Рішення

від 21.02.2019 по справі 200/13179/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 р. Справа№200/13179/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаш Г.П.,

при секретарі - Оголь В.К.,

за участю

представника відповідача - Яковлевої А.С. (за довіреністю від 16.11.2018 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу за позовом Колективного підприємства "Редакція газети "Кочегарка" (ЄДРПОУ 02472192, Донецька область, м. Часів Яр, вул. Дніпровська, 34/29) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Колективне підприємство "Редакція газети "Кочегарка" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0020324210 від 14.09.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області було прийнято рішення від 14.09.2018 року №0020324210 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Позивач вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси позивача, оскільки відповідно до вимог п. 9-4 розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 09.01.2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції відмовлено.

09.01.2019 року розгляд справи відкладено на 30.01.2019 року у зв`язку з клопотанням позивача про відкладення.

31.01.2018 року розгляд справи відкладено на 05.02.2019 року у зв`язку з неявкою позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті на 21.02.2019 року.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до вимог Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.

Платнику було винесено рішення про застосування про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахунку) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 ЗУ №2464-VI від 14.09.2018 року №0020324210 штраф у розмірі 10% - 2 743,36 грн. штраф у розмірі 20% - 9 548,00 грн. та пеня 0,1 % від суми недоїмки у розмірі 977,16 грн.

У відзиві відповідач посилається на завершення (закінчення) антитерористичної операції 30 квітня 2018 року з підстав прийняття Указу Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей , яким було введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони зазначивши, що доказів звернення позивача з заявою про звільнення від виконання своїх обов`язків до контролюючого органом протягом 30 днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції не надавав, що виключає можливість звільнення його від сплати єдиного внеску.

Суд, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Позивач Колективне підприємство "Редакція газети "Кочегарка" (ЄДРПОУ 02472192), зареєстроване за адресою: 84551, Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. Дніпровська, б. 34/29.

Відповідачем, на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування прийнято рішення від 14.09.2018 року №0020324210 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 13 268,52 грн. з яких штраф (10%) у розмірі 2 743,36 грн. за період з 25.10.2014 року до 25.12.2015 року, штраф (20%) у розмірі 9 548,00 грн. за період з 21.02.2015 року до 12.09.2018 року та нарахування пені (0,1%) у розмірі 977,16 грн.

Спірним питанням даної справи є правомірність винесення відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, з огляду на те, що позивач є звільненим від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону №2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

За вимогами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи від 04 липня 2013 року № 406-VІІ до Закону № 2464-VI та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право на адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч. 2 ст. 2 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Стаття 4 Закону № 2464-VIвизначає перелік суб'єктів, які відносяться до платників єдиного внеску.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VIпередбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом 1 ч 8 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону № 2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, ч. 1 якої передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VІна суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції.

Закон № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Підпунктом 8 п. 4 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підп. б розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено п. 93 такого змісту: Платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно з п. 2 Закону України від 02 березня 2015 року № 219-VIII Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці , п. 93 в редакції Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII вважати п. 94.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Тобто, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу, стягнення і відповідальності за порушення Закону №2464-VI.

З урахуванням абз. 3 п. 93 (у подальшому п. 94) розд. VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 (Пз/9901/22/18).

Нормами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення прийняте податковим органом 14.09.2018 року відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VІ, яка передбачає накладення штрафу, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

У межах спірних відносин накладення штрафу та нарахування пені відбулося за період з 23.04.2013 року по 15.09.2014 року та за період з 21.07.2015 року по 21.07.2016 року, тоді як антитерористична операція, розпочата з 14 квітня 2014 року.

Отже, застосовані до позивача штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 22.07.2014 року по 07.09.2018 року є протиправними, тобто без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ.

Водночас суд зазначає, що Закон № 2464-VІ не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Суд виходить з того, що пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ є чинним на цей час, зміни безпосередньо до Закону № 2464-VІ щодо виключення або викладення в новій редакції тощо пункту 9-4 розділу VIII цього Закону не внесені, чим спростовуються доводи податкового органу щодо втрати чинності положень цього пункту.

Щодо посилання відповідача на завершення (закінчення) антитерористичної операції 30 квітня 2018 року з підстав прийняття Указу Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 та Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України "Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей", оскільки на час прийняття спірної вимоги зазначені нормативні акти не були прийняті. Тобто, на час прийняття оскаржуваної вимоги, на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , антитерористична операція тривала. Отже, дії відповідача не відповідали чинними на час прийняття оскаржуваної вимоги приписам законодавства.

Також, приписи п. 9-4 розділу VIII цього Закону № 2464-VI передбачають звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях".

Відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України "Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей" розпочато операцію Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об'єднаних сил.

Операцію Об'єднаних сил на даний час не припинено.

За статтею 1 Закону № 1669 визначено датою закінчення антитерористичної операції є датою набрання чинності Указом Президента України Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України .

Указ Президента України Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України , на даний час не приймався.

Посилання відповідача на те, що з 30 квітня 2018 року рішенням першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБ України (керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією на території Донецької та луганської областей) антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей припинена, суд не приймає до уваги, оскільки, зазначене повідомлення не є рішенням про завершення АТО у розумінні вимог законодавства. Крім того, загальновідомими обставинами є те, що на теперішній час бойові дії на території Донецької та Луганської області тривають.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Колективного підприємства "Редакція газети "Кочегарка" (ЄДРПОУ 02472192, Донецька область, м. Часів Яр, вул. Дніпровська, 34/29) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0020324210 від 14.09.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 13 268,52 грн., у тому числі: штрафна санкція (10%) - 2 743,36 грн., штрафна санкція (20%) - 9 548,00 грн., пеня - 977,16 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) на користь Колективного підприємства "Редакція газети "Кочегарка" (ЄДРПОУ 02472192, Донецька область, м. Часів Яр, вул. Дніпровська, 34/29) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3 524,00 грн.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 21.02.2019 року.

Повний текст рішення складено 01.03.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. ч. 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.