Рішення
від 25.02.2019 по справі 924/364/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2019 р. Справа № 924/364/17

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" м. Хмельницький

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 за ордером ХМ №002716 від 24.01.19р.

відповідача: ОСОБА_2 ордер АА №0992949 від 18.01.19р.

третьої особи: не з'явився

Рішення виноситься 25.02.19р. після оголошеної в судовому засіданні 12.02.19р. перерви.

У судовому засіданні 25.02.19р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України

Процесуальні дії по справі.

Рішенням суду області від 21.03.18р. у позові Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" м. Хмельницький про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.18р. рішення господарського суду Хмельницької області від 21.03.18р. у справі №924/367/17 залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 04.09.18р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.18р. та рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/364/17від 21.03.18р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції після перегляду судових рішень по справі №924/364/17 у пунктах 50, 51, 56, 59, 61 постанови дійшов висновку, що суди як першої, так і апеляційної інстанції належним чином не з'ясували на підставі дослідження поданих учасниками справи доказів обставини щодо початку перебігу позовної давності за заявленими Позивачем вимогами, наявності чи відсутності її спливу на момент звернення з позовом у даній справі, а також поважність чи неповажність причин пропущення позовної давності (в разі наявності пропущення). Передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що позовна давність за вимогами, які виникли на підставі Кредитного договору-1 і Кредитного договору-2 спливла, відповідно, 5 вересня 2014 року і 4 листопада 2014 року. Наведений висновок апеляційного господарського суду заснований на тому, що Позичальник фактично перестав вносити кошти для погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором-1 з 4 листопада 2011 року, а за Кредитним договором-2 - з 5 вересня 2011 року. Однак суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що за умовами Кредитного договору-1 та Кредитного договору-2 сторони домовились про повернення кредитних коштів частинами (згідно з графіками погашення) та сплату процентів за користування кредитними коштами періодичними платежами.

Під час розгляду справи суди як першої, так і апеляційної інстанцій належним чином не встановили початок перебігу позовної давності за спірними позовними вимогами, оскільки не з'ясували термін виконання кожного окремого зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, які в сукупності складають заявлену Позивачем до стягнення суму.

На думку Суду, недоречним є посилання судів першої та апеляційної інстанцій на неподання Позивачем жодних заяв, клопотань з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку позовної давності, адже в разі наявності в матеріалах справи доказів, що свідчать про обставини, які з об'єктивних, незалежних від позивача причин унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вони мають бути належно оцінені та враховані судом.

Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.18р. справу №924/364/17 передано на розгляд судді Мусі М.Є.

Ухвалою господарського суду від 30.10.2018р. справу прийнято до провадження та постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 15 листопада 2018 р.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2018р. Підготовче засідання відкласти на 12год. 5 грудня 2018 р.

В підготовчому засіданні 05.12.18р. оголошено перерву до 17.12.18р.

Ухвалою господарського суду від 17.12.2018р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

В підготовчому засіданні 17.12.18р. оголошено перерву до 10 січня 2019р.

Ухвалою господарського суду від 10.01.2019р. підготовче засідання відкладено на 10год. 30хв. 24 січня 2019 року.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2019р. закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 12 лютого 2019 року.

У судовому засіданні 12.02.19р. оголошено перерву до 25.02.2019р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 29.05.2008 року, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним номером №4273 (з урахуванням договору про внесення змін №1 від 04.10.2010 року зареєстровано в реєстрі за №10508 та договору про внесення змін №2 від 22.07.2011 року зареєстрованого в реєстрі за №7821), а саме: нерухоме майно (цілісний майновий комплекс) - в т.ч. приміщення адміністративно-прохідної контори 181,9 кв.м., склад цементу 71,3 кв.м., блок складів хозтоварів 739,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" 62,8 кв.м., приміщення столярної майстерні 585,7 кв.м., туалет на три вічки 6,6 кв.м., загальною площею 1648 кв.м., що знаходиться за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, та належить товариству з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка", код ЄДРПОУ 32813502 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2004 року, що видане Управлінням житлово-комунального господарства на підставі рішення Хмельницького міськвиконкому від 09.12.2004 року за №748, для задоволення вимог публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", що виникли на підставі кредитного договору №11352709000 від 29.05.2008 року (із укладеними змінами) в розмірі 2544840,60 грн., з яких: 851192,00 грн. - заборгованість за кредитом, 1388861,77 грн. - заборгованість за процентами; сума заборгованості позичальника по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит станом на 03.04.2017 року становить 304786,83 грн., з яких; 120495,63 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 184291,20 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №4273/3 від 10.10.2008 року, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним номером №10547 (з урахуванням договору про внесення змін №1 від 29.09.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №7067 та договору про внесення змін №2 від 04.10.2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №10506), а саме: нерухоме майно (цілісний майновий комплекс) - в т.ч. приміщення адміністративно-прохідної контори 181,9 кв.м., склад цементу 71,3 кв.м., блок складів хозтоварів 739,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" 62,8 кв.м., приміщення столярної майстерні 585,7 кв.м., туалет на три вічки 6,6 кв.м., загальною площею 1648 кв.м., що знаходиться за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, та належить товариству з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка", код ЄДРПОУ 32813502 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2004 року, що видане Управлінням житлово-комунального господарства на підставі рішення Хмельницького міськвиконкому від 09.12.2004 року за №748, для задоволення вимог публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", що виникли на підставі кредитного договору №11402464000 від 10.10.2008 року (із укладеними змінами) в розмірі 172428,21 дол. США, що еквівалентно на дату розрахунку по курсу НБУ 4659311,13 грн., з яких: 65926,65 дол. США - заборгованість за кредитом; 106501,56 дол. США - заборгованість за процентами; сума заборгованості позичальника по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, наданим відповідно до кредитного договору №11402464000 від 10.10.2008 року (із укладеними змінами) станом 03.04.2017 року становить 633568, 59 грн., з яких 252184,49 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 381384,10 - пеня за прострочення сплати процентів.

Встановити спосіб реалізації нерухомого майна - предмету іпотеки за іпотечним договором від 29.05.2008 року, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним №4273 (з урахуванням договору про внесення змін №1 від 04.10.2010 року, зареєстровано в реєстрі за №10508 та договору про внесення змін №2 від 22.07.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за №7821) та іпотечним договором №4273/3 від 10.10.2008 року, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним номером 10547 (з урахуванням договору про внесення змін №1 від 29.09.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №7067 та договору про внесення змін №2 від 04.10.2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №10506), а саме: шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", та встановити початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства, здійсненої на стадії виконавчого провадження. Представником позивача було заявлено про встановлення реалізації майна на підставі ціни відповідно до призначеної в даній справі експертизи. В обґрунтування позову посилається на умови кредитних договорів №11352709000 від 29.05.2008 року та №11402464000 від 10.10.2008 року, укладених між АКІБ "Укрсиббанк" та ПМП "Фірма Євробуд" з додатковими угодами до них, а також на положення договорів іпотеки, укладених між ТОВ "Подільська будівельна спілка" та АТ "Укрсиббанк".

Повноважний представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

У поясненнях від 09.01.2019р. позивач зазначає , що внаслідок скасування 06.10.2015р. ухвали від 05.03.2015р. про ліквідацію МПП "Фірма "Євробуд" 25.11.2015р. AT "УкрСиббанк" подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 11.06.2015р. 12.05.2016р. у задоволенні заяви AT "УкрСиббанк" про перегляд за нововиявленими обставинам рішення від 11.06.2015р. - відмовлено, так як 15.03.2016р. відповідно до ухвали Господарського суду Хмельницької області МПП "Фірма Євробуд" ліквідовано. У зв'язку зі скасуванням 28.09.2016р. Вищим господарським судом України ухвали Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2016р. AT "УкрСиббанк" 07.11.2016р. подано заяву про перегляд рішення від 11.06.2015р. за нововиявленими обставинами. 06.02.2017р. за результатами розгляду заяви про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2015р. по справі №924/568/15 винесено рішення, яким: заява Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2015р. по справі №924/568/15 за нововиявленими обставинами (вх. № 35 від 07.11.2016 року) - задоволена, рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2015 року у справі №924/568/15 - скасовано, прийнято нове рішення за яким в позові відмовлено, рішення набрало чинності 01.03.2017р. Тобто іпотека була припинена на підставі судового рішення від 11.06.2015р. по справі №924/568/15 яке набрало чинності 22.09.2015р. та діяло до 01.03.2017р. (дата набрання чинності рішення від 06.02.2017р.). У в'язку з припиненням іпотеки на підставі судового рішення AT "УкрСиббанк" не мав правових підстав звертати стягнення на предмет іпотеки, оскільки факт припинення договору іпотеки встановлено судом.

Позивач наголошує на тому, що AT "УкрСиббанк" об'єктивно не міг реалізувати своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки в межах строку позовної давності (до 10.10.2016р.) з огляду на те, що 22.09.2015р. судовим рішенням по справі №924/568/15 набрало чинності судове рішення яким іпотеку визнано припиненою. Відновлення права на звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось 01.03.2017р. у зв'язку з набранням чинності рішення від 06.02.2017р. по справі №924/568/15, яким скасовано судове рішення про визнання іпотеки припиненою (рішення по цій же справі від 11.06.2015р.). Тобто період з 22.09.2015р. по 01.03.2017р. є таким, що об'єктивно не давав AT "УкрСиббанк" підстав подавати відповідний позов, в силу констатації судом факту припинення іпотеки.

Натомість таке право виникло з 01.03.2017р. (вже за межами позовної давності) і не могло бути реалізовано раніше. У разі відсутності рішення про припинення іпотеки AT "УкрСиббанк" мав достатньо часу на звернення до суду в межах строку позовної давності (зокрема з 22.09.2015р. по 10.10.2016р.), проте наявність рішення від 11.06.2015р. по справі №924/568/15 об'єктивно впливала на можливість звернення стягнення на предмет іпотеки та як наслідок не давала законних та обґрунтованих підстав пред'явити позов про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Наголошує на тому, що провадження у справі №924/364/17 відкрито 20.04.2017р., позов було подано 14.04.2017р. - через півтора місяці після відновлення права на звернення стягнення на предмет іпотеки. Припинення права на звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось в межах строку давності мало місце 22.09.2015р., а відновлення права - через 2,5 роки після винесення правоприпиняючого рішення та поза межами строку позовної давності з 01.03.2017р.

