Рішення

від 01.03.2019 по справі 140/192/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/192/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій щодо не зарахування періодів навчання до пільгового стажу по Списку №1 з 15.01.1982 по 30.11.1982 з 19.10.2018 та щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017, зобов'язати відповідача зарахувати позивачу періоди навчання у Нововолинському СМПТУ №1 з 15.01.1982 по 30.11.1982 до пільгового стажу по Списку №1 з 19.10.2018 та здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 01.10.2017, обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35%.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 09.01.2019 року звернувся до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із письмовою заявою про зарахування до пільгового стажу роботи періоду навчання у Нововолинському середньому МПТУ №1 та проведення перерахунку пенсії з 01.10.2017 з урахуванням коефіцієнту страхового стажу 1,35 %. Проте, відповідач листом №7/М-01 від 18.01.2019 повідомило, що період навчання зараховано для визначення права на пенсію на пільгових умовах та з 01.10.2017 проведено автоматичні перерахунки пенсій із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, на рівні 3 764, 40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, а тому підстави для проведення перерахунку із застосуванням оцінки одного року страхового стажу 1,35 %, відсутні.

Позивач із такими діями відповідача не погоджується та вважає їх протиправними та просить суд зобов'язати Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 01.10.2017, обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. Крім того, звертає увагу на те, що відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 наданого відповідачем, його страховий стаж складає 33 роки 03 місяці 14 днів, з них пільговий стаж - 12 років, в той час якщо до пільгового стажу по Списку №1 зарахувати період навчання позивача у Нововолинському середньому МПТУ №1 з 15.01.1982 року по 30.11.1982 року, його пільговий стаж повинен складати 13 років.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.

У відзиві на позов від 21.02.2019 Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області заперечує проти позову, оскільки вимоги ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" позивачем дотримані, тому період навчання з 15.01.1982 року по 30.11.1982 року зараховано для визначення права на пенсію на пільгових умовах. Крім того, відповідно до частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01.10.2017 проведено автоматичні перерахунки пенсій із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, на рівні 3 764, 40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, підстави для проведення перерахунку із застосуванням оцінки одного року страхового стажу 1,35 %, відсутні. А тому, вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 09.08.2012 року перебуває на обліку в Нововолинсько-Іваничівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

09.01.2019 року позивач звернувся до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із письмовою заявою про зарахування до пільгового стажу роботи періоду навчання з 15.01.1982 року по 30.11.1982 року у Нововолинському середньому МПТУ №1 та проведення перерахунку пенсії з 01.10.2017 з урахуванням коефіцієнту страхового стажу 1,35 %.

Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області листом №7/М-01 від 18.01.2019 повідомило, що період навчання з 15.01.1982 року по 30.11.1982 року у Нововолинському середньому МПТУ №1 зараховано для визначення права на пенсію на пільгових умовах та з 01.10.2017 проведено автоматичні перерахунки пенсій із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, на рівні 3 764, 40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, а тому підстави для проведення перерахунку із застосуванням оцінки одного року страхового стажу 1,35 %, відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за цим Законом за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Порядок визначення коефіцієнта страхового стажу передбачений статтею 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , відповідно до якої при визначенні коефіцієнта страхового стажу застосовується величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

Згідно ч.1 ст.25 Закону №1058 в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-V1, яка діяла з 01.01.2008, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.

Відповідно до ч.4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» , з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Згідно ч.4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Україна є соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1 та частина перша статті 8 Конституції України).

У рішенні від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що «верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності» . Складовою верховенства права є правова визначеність, яка, зокрема, знаходить свій вияв у принципі законних (легітимних) очікувань.

Згідно зі статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справах «Кечко проти України» , «Ромашов проти України» , «ОСОБА_1 проти України» зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Конституційний Суд України також неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Частиною першою статті 58 Конституції України гарантовано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» , якими внесено зміни в частині перерахування з 01.10.2017 пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, не визначено його зворотну дії в часі, у зв'язку з чим відповідачем протиправно зменшено оцінку одного року страхового стажу з 1,35% до 1%.

Вказане свідчить про те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 року на виконання прийнятого від 03.10.2017 року Закону №2148-VІІІ допущено звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача щодо збільшення розміру пенсії, що суперечить положенням ст.22 Конституції України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 01.10.2017, обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35% такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо не зарахування періодів навчання з 15.01.1982 по 30.11.1982 з 19.10.2018 до пільгового стажу по Списку №1 та зобов'язання відповідача зарахувати позивачу періоди навчання у Нововолинському СМПТУ №1 з 15.01.1982 по 30.11.1982 до пільгового стажу по Списку №1 з 19.10.2018, судом встановлено наступне.

Частиною першою статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

З наявної в матеріалах справи трудової книжки ОСОБА_1 Серії БТ-І №7704860, заповненої 21.07.1981 року, вбачаються наступні записи щодо трудової діяльності позивача, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах:

з 15.01.1982 року по 01.12.1982 року - навчання у Нововолинському СМПТУ №1 за професією - електрослюсар підземний (10 місяців 16 днів);

з 08.12.1982 року по 24.01.1995 року - електрослюсар підземний з повним підземним робочим днем на шахті №2 Нововолинська (12 років 1 місяць 17 днів).

Таким чином, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за Списком №1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах становить 13 років 03 дні, що включає в себе і період навчання у професійно-технічному навчальному закладі - Нововолинському СМПТУ №1, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Водночас, з долученого 28.02.2019 представником відповідача до матеріалів справи, розпорядження Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області №145392 від 22.04.2015 вбачається, що пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за Списком №1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах становить 13 років 03 дні, в тому числі 10 місяців 16 днів - період навчання з 15.01.1982 року по 01.12.1982 року, а отже відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача період навчання у Нововолинському СМПТУ №1. (а.с.42-43)

У зв'язку із чим, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо не зарахування ОСОБА_1 періоду навчання з 15.01.1982 по 30.11.1982 з 19.10.2018 до пільгового стажу по Списку №1 не віднайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, а відтак у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо не зарахування періодів навчання з 15.01.1982 по 30.11.1982 з 19.10.2018 до пільгового стажу по Списку №1 та зобов'язання відповідача зарахувати позивачу періоди навчання у Нововолинському СМПТУ №1 з 15.01.1982 по 30.11.1982 до пільгового стажу по Списку №1 з 19.10.2018 позивача, слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, шляхом визнання протиправними дій Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 01.10.2017, обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35%.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом, у якому заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, які є пов'язаними між собою, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768, 40 грн., тому зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача необхідно стягнути витрати на сплату судового збору, пропорційно до задоволеної частини вимог (1/2) у сумі 384, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017.

Зобов'язати Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.10.2017, обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35%.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, адреса: 45407, м. Нововолинськ, вул. Іваничівська, 80.

Відповідач: Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, адреса: 45400, м. Нововолинськ, бульвар Шевченка, 7.

Суддя Ю.Ю. Сорока