Ухвала

від 28.02.2019 по справі 554/233/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 28.02.2019 Справа № 554/233/19

Справа №554/233/19 Провадження№1-кс/554/2725/2019 1-кс/554/2726/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2019 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю представника скаржника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_4 в порядку ст. 303 КПК України,

скаргу адвоката ОСОБА_3 вінтересах фізичноїособи підприємця ОСОБА_4 впорядку ст.303КПК України,-

в с т а н о в и в :

В провадженні слідчого судді перебуває скарга (справа №554/233/19; провадження №1кс/554/2725/2019) адвоката ОСОБА_3 в інтересах ФОП ОСОБА_4 в порядку ст. 303 КПК України. В якій прохав: розглянути скаргу про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у відмові допиту свідків; визнати протиправною бездіяльність старшого слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 , яка полягає у відмові задоволення клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , які володіють відомостями, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення і встановлення істини у кримінальному провадженні №№12019170300000040 від 11.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КПК України; зобов`язати старшого слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 допитати в якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №№12019170300000040 від 11.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КПК України.

В провадженні слідчого судді перебуває скарга (справа №554/233/19; провадження №1кс/554/2726/2019) адвоката ОСОБА_3 в інтересах ФОП ОСОБА_4 в порядку ст. 303 КПК України. В якій прохав: розглянути скаргу про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у відмові призначення судової будівельно-технічної експертизи; визнати протиправною бездіяльність старшого слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 , яка полягає у відмові задоволення клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №12019170300000040 від 11.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КПК України; зобов`язати старшого слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 призначити судову будівельно-технічну експертизу у кримінальному провадженні №12019170300000040 від 11.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього кодексу.

Відповідно до ст.217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднанні матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

В судовомузасіданні адвокат ОСОБА_3 скарги підтримав,прохав задовольнитита розглянути їх одночасно, що буде сприяти більш повному та об`єктивному їх розгляду.

ФОП ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, будучи у встановлений КПК України спосіб належним чином повідомлений.

Старший слідчий Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, будучи у встановлений КПК України спосіб належним чином повідомлений.

Заслухавши адвоката, дослідивши матеріали скарг, приходжу до висновку про об`єднання скарг та часткове задоволення скарг.

Встановлено, що Полтавським РВП ПВП ГУНП у Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесене до ЄРДР за №12019170300000040 від 11 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.

05 лютого 2019 року адвокатом ОСОБА_3 від імені та в інтересах ФОП ОСОБА_4 старшому слідчому Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітану поліції ОСОБА_5 подано клопотання в порядку ст.. 220 КПК України про допит свідків у кримінальному провадженні №12019170300000040 від 11.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КПК України. В якому він просить допитати в якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 .

05 лютого 2019 року адвокатом ОСОБА_3 від імені та в інтересах ФОП ОСОБА_4 старшому слідчому Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітану поліції ОСОБА_5 подано клопотання в порядку ст.. 220 КПК України про допит свідків у кримінальному провадженні №12019170300000040 від 11.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КПК України. В якому він просить призначити судову будівельно-технічну експертизу та поставити на вирішення експертів наступні питання: Чи відповідають фактичні види та обсяги робіт по капітальному ремонту будівлі Микільського навчально-виховного центру видам та обсягам робіт зазначеним в актах приймання виконаних робіт? Який об`єм робіт виконано? Яка фактична вартість виконаних робіт по капітальному ремонту будівлі Микільського навчально-виховного центру? Встановити наявність або відсутність збитків під час виконання будівельних робіт.

08 лютого 2019 року постановою старшого слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні клопотання про допит свідків, оскільки особа, інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_3 не має процесуального статусу потерпілого в даному кримінальному провадженні.

08 лютого 2019 року постановою старшого слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки на час подання клопотання (05.02.2019 року) призначена комплексна судова будівельно-технічна та економічна експертиза, яка перебуває на виконанні в експертів Полтавського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса, а тому є недоцільним призначення зазначеної в клопотанні експертизи.

Як встановлено в судовому засіданні, адвокат ОСОБА_10 під час досудового розслідування звернувся до слідчого з клопотанням про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні. Проте слідчий, всупереч наведеним вимогам закону, не вирішив клопотання про проведення процесуальних дій призначення судової будівельно-технічної експертизи та допит свідків.