Таким чином, на думку позивача, причини, пропуску строку позовної давності пов'язані з об'єктивними обставинами, які не залежали від волі AT "УкрСиббанк" (наявність відповідного судового рішення про припинення іпотеки), що виключало можливість реалізації та захисту своїх прав. Ця ж обставина свідчить про те, що строк позовної давності пропущено не внаслідок бездіяльності AT "УкрСиббанк", а внаслідок існування обов'язкового для AT "УкрСиббанк" судового рішення від 11.06.2015р. по справі №924/568/15, яким визнано припиненою іпотеку та припинено права AT "УкрСиббанк" як іпотекодержателя (у т.ч. і право на звернення стягнення на предмет іпотеки). Вказані причини вважає позивач поважними та такими, що дають підстави для застосування ч. 5 ст. 267 ЦК України та захисту порушеного права шляхом задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також позивач наголошує на тому, що AT "УкрСиббанк" об'єктивно не міг реалізувати своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки в межах строку позовної давності (до 27.05.2016р.) з огляду на те, що 05.10.2015р. судовим рішенням по справі №924/569/15 набрало чинності судове рішення яким іпотеку визнано припиненою. Відновлення права на звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось 09.03.2017р. у зв'язку з набранням чинності постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017р. по справі №924/569/15, якою залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 30.11.2016р. Тобто період з 05.10.2015р. по 09.03.2017р. є таким, що об'єктивно не давав AT "УкрСиббанк" підстав подавати відповідний позов, в силу констатації судом факту припинення іпотеки. Натомість таке право виникло з 09.03.2017р. (вже за межами позовної давності) і не могло бути реалізовано раніше.

Стверджує, що у разі відсутності рішення про припинення іпотеки AT "УкрСиббанк" мав достатньо часу на звернення до суду в межах строку позовної давності (зокрема з 05.10.2015р. по 27.05.2016р.), проте наявність рішення від 30.06.2015р. по справі №924/569/15 (яке набрало чинності 05.10.2015р.) об'єктивно впливала на можливість звернення стягнення на предмет іпотеки та як наслідок не давала законних та обґрунтованих підстав пред'явити позов про звернення стягнення на предмет іпотеки. Провадження у справі №924/364/17 було відкрито 20.04.2017р., а позов подано - 14.04.2017р. - через місяць та 5 днів після відновлення права на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Наголошує, що припинення права на звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось в межах строку давності (з 05.10.2015р.), а відновлення права - через 2 роки та 5 місяців після винесення правоприпиняючого рішення та поза межами строку позовної давності (право відновлено з 09.03.2017р.)

Таким чином, на думку позивача, причини, пропуск строку позовної давності пов'язаний з об'єктивними обставинами, які не залежали від волі AT "УкрСиббанк" (наявність відповідного судового рішення про припинення іпотеки), що виключало можливість реалізації та захисту свої прав. Ця ж обставина, як наголошує позивач, свідчить про те, що строк позовної давності пропущено не внаслідок бездіяльності AT "УкрСиббанк", а внаслідок існування обов'язкового для AT "УкрСиббанк" судового рішення від 11.06.2015р. по справі №924/568/15, яким визнано припиненою іпотеку та припинено права AT "УкрСиббанк" як іпотекодержателя (у т.ч. і право на звернення стягнення на предмет іпотеки).

У поясненнях від 24.01.2019р. відповідач наголошує на тому, що умовами кредитних договорів (Кредитний договір №11352709000 від 29 травня 2008 року, Кредитний договір №11402464000 від 10 жовтня 2008 року) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернута весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку тому право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а тому і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення (п.4 Додаткової угоди №3 від 04 жовтня 2010 року та п.п.4.2 Додаткової угоди №4 від 22 липня 2011 року).

Стверджує, що кредитним договором №11352709000 від 29 травня 2008 року, з урахуванням додаткових угод до нього, встановлено кінцевий термін повернення кредиту до 27 травня 2013 року (п.1.2.2 Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 04 жовтня 2010 року), кредитним договором №11402464000 від 10 жовтня 2008 року, з урахуванням додаткових угод до нього, встановлено кінцевий термін повернення кредиту до 10 жовтня 2013 року (п.1.2.2 Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 04 жовтня 2010 року). Тобто останній термін сплати останнього платежу за кредитом - 27.05.2013 року та 10.10.2013 року відповідно, незалежно від того коли мав би бути здійснений черговий платіж, то в будь-якому випадку остання (крайня) дата в межах загального строку позовної давності є 27.05.2016 року та 10.10.2016 року відповідно.

При цьому відповідач звертає увагу на те, що позивач 15 березня 2013 року звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з позовами про стягнення заборгованості за договором №11352709000 від 29 травня 2008 року та кредитним договором №11402464000 від 10 жовтня 2008 року, чим змінив строк виконання зобов'язань щодо повернення кредитних коштів. Дані позови ухвалами Хмельницького міськрайонного суду від 04 серпня 2015 року у справі №686/5919/13-ц та від 07 червня 2013 року у справі №686/5907/13-ц залишені без розгляду. Перебіг позовної давності за кредитним договором від 29.05.2008 року та 10.10.2008 року починається із 15.03.2013 року, а позовна давність закінчується (спливає) 15.03.2016р. З позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки Позивач звернувся але 14.04.2017 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Щодо неповажності причин пропущення позовної давності зазначає, що для переривання перебігу позовної давності ПАТ "Укрсиббанк" повинен був звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від того чи визнано договір іпотеки припиненим. Обставини припинення іпотеки за рішенням суду, зазначені Позивачем, не є непереборною силою; не відбувалося відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; позивач або відповідач не перебував у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. Отже, на думку відповідача, не відбулося зупинення перебігу позовної давності як це передбачено статтею 263 ЦК України.

Також відповідач стверджує, що позивачем, не подано жодних заяв, клопотань щодо поновлення пропущеного строку позовної давності .

Одночасно звертає увагу на те, що ухвала господарського суду Хмельницької області від 05.03.2015 року, якою ліквідовано ПМП "Фірма Євробуд" була скасована постановою Рівненського апеляційного господарського суду 06.10.2015 року, що надавало право позивачу звернутися про перегляд таких судових рішень за нововиявленими обставинами. Просить суд відмовити у позові.

У додаткових поясненнях від 12.02.2019р. позивач зазначає, що умовами кредитних договорів встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, тому право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а тому і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Позивач наголошує на тому, що відповідно з п.5.5 кредитного договору у випадку не сплати Позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений цим договором день сплати ануїтетного платежу більше ніж на один місяць та/або порушення інших умов договору та/або у випадку порушення Позичальником та/або Застоводавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з Банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором, банк має право вимагати привернення кредиту та нарахованих процентів в порядку, визначеному розділом 11 договору.

Відповідно до п.4.6. кредитного договору позичальник зобов'язаний достроково повернути банку всю суму кредиту та повністю сплатити плату за кредит у разі застосування банком п.5.5 кредитного договору в порядку, визначеному розділом 11 цього договору.

Положенням пункту 11.2. кредитного договору встановлено, що повідомлення (вимога) Банку направляється листом (цінний з описом та повідомленням про вручення) або доставляється кур'єром на адресу Позичальника, що вказана у розділі 12 цього Договору.

Таким чином, сторони погодили, що направлення подібної вимоги: є правом банку, а не обов'язком; направлення вимоги здійснюється шляхом направлення вимоги листом (цінний з описом) або вручається кур'єром. Для формування висновку про зміну строку необхідно надавати оцінку умовам Кредитного договору, як підставі виникнення взаємних прав та обов'язків сторін та погоджений сторонами порядок зміни строку виконання зобов'язання у повному обсязі. Наявність вимоги, яка направлена без дотримання визначеного сторонами порядку її направлення - не змінює строк виконання основного зобов'язання. Вимога направлена рекомендованим листом, та не направлялась цінним листом з описом вкладення (як це передбачено в п. 11.2. кредитного договору), а значить вимога, яка була направлена не є такою, що змінює строк виконання зобов'язання. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 23.01.2019р. по справі №496/1095/16-ц.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне мале підприємство "Фірма Євробуд" явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила. 25.02.2019р. на адресу суду надійшло клопотання третьої особи про розгляд справи без її участі. При цьому, у клопотанні, третьою особою зазначається про повну підтримку позовних вимог ПАТ "Укрсиббанк".

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2004 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства на підставі рішення Хмельницького міськвиконкому №748 від 09.12.2004 року, ТОВ "Подільська будівельна спілка" належить на праві власності цілісний майновий комплекс загальною площею 1648,0 кв.м., за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, що складається із: приміщення адміністративно-прохідної контори площею 181,9 кв.м., складу цементу площею 71,3 кв.м., блоку складів хозтоварів площею 739,7 кв.м., приміщення столярної майстерні площею 585,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" площею 62,8 кв.м., туалету на три вічки площею 6,6 кв.м.

29 травня 2008 року між акціонерним комерційним банком "Укрсиббанк" (банк) та приватним малим підприємством "Фірма "Євробуд" (позичальник) укладено кредитний договір №113527090000 (далі - договір), за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 206000,00 дол. США в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 999100,00 грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору (п. 1.1. договору).

У п. 1.2. договору сторонами погоджено термін кредитування. Зокрема, надання кредиту здійснюється у наступний термін: 29 травня 2008 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 27 травня 2011 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.11., 7.4. договору.

Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок в АКІБ "Укрсиббанк".

Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок Банку.

Відповідно до п. 1.3. договору, плата за кредит включає як проценти, так і комісії. За користування кредитними коштами з 29.05.2008 року процентна ставка встановлюється в розмірі 13,85% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору та/або додаткових угод до договору. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 27,7 % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ.

Сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом "а" та/або "б" п. 9.2. договору.

Нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами п.п. 1.3.2., 1.3.3., 9.2. договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Банку відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2. та/або п.п. 1.3.3., 9.2. договору.

Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

Позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника у банку для подальшого використання за цільовим призначенням (п. 1.5. договору).

У п. 1.6. сторонами погоджено наступну черговість погашення позичальником своїх грошових зобов'язань за цим договором: 1) прострочені комісії (а саме: комісії Банку, при сплаті яких позичальник порушив терміни їх оплати згідно умов договору), якщо буде мати місце їх прострочення; 2) строкові комісії (а саме: комісії банку, при сплаті яких позичальник не порушив терміни їх оплати згідно умов договору); 3) прострочені проценти (якщо буде мати місце їх прострочення); 4) строкові проценти; 5) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення); 6) строкова сума основного боргу; 7) штрафні санкції за договором.

