ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 910/15184/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.;
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційних скарг Національного банку України та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Гумега О.В.)
від 26.10.2017
та постанову Київського апеляційного господарського суду
(головуючий - Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.)
від 13.09.2018
у справі № 910/15184/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національний банк України
про розірвання договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом: Національний банк України, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"
про визнання кредитором, визнання іпотекодержателем та визнання права,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з'явився;
відповідача - Ларіонова О.О.;
третьої особи 1 - Кузьменко Ю.С., Колосюк С.Л.;
третьої особи 2 - Бауліна В.О.;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістик" (далі - ТОВ "Агротермінал Логістик") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (далі - ТОВ "Агро Комплект") про розірвання договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017, укладеного між ТОВ "Агротермінал Логістик" та ТОВ "Агро Комплект".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Агро Комплект" неналежним чином виконує обов'язки за договором про здійснення погашення боргу від 26.07.2017.
1.3. ТОВ "Агро Комплект" звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до ТОВ "Агротермінал Логістик" з вимогами про:
визнання ТОВ "Агро Комплект" кредитором за кредитним договором №120 від 05.12.2014, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", на суму у розмірі 100 000, 00 грн;
визнання ТОВ "Агро Комплект" іпотекодержателем за іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" та Національним банком України, який зареєстрований за №5288, на суму у розмірі 100 000, 00 грн;
визнання права ТОВ "Агро Комплект" на звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на об'єкт нерухомого майна: єдиний (цілісний) майновий комплекс "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 240096451227), що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район (колишній Комінтернівський район), селищна рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд № 5, розташований на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2.1747 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6.45 га, 5122755400:01:002:0002 площею 7.03 га
1.4. Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що внаслідок виконання ТОВ "Агро Комплект", відповідно до умов договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017, зобов'язань ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором №120 від 05.12.2014 до нього перейшли права вимоги останнього в межах суми здійсненого погашення боргу, в т.ч. права задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки за іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" та Національним банком України в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №120 від 05.12.2014. Позивач за зустрічним позовом вказує, що ТОВ "Агротермінал Логістик" не визнаються відповідні права позивача за зустрічним позовом, у зв'язку з чим останній вказує на наявність правових підстав для визнання таких прав за ним в судовому порядку.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 в задоволенні первісного позову ТОВ "Агротермінал Логістик" відмовлено повністю. Зустрічні позовні вимоги ТОВ "Агро Комплект" задоволено частково. Суд визнав ТОВ "Агро Комплект" кредитором за кредитним договором №120 від 05.12.2014, укладеним між Національним банком України та ПАТ КБ "Приватбанк" на суму у розмірі 100 000, 00 грн. Визнав ТОВ "Агро Комплект" іпотекодержателем за іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" та Національним банком України, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим №5288, на суму у розмірі 100 000, 00 грн. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Агро Комплект" відмовлено.
2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:
- ТОВ "Агротермінал Логістик" є власником єдиного (цілісного) майнового комплексу "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 240096451227), розташованого за адресою: Одеська обл., Лиманський район (Комінтернівський район), Новобілярська селищна рада, комплекс будівель та споруд №5, на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2,1747 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6,45 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0002 площею 7,03 га, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 95360268 від 22.08.2017;
- вказане нерухоме майно є предметом іпотеки згідно з іпотечним договором від 08.12.2014 № 121, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 5288, до якого в подальшому вносилися зміни згідно з додатковим договором № 1 від 04.08.2016, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. за реєстровим № 4722, додатковим договором № 2 від 26.08.2016, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіною І.Г. за реєстровим №169, додатковим договором № 3 від 01.11.2016, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим №1516 (надалі разом - іпотечний договір), за умовами якого передачею в іпотеку Національному банку України зазначеного нерухомого майна було забезпечено вимоги останнього до ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором №120 від 05.12.2014;