Відповідно до ст. 56 КПК України визначаються права потерпілого, а ст. 58 цього ж кодексу роз`ясняється хто може бути представником потерпілого та юридичної особи, яка є потерпілою.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Особа, інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_3 , не має процесуального статусу потерпілого в даному кримінальному провадженні, але згідно з положеннями ст.42 Кримінального процесуального кодексу на етапі досудового розслідування право ознайомлюватися з матеріалами, одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення, оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді мають лише підозрювані. Тому особа, яка такою не є, не має жодних процесуальних прав. Такої позиції переважно дотримуються органи досудового розслідування. Дійсно, процесуальний статус осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження чи збираються докази винуватості без повідомлення їх про підозру, в КПК не визначений. Однак відповідно до ч.6 ст.9 у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади, визначені в його ч.1 ст.7. До них, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; забезпечення права на захист; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст.8, ч.5 ст.9 КПК). Статтею 17 закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права на всіх етапах провадження нарівні із законами України. Євросуд у своїх численних рішеннях визначає поняття «кримінальне обвинувачення» в досить широкому контексті. Так, у рішенні від 6.09.2005 у справі «Салов проти України» сказано, що поняття «обвинувачення» має «автономне» значення; воно повинне розумітися в сенсі конвенції, а не лише в контексті йогозначення в національному праві. Таким чином, воно може визначатися як «офіційне повідомлення особи компетентним органом державної влади, в якому стверджується, що особа скоїла злочин» (пп.42, 46 рішення від 27.02.80 у справі «Deweer v. Belgium» та п.73 рішення від 15.07.82 у справі «Eckle v. Germany»). У деяких випадках це може робитися «у формі інших заходів, здійснення яких несе в собі таке твердження і, по суті, так само впливає на становище підозрюваного» (рішення у справі «Eckle v. Germany»).

У рішенні від 19.02.2009 у справі «Шабельник проти України» ЄСПЛ вказав, що «право на правову допомогу виникає в момент, коли становище людини стає суттєво уразливим, навіть якщо її офіційно не затримано як підозрювану». Суд пояснив, що становище заявника стало значно вразливішим одразу після вжиття серйозних слідчих заходів щодо перевірки підозри стосовно нього та підготовки версії обвинувачення. Тож було констатоване порушення §1 та п.«с» §3 ст.6 конвенції, оскільки момент виникнення права на правову допомогу не залежить від того, який формальний статус має підозрювана ускоєнні злочину особа.

Європейський суд з прав людини визначає такі обставини, які вважаються моментом висунення обвинувачення: початок досудового розслідування проти конкретної особи чи арешт її банківських рахунків (рішення у справі «Ringeisen v. Austria»); арешт особи (рішення у справі «Wemhoff v. Germany»); офіційне повідомлення про намір здійснення стосовно неї кримінального переслідування (рішення у справі «Neumeister v. Avstria»).

В цілому, на думку ЄСПЛ, обвинувачення охоплює весь комплекс процедур від початку досудового розслідування стосовно особи до винесення остаточного рішення.

Під початком досудового розслідування проти конкретної особи, за чинним законодавством України, може розумітися внесення до ЄРДР відомостей про вчинення нею кримінального правопорушення.

Пунктом «с» §3 ст.6 конвенції встановлено,що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, обраного на власний розсуд.

При цьому Конституційний Суд у рішенні від 30.09.2009 №23-рп/2099 констатував, що положення ч.1 ст.59 Конституції треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі й формах, як вона того потребує. Навіть якщо це право не передбачене законами України чи іншими правовими актами, особа не може бути обмежена в його реалізації.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК предметом оскарження є рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій. Існування такого предмета оскарження зумовлене задекларованою та імплементованою в КПК засадою змагальності сторін у кримінальному провадженні, оскільки одне із законодавчих положень, завдяки якому реалізується зазначена засада, передбачене у ч. 2 ст. 22 КПК, якою встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Також реалізація відповідної засади забезпечується положеннями ст. 220 КПК, якою встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а в разі неможливості вручення з об`єктивних причин надсилається їй.

Таким чином, наведені законодавчі положення передбачають, з одного боку, право учасників кримінального провадження ініціювати здійснення процесуальних, у тому числі слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, а з іншого регламентують недопустимість необґрунтованої та невмотивованої відмови у проведенні відповідних дій органами досудового розслідування.

Таким чином, вбачається протиправна бездіяльність старшого слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 , яка полягає у відмові допиту свідків та у відмові призначення судової будівельно-технічної експерзити.

Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про : скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про часткове задоволення скарг. Зобов`язати слідчого Полтавського РВППВП ГУНПв Полтавськійобласті капітанаполіції ОСОБА_11 .В вчинити слідчі та процесуальні дії, передбачені у клопотанні адвоката ОСОБА_3 від 05.02.2019 про призначення експертизи та у клопотанні адвоката ОСОБА_3 від 05.02.2019 про допит свідків.

В іншій частині скарги відмовити, оскільки КПК України не передбачено визнання протиправної бездіяльності слідчого.

Керуючись ст.ст.217, 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя ,-

у х в а л и в :

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_4 в порядку ст. 303 КПК України, яка полягає у відмові допиту свідків задовольнити частково.

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_4 в порядку ст. 303 КПК України, яка полягає про відмову у призначені судової будівельно-технічної експертизи задовольнити частково.

Зобов`язати старшого слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 допитати в якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №№12019170300000040 від 11 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КПК України.

Зобов`язати слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 призначити судову будівельно-технічну експертизу у кримінальному провадженні №12019170300000040 від 11 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КПК України.

В іншій частині скарг відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання до апеляційного суду Полтавської області.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Слідчий суддя ОСОБА_1