Згідно до п. 2.1. договору у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором банком прийнято: застава нерухомості (основних фондів), а саме іпотека цілісного майнового комплексу, загальною площею 1648,0 кв.м., що розташований за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 103, що належить на праві власності майновому поручителю ТОВ "Подільська будівельна спілка; поручительство, а саме ТОВ "Подільська будівельна спілка"; поручительство, а саме ОСОБА_4.

В силу положень п. 5.7. договору, банк має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо несвоєчасного повернення кредиту та плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (заставу, поручительство тощо).

За порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4% (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України (п. 7.1. договору).

У випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, відшкодування заборгованості перед банком за договором проводиться шляхом стягнення з поручителя (гаранта) та/або шляхом звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням за даним договором та/або активи (кошти і майно) позичальника на вибір банку (п. 9.1. договору).

В силу положень п. 9.5. договору, строк дії даного договору встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування.

Договір підписано сторонами договору та скріплено їхніми печатками.

У додатку №1 до кредитного договору №11352709000 від 29.05.2008 року сторонами погоджено графік погашення кредиту (з 29.05.2008 року по 27.05.2011 року включно).

У додатковій угоді №3 від 04.10.2010 року до кредитного договору №11352709000 від 29.05.2008 року сторони договору домовились, зокрема, встановити термін погашення кредиту до 27.05.2013 року. В подальшому, 22.07.2011 року сторонами також укладено додаткову угоду №4 до договору.

29.05.2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки №4273 (далі - договір іпотеки), за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно, нежитлову нерухомість, а саме: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Управлінням житлово-комунального господарства на підставі рішення Хмельницького міськвиконкому №748 від 09.12.2004 року, зареєстрована в реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 6044630, і немає жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів, на підставі яких іпотекодавець набув права власності на предмет іпотеки.

В даному договорі вживається термін в т.ч. кредитний договір №11352709000 від 29.05.2008 р. укладений між іпотекодержателем та ПМП "Фірма "Євробуд", в забезпечення виконання грошових зобов'язань за яким укладається даний договір. П

Предмет іпотеки складається з: приміщення адміністративно-прохідної контори площею 181,9 кв.м., складу цементу площею 71,3 кв.м., блоку складів хозтоварів площею 739,7 кв.м., приміщення столярної майстерні площею 585,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" площею 62,8 кв.м., туалету на три вічки площею 6,6 кв.м.. Загальна площа предмету іпотеки становить 1648,0 кв.м. (п. 1.1. договору іпотеки).

Ринкова вартість предмету іпотеки, згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності, а саме ПП ОСОБА_5 від 21.05.2008 року, становить 4554479,00 грн. (п. 1.2. договору іпотеки).

Згідно п. 4.1. договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки: у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства (п. 4.1. договору іпотеки).

Звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та закону України "Про іпотеку"; з інших, передбачених Законодавством підстав (п. 4.2. договору іпотеки).

Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить іпотекодержателю. Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду та/або виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства (п. 4.3., п. 4.4. договору іпотеки).

Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню і діє до повного виконання зобов'язань за договором(и), що обумовлюють основне зобов'язання (п. 6.1. договору).

Договір іпотеки підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

10 жовтня 2008 року між акціонерним комерційним банком "Укрсиббанк" (банк) та малим підприємством "Фірма "Євробуд" (позичальник) укладено кредитний договір №11402464000 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 100000, 00 дол. США в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 492710,00 грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору (п. 1.1. кредитного договору).

У п. 1.2. кредитного договору сторонами погоджено термін кредитування. Зокрема, надання кредиту здійснюється у наступний термін: 10 жовтня 2008 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 07 жовтня 2011 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.11., 7.4. договору.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору, плата за кредит включає як проценти, так і комісії. За користування кредитними коштами за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 16% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору. За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування подвійної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого в договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості.

Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

Кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника у банку для подальшого використання за цільовим призначенням; або оплати банком платіжних документів позичальника за рахунок кредитних коштів, наданих відповідно до умов договору та в порядку, окремо обумовленому сторонами у письмовій формі (п. 1.5. кредитного договору).

Згідно п. 2.1. кредитного договору у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором банком прийнято: застава нерухомості (будівлі/споруди/приміщення), а саме: іпотека наступної черги, що складається з цілісного майнового комплексу, загальною площею 1648,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 103, та є власністю ТОВ "Подільська будівельна спілка; порука ТОВ "Подільська будівельна спілка"; порука ОСОБА_4.

В силу положень п. 5.7. кредитного договору, банк має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо несвоєчасного повернення кредиту та плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (заставу, поручительство тощо).

За порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 24% (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України (п. 7.1. кредитного договору).

В силу положень п. 9.5. кредитного договору, строк дії даного договору встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування.

Договір підписано сторонами договору та скріплено їхніми печатками.

У додатку №1 до кредитного договору сторонами погоджено тарифи банку.

Додатковою угодою №3 від 04.10.2010 року до кредитного договору №11402464000 ПАТ "Укрсиббанк" та ПМП "Фірма "Євробуд" погодили, зокрема, встановити новий строк повернення кредиту не пізніше 10.10.2013 року.

Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 10 жовтня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки №4273/3 (нерухомого майна) (далі - договір №4273/3), за умовами п. 1.1. якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно, не житлову нерухомість, а саме: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 103, та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Управлінням житлово-комунального господарства на підставі рішення Хмельницького міськвиконкому №748 від 09.12.2004 року, та зареєстровано в Реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 6044630 і немає жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів, на підставі яких іпотекодавець набув права власності на предмет іпотеки.

В даному договорі вживається термін кредитний договір №11402464000 від 10.10.2008 р. укладений між іпотекодержателем та ПМП "Фірма "Євробуд", в забезпечення виконання грошових зобов'язань за яким укладається даний договір.

Предмет іпотеки складається з: приміщення адміністративно-прохідної контори площею 181,9 кв.м., складу цементу площею 71,3 кв.м., блоку складів хозтоварів площею 739,7 кв.м., приміщення столярної майстерні площею 585,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" площею 62,8 кв.м., туалету на три вічки площею 6,6 кв.м. Загальна площа предмету іпотеки становить 1648,0 кв.м.

На час укладення цього договору предмет іпотеки знаходиться в іпотеці в забезпечення виконання зобов'язань приватного малого підприємства "Фірма "Євробуд" перед АКІБ "Укрсиббанк" за договором про надання споживчого кредиту №11184756000 від 18.07.2007 року, згідно договору іпотеки №4273 від 18.07.2007 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №1-4579, також на час укладення цього договору предмет іпотеки знаходиться в іпотеці в забезпечення виконання зобов'язань приватного малого підприємства "Фірма "Євробуд" перед АКІБ "Укрсиббанк" за Генеральним договором про надання кредитних послуг №11301327000 від 19.02.2008 року, та додаткової угоди №1130044000 до Генерального договору про надання кредитних послуг №113013227000 від 19 лютого 2008 року, згідно договору іпотеки №4273/1 від 19.02.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №1729, також на час укладення цього договору предмет іпотеки знаходиться в іпотеці в забезпечення виконання зобов'язань приватного малого підприємства "Фірма "Євробуд" перед АКІБ "Укрсиббанк" за кредитним договором №11352709000 від 29.05.2008 року, згідно договору іпотеки №4273/2 від 29.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №5463 (п. 1.1. договору іпотеки №4273/3).

Ринкова вартість предмету іпотеки, згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності, а саме ПП ОСОБА_5 від 21.05.2008 року, становить 4 554 479,00 грн. (п. 1.2. договору іпотеки №4273/3).

Згідно п. 4.1. договору іпотеки №4273/3, іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки: у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства.

Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню і діє до повного виконання зобов'язань за договором(и), що обумовлюють основне зобов'язання (п. 6.1. договору №4273/3).

Договір іпотеки №4273/3 підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

29 вересня 2009 року ТОВ "Подільська будівельна спілка" та АКІБ "Укрсиббанк" укладено договір про внесення змін №1 до договору іпотеки №4273/2, згідно яких доповнили договір іпотеки №4273/3 пунктом 1.7. наступного змісту: Іпотекою згідно договору в повному обсязі забезпечуються зобов'язання, передбачені додатковою угодою №1 від 29.09.2009 року до додаткової угоди №11300444000 до Генерального договору про надання кредитних послуг №11301327000 від 19.02.2008 року.

04.10.2010 року ТОВ "Подільська будівельна спілка" та ПАТ "Укрсиббанк" укладено договір про внесення змін №1 до договору іпотеки №4273, яким доповнено договір іпотеки пунктом наступного змісту: іпотекою згідно договору в повному обсязі забезпечуються зобов'язання, передбачені додатковою угодою №3 від 04.10.2010 року до кредитного договору №11352709000 від 29.05.2008 року.

Тоді ж сторонами внесено аналогічні зміни у договір іпотеки від 10.10.2008 року договором про внесення змін №2.

У договорі про внесення змін №2 від 22.07.2011 року, до договору іпотеки №4273 від 29.05.2008 року, зареєстрованого за №5463, ПАТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Подільська будівельна спілка" домовились, що у зв'язку з укладенням між іпотекодержателем та ПМП "Фірма "Євробуд" додаткової угоди №4 від 22.07.2011 року, іпотекодавець дає свою згоду на зміну основного зобов'язання за кредитним договором, що забезпечується договором, а саме: сума кредитного договору становить 1 975 246,60 грн. Сума траншу, отриманого в гривнях, становить 987623,30 грн.

Позивач звернувся із заявою з вимогами до боржника №30-11/12864 від 20.05.2014 року в межах справи про банкрутство ПМП "Фірма Євробуд", у якій просить визнати вимоги банку в розмірі 3573105,53 грн., що ґрунтуються на оcнові кредитних договорів №11300444000 від 19.02.2008 року, №11402464000 від 10.10.2008 року, №11352709000 від 29.05.2008 року. Ухвалою суду від 01.07.2014 року вказані грошові вимоги визнано в повному обсязі.

ПАТ "Укрсиббанк" надіслав ТОВ "Подільська будівельна спілка" вимогу №30-4/10-1341 від 12.04.2017 року (кредитний договір №11352709000) із вимогою погасити заборгованість за кредитом в сумі 851 192,00 грн., по процентах за користування кредитом в сумі 1 388 861,77 грн., 120 495,63 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 184291,20 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами. У випадку нездійснення добровільного погашення у встановлений термін простроченої суми заборгованості в повному обсязі, банк повідомив про звернення стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно (цілісний майновий комплекс) - в т.ч. приміщення адміністративно-прохідної контори 181,9 кв.м., склад цементу 71,3 кв.м., блок складів хозтоварів 739,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" 62,8 кв.м., приміщення столярної майстерні 585,7 кв.м., туалет на три вічки 6,6 кв.м., загальною площею 1648 кв.м., що знаходиться за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, шляхом вчинення виконавчого напису або звернення стягнення на предмет іпотеки через суд.

ПАТ "Укрсиббанк" надіслав ТОВ "Подільська будівельна спілка" вимогу №30-4/10-1340 від 12.04.2017 року (кредитний договір №11402464000) із вимогою погасити заборгованість за кредитом в сумі 65926,65 дол. США, по процентах за користування кредитом в сумі 106501,56 дол. США, 252184,49 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 381384,1 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами. У випадку нездійснення добровільного погашення у встановлений термін простроченої суми заборгованості в повному обсязі, банк повідомив про звернення стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно (цілісний майновий комплекс) - в т.ч. приміщення адміністративно-прохідної контори 181,9 кв.м., склад цементу 71,3 кв.м., блок складів хозтоварів 739,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" 62,8 кв.м., приміщення столярної майстерні 585,7 кв.м., туалет на три вічки 6,6 кв.м., загальною площею 1648 кв.м., що знаходиться за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, шляхом вчинення виконавчого напису або звернення стягнення на предмет іпотеки через суд.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитом МП "Фірма "Євробуд" на 03.04.2017 року за кредитним договором №0011402464001 від 04.10.2010 року, борг останнього за кредитом 65926,65 дол. США, по процентах - 106501,56 дол. США, 9332,65 дол. США або 252184,49 грн. - пеня за несвоєчасно сплачений кредит, 14113,97 дол. США або 381384,10 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом. Всього заборгованість (кредит + відсотки + пеня + комісія) складає 5 292 879,71 грн.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитом МП "Фірма "Євробуд" на 03.04.2017 року за кредитним договором №0011437193000 від 22.07.2011 року, борг останнього за кредитом становить 851192,00 грн., по процентах - 1388861,77 грн., 120495,63 грн. - пеня за несвоєчасно сплачений кредит, 184291,20 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом. Всього заборгованість (кредит + відсотки + пеня + комісія) складає 2644840,60 грн. З врахуванням вищенаведеного, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Як вбачається із висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №884/17-22 від 05.12.2017 року, призначеної на підставі ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.06.2017 року у справі №924/364/17, ринкова вартість предмета іпотеки за договорами іпотеки №4273 від 29.05.2008 року та №4273/3 від 10.10.2008 року, а саме, цілісного майнового комплексу, загальною площею 1648,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 130, та складається з: приміщення адміністративно-прохідної контори площею 181,9 кв.м., складу цементу площею 71,3 кв.м., блоку складів хозтоварів площею 739,7 кв.м., приміщення столярної майстерні площею 585,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" площею 62,8 кв.м., туалету на три вічки площею 6,6 кв.м., станом на дату проведення експертизи становить 2 472 025,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.06.2015 р. по справі №924/569/15 договір іпотеки №4273 від 29.05.2008 визнано припиненим.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 вказане рішення залишено без змін.

26.11.2015 відповідач звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2015 у справі №924/569/15 за нововиявленими обставинами, згідно вимог якої просить скасувати зазначене рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому заявник зазначав, що постановою Рівненського апеляційного господарського суд від 06.10.2015 року у справі №924/414/14 скасовано ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 05.03.2015 року по справі №924/414/14, якою ліквідовано ПМП "Фірма Євробуд". Справу направлено до Господарського суду Хмельницької області на розгляд.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.04.2016 у справі №924/569/15 вказану заяву залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2015 - без змін.

Приймаючи вказану ухвалу, судом зазначено, що при повторному розгляді справи №924/414/14 судом першої інстанції прийнято ухвалу від 15.03.2016, якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПМП "Фірма Евробуд", юридичну особу - ПМП "Фірма Євробуд" ліквідовано. 31.03.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення юридичної особи ПМП "Фірма Евробуд".

07.11.2016 відповідач знову звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2015 у справі №924/569/15 за нововиявленими обставинами, згідно вимог якої, просить скасувати зазначене рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Заявник посилався на те, що постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2016 скасовані ухвала Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2016 у справі №924/414/14 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у справі №924/414/14, якою вказана ухвала залишена без змін. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області в іншому складі суддів. Тому, на думку заявника, відпала підстава визнання припиненим договору іпотеки, оскільки відсутній факт припинення основного боржника за кредитними договорами, в забезпечення яких укладений спірний договір іпотеки.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.11.2016 у справі №924/569/15 заяву відповідача про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2015 у справі №924/569/15 за нововиявленими обставинами (№36 від 07.11.2016) задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2015 скасовано, у позові відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, судом зазначено, що юридичний факт, який було покладено в основу судового рішення від 30.06.2015р. по справі № 924/569/15, а саме - наявність ліквідації юридичної особи Приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" (позичальника), спростовано матеріалами справи, а саме постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2016р. по справі № 924/414/14.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 вказане рішення від 30.11.2016 у справі №924/569/15 залишено без змін.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2015 року у справі № 924/568/15 визнано припиненою іпотеку за договором іпотеки № 4273/3 від 10 жовтня 2008 року укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (ПАТ "УкрСиббанк") та ТОВ "Подільська будівельна спілка", за реєстром № 10547 (з урахуванням договору про внесення змін №1 від 29.09.2009р., зареєстрованого в реєстрі за № 7067 та договору про внесення змін №2 від 04.10.2010р., зареєстрованого в реєстрі за № 10506).

Приймаючи дане рішення суд виходив з того, що договір іпотеки №4273/3 від 10.10.2008 року підлягає припиненню за ч.5 ст.3, ч.1 ст.17 Закону України "Про іпотеку" та п.1 ч.1 ст.593 Цивільного кодексу України у зв'язку із ліквідацією приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" на підставі ухвали господарського суду Хмельницької області від 05.03.2015 року по справі №924/414/14. 13 березня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" у зв'язку з визнанням її банкрутом, яка в свою чергу є позичальником за Кредитним договором №11402464000 від 10.10.2008 року та в забезпечення якого було укладено між Акціонерним комерційним банком "Укрсиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" (заставодець, позивач по справі) договір іпотеки №4273/3 від 10.10.2008 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суд від 06.10.2015 року скасовано ухвалу господарського суду Хмельницької області від 05.03.2015 року по справі №924/414/14 та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.03.2016 року залишеною без змін постановою Рівненького апеляційного господарського суду від 26.05.2016року затверджено ліквідаційний баланс банкрута-приватного малого підприємства "Фірма Євробуд"; ліквідовано приватне мале підприємство "Фірма Євробуд"; припинено провадження у справі; зобов'язано державного реєстратора виключити з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України приватне мале підприємство "Фірма Євробуд".

Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2016 року скасовано ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.03.2016 року та постанову Рівненького апеляційного господарського суду від 26.05.2016р за результатами розгляду яких було затверджено ліквідаційний баланс банкрута-приватного малого підприємства "Фірма Євробуд"; ліквідовано приватне мале підприємство "Фірма Євробуд"; припинено провадження у справі; зобов'язано державного реєстратора виключити з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України приватне мале підприємство "Фірма Євробуд". Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Вищевказана обставина, а саме скасування постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2016 року ухвали господарського суду Хмельницької області від 15.03.2016 року, постанови Рівненького апеляційного господарського суду від 26.05.2016 року, й полягла в обґрунтування заявленої заявником (відповідачем) заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2015 року по справі № 924/568/15 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.02.2017 року у справі заяву Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2015р. по справі №924/568/15 за нововиявленими обставинами задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2015 року у справі №924/568/15 - скасовано, прийнято нове рішення за яким в позові відмовлено.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи 29.05.2008 року та 10.10.2008 року між позивачем та третьою особою укладено кредитні договори №11352709000 та №11402464000 (з подальшими додатковими угодами).

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (п. 1ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріалами справи стверджується та не спростовано учасниками судового розгляду, що приватним малим підприємством "Фірма "Євробуд" неналежним чином виконувались умови кредитних договорів.

Відповідно до довідок-розрахунків, борг ПМП "Фірма "Євробуд" за кредитним договором №0011402464001 від 04.10.2010 року становить складає 5 292 879,71 грн., з яких борг за кредитом - 65926,65 дол. США, по процентах - 106501,56 дол. США, 9332,65 дол. США або 252184,49 грн. - пеня за несвоєчасно сплачений кредит, 14113,97 дол. США або 381384,10 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом; за кредитним договором №0011437193000 від 22.07.2011 року, борг за кредитом становить 851 192,00 грн., по процентах - 1388861,77 грн., 120495,63 грн. - пеня за несвоєчасно сплачений кредит, 184291,20 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, на загальну суму 2644840,60 грн.

Судом звертається увагу, що зважаючи на положення статей 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, в разі встановлення договором окремих зобов'язань щодо повернення боргу частинами та самостійної відповідальності за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитора на отримання чергового платежу вважається порушеним з моменту порушення боржником терміну внесення такого платежу.

Водночас якщо кредитор не скористався передбаченим статтею 1050 Цивільного кодексу України та умовами договору правом вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилась, права кредитора на отримання інших періодичних платежів, термін внесення яких не настав, не можна вважати порушеними.

Відтак у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і сплати процентів за користування кредитом, здійснення яких за умовами кредитного договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позовну давність щодо заборгованості за кредитом не можна починати облікуватися з дня спливу визначеного договором строку кредитування, оскільки встановлення такого строку має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а насамперед для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу.

Тому перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності окремо для погашення всієї заборгованості за кредитним договором.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі ст. 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду процентів, а також попередніх не внесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Аналогічна правова позиція міститься у постанові від 28 березня 2018 року Великої Палати ВС, справа № 444/9519/12.

Відтак, кредитним договором від 29 травня 2008 року №113527090000 сторонами погоджено термін кредитування. Зокрема, надання кредиту здійснюється у наступний термін: 29 травня 2008 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 27 травня 2011 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.11., 7.4. договору.