- між ТОВ "Агротермінал Логістик" (сторона-1) та ТОВ "Агро Комплект" (сторона-2) 16.05.2017 було укладено договір про наміри передачі права власності на нерухоме майно, відповідно до умов якого було встановлено, що сторона-1 має у власності, а сторона-2 має намір набути у власність об'єкт нерухомого майна - єдиний (цілісний) майновий комплекс "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 240096451227), що знаходиться за адресою: Одеська обл., Лиманський район (Комінтернівський район), Новобілярська селищна рада, комплекс будівель та споруд №5, на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2,1747 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6,45 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0002 площею 7,03 га (далі - об'єкт);
- відповідно до п.п. 2-5 договору про наміри об'єкт на момент укладання цього договору є предметом іпотеки на підставі іпотечного договору. Передача стороні-2 права власності на об'єкт від сторони-1 повинна бути здійснена на підставі договору купівлі-продажу, якщо сторони не домовляться про інший порядок відчуження. З огляду на те, що об'єкт є предметом іпотеки, відчуження об'єкта відбудеться після припинення іпотеки, зазначеної в п. 2 цього договору, на передбачених чинним законодавством підставах. Сторона-1 зобов'язується вжити всіх залежних від неї заходів для настання обставин, необхідних для реалізації стороною-2 свого права на набуття права власності на об'єкт;
- між ТОВ "Агротермінал Логістик" (сторона-1) та ТОВ "Агро Комплект" (сторона-2) 26.07.2017 було укладено договір про здійснення погашення боргу, за умовами п. 1 якого сторони погодили, що метою укладення даного договору є забезпечення виконання домовленостей, досягнутих сторонами на підставі договору про наміри, за яким сторона-1 має зобов'язання перед стороною-2 із забезпечення передачі права власності на об'єкт нерухомого майна - єдиний (цілісний) майновий комплекс "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 240096451227), розташований за адресою: Одеська обл., Лиманський район (Комінтернівський район), Новобілярська селищна рада, комплекс будівель та споруд № 5, на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2,1747 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6,45 га; кадастровий номер 5122755400:01:002:0002 площею 7,03 га (далі - об'єкт);
- згідно з п. 2 договору про погашення боргу враховуючи, що об'єкт переданий в іпотеку на підставі іпотечного договору, сторони дійшли згоди, що відчуження об'єкта може бути здійснене після погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором №120 від 05.12.2014.
- положеннями п. п. 3, 4 договору про погашення боргу встановлено, що сторона-2 зобов'язується здійснити погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором №120 від 05.12.2014. Розмір заборгованості, яка має бути погашена стороною-2 не повинен перевищувати розміру вартості предмета іпотеки згідно з іпотечним договором № 121 від 08.12.2014;
- відповідно до п. 5 договору про погашення боргу сторони дійшли згоди, що наслідком погашення стороною-2 заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором №120 від 05.12.2014 буде перехід до сторони-2 прав кредитора у зобов'язанні за кредитним договором №120 від 05.12.2014, в тому числі тих, що його забезпечують, в тому числі перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором;
- на виконання умов договору про погашення боргу ТОВ "Агро Комплект" 04.08.2017 було перераховано на користь Національного банку України грошові кошти у розмірі 100 000, 00 грн в якості часткового погашення боргу за кредитним договором №120 від 05.12.2014, укладеним між Національним банком України та ПАТ КБ "Приватбанк", що підтверджується платіжним дорученням №1 від 04.08.2017;
- листом від 21.08.2017 №41-0009/58369 Національний банк України звернувся до ТОВ "Агротермінал Логістик" з вимогою щодо усунення порушень за кредитним договором від 05.12.2014 №120, відповідно до якої вимагав сплатити заборгованість ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором №120 в загальній сумі 2 834 665 066, 94 грн у тридцятиденний строк та повідомив, що у випадку невиконання цієї вимоги останній буде вимушений звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.
2.4. Вважаючи свої права порушеними, ТОВ "Агротермінал Логістик" звернулося до ТОВ "Агро Комплект" з позовними вимогами про розірвання договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017, укладеного між ТОВ "Агротермінал Логістик" та ТОВ "Агро Комплект", з посиланням на істотність порушень відповідачем за первісним позовом п. 3. та п. 4 цього договору.
2.5. Відмовляючи в задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з такого:
- положення договору про погашення боргу не містять визначення мінімального обсягу виконання ТОВ "Агро Комплект" взятого на себе зобов'язання із погашення боргу ПАТ КБ "Приватбанк", а визначають лише його максимальне значення, обмежене вартістю предмета іпотеки; умови договору про погашення боргу не містять визначення строків виконання ТОВ "Агро Комплект" відповідного обов'язку, а доказів звернення ТОВ "Агротермінал Логістик" з вимогою в порядку статті 530 Цивільного кодексу України до відповідача за первісним позовом до матеріалів справи не залучено;
- матеріалами справи підтверджується сплата ТОВ "Агро Комплект" коштів у розмірі 100 000, 00 грн (платіжне доручення №1 від 04.08.2017) в якості виконання відповідного обов'язку за договором про погашення боргу, отже, позивач за первісним позовом не довів належними засобами доказування, що ТОВ "Агро Комплект" було істотно порушено умови п.п. 3, 4 договору про погашення боргу від 26.07.2017, що могло б бути підставою для розірвання цього договору.
2.6. Частково задовольняючи позовні вимоги за зустрічним позовом, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з такого:
- з моменту перерахування ТОВ "Агро Комплект" на користь Національного банку України грошових коштів у розмірі 100 000, 00 грн в якості погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором до позивача за зустрічним позовом перейшли усі права кредитора у відповідному зобов'язанні в межах суми виконаного ним зобов'язання;
- відповідно до положень ст.ст. 512, 514, 516 Цивільного кодексу України законодавець не ставить у залежність від повного або часткового погашення зобов'язання можливість заміни кредитора у такому зобов'язанні в тому обсязі, в якому воно було виконано чи відступлено;
- іпотека є похідною від основного зобов'язання, виконання якого нею забезпечено, а тому набуття особою права вимоги до боржника з підстав, визначених ст. 512 Цивільного кодексу України, щодо виконання зобов'язання, яке забезпечено іпотекою (основного зобов'язання), свідчить про автоматичний перехід до такої особи (нового кредитора) всіх прав і обов'язків первісного кредитора, в т.ч. і прав за забезпеченням такого зобов'язання, тобто прав на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки;
- на автоматичність переходу відповідних прав та нерозривність іпотеки з основним зобов'язанням звертає увагу і законодавець в положеннях ст. 24 Закону України "Про іпотеку", якою визначено, що відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням;
- в силу набуття ТОВ "Агро Комплект" прав кредитора по відношенню до ПАТ КБ "Приватбанк" щодо виконання останнім взятих на себе обов'язків за кредитним договором №120 від 05.12.2014 в обсягах виконаного ТОВ "Агро Комплект" перед первісним кредитором зобов'язання за таким договором до останнього, в силу приписів ст.ст. 512, 574 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про іпотеку", перейшли права іпотекодержателя за іпотечним договором, в обсягах, що існують у первісного кредитора. Тобто, як первісний, так і новий кредитор в даному випадку є рівними у своєму праві на задоволення вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки;
- з моменту виконання ТОВ "Агро Комплект" зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором №120 від 05.12.2014 ним було набуто прав вимоги за таким правочином та правочином забезпечення відповідного зобов'язання (іпотечним договором) в межах розміру виконаного зобов'язання боржника. В той же час, відповідачем за зустрічним позовом не визнаються відповідні права ТОВ "Агро Комплект", зокрема, з підстав неповного погашення зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України за кредитним договором №120 від 05.12.2014;
- з врахуванням викладеного, позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання ТОВ "Агро Комплект" кредитором за кредитним договором №120 від 05.12.2014, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", на суму у розмірі 100 000, 00 грн та про визнання ТОВ "Агро Комплект" іпотекодержателем за іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" та Національним банком України, який зареєстрований за №5288, на суму у розмірі 100 000, 00 грн судами попередніх інстанцій визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню;
- в частині позовних вимог за зустрічним позовом про визнання права на звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на спірний об'єкт нерухомого майна, місцевим господарським судом зазначено, що відповідне право реєстрації набувається новим кредитором в силу закону з моменту набуття прав кредитора/іпотекодержателя. Матеріали справи не містять доказів відповідного звернення позивачем за зустрічним позовом до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на спірний об'єкт нерухомого майна, а відтак, і доказів невизнання державним реєстратором такого права, про що могла б свідчити відповідна відмова у вчиненні реєстраційних дій. Отже, звернення ТОВ "Агро Комплект" (позивача за зустрічним позовом) з відповідною вимогою до суду є передчасним, адже таке звернення здійснено за відсутності факту невизнання чи оспорювання відповідного права, що унеможливлює задоволення такої позовної вимоги.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 та рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2017, Національний банк України подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині задоволення зустрічного позову скасувати та в цій частині прийняти нове рішення про відмову в позові.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
- судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статті 528 Цивільного кодексу України, адже перерахування ТОВ "Агро Комплект" на користь Національного банку України грошових коштів у розмірі 100 000, 00 грн в якості погашення заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором, здійснювалось виключно на виконання ТОВ "Агро Комплект" свого обов'язку з договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017, а не на виконання обов'язку ТОВ "Агротермінал Логістик" за іпотечним договором та/або на виконання обов'язку ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором та не пов'язане з небезпекою втратити права на майно боржника (такого права на момент укладення договору про здійснення погашення боргу не існувало);
