Рішення

від 01.03.2019 по справі 910/16060/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2019Справа № 910/16060/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО-СИЛА

до Товариства з обмеженою відповідальністю КОНТЕЙНЕР ІНТЕРНЕШНЛ

про стягнення 21 420,00 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО-СИЛА (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КОНТЕЙНЕР ІНТЕРНЕШНЛ про стягнення 21 420,00 грн., з яких: 21 000,00 грн. - попередня оплата за непоставлений товар та 420,00 грн. - штраф за порушення термінів поставки товару.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки № 407-10/18 від 08.10.2018 та на підставі виставленого відповідачем рахунку від 08.10.2018 позивачем було перераховано відповідачу кошти в розмірі 21 000,00 грн., що є половиною вартості товару, який відповідач в порушення умов наведеного договору поставки так і не поставив позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО-СИЛА залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

17.12.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 05.12.2018, до яких в якості додатку додано опис вкладення у цінний лист та накладну № 0208103222800 від 13.12.2018 на підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/16060/18 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та позивачу - відповіді на відзив.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Зокрема, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2019 про відкриття провадження у справі № 910/16060/18 було направлене відповідачу за адресою: 02093, м. Київ, вул. Поліська, буд. 18, кв. 8, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача,

що підтверджується наявним в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, поштове відправлення з наведеною ухвалою суду та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуте органами зв'язку до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.01.2019 у справі № 910/16060/18 було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто підприємством зв'язку з посиланням на неправильно зазначену (відсутню) адресу одержувача, суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

08.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю КОНТЕЙНЕР ІНТЕРНЕШНЛ (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО-СИЛА (покупець, позивач) був укладений Договір поставки № 407-10/18 (надалі - Договір або Договір № 407-10/18 від 08.10.2018), відповідно до п. 1.1 якого у порядку і на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець у порядку і на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти і оплатити товар. Під товаром у цьому Договорі розуміється морський 20-ти футовий контейнер TRITON TTNU 2006 року в кількості 1 (одна) штука.

Згідно п. 2.1 Договору загальна ціна товару становить 42 000,00 грн. (сорок дві тисячі гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ. У вартість товару включені витрати постачальника по навантаженню товару на транспортний засіб, але не включені витрати постачальника по доставці товару.

Пунктом 2.2 Договору сторони погодили, що покупець зобов'язується перерахувати на поточний рахунок постачальника грошові кошти в розмірі 50% від ціни товару на підставі виставленого постачальником рахунку протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту надходження рахунку на його адресу: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Кільцева, буд. 4-Н. Решту вартості товару в розмірі 50% від ціни товару покупець зобов'язується перерахувати на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку протягом 3-х (трьох) банківських днів після переходу права власності на товар до покупця за адресою, визначеною в Додатку № 1 до даного Договору, за умови відповідності товару заявленим у Додатку № 1 технічним характеристикам (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, після перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі та порядку, визначеному п. 2.2 даного Договору, постачальник зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів поставити товар до передачі покупцеві й повідомити про це покупця засобами електронного зв'язку на електронну пошту покупця. В будь-якому випадку передача товару разом зі всім необхідним та оформленим належним чином документами покупцеві повинна бути здійснена постачальником не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі та порядку, визначених п. 2.2 даного Договору.

Згідно п. 4.1 Договору, у разі порушення постачальником термінів поставки товару, останній зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок покупця штраф у розмірі 1% вартості несвоєчасно поставленого товару.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками постачальника та покупця та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.1 Договору).

На виконання умов Договору № 407-10/18 від 08.10.2018 на підставі рахунку № 10/989 від 08.10.2018 позивач платіжними дорученнями № 4159 від 08.10.2018 перерахував відповідачу 21 000,00 грн. - 50% вартості товару.