Водночас графіком сплати щомісячних платежів (додаток 1 до договору, підписаний представниками сторін) сторони встановили окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок ПМП „Фірма Євробуд» як позичальника повернути борг частинами, а саме :

29.05.2008 - залишок заборгованості повинен складати - 206 000,00 дол. США,

10.06.2008- залишок заборгованості повинен складати - 200 277,77 дол. США,

10.07.2008- залишок заборгованості повинен складати - 194 555,54 дол. США,

11.08.2008 - залишок заборгованості повинен складати - 188 833,31 дол. США,

10.09.2008 - залишок заборгованості повинен складати - 183 111,08дол. США,

10.10.2008 - залишок заборгованості повинен складати - 177 388,85дол. США,

10.11.2008 - залишок заборгованості повинен складати - 171 666,62дол. США,

10.12.2008 - залишок заборгованості повинен складати - 165 944,39дол. США,

12.01.2009 - залишок заборгованості повинен складати - 160 222,16 дол. США,

10.02.2009 - залишок заборгованості повинен складати - 154 499,93дол. США,

10.03.2009 - залишок заборгованості повинен складати - 148 777,70дол. США,

10.04.2009 - залишок заборгованості повинен складати - 143 055,47 дол. США,

11.05.2009 - залишок заборгованості повинен складати -137 333,24 дол. США,

10.06.2009 - залишок заборгованості повинен складати - 131 611,01дол. США,

10.07.2009 - залишок заборгованості повинен складати -125 888,78дол. США,

10.08.2009 - залишок заборгованості повинен складати - 120 166,55дол. США,

10.09.2009 - залишок заборгованості повинен складати - 114 444,32дол. США,

12.10.2009- залишок заборгованості повинен складати - 108 722,09дол. США,

10.11.2009 - залишок заборгованості повинен складати - 102 999,86дол. США,

10.12.2009 - залишок заборгованості повинен складати - 97 277,63дол. США,

11.01.2010 - залишок заборгованості повинен складати - 91 555,40дол. США,

10.02.2010 - залишок заборгованості повинен складати - 85 833,17 дол. США,

10.03.2010 - залишок заборгованості повинен складати - 80 110,94 дол. США,

12.04.2010 - залишок заборгованості повинен складати - 74 388,71 дол. США,

10.05.2010 - залишок заборгованості повинен складати - 68 666,48дол. США,

10.06.2010 - залишок заборгованості повинен складати - 62 944,25дол. США,

12.07.2010 - залишок заборгованості повинен складати - 57 222,02 дол. США,

10.08.2010 - залишок заборгованості повинен складати - 51 499,79дол. США,

10.09.2010 - залишок заборгованості повинен складати - 45 777,56 дол. США,

11.10.2010- залишок заборгованості повинен складати - 40 055,33 дол. США,

10.11.2010- залишок заборгованості повинен складати - 34 333,10 дол. США,

10.12.2010- залишок заборгованості повинен складати - 28 610,87 дол. США,

10.01.2011 - залишок заборгованості повинен складати - 22 888,64 дол. США,

10.02.2011 - залишок заборгованості повинен складати - 17 166,41 дол. США,

10.03.2011 - залишок заборгованості повинен складати - 11444,18дол. США,

11.04.2011 - залишок заборгованості повинен складати - 5 721,95 дол. США,

27.05.2011 - залишок заборгованості повинен складати 0.

Тобто графіком сплати щомісячних платежів сторони встановили окремі зобов'язання (внесення платежів), які передбачають самостійну відповідальність за невиконання такого обов'язку.

Зважаючи на викладене, незалежно від визначення у договорі від 29 травня 2008 року №113527090000 строку кредитування право ПАТ "УкрСиббанк" вважається порушеним з моменту порушення підприємством "Фірма Євробуд" як позичальником терміну внесення чергового платежу. Тому перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування у договорі від 29 травня 2008 року №113527090000 починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) підприємством "Фірма Євробуд" як позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу з наступного дня після настання відповідної дати, а саме: 29.05.2008 (якщо залишок заборгованості складає більше - 206 000,00 дол. США), 10.06.2008 ( якщо залишок заборгованості складає більше - 200 277,77 дол. США), 10.07.2008( якщо залишок заборгованості складає більше - 194 555,54 дол. США), 11.08.2008 (якщо залишок заборгованості складає більше - 188 833,31 дол. США), 10.09.2008 (якщо залишок заборгованості складає більше - 183 111,08дол. США),10.10.2008 (якщо залишок заборгованості складає більше - 177 388,85дол. США), 10.11.2008 (якщо залишок заборгованості складає більше - 171 666,62дол. США),10.12.2008 (якщо залишок заборгованості складає більше - 165 944,39дол. США), 12.01.2009 (якщо залишок заборгованості складає більше - 160 222,16 дол. США),10.02.2009 (якщо залишок заборгованості складає більше - 154 499,93дол. США), 10.03.2009 (якщо залишок заборгованості складає більше - 148 777,70дол. США), 10.04.2009 ( якщо залишок заборгованості складає більше - 143 055,47 дол. США), 11.05.2009 (якщо залишок заборгованості складає більше - 137 333,24 дол. США), 10.06.2009 (якщо залишок заборгованості складає більше - 131 611,01дол. США),10.07.2009 (якщо залишок заборгованості складає більше -125 888,78дол. США), 10.08.2009 ( якщо залишок заборгованості складає більше - 120 166,55дол. США), 10.09.2009 ( якщо залишок заборгованості складає більше - 114 444,32дол. США), 12.10.2009 (якщо залишок заборгованості складає більше - 108 722,09дол. США), 10.11.2009 (якщо залишок заборгованості складає більше - 102 999,86дол. США), 10.12.2009 (якщо залишок заборгованості складає більше - 97 277,63дол. США), 11.01.2010 (якщо залишок заборгованості складає більше - 91 555,40дол. США), 10.02.2010 (якщо залишок заборгованості складає більше - 85 833,17 дол. США), 10.03.2010 ( якщо залишок заборгованості складає більше - 80 110,94 дол. США), 12.04.2010 ( якщо залишок заборгованості складає більше - 74 388,71 дол. США), 10.05.2010 ( якщо залишок заборгованості складає більше - 68 666,48дол. США), 10.06.2010 (якщо залишок заборгованості складає більше - 62 944,25дол. США), 12.07.2010 (якщо залишок заборгованості складає більше - 57 222,02 дол. США), 10.08.2010 (якщо залишок заборгованості складає більше - 51 499,79дол. США), 10.09.2010 (якщо залишок заборгованості складає більше - 45 777,56 дол. США), 11.10.2010 (якщо залишок заборгованості складає більше - 40 055,33 дол. США), 10.11.2010 (якщо залишок заборгованості складає більше - 34 333,10 дол. США), 10.12.2010 (якщо залишок заборгованості складає більше - 28 610,87 дол. США), 10.01.2011 (якщо залишок заборгованості складає більше - 22 888,64 дол. США), 10.02.2011 (якщо залишок заборгованості складає більше - 17 166,41 дол. США), 10.03.2011 (якщо залишок заборгованості складає більше - 11444,18дол. США), 11.04.2011 (якщо залишок заборгованості складає більше - 5 721,95 дол. США), 27.05.2011 (якщо залишок заборгованості наявний).

З наступного дня після настання відповідних дат починається строк, із настанням якого позивач може звернутись до суду за захистом свого права.

Також сторонами погоджено період нарахування процентів за цим договором - щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360". ПМП "Фірма Євробуд" як позичальник зобов'язалось сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом. Якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Відповідно сторонами встановлено окремі зобов'язання зі сплати процентів за договором від 29.05.2008р., які деталізують обов'язок позичальника сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку. Тому перебіг позовної давності стосовно сплати процентів у межах строку кредитування у договорі від 29 травня 2008 року №113527090000 починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) підприємством "Фірма Євробуд" як позичальником обов'язку зі сплати процентів й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу (зобов'язання зі сплати процентів) з наступного дня після настання відповідної дати.

У п. 7.1 договору сторонами передбачено, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів).

Відповідно сторонами встановлено окремі зобов'язання зі сплати пені за договором від 29.05.2008р., які деталізують обов'язок позичальника сплачувати пеню за кожен день прострочення платежу та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку. Тому перебіг позовної давності стосовно сплати пені у межах строку кредитування у договорі від 29 травня 2008 року №113527090000 починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) підприємством "Фірма Євробуд" як позичальником обов'язку з термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу (зобов'язання щодо повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій) з наступного дня після настання відповідної дати.

При цьому, у додатковій угоді №3 від 04.10.2010 року до кредитного договору №11352709000 від 29.05.2008 року сторони договору домовились, зокрема, встановити термін погашення кредиту до 27.05.2013 року.

З цього приводу судом також зауважується, що позовну давність щодо заборгованості за кредитом не можна починати обліковуватися з дня спливу визначеного договором строку кредитування, оскільки встановлення такого строку має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а насамперед для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Встановивши у кредитному договорі окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. Аналогічна правова позиція міститься у постанові від 28 березня 2018 року Великої Палати ВС, справа № 444/9519/12.

В подальшому, 04.10.2010 року сторонами також укладено додаткову угоду №3 до договору, у п 4. якої сторони домовились про повернення в день сплати ануїтетних платежів суму кредиту та сплату процентів шляхом сплати ануїтетних платежів у таких розмірах: у період з 04.11.2010р. по 04.12.2010р. у розмірі 6 890,00 доларів США 00 центів, у період з 04.01.2011р. по 04.03.2011 (включно) - у розмірі 3700 доларів США 00 центів, у період з 04.04.2011р. по 04.12.2011 (включно) у розмірі 6 890,00 доларів США 00 центів, у період з 04.01.2012р. по 04.03.2012 у (включно) розмірі 3700 доларів США 00 цент, у період з 04.04.2012р до кінця терміну дії Договору у розмірі 6 890,00 доларів США 00 центів.

Зважаючи на викладене, сторони змінивши строки виконання зобов'язань змінили також перебіг позовної давності (момент виникнення в позивача право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав), стосовно кожного щомісячного платежу, сплати процентів та пені (аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВСУ від 16.11.2016р., справа 6-1174цс16). При чому, за змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги (термін виконання якої сторонами змінено) вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки). Після зміни строку виконання зобов'язання за умовами додаткової угоди №3 від 04.10.2010 року усі наступні платежі, передбачені попереднім графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення та після вказаних дат у додатковій угоді не підлягали виконанню (аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВСУ від 16.11.2016р., справа 6-1174цс16).

В подальшому, 22.07.2011 року сторонами також укладено додаткову угоду №4 до договору, у п 4.2. якої сторони домовились про повернення кредитної заборгованості за траншем в національній валюті: у період з 21.07.2011р. по 04.12.2011р. - 55900грн., у період з 04.01.2012р. по 04.03.2012р. - 29800грн., у період з 04.04.2012р. по до кінця терміну дії договору - 55900 грн. Також погоджено сплату процентної ставки за траншами.

Укладаючи додаткову угоду № 4 від 22.07.2011р. сторони вкотре змінили строки виконання зобов'язань, змінивши також перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу, сплати процентів та пені (аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВСУ від 16.11.2016р., справа 6-1174цс16). Після зміни строку виконання зобов'язання за умовами додаткової угоди №4 від 22.07.2011р. усі наступні платежі, передбачені додатковою угодою №3 від 04.10.2010 року не мали правового значення та після вказаних дат у додатковій угоді не підлягали виконанню (аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВСУ від 16.11.2016р., справа 6-1174цс16).

Судом також враховується, що 10 жовтня 2008 року між акціонерним комерційним банком "Укрсиббанк" (банк) та малим підприємством "Фірма "Євробуд" (позичальник) укладено кредитний договір №11402464000, у п. 1.2. якого сторонами погоджено, що позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 07 жовтня 2011 року, відповідно до умов додаткової угоди №4 від 04.10.2010р. до договору, у п 4. якої сторони домовились про повернення кредитної заборгованості: у період з 04.11.2010р по 04.12.2010р. - 3238 дол. США, у період з 04.01.2011р. по 04.03.2011р. - 1800 дол. США, у період з 04.04.2011р. по 04.12.2011р. - 3238 дол. США, у період з 04.01.2012р. по 04.03.2012р. - 1800 дол. США, у період з 04.04.2012р. до кінця терміну дії договору - 3238 дол. США. Також погоджено сплату процентної ставки за договором - щомісяця у два етапи за методом 30/360.

Зважаючи на викладене, незалежно від визначення у договорі від 10.10.2008 року №11402464000 строку кредитування право ПАТ "УкрСиббанк" вважається порушеним з моменту порушення підприємством "Фірма Євробуд" як позичальником терміну внесення чергового платежу. Тому перебіг позовної давності стосовно кожного ануїтетного платежу (суми строкових процентів та строкової суми основного боргу) у межах строку кредитування у договорі від 10.10.2008 року №11402464000 починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) підприємством "Фірма Євробуд" як позичальником обов'язку з внесення чергового ануїтетного платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого ануїтетного платежу з наступного дня після настання відповідної дати, а саме: з 04.12.2010р. (якщо непогашена заборгованість в розмірі 3238 дол. США), у період з 04.03.2011р. (якщо непогашена заборгованість в розмірі 1800 дол. США), у період з 04.12.2011р. (якщо непогашена заборгованість в розмірі 3238 дол. США), у період з 04.03.2012р. (якщо непогашена заборгованість в розмірі 1800 дол. США), у період до кінця терміну дії договору (якщо непогашена заборгованість в розмірі 3238 дол. США).

У п. 7.1 договору від 10.10.2008р. № 11402464000 сторонами передбачено, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 24% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів).

Відповідно сторонами встановлено окремі зобов'язання зі сплати пені за договором від 10.10.2008р. № 11402464000, які деталізують обов'язок позичальника сплачувати пеню за кожен день прострочення платежу та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку. Тому перебіг позовної давності стосовно сплати пені у межах строку кредитування у договорі від 10.10.2008р. № 11402464000 починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) підприємством "Фірма Євробуд" як позичальником обов'язку з термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу (зобов'язання щодо повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій) з наступного дня після настання відповідної дати.

З цього приводу судом також зауважується, що позовну давність щодо заборгованості за кредитом не можна починати облікуватися з дня спливу визначеного договором строку кредитування, оскільки встановлення такого строку має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а насамперед для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Встановивши у кредитному договорі окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. Аналогічна правова позиція міститься у постанові від 28 березня 2018 року Великої Палати ВС, справа № 444/9519/12.

Зважаючи на вищевикладене, на думку суду не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що позовна давність за вимогами, які виникли на підставі Кредитного договору-1 і Кредитного договору-2 спливла, відповідно, 5 вересня 2014 року і 4 листопада 2014 року. Наведений висновок відповідача заснований на тому, що Позичальник фактично перестав вносити кошти для погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором-1 з 4 листопада 2011 року, а за Кредитним договором-2 - з 5 вересня 2011 року. Однак за умовами Кредитного договору-1 та Кредитного договору-2 сторони домовились про повернення кредитних коштів частинами (згідно з графіками погашення) та сплату процентів за користування кредитними коштами періодичними платежами.

Разом з тим Суд не погоджується із правовим висновком відповідача про сплив позовної давності за Кредитним договором-1 і Кредитним договором-2, відповідно, 27 травня 2016 року та 10 жовтня 2016 року, зважаючи на терміни виконання кожного окремого зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, які в сукупності складають заявлену Позивачем до стягнення суму.

Водночас, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.04.2014 року у справі №924/414/14 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного малого підприємства "Фірма "Євробуд", м. Хмельницький; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Приватного малого підприємства "Фірма "Євробуд", м. Хмельницький та введено процедуру розпорядження майном боржника - Приватного малого підприємства "Фірма "Євробуд", м. Хмельницький на строк 115 календарних днів.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 31.07.2014 року у справі №924/414/14 визнано приватне мале підприємство "Фірма "Євробуд", м. Хмельницький, зареєстроване Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 1А код: 30461583 банкрутом. Розпочато ліквідаційну процедуру Приватного малого підприємства "Фірма "Євробуд", м. Хмельницький, на строк 12 місяців.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій (ч. 3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Частина 5 вказаної статті встановлює, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, в даному випадку, нараховані проценти.

Таким чином, у банку відсутні підстави для нарахування пені за невиконання третьою особою зобов'язань по сплаті кредиту за період з 15.04.2014 року.

Тому у нарахованій пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором №11402464001 за період з 03.10.2016 року по 03.04.2017 року на суму 252184,49 грн. слід відмовити. Також не підлягає задоволенню пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором №1143793000 за період з 03.10.2016 року по 03.04.2017 року на суму 120495,63 грн.

Аналогічно позивачем правомірно може бути нараховано лише пеню за процентами, які виникли після введення мораторію за заявлений позивачем період.

Статтею 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Тобто, у банку відсутні підстави для нарахування поточних вимог ПМП "Фірма Євробуд" після визнання останнього банкрутом, тобто, 31.07.2014 року.

З зазначеного, нарахування процентів за період з 31.07.2014 року є безпідставним. Тому вірним буде нарахування процентів за кредитним договором №11402464000 від 10.10.2008 року (додаткова угода №3 до кредитного договору від 10.10.2008 року №11402464000) в розмірі 47399,10 дол. США, або 1280806,39 грн. Нараховані 59102,46 дол. США, або 1597051,61 грн. процентів по вказаному договору є безпідставними.

В свою чергу, за кредитним договором №0011352709000 від 29.05.2008 року (додаткової угоди до нього №4 від 22.07.2011 року) вірними будуть проценти в розмірі 642280,52 грн . Нараховані 746581, 25 грн. процентів є безпідставними .

Позивач здійснює нарахування пені за період з 03.10.2016 року по 03.04.2017 року.

Проте, банком не враховано, що нарахування будь-яких штрафних санкцій, навіть на поточні вимоги, після визнання боржника банкрутом припиняється. Тому, оскільки постанова була прийнята судом 31.07.2014 року, а встановлений ст. 232 ГК України шестимісячний термін нарахування пені від виникнення заборгованості не може бути змінений, у банку відсутні підстави для нарахування пені на будь-яку заборгованість за вказаний ним період - з 03.10.2016 року по 03.04.2017 року . Тому пеня в розмірі 304786,83 грн. та 633568,59 грн. є безпідставною в повному обсязі.

На забезпечення виконання вказаних кредитних договорів між ПАТ "Укрсиббанк" та поручителем - ТОВ "Подільська будівельна спілка" укладено договори іпотеки №4273 від 29.05.2008 року та №4273/3 від 10.10.2008 року, за умовами якого відповідачем передано в іпотеку банку цілісний майновий комплекс, загальною площею 1648,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, та складається з: приміщення адміністративно-прохідної контори площею 181,9 кв.м., складу цементу площею 71,3 кв.м., блоку складів хозтоварів площею 739,7 кв.м., приміщення столярної майстерні площею 585,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" площею 62,8 кв.м., туалету на три вічки площею 6,6 кв.м.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Якщо в договорі не передбачено субсидіарну відповідальність поручителя, кредитор має право, керуючись ст. 543 ЦК України, звернутися як до боржника за основним зобов'язанням, так і до поручителя; як разом, так і окремо; як повністю, так і в частині боргу. Таким чином, при солідарній поруці кредитор наділяється правом самостійно вирішувати питання про те, до кого з них - боржника чи поручителя - чи до обох разом, в якій частині і в якій послідовності пред'являти свої вимоги.

В свою чергу, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (п.2 ст.590 ЦК України).

У вiдповiдностi до ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Згідно ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Позивач, в зв'язку з невиконанням третьою особою зобов'язань за кредитними договорами та зважаючи на положення ст.ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", направив відповідачу письмові вимоги від 12.04.2017 року з вимогами погасити заборгованість за кредитними договорами, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Проте, ТОВ "Подільська будівельна спілка" вимоги банку в добровільному порядку не виконано.

Надіслані позивачем вимоги відповідають всіх вимогам, передбаченим ст. 35 Закону України "Про іпотеку", тому може вважатися вимогою в розумінні зазначеної статті. При цьому в матеріалах справи містяться описи вкладення та фіскальні чеки в підтвердження надіслання відповідачу на юридичну адресу та на адресу вказану у договорі даних вимог.

З наведеного, враховуючи положення кредитних договорів від 29.05.2008 року та від 10.10.2008 року (зі змінами та доповненнями), а також положення договорів іпотеки від 29.05.2008 року та від 10.10.2008 року, у позивача виникло право вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: цілісний майновий комплекс, загальною площею 1648,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, та складається з: приміщення адміністративно-прохідної контори площею 181,9 кв.м., складу цементу площею 71,3 кв.м., блоку складів хозтоварів площею 739,7 кв.м., приміщення столярної майстерні площею 585,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" площею 62,8 кв.м., туалету на три вічки площею 6,6 кв.м. для задоволення вимог саме за кредитними договорами від 29.05.2008 року №11352709000 та від 10.10.2008 року №11042464000.

Щодо письмової позиції відповідачем про застосування наслідків спливу строків позовної давності, судом враховується, що відповідно до ст. 256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК).

Так, в розумінні статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність є часовою межею подання особою позову, тобто звернення з вимогою про прийняття рішення про захист конкретного порушено права. Початок перебігу, тривалість та сплив позовної давності пов'язується з конкретною вимогою про захист окремого порушено права. Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 року у справі №910/9452/17).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у стст.252 - 255 ЦК.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як зауважувалось судом, встановивши у кредитних договорах окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. Аналогічна правова позиція міститься у постанові від 28 березня 2018 року Великої Палати ВС, справа № 444/9519/12.

Таким чином, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.

У зобов'язальних відносинах (стаття 509 ЦК України) суб'єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов'язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов'язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов'язку.

Однак за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п'ята статті 267 ЦК України).

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України "Про іпотеку"). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України "Про іпотеку").

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Із змісту положень статті 17 Закону України "Про іпотеку" у взаємозв'язку зі статтями 256, 266, 267, 509, 598 ЦК України, випливає, що якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" (22.02.2017 р. судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у справі № 6-133цс17 ).

У разі порушення боржником за кредитними договорами від 29 травня 2008 року №113527090000, від 10.10.2008 року №11402464000 строків сплати чергових платежів, передбачених графіком та умовами додаткових угод , відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання має право заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами відповідно до статті 1048 цього Кодексу), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню в межах позовної давності за кожним із платежів. Відповідно до вимог статті 266, частини другої статті 258 ЦК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою (постанова ВСУ від 21 грудня 2016 року, справа 6-2325цс16).

Зважаючи на те, що сторонами у межах кредитного договору від 29 травня 2008 року №113527090000 (із врахуванням змісту додаткових угод №3 від 04.10.2010р., №4 від 22.07.2011р.), погоджено: початок перебігу позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу після невиконання позичальником обов'язку з внесення чергового платежу окремо - з наступного дня після настання відповідної дати, погоджено початок перебігу позовної давності стосовно сплати процентів - після невиконання позичальником обов'язку зі сплати процентів, який обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу - з наступного дня після настання відповідної дати, погоджено початок перебігу позовної давності стосовно сплати пені - після невиконання позичальником обов'язку з термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу з наступного дня після настання відповідної дати позовна давність, що ґрунтуються на підставі кредитного договору 29.05.2008 року спливла на момент звернення з позовом до суду - 19.04.2017р.

Також зважаючи на те, що сторонами у межах кредитного договору від 10.10.2008 року №11402464000 (із врахуванням умов додаткової угоди №4 від 04.10.2010р.) погоджено: початок перебігу позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу після невиконання позичальником обов'язку з внесення чергового платежу окремо - з наступного дня після настання відповідної дати, погоджено початок перебігу позовної давності стосовно сплати процентів - після невиконання позичальником обов'язку зі сплати процентів, який обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу - з наступного дня після настання відповідної дати, погоджено початок перебігу позовної давності стосовно сплати пені - після невиконання позичальником обов'язку з термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу з наступного дня після настання відповідної дати позовна давність, що ґрунтуються на підставі кредитного договору 10.10.2008 року спливла на момент звернення з позовом до суду - 19.04.2017р.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статей 256, 267 Цивільного кодексу України можливість захисту в судовому порядку цивільного права обмежена позовною давністю, яка застосовується судом лише за заявою сторони у спорі та саме з урахуванням причин пропущення позовної давності. На думку суду, недоречним є посилання відповідача у письмових поясненнях на неподання Позивачем жодних заяв, клопотань з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку позовної давності, адже в разі наявності в матеріалах справи доказів, що свідчать про обставини, які з об'єктивних, незалежних від позивача причин унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вони мають бути належно оцінені та враховані судом.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідачем заявлено про сплив позовної давності і господарським судом встановлено, що право та охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушені, однак строк позовної давності сплив.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

За змістом п. 2.2 постанови Пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів" позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст. 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

На підтвердження поважності причин пропуску строку позовної давності позивачем зазначено, що внаслідок скасування 06.10.2015р. ухвали від 05.03.2015р. про ліквідацію МПП "Фірма "Євробуд" 25.11.2015р. AT "УкрСиббанк" подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 11.06.2015р. 12.05.2016р. у задоволенні заяви AT "УкрСиббанк" про перегляд за нововиявленими обставинам рішення від 11.06.2015р. - відмовлено, так як 15.03.2016р. відповідно до ухвали Господарського суду Хмельницької області МПП "Фірма Євробуд" ліквідовано. У зв'язку зі скасуванням 28.09.2016р. Вищим господарським судом України ухвали Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2016р. AT "УкрСиббанк" 07.11.2016р. подано заяву про перегляд рішення від 11.06.2015р. за нововиявленими обставинами. 06.02.2017р. за результатами розгляду заяви про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.20158р. по справі №924/568/15 винесено рішення, яким: заява Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2015р. по справі №924/568/15 за нововиявленими обставинами (вх. № 35 від 07.11.2016 року) - задоволена, рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2015 року у справі №924/568/15 - скасовано, прийнято нове рішення за яким в позові відмовлено, рішення набрало чинності 01.03.2017р. Тобто іпотека була припинена на підставі судового рішення від 11.06.2015р. по справі №924/568/15 яке набрало чинності 22.09.2015р. та діяло до 01.03.2017р. (дата набрання чинності рішення від 06.02.2017р.). У в'язку з припиненням іпотеки на підставі судового рішення AT "УкрСиббанк" не мав правових підстав звертати стягнення на предмет іпотеки, оскільки факт припинення договору іпотеки встановлено судом.

Позивач наголошує на тому, що AT "УкрСиббанк" об'єктивно не міг реалізувати своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки в межах строку позовної давності (до 10.10.2016р.) з огляду на те, що 22.09.2015р. судовим рішенням по справі №924/568/15 набрали чинності судове рішення яким іпотеку визнано припиненою. Відновлення права на звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось 01.03.2017р. у зв'язку з набранням чинності рішення від 06.02.2017р. по справі №924/568/15 яким скасовано судове рішення про визнання іпотеки припиненою (рішення по цій же справі від 11.06.2015р.). Тобто період з 22.09.2015р. по 01.03.2017р. є таким, що об'єктивно не давав AT "УкрСиббанк" підстав подавати відповідний позов, в силу констатації судом факту припинення іпотеки.

Таким чином, на думку позивача, причини пропуску строку позовної давності пов'язаний з об'єктивними обставинами, які не залежали від волі AT "УкрСиббанк" (наявність відповідного судового рішення про припинення іпотеки), що виключало можливість реалізації та захисту своїх прав. Ця ж обставина свідчить про те, що строк позовної давності пропущено не внаслідок бездіяльності AT "УкрСиббанк", а внаслідок існування обов'язкового для AT "УкрСиббанк" судового рішення від 11.06.2015р. по справі №924/568/15 яким визнано припиненою іпотеку та припинено права AT "УкрСиббанк" як іпотекодержателя (у т.ч. і право на звернення стягнення на предмет іпотеки). Вказані причини вважає позивач поважними та такими, що дають підстави для застосування ч. 5 ст. 267 ЦК України та захисту порушеного права шляхом задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також позивач наголошує на тому, що AT "УкрСиббанк" об'єктивно не міг реалізувати своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки в межах строку позовної давності (до 27.05.2016р.) з огляду на те, що 05.10.2015р. судовим рішенням по справі №924/569/15 набрало чинності судове рішення яким іпотеку визнано припиненою. Відновлення права на звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось 09.03.2017р. у зв'язку з набранням чинності постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017р. по справі №924/569/15 яким залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 30.11.2016р. Тобто період з 05.10.2015р. по 09.03.2017р. є таким, що об'єктивно не давав AT "УкрСиббанк" підстав подавати відповідний позов, в силу констатації судом факту припинення іпотеки. Натомість таке право виникло з 09.03.2017р. (вже за межами позовної давності) і не могло бути реалізовано раніше.

Таким чином, на думку позивача, причини пропуску строку позовної давності пов'язаний з об'єктивними обставинами, які не залежали від волі AT "УкрСиббанк" (наявність відповідного судового рішення про припинення іпотеки), що виключало можливість реалізації та захисту своїх прав. Ця ж обставина, як наголошує позивач, свідчить про те, що строк позовної давності пропущено не внаслідок бездіяльності AT "УкрСиббанк", а внаслідок існування обов'язкового для AT "УкрСиббанк" судового рішення від 11.06.2015р. по справі №924/568/15, яким визнано припиненою іпотеку та припинено права AT "УкрСиббанк" як іпотекодержателя (у т.ч. і право на звернення стягнення на предмет іпотеки).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11.09.1997, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі Відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Поважність причини пропуску звернення до суду покладається на позивача. Тобто позивач повинен довести той факт, що він не міг знати про порушення своїх прав, що випливає з загального правила про обов'язковість доказування обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Виходячи з цього, недостатньо довести факт порушеного права про існування якого позивач не знав і саме з цього приводу не звернувся за захистом до суду. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг знати про порушення свого права.

Застосування термінів позовної давності має на меті забезпечення юридичної визначеності та запобігання несправедливості під час вирішення справи (аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд України 16.11.2016 під час розгляду справи №6-2469цс16).

Отже під час вирішення справи суди повинні надати оцінку доводам сторін та встановити: чи мав Позивач об'єктивну можливість дізнатися про порушення свого права до спливу строку для звернення за захистом до суду і чи можливо було при цьому встановити наявність підстав для визнання незаконними дії відповідача з огляду на презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав у разі не доведення протилежного.

Порівняльний аналіз термінів "дізнався" і "міг дізнатися", що містяться в статті 261 Цивільному кодексі України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення лише факту, із-за якого позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захист до суду, недостатньо.

Дослідивши та надавши правову оцінки вказаним позивачем обставинам та, відповідно, наведеним у письмовій позиції обґрунтування позивача щодо поважності причин пропуску позовної давності, суд погоджується із доводами позивача про наявність в матеріалах справи доказів, що свідчать про обставини, які з об'єктивних, незалежних від позивача причин унеможливлювали та істотно утруднювали своєчасне подання позову.

За ст. 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Ст. 1 Протоколу N 1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права".

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою N 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Статтею 41 ч. 1, ч. 4 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З врахуванням вищенаведеного, позивач протягом 2015-2017 років відстоював свої права та законні інтереси, свою позицію у справах №924/568/15, 924/569/15 задля всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справах про визнання припиненими іпотек за договорами іпотеки. При цьому, однією з основних гарантій права на судовий захист є можливість оскарження судових актів, які приймаються під час розгляду справ.

Також судом звертається увага на те, що Рівненським апеляційним господарським судом, Вищим господарським судом України справу №924/414/14 неодноразово було направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. Вищевказана обставина, також утруднювала звернення позивача з позовом до суду.

Таким чином, встановивши фактичні обставини, за яких позивач своєчасно не реалізував своє право на звернення до суду з даним позовом, і надавши їм належну оцінку позивач з об'єктивних причин не звернувся до суду з позовом у межах строку, визначеного статтею 256 Цивільного кодексу України, позивач не мав змоги подати до суду вказану позовну заяву.

Стосовно звернення банку з грошовими вимогами до третьої особи в межах справи про банкрутство, судом зауважується наступне.

29 травня 2014 року ПАТ "Укрсиббанк" звернувся з грошовими вимогами до боржника - приватного малого підприємства "Фірма Євробуд", що ґрунтувались на кредитних договорах, в тому числі, №11402464000 від 10.10.2008 року та №11352709000 від 29.05.2008 року. Ухвалою суду від 01.07.2014 року вказані грошові вимоги визнані судом в повному обсязі.

Частина 2 ст. 264 ЦК України встановлює, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Кредитне зобов'язання боржника та зобов'язання майнового поручителя - два окремих зобов'язання, по кожному з яких є два окремих боржники. Відповідно, вимоги за цими договорами також є різними - як от повернення кредиту та звернення стягнення на майно іпотекодавця (майнового поручителя). Тому кредитор-іпотекодержатель позбавлений можливості пред'явити одночасно один позов до обох боржників, оскільки вони не є солідарними через різні види зобов'язання. В такому випадку банку слід звертатися з окремими позовами до кожного з боржників (боржника за кредитним договором та іпотекодавцем за договором іпотеки). З зазначеного слідує, що оскільки третя особа та відповідач у даній справі не є солідарними боржниками по кредитному зобов'язанню, то, відповідно, пред'явлення позову до єдиного боржника за таким кредитом - ПМП "Фірма Євробуд" в межах справи про банкрутство не може бути підставою для переривання строку позовної давності по основному зобов'язанню, оскільки норми ст. 264 ЦК України чітко визначають підставою переривання пред'явлення позову лише до одного з боржників у тому випадку, якщо боржників по одному зобов'язанню декілька.

Про відсутність у чинному законодавстві норм, які встановлюють солідарну відповідальність боржника, заставодавця та іпотекодавця також вказав ВГС України у постанові від 07.02.2008 року у справі №2-6/9754-2006.

В той же час, навіть переривання строку позовної давності за основним зобов'язанням не тягне такого переривання за додатковим в силу окремих видів таких зобов'язань, що також можна прослідкувати, аналізуючи зміст п. 4.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів". Частково вказана позиція висвітлена у постанові ВС України у справі №6-331цс15 від 01.07.2015 року.

У статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Тобто законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Частина перша статті 35 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

У договорах іпотеки сторони узгодили, що іпотека за цими договорами забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо сплати боржником зобов'язань за кредитним договором у розмірі, порядку та у строк, які встановлені в кредитному договорі з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну дії. Разом з тим, сторони узгодили право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань.

При цьому позивач пред'явив вимоги ТОВ "Подільська будівельна спілка" №30-4/10-1341 від 12.04.2017 року (кредитний договір №11352709000), №30-4/10-1340 від 12.04.2017 року (кредитний договір №11402464000) про сплату заборгованості.

Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло в кредитора - ПАТ "УкрСиббанк" у зв'язку з невиконанням боржником вимог про повернення кредиту в повному обсязі. Аналогічний правовий висновок 05.07.2017 р. зроблено Верховним судом України в рамках справи № 6-3116цс16.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З вищевказаного, суд, також з врахуванням п.п. 4.1. договорів іпотеки та ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", якими передбачено право банку звернути стягнення на предмет іпотеки з моменту порушення будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором, а також те, що мало місце порушення боржника по кредитних договорах, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а саме:

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 29.05.2008 року, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним номером №4273 (з урахуванням договору про внесення змін №1 від 04.10.2010 року зареєстровано в реєстрі за №10508 та договору про внесення змін №2 від 22.07.2011 року зареєстрованого а реєстрі за №7821), а саме: нерухоме майно (цілісний майновий комплекс) - в т.ч. приміщення адміністративно-прохідної контори 181,9 кв.м., склад цементу 71,3 кв.м., блок складів хозтоварів 739,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" 62,8 кв.м., приміщення столярної майстерні 585,7 кв.м., туалет на три вічки 6,6 кв.м., загальною площею 1648 кв.м., що знаходиться за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, та належить товариству з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка", код ЄДРПОУ 32813502 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2004 року, що видане Управлінням житлово-комунального господарства на підставі рішення Хмельницького міськвиконкому від 09.12.2004 року за №748, для задоволення вимог публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", що виникли на підставі кредитного договору №11352709000 від 29.05.2008 року (із укладеними змінами) в розмірі 1493472,52 грн., з яких: 851192,00 грн. - заборгованість за кредитом, 642280,52 грн. - заборгованість за процентами;

звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №4273/3 від 10.10.2008 року, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним номером №10547 ( з урахуванням договору про внесення змін №1 від 29.09.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №7067 та договору про внесення змін №2 від 04.10.2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №10506), а саме: нерухоме майно (цілісний майновий комплекс) - в т.ч. приміщення адміністративно-прохідної контори 181,9 кв.м., склад цементу 71,3 кв.м., блок складів хозтоварів 739,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" 62,8 кв.м., приміщення столярної майстерні 585,7 кв.м., туалет на три вічки 6,6 кв.м., загальною площею 1648 кв.м., що знаходиться за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, та належить товариству з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка", код ЄДРПОУ 32813502 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2004 року, що видане Управлінням житлово-комунального господарства на підставі рішення Хмельницького міськвиконкому від 09.12.2004 року за №748, для задоволення вимог публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", що виникли на підставі кредитного договору №11402464000 від 10.10.2008 року (із укладеними змінами) в розмірі 65926,65 дол. США - заборгованість за кредитом, що еквівалентно на дату розрахунку по курсу НБУ - 1781453,13 грн.; 47399,10 дол. США - заборгованість за процентами, що еквівалентно на дату розрахунку по курсу НБУ - 1280806,39 грн.);

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за ціною, встановленою за згодою сторін або на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В решті позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 29.05.2008 року, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним номером №4273 (з урахуванням договору про внесення змін №1 від 04.10.2010 року зареєстровано в реєстрі за №10508 та договору про внесення змін №2 від 22.07.2011 року зареєстрованого а реєстрі за №7821), а саме: нерухоме майно (цілісний майновий комплекс) - в т.ч. приміщення адміністративно-прохідної контори 181,9 кв.м., склад цементу 71,3 кв.м., блок складів хозтоварів 739,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" 62,8 кв.м., приміщення столярної майстерні 585,7 кв.м., туалет на три вічки 6,6 кв.м., загальною площею 1648 кв.м., що знаходиться за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, та належить товариству з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка", код ЄДРПОУ 32813502 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2004 року, що видане Управлінням житлово-комунального господарства на підставі рішення Хмельницького міськвиконкому від 09.12.2004 року за №748, для задоволення вимог публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", що виникли на підставі кредитного договору №11352709000 від 29.05.2008 року (із укладеними змінами) в розмірі заборгованості позичальника по сплаті 746581,25 грн. - заборгованість за процентами; пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит станом на 03.04.2017року, що становить 304786,83 грн., з якої; 120495,63 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 184291,20 грн. - пеня за прострочення сплати процентів;

звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №4273/3 від 10.10.2008 року, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним номером №10547 ( з урахуванням договору про внесення змін №1 від 29.09.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №7067 та договору про внесення змін №2 від 04.10.2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №10506), а саме: нерухоме майно (цілісний майновий комплекс) - в т.ч. приміщення адміністративно-прохідної контори 181,9 кв.м., склад цементу 71,3 кв.м., блок складів хозтоварів 739,7 кв.м., приміщення магазину "Скло" 62,8 кв.м., приміщення столярної майстерні 585,7 кв.м., туалет на три вічки 6,6 кв.м., загальною площею 1648 кв.м., що знаходиться за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, та належить товариству з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка", код ЄДРПОУ 32813502 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.12.2004 року, що видане Управлінням житлово-комунального господарства на підставі рішення Хмельницького міськвиконкому від 09.12.2004 року за №748, для задоволення вимог публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк", що виникли на підставі кредитного договору №11402464000 від 10.10.2008 року (із укладеними змінами) в розмірі 59102,46дол. США - заборгованість за процентами, що еквівалентно на дату розрахунку по курсу НБУ - 1597051,61 грн.; суми заборгованості позичальника по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, наданим відповідно до кредитного договору №11402464000 від 10.10.2008 року (із укладеними змінами) станом 03.04.2017 року, що становить 633568, 59 грн., з яких 252184,49 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 381384,10 - пеня за прострочення сплати процентів відмовити.

Також представником позивача було заявлено про встановлення реалізації майна на підставі ціни відповідно до призначеної в даній справі експертизи.

З цього приводу судом відзначається, що 4 листопада 2018 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" (від 3 липня 2018 № 2478-VIII), яким також внесено зміни до Закону України "Про іпотеку". У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Розподіл судових витрат між сторонами.

У зв'язку з частковим задоволенням позову витрати по оплаті судового збору та витрати на проведення експертизи покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Водночас, при розподілі судових витрат суд приймає до уваги п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", постанову ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2018 року у справі № 2-340/461/16-ц. Таким чином, позовна вимога при зверненні з позовом до суду підлягала оплаті судовим збором як за вимогу майнового характеру.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, код ЄДРПОУ 32813502) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного малого підприємства "Фірма Євробуд" м. Хмельницький про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Кредитор: публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750).

Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, код ЄДРПОУ 32813502).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103 код ЄДРПОУ 32813502) на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) 68335,98 витрат по оплаті судового збору за подання до суду позовної заяви, 176348,70 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, 235131,60 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги, 5756,80 грн. витрат на проведення судової оціночно - будівельної експертизи.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України .

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 28.02.2019 р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 7 примірників: 1 - до справи, 2,3 - позивачу (м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, м. Хмельницький, вул. Подільська, 21), 4,5 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 103, 29000 АДРЕСА_1), 6 - третій особі ( м. Хмельницький. вул. Свободи, 1а), 7 - арбітражному керуючому ОСОБА_6 (вул. 8 Березня, 1, м. Луцьк, Волинська обл.). Всім з повідомленням про вручення.


Суд	Господарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення	25.02.2019
Оприлюднено	04.03.2019
Номер документу	80180921
Судочинство	Господарське

Муха М.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 25.02.2019 по справі 924/364/17ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —924/364/17

Рішення від 25.02.2019

Рішення
від 25.02.2019 по справі 924/364/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