- ТОВ "Агро Комплект" та ТОВ "Агротермінал Логістик" не надано документів, які б підтверджували повне погашення кредитної заборгованості перед Національним банком країни за кредитним договором № 120 від 05.12.2014. Відбулось лише часткове погашення заборгованості;
- судами попередніх інстанцій неправильно застосовано статті 514, 516 Цивільного кодексу України, оскільки передумовою застосування статті 514 Цивільного кодексу країни є заміна кредитора у зобов'язанні, чого в даному випадку не відбулось;
- укладаючи договір про наміри передачі права власності на нерухоме майно та договору про здійснення погашення боргу іпотекодавець не повідомив про це іпотекодержателя;
- судами попередніх інстанцій не враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05.05.2018 у справі № 910/9256/17 щодо застосування статті 512 Цивільного кодексу України;
- господарськими судами не застосовано до спірних правовідносин частину 2 статті 11 та частину 3 статті 42 Закону України "Про іпотеку", за якими майновий поручитель набуває прав кредитора за основним зобов'язанням виключно в тому випадку, коди має місце задоволення прав кредитора за основним зобов'язанням за рахунок предмета іпотеки.
3.3. Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 та рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2017, ПАТ КБ "Приватбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині задоволення зустрічного позову скасувати та в цій частині прийняти нове рішення про відмову в позові.
3.4. Узагальнені доводи касаційної скарги:
- судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема статті 512, 514, 528 Цивільного кодексу України;
- судами попередніх інстанцій не враховано, що статтею 24 Закону України "Про іпотеку" чи будь-якою іншою нормою чинного законодавства України не передбачено можливість переходу прав іпотекодержателя до іншої особи в частині.
3.5. У відзиві на касаційні скарги Національного банку України та ПАТ КБ "Приватбанк" ТОВ "Агро Комплект" просило відмовити в їх задоволенні, а оскаржувані судові рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог залишити без змін.
3.6. Також ТОВ "Агро Комплект" було подано додаткові пояснення, в яких товариство просило врахувати практику Верховного Суду з аналогічних та подібних питань, а у випадку незгоди з правовими висновками, викладеними у зазначених постановах Верховного Суду - передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
3.7. Від Національного банку України надійшли письмові пояснення, в яких Банк зазначає, що обставини справ, в яких ухвалювались судові рішення, про які зазначає у своїх додаткових поясненнях ТОВ "Агро Комплект", не можна вважати подібними до тих обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій у даній справі.
3.8. ПАТ КБ "Приватбанк" також було подано письмові пояснення щодо застосування частини 3 статті 528 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, а також зазначено про те, що обставини справ, в яких ухвалювались судові рішення, про які зазначає у своїх додаткових поясненнях ТОВ "Агро Комплект", не можна вважати подібними до тих обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій у даній справі.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд
4.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
4.2. Відповідно до касаційних скарг Національного банку України та ПАТ КБ "Приватбанк" ними рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволення зустрічних позовних вимог.
4.3. Предметом спору за зустрічним позовом у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Агро Комплект" до ТОВ "Агротермінал Логістик" про:
визнання ТОВ "Агро Комплект" кредитором за кредитним договором №120 від 05.12.2014, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", на суму у розмірі 100 000, 00 грн;
визнання ТОВ "Агро Комплект" іпотекодержателем за іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" та Національним банком України, який зареєстрований за №5288, на суму у розмірі 100 000, 00 грн;
визнання права ТОВ "Агро Комплект" на звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на об'єкт нерухомого майна: єдиний (цілісний) майновий комплекс "Морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 240096451227), що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район (колишній Комінтернівський район), селищна рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд № 5, розташований на земельних ділянках: кадастровий номер 5122755400:02:001:0281 площею 2.1747 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0001 площею 6.45 га, 5122755400:01:002:0002 площею 7.03 га
4.4. Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що оскільки ТОВ "Агро Комплект" сплатило заборгованість у сумі 100 000, 00 грн, що свідчить про виконання ним зобов'язання за боржника за кредитним договором - ПАТ КБ "Приватбанк" та за боржника (іпотекодавця, майнового поручителя) за іпотечним договором, яким забезпечено виконання кредитного договору - ТОВ "Агротермінал Логістик", то до ТОВ "Агро Комплект" переходять права кредитора як за кредитним договором, так і за іпотечним договором. При цьому ТОВ "Агротермінал Логістик" не визнаються відповідні права позивача за зустрічним позовом, у зв'язку з чим останній вказує на наявність правових підстав для визнання таких прав за ним в судовому порядку.
