яка розташована на території Чернинської сільської ради Таращанського району. (а.с.22,27)

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_7 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 1,8999 га, кадастровий номер НОМЕР_8, яка розташована на території Чернинської сільської ради Таращанського району. (а.с.23)

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_9 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 1,8800 га, кадастровий номер НОМЕР_10, яка розташована на території Чернинської сільської ради Таращанського району. (а.с.24,29).

Між позивачем ТОВ Агро-Проперті та відповідачами, з кожним окремо, були укладені Договір оренди землі, з усіма, строком на 10 років, перебіг якого, розпочинався з моменту його державної реєстрації.

Так, укладено договори оренди землі: 02 серпня 2007 року з ОСОБА_6 № 38/1, на земельну ділянку площею 2,4507 га, кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с.11); 11 серпня 2007 року з ОСОБА_2 № 67, на земельну ділянку площею 1,9300 га, кадастровий номер НОМЕР_4 (а.с.12); 31 липня 2007 року з ОСОБА_3 договір № 1, на земельну ділянку площею 2,8100 га, кадастровий номер НОМЕР_6 (а.с.13); 04 серпня 2007 року з ОСОБА_4 договір № 48/1, на земельну ділянку, площею 1,8999 га кадастровий номер НОМЕР_8 (а.с.14); 04 серпня 2007 року з ОСОБА_5, договір № 43, на земельну ділянку площею 1,8800 га кадастровий номер НОМЕР_10 (а.с.15).

Реєстрація договорів була проведена у строк з 15.05.2008 року по 28.07.2008 року.

Договори, укладені між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з кожним окремо, були зареєстровані Таращанським відділом Київської філії Державного підприємства УДЗК 15.05.2008 року, а договір з ОСОБА_6 - 28.07.2008 року. Відповідно, строк оренди земельної ділянки мав закінчитися 15.05.2018 року та 28.07.2018 року.

Пунктом 40 договору оренди земельної ділянки передбачено, що у разі закінчення дії даного договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної ділянки і термін дії даного договору продовжується до повного завершення збирання урожаю(а.с. 6)

В період дії зазначених вище договорів оренди землі відповідачі уклали, кожен окремо, договір оренди щодо зазначених земельних ділянок зі СТОВ Агрофірма Мрія , строк дії яких до 31.12.2027 року.

Так, договір між ОСОБА_6 та СТОВ Агрофірма Мрія б/н від 19.12.2017 зареєстрований державним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Калітенко Л.Б. 24.02.2018, номер запису про інше речове право 25071736 (а.с. 25).

Договір між відповідачем ОСОБА_2 та СТОВ Агрофірма Мрія б/н від 13.12.2017 зареєстрований державним реєстратором Таращанської районної державної адміністрації Київської області Шпирою О.Л., номер запису про інше речове право 24219069 (а.с. 26).

Договір між відповідачем ОСОБА_3 та СТОВ Агрофірма Мрія б/н від 14.12.2017 зареєстрований державним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Калітенко Л.Б., номер запису про інше речове право 25070516 (а.с. 27).

Договір між відповідачем ОСОБА_4 та СТОВ Агрофірма Мрія б/н від 15.12.2017 зареєстрований державним реєстратором Таращанської районної державної адміністрації Київської області Шпирою О.Л., номер запису про інше речове право 24218336 (а.с. 28).

Договір між відповідачем ОСОБА_5 та СТОВ Агрофірма Мрія б/н від 15.12.2017 зареєстрований державним реєстратором Таращанської районної державної адміністрації Київської області Шпирою О.Л., номер запису про інше речове право 24243925 (а.с. 29).

11.05.2018 року між СТОВ Агрофірма Мрія та з відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з кожним окремо, були укладені угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, які були зареєстровані 12.05.2018 року. (а.с.64-68).

13.04.2018 року позивачем направлений відповідачам ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а 29.03.2018 ОСОБА_3, кожному окремо, лист-повідомлення з пропозицією поновити раніше укладений між ними договір оренди шляхом підписання додаткової угоди та проект такої угоди до відповідного договору оренди землі,. (а.с. 91-110).

18.04.2018 року відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожен окремо, надіслали позивачу письмове заперечення щодо умов додаткової угоди та своє рішення про небажання продовжувати договірні відносини. (а.с.133-142).

Позивачем отримано всі листи 20.04.2018 року.(а.с.138-142).

05.06.2018 року відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожен окремо, надіслали позивачу лист-повідомлення про відмову в поновленні договору оренди, який отримано позивачем 05.06.2018 року. (а.с.143-149).

В листі відповідачі виявляють небажання поновлювати дію раніше укладених договорів та повідомляють про намір використовувати земельну ділянку для власних потреб і на свій розсуд.

27.08.2018 року ОСОБА_6, ОСОБА_4 направили на адресу ТОВ Агро-Проперті лист-повідомлення, в якому зазначено, що не бажають поновлювати дію договору і мають намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд. Прохали утримуватися від вчинення дій, які б перешкоджали їм відразу після закінчення строку дії договору використовувати належні земельні ділянки. Позивач отримав вказані повідомлення 27.08.2018 року.

Відповідно до ч.2. ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Частинами 1, 3, 5, 6 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі визнання недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі

(ст. 14 Закону України Про оренду землі ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Істотні умови договору оренди визначені в ст. 15 Закону України Про оренду землі і за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Колегія суддів зазначає, що договори оренди із СТО Агрофірма Мрія землі є розірваним, вони не створюють жодних правових наслідків, зобов'язання за ним є припиненим, а тому визнання розірваного договору недійсним є неможливим.

Суд першої інстанції правильно врахував правову позицію Верховного Суду України від 04 жовтня 2017 року у справі № 3-1071 гс 17.

Аналогічне роз'яснення надано у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними .

Доводи апеляційної скарги зазначеного вище не спростовують та не дають підстав визнати недійсними договори заключні між СТО Агрофірма Мрія та ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 (з кожним окремо).

У ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до правил ст.ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об'єднує два випадки продовження дії (пролонгації) договору оренди землі.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 цього Закону після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У частинах 8 та 9 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України, в якій передбачається, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про не наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з ч. 2-5 ст. 33 цього Закону необхідно встановити такі юридичні Факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором: орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк: до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди: орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 ЦПК України, статті 15 ЦК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий же правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_6, ОСОБА_4 не виявили власної волі стосовно продовження дії укладених ними з позивачем договорів, оскільки матеріалами справи підтверджується, що 14 квітня 2018 року вони направили відповіді про небажання продовжувати договори оренди землі. Доводи про те, що відповідачі не надали відповіді в строк колегія суддів відхиляє.

Крім того, як і було зазначено місцевим судом ОСОБА_6 та ОСОБА_4 більше не передають свої земельні ділянки в оренду, а збираються обробляти їх власноручно, що позбавляє переважного права орендарів на поновлення договорів оренди.

Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Крім вищевикладеного, надані апелянтом в апеляційній скарзі доводи, колегією суддів не можуть бути взяті до уваги, оскільки апеляційна скарга переповнена оцінкою доказів апелянтом, при цьому не вказується, які з доказів неправомірно були судом першої інстанції не прийняті чи досліджувались із порушенням установленого законом порядку.

Оскільки, судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374 - 375 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті - залишити без задоволення.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 25 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: