Рішення

від 20.02.2019 по справі 808/1923/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року (о 14 год. 50 хв.)Справа № 808/1923/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління ДФС в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління ДФС в Запорізькій області (далі - ГУ ДФС в Запорізькій області, відповідач), в якому просять визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.01.2018 №0008051305 про збільшення позивачу розміру грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 804 466,50 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 402 233,25 грн.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві посилається на приписи Податкового кодексу України та зазначає, що позивач при здійсненні господарських операцій з ТОВ Адденум , ТОВ ОСОБА_4 Група , ТОВ Січ Девелопмент , ТОВ ОСОБА_5 Трейд , TOB Абсолют-Буд-Сервіс правомірно та добросовісно керувався достовірними відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, даними офіційного веб-сайту ДПА України про платників податку на додану вартість, у зв'язку із чим в жодному разі не може нести відповідальність за необізнаність про можливу недостовірність таких відомостей і даних. Вважає, що невиконання постачальниками будь-яких податкових зобов'язань, в тому числі з податку на додану вартість, з огляду на принцип персональної юридичної відповідальності не може бути підставою для донарахування податкових зобов'язань і зменшення податкового кредиту покупцю, який на підставі податкової накладної, виписаної платником ПДВ, відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену разом із ціною товару таким постачальникам. При цьому, даних про обізнаність позивача з фактами порушення податкового законодавства контрагентами в ОСОБА_2 перевірки не встановлено і контролюючим органом не доведено. Зауважує, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Разом з цим, звертає увагу суду, що ФОП ОСОБА_3 має всі первинні документи, які не дають підстав вважати, що господарські операції позивача з його контрагентами, за якими сформовано податкову інформацію та ведеться облік, та податковим органом в ОСОБА_2 перевірки не було наведено жодних фактів, які свідчать про неправильність та невідповідність вказаних первинних документів фактичним обставинам укладених правочинів. Отже, на думку позивача, висновки контролюючого органу про порушення ФОП ОСОБА_3 податкового законодавства під час здійснення ним господарських операцій не відповідають дійсності та є лише припущеннями, у зв'язку з чим вважає оскаржуване рішення відповідача є протиправним та просить суд скасувати його.

Ухвалою судді від 19.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 03 липня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 03 липня 2018 року надав суду відзив (вх. №20611), у якому пояснює, що за результатами перевірки позивача встановлено, що постачальники ТОВ Адденум , ТОВ ОСОБА_4 Група , ТОВ Січ Девелопмент , ТОВ ОСОБА_5 Трейд , TOB Абсолют-Буд-Сервіс виписували (оформлювали) первинні документи щодо надання послуг на адресу ФОП ОСОБА_3 без їх реального здійснення та, якщо наведені у договорах послуги фактично не поставлялись позивачу по цим взаємовідносинам, то відповідно право на включення сум до складу податкового кредиту та валових витрат у такого платника податків не виникає. Так, при проведенні перевірки встановлено взаємовідносини позивача з контрагентами-постачальниками без встановлення його ланцюга походження, позивач придбає послуги у підприємств-постачальників, які мають ознаки фіктивності та по яких наявні кримінальні провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205, 212 КК України. З урахуванням зазначеного, перевіркою не підтверджено здійснення товарних операцій вищеописаними постачальниками на адресу позивача та встановлено надходження товарів (послуг) з джерела невідомого походження, тобто такі товари (послуги) не постачалися та не надавалися. Таким чином, на думку відповідача, в первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбулись, у зв'язку із чим вони (договори, податкові накладні, видаткові та прибуткові накладні, акти надання послуг, акти здачи-приймання робіт тощо) не мають юридичної сили первинних документів, і як слідство ФОП ОСОБА_3 неправомірно формував регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність з ПДВ на підставі таких первинних документів, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ухвали від 03.07.2018 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 19 вересня 2018 року.

Представником позивача надано до матеріалів справи відповідь на відзив (вх. №21823 від 12.07.2018), аналогічний за доводами позовній заяві.

Ухвалою суду від 19.09.2018 судом задоволено клопотання представників сторін про продовження процесуального строку, визначеного ухвалою суду від 03.07.2018, до 12листопада 2018 року.

