Постанова

від 19.02.2019 по справі 392/894/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року м. Кропивницький

справа № 392/894/17

провадження № 22-ц/4809/66/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кіселика С.А. (суддя доповідач),

суддів : Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Савченко Н.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1;

відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Злагода ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощенного позовного провадження, в місті Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Горобець О.Л., яка представляє інтереси ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 червня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Злагода про визнання недійсним договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом і просив визнати недійсним договір оренди землі від 02 грудня 2008 року, укладений від його імені з відповідачем СТОВ Злагода , зареєстрований 21.10.2009 року № 040937400197.

Свої вимоги позивач мотивовує тим, що він є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Новогригорівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

03 лютого 2017 року позивач звернувся до Державного земельного кадастру в Маловисківському районі Кіровоградської області та отримав витяг в якому відомості про обтяження належної позивачеві земельної ділянки були відсутні. Скориставшись своїм правом позивач уклав договір оренди земельної ділянки зі СТОВ Гарт , який було зареєстровано 17.03.2017 року та звернувся до Новогригорівської сільської ради Маловисківського району за місцем знаходження земельної ділянки для виділення її на місцевості. На при кінці березня до нього зателефонував незнайомий, який відрекомендувався директором СТОВ Злагода і повідомив, що підприємство використовує земельну ділянку на підставі договору оренди від 02.12.2008 року, який укладено на 15 років і термін дії якого спливає лише в 2023 році. В квітні, від відповідача, позивач отримав примірник договору, який він не підписував і доручення на підписання нікому не давав.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 достовірно знав про укладений від його імені договір з листопада 2009 року, оскільки отримав примірник спірного договору і його звернення до суду в червні 2017 року із позовом про визнання спірного договору недійсним знаходиться поза межами строку позовної давності.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прийнятий судом доказ щодо отримання позивачем примірника договору оренди земельної ділянки в листопаді 2009 року є неналежним та недопустимим, оскільки оригінал журналу видачі договорів оренди за 2009 рік судом не досліджувався, а свій висновок щодо отримання примірника спірного договору суд зробив на підставі наданої копії завіреної самим відповідачем.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII " Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Новоутворений Кропивницький апеляційний суд, почав свою роботу з 05.10.2018 року.

Cправа із Апеляційного суду Кіровоградської області 05.10.2018 року надійшла до Кропивницького апеляційного суду, 08.10.2018 року її було розподілено та передано судді доповідачу, а 09.10.2018 року визначено членів колегії суддів.

Справа судом переглядається в межах визначених ст. 367 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника відповідача, який заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Однак, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Відповідно до ст. ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов'язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи спір на підставі досліджених доказів суд першої інстанції встановив, що позивач є власником земельної ділянки площею 4,3548 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , яка розташована на території Новогригорівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, що підтверджується копією витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 11).

02 грудня 2008 року від імені орендодавця ОСОБА_1 і орендаря СТОВ Злагода укладено договір оренди землі строком дії 15 років (а.с. 7-10).

У даному договорі та акті приймання передачі земельних ділянок в оренду підпис від імені ОСОБА_1 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 22704/17-32/22705/17-33 від 22.02.2018 року (а.с. 81-90).

23 листопада 2009 року позивач ОСОБА_1 отримав примірник договору оренди землі від 02 грудня 2008 року, що підтверджується записом № 54 в журналі видачі договорів оренди після державної реєстрації їх власниками за 2009 рік.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що договір оренди землі від 02 грудня 2008 року укладено у відсутність вільного волевиявлення позивача ОСОБА_1 як власника земельної ділянки.

Між тим, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 достовірно знав про укладений від його імені договір з 23 листопада 2009 року, оскільки отримав примірник спірного договору.

Відмовляючи у задоволені позову суд послався на пропуск позивачем строку позовної давності.

Апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Висновок суду першої інстанції, що позивач ОСОБА_1 достовірно знав про укладений від його імені договір з 23 листопада 2009 року, оскільки отримав примірник спірного договору, не підтверджується належними та допустимими доказами та спростовується запереченнями позивача, який зазначає, що 23 листопада 2009 року він не отримував примірник договору оренди земельної ділянки, підпис в журналі видачі договорів не вчиняв, примірник договору отримав лише в квітні 2017 року.

Вищезазначені доводи позивача підтверджуються результатом судово - почеркознавчої експертизи проведеної на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду. Так, згідно висновку експерта № 240 від 15.01.2019 року підпис, розташований у графі № 54, навпроти прізвища ОСОБА_1, в останньому стовпчику, 50 аркуша журналу видачі договорів оренди після державної реєстрації їх власникам за 2009 рік - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, із наслідуванням підпису ОСОБА_1.

Оскільки в ході апеляційного перегляду справи представником позивача доведено, що 23 листопада 2009 року спірний примірник договору оренди земельної ділянки позивач не отримував, підпис в журналі видачі договорів не вчиняв, примірник договору отримав лише в квітні 2017 року, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач пропустив строк позовної давності.

Суд не погоджується із доводами представника щодо неприйнятності висновку експерта з підстав порушення експертом при проведенні експертизи окремих пунктів Методики.

Суд оцінює даний висновок в комплексі з іншими доказами по справі і вважає, що висновок не суперечить їм, а навпаки доповнює їх.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та наявним у справі доказам, що згідно з п.п. 3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та постановлення нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено 1600 грн. судового збору, які підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.367, ст.374, ст.376, ст. ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Горобець О.Л., яка представляє інтереси ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 червня 2018 року, скасувати.

Позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Злагода про визнання недійсним договору оренди землі задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі без номеру від 02 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та СТОВ Злагода зареєстрований у Маловисківському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр Державаного земельного кадастру при Держкомземі України про що у державному реєстрі вчинено запис від 21.10.2009 року за № 040937400197.

Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з Обмеженою Відповідальністю Злагода (ЄДРПОУ 30825296) на користь ОСОБА_1 (НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1600 грн.

Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з Обмеженою Відповідальністю Злагода (ЄДРПОУ 30825296) на користь ОСОБА_1 (НОМЕР_1) судові витрати пов'язані із проведенням судової почеркознавчої експертизи в сумі 2250 грн. 24 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 1 березня 2019 року.

Головуючий суддя С.А. Кіселик

Судді: С.М. Єгорова

О.Л. Карпенко