Однак, як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання, передбачені Договором № 407-10/18 від 08.10.2018 щодо поставки товару позивачу не виконав. Відповідач не поставив у строк, встановлений п. 3.1 Договору, а саме: протягом 10 (десяти) робочих днів після перерахування позивачем грошових коштів на поточний рахунок відповідача у розмірі 50% вартості товару.

22.10.2018 з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № 034/10, відповідно до якої позивач просив відповідача в термін до 26.10.2018 повернути йому перераховані грошові кошти в загальному розмірі 21 000,00 грн., а також суму штрафних санкцій в розмірі 210,00 грн. або здійснити поставку товару.

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, товар не поставив, а грошові кошти не повернув.

Враховуючи зазначені обставини, позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 21 420,00 грн., з яких: 21 000,00 грн. - попередня оплата за непоставлений товар та 420,00 грн. - штраф за порушення термінів поставки товару.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач належних і допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав та не надіслав

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору № 407-10/18 від 08.10.2018 свідчать про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

По матеріалам справи судом встановлено, що на виконання умов Договору № 407-10/18 від 08.10.2018 на підставі рахунку № 10/989 від 08.10.2018 позивач здійснив 50% передоплати за товар в розмірі 21 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4159 від 08.10.2018.

Враховуючи умови п. 3.1 Договору, відповідач мав поставити товар позивачу не пізніше 23.10.2018 (08.10.2018 - день отримання передоплати + 10 робочих днів = 23.10.2018).

Натомість, відповідач в порушення умов Договору не поставив товар позивачеві у визначений цим договором строк.

Так, матеріалами справи підтверджується, а рівно не спростовано відповідачем, що останній не здійснив поставку товару, за який позивачем було здійснено попередню оплату в розмірі 50% відсотків вартості товару. При цьому відповідач не надав та не надіслав суду заперечень, з яких вбачалось б, що відповідач взяті на себе зобов'язання згідно Договору № 407-10/18 від 08.10.2018 виконав в повному обсязі чи частково.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи наведені правові норми та зважаючи на встановлені судом обставини справи, а саме: одержання відповідачем 50% попередньої оплати вартості товару в сумі 21 000,00 грн., який підлягав поставці на підставі рахунку № 10/989 від 08.10.2018, не виконання відповідачем у строк, протягом 10 (десяти) робочих днів після перерахування позивачем грошових коштів на поточний рахунок відповідача у розмірі 50% вартості товару, свого обов'язку щодо передачі позивачу товару згідно Договору та наведеного рахунку, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати в розмірі 21 000,00 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 21 000,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 420,00 грн. штрафу на підставі п. 4.4 Договору за порушення термінів поставки товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України)

Відповідно до п. 4.4 Договору, у разі порушення постачальником термінів поставки товару, останній зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок покупця штраф у розмірі 1% вартості несвоєчасно поставленого товару.

Згідно п. 2.1 Договору загальна ціна товару становить 42 000,00 грн. (сорок дві тисячі гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ.

Судом встановлено, що відповідач мав поставити товар позивачу не пізніше 23.10.2018, а відповідно, з 24.10.2018 відповідач вважається таким, що порушив строк поставки товару за Договором.

За таких обставин, враховуючи наявну у відповідача заборгованість та положення пунктів п. 2.1, 4.4 Договору № 407-10/18 від 08.10.2018, вимога позивача про стягнення 420,00 грн. штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в поясненнях, поданих 17.12.2018 через відділ діловодства суду, наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, який складається із суми судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 762,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1 762,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОНТЕЙНЕР ІНТЕРНЕШНЛ (02093, м. Київ, вул. Поліська, буд. 18, кв. 8; ідентифікаційний код 42391986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО-СИЛА (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Кільцева, буд. 4-Н; ідентифікаційний код 37033838) 21 000,00 грн. (двадцять одну тисячу гривень 00 коп.) попередньої оплати, 420,00 грн. (чотириста двадцять гривень 00 коп.) штрафу та 1 762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 01.03.2019.

Суддя Гумега О.В.