12 листопада 2018 року розгляд справи не відбувся в зв'язку з находженням судді Батрак І.В. в період з 29.10.2018 по 19.11.2018 на лікарняному. Розгляд справи призначений на 04 грудня 2018 року.

04 грудня 2018 року провадження у справі поновлено.

У той самий день, судом вирішено продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання на 23 січня 2019 року.

Судом 23 січня 2019 року вирішено закрити підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 20 лютого 2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та додаткові усні пояснення. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 02.04.1999. Основним видом діяльності за КВЕД є: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено документальну планову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт №4779/08-01-13-05/НОМЕР_1 від 15.12.2017 (далі - ОСОБА_2 перевірки).

Як зазначено у висновках ОСОБА_2 перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п.177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2015-2016 рр. на суму 804 466,50 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 342 226,16 грн., за 2016 рік в сумі 462 240,34 грн.

Вказані висновки обґрунтовано наступним: при проведенні перевірки було перевірено відомості про підприємств-контрагентів в єдиному реєстрі судових рішень. Перевіркою встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_3П з конрагентами-постачальниками без встановлення його ланцюга походження. ФОП ОСОБА_3 придбає послуги у підприємств-постачальників, які мають ознаки "фіктивності" та по яких наявні кримінальні провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.205,212 КК України, а саме: по взаємовідносинам в з TOB Абсолют-Буд-Сервіс (код ЄДРПОУ 39283879) на суму 1459000 грн. та TOB Адденум (код ЄДРПОУ 38390934) на суму 275000,00 грн.

Крім того, в ОСОБА_2 перевірки зазначено, що при проведенні перевірки перевірено відомості про підприємств-контрагентів в єдиному реєстрі судових рішень. Перевіркою встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_3 з конрагентами-постачальниками без встановлення його ланцюга походження. ФОП ОСОБА_3 придбав послуги у підприємств-постачальників, які мають ознаки "фіктивності" (придбають одну групу товарів, а реалізують по ланцюгу поставки іншу групу товарів (пересорт)), та по яких наявні кримінальні провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.205,212 КК України, а саме: по взаємовідносинам в вересні-грудні 2016 року на суму 685000грн. з TOB Січ-Девелопмент (код ЄДРПОУ 35535963), в червні-вересні 2016року на суму 1019000,0 грн. з TOB ОСОБА_5 Трейд , в січні - травні 2016року на суму 859000,00 грн. з TOB ОСОБА_4 Група .

На підставі вказаних висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2018 року №0008051305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 1 206 699,75 грн., з яких 804 466,50 грн. за податковими зобов'язаннями та 403 233,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 20.02.2018 позивач звернувся до ДФС України зі скаргою на нього, проте рішенням Державної фіскальної служби України №5704/п/99-99-11-02-01-14 від 20.04.2018 про результати розгляду скарг, скарга на податкове повідомлення-рішення від 25.01.2018 №0008051305 ГУ ДФС у Запорізькій області залишена без задоволення.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваного рішення, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

За приписами п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пп. 164.1.3. п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

У відповідності до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з пп. 177.4.1. п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів належать, зокрема, витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Крім того, статтею 177 Податкового кодексу України передбачено, що фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від'ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений пп. 49.18.5 п. 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Таким чином, річна податкова декларація фізичної особи - підприємця має бути підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, зауважень до документів первинного бухгалтерського обліку позивача по взаємовідносинам із вищенаведеними контрагентами у контролюючого органу не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Так, ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 придбав у TOB Абсолют-Буд-Сервіс консультаційні послуги щодо підготовки документів для проведення сертифікаційних робіт товарів ЗЕД на суму 1 459 000,00 грн.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) за період з січня 2015 року по грудень 2015 року, рахунками - фактурами за період з січня 2015 року по грудень 2015 року, які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 придбав у TOB Адденум консультаційні послуги щодо підготовки документів для проведення сертифікаційних робіт товарів ЗЕД на суму 275 000,00 грн.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2015 року, рахунками - фактурами за грудень 2015 року, які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 придбав у TOB ОСОБА_4 Група послуги щодо підготовки документів для проведення сертифікаційних робіт товарів ЗЕД на суму 859000,00 грн.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) за період з січня 2016 року по червень 2016 року, рахунками- фактурами за період з січня 2016 року по червень 2016 року, які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 придбав у TOB Січ-Девелопмент консультаційні послуги щодо підготовки документів для проведення сертифікаційних робіт товарів ЗЕД.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) за період з вересня 2016 року по грудень 2016 року, рахунками-фактурами за період з вересня 2016 року по грудень 2016 року, які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 придбав у TOB ОСОБА_5 Трейд консультаційні послуги щодо підготовки документів для проведення сертифікаційних робіт товарів ЗЕД.

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) за період з червня 2016 року по грудень 2016 року, рахунками-фактурами за період з вересня 2016 року по червня 2016 року, які містяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положення.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності та настання змін в майновому стані платника податків.

Наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

До того ж, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

На сторінці 15 ОСОБА_2 перевірки вказано, що встановлено маніпулювання звітними даними як ТОВ Абсолют-Буд-Сервіс , так і контрагентами в тому числі ФОП ОСОБА_3, що полягало у використанні схемного податкового кредиту . Так, ТОВ Абсолют-Буд-Сервіс закупало товари та реалізувало ФОП ОСОБА_3 послуги щодо надання консультаційних послуг щодо підготовки документів для проведення сертифікаційних робіт товарів ЗЕД.

Однак, суд зазначає, що поняття схемний податковий кредит відсутній у податковому законодавстві та не визначений жодним законом або нормативно-правовим актом, тому його застосування контролюючим органом при кваліфікації дій платника податків є недопустимим.

Аналогічні висновки зроблені в ОСОБА_2 перевірки щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_3 з ТОВ Адденум , ТОВ ОСОБА_4 Група , ТОВ Січ Девелопмент , ТОВ ОСОБА_5 Трейд .

Зазначений вище висновок став підставою для твердження податкового органу про порушення ФОП ОСОБА_3 вимог законодавства України, які наведені вище.

Суд вважає, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не зазначено жодних належних та допустимих доказів про відсутності фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладених договорів з напрямом господарської діяльності позивача, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб'єкта владних повноважень про їх вчинення без мети реального настання правових наслідків. Усі доводи відповідача носять характер припущень.

Щодо наявності кримінальних проваджень, відповідачем проігноровано, що позивач не може нести відповідальність за дії контрагента при відсутності власної вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елементу верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).

З огляду на викладене, окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, що у встановленому законом порядку набрав законної сили, не можуть вважатися доказом, на який податковий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності операції.

Окрім того, позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

Суд також зазначає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

З огляду на вказане, суд погоджується з доводами позивача, що безтоварність здійснених останнім господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Враховуючи наявність господарської мети при укладанні договорів, надання первинних документів, які свідчать про виконання правочинів та використання їх результатів у господарській діяльності позивачем, суд дійшов висновку щодо реальності вчинених правочинів з контрагентом.

Оцінюючи згадані документи в сукупності та кожен зокрема, суд вважає, що такі не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення. Таким чином, висновок контролюючого органу про безтоварний характер спірних операцій є передчасним, оскільки цей висновок не відповідає фактам, покладеним в його основу. Так, законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, а також достовірність документів податкового обліку, доки податковим органом це не спростовано належними та допустимими доказами. Викладені обставини та факти не відповідають таким ознакам, позаяк мають характер припущень.

Ці обставини вироком суду або постановою слідчого у кримінальній справі не були встановлені, а лише, як зазначено у ОСОБА_2 перевірки, витікають із отриманої податкової інформації щодо контрагентів позивача та його вже контрагентів.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в ОСОБА_2 перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим спірне рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених ОСОБА_2 порушень, є протиправними та підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (69097, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління ДФС в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДФС в Запорізькій області від 25.01.2018 №0008051305 про збільшення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 розміру грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 804 466,50 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 402 233,25 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суму судового збору у розмірі 8 810,00 грн. (вісім тисяч вісімсот десять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 01.03.2019.

Суддя І.В. Батрак