4.5. При цьому матеріально-правовою підставою зустрічних позовних вимог ТОВ "Агро Комплект" зазначає норму частини 3 статті 528 Цивільного кодексу України.
4.6. Так, відповідно до частини 3 статті 528 Цивільного кодексу України інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512 - 519 цього Кодексу.
Згідно з визначенням, яке міститься у статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
4.7. Відповідно до вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує зокрема такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Згідно з частиною 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Виходячи з предмета та підстав зустрічного позову, з урахуванням змісту норм частини 3 статті 528 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку", до предмета доказування у справі в цій частині входять зокрема обставини щодо наявності вимоги кредитора (іпотекодержателя), тобто коли кредитор направив вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору: дата такої вимоги та кому вона була адресована. Наступною обставиною, що підлягає встановленню є те, чи вчинялися будь-які дії особами, котрим була адресована вимога кредитора, а також дата, коли інша особа виконала обов'язок боржника за вимогою кредитора.
Наведеного суди попередніх інстанцій не врахували та не дали відповідної правової оцінки зібраним у справі доказам, зокрема листу Національного банку України від 21.08.2017 №41-0009/58369.
4.5. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на таке. Зустрічна позовна заява була подана до суду 02.10.2017, тобто за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017.
Відповідно до частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним визначаються зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; або тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову.
Приймаючи зустрічний позов про визнання кредитором за кредитним договором №120 від 05.12.2014, укладеним між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", на суму у розмірі 100 000, 00 грн, про визнання іпотекодержателем за іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" та Національним банком України, який зареєстрований за №5288, на суму у розмірі 100 000, 00 грн, про визнання права на звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію речових прав (іпотеки) на об'єкт нерухомого майна для спільного розгляду з первісним позовом про розірвання договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017, укладеного між ТОВ "Агротермінал Логістик" та ТОВ "Агро Комплект", місцевий господарський суд, не перевірив наявності чи відсутності обставин, які свідчать про взаємну пов'язаність таких позовів, виходячи з їх предметів, підстав та складу учасників відповідних матеріальних правовідносин, що залишилось поза увагою також і суду апеляційної інстанції.
Судами попередніх інстанцій наведеного не було враховано та не було з'ясовано дійсний склад та процесуально-правовий статус учасників спору за зустрічним позовом.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
5.2. Згідно з положеннями частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або
2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
5.3. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
5.5. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, перевірити характер і правову природу спірних правовідносин, надати належну оцінку листу Національного банку України від 21.08.2017 №41-0009/58369, а також з'ясувати дійсний склад та процесуально-правовий статус учасників спору за зустрічним позовом. В залежності від встановленого і відповідно до вимог закону вирішити спір.
5.6. Щодо заяви ТОВ "Агро Комплект" про врахування практики Верховного Суду з аналогічних та подібних питань, а у випадку незгоди з правовими висновками, викладеними у зазначених постановах Верховного Суду - передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з положеннями частин 5, 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Разом з тим, перш ніж дійти висновку про застосування відповідної норми права, слід всебічно, повно і об'єктивного з'ясувати дійсні обставини справи, чого не було дотримано судами попередніх інстанцій, що стало підставою для направлення справи на новий розгляд, а отже у колегії суддів відсутні підстави для врахування чи неврахування правових позицій Верховного Суду, викладених у справах, про які зазначає у своїх додаткових поясненнях ТОВ "Агро Комплект".
6. Судові витрати
6.1. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційні скарги Національного банку України та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 у справі № 910/15184/17 в частині зустрічного позову скасувати та в цій частині передати справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
3. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 у справі № 910/15184/17 залишити без змін.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді Г. Вронська
Л. Стратієнко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2019 |
Оприлюднено | 04.03.2019 |
Номер документу | 80181035 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Студенець В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні