Рішення

від 18.02.2019 по справі 260/1422/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2019 рокум. Ужгород№ 260/1422/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Данча М.І.

за участю:

представник позивача - не з'явився

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування пункту рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 лютого 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 28 лютого 2019 року.

Акціонерне товариство "Українська залізниця", від імені якого діє Виробничий структурний підрозділ "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області, якою просить: визнати незаконним та скасувати пункт 12.01 додатку 2 до рішення вісімнадцятої сесії сьомого скликання Кривської сільської ради від 29 червня 2018 року № 120 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2019 рік".

18 січня 2019 року до суду надійшла заява представника позивача, в якій він зазначив, що у позовній заяві помилково вказано номер додатку до рішення скликання Кривської сільської ради від 29 червня 2018 року № 120 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2019 рік", а саме: зазначено додаток № 2 замість вірного - додаток № 1. У зв'язку з цим, просив у тексті позовної заяви вважати вірним - Додаток № 1 до рішення від 29 червня 2018 року № 120.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пунктом 12.01 додатку 1 до рішення Кривської сільської ради від 29 червня 2018 року № 120 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2019 рік" встановлено ставку земельного податку на земельні ділянки для розміщення і експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту у розмірі 12 % від їх нормативно-грошової оцінки. Позивач вважає, що Кривською сільською радою при встановленні ставки земельного податку всупереч вимогам законодавства застосовано п. 274.2 ст. 274 Податкового кодексу України, відповідно до якого ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 % від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної власності). В той же час, зазначає, що землі залізниці є державними. Відтак, просить скасувати незаконним та скасувати пункт 12.01 додатку 1 до рішення Кривської сільської ради від 29 червня 2018 року № 120 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2019 рік".

18 лютого 2019 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не з'явився, однак, 11 лютого 2019 року до суду надійшла заява представника відповідача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29 червня 2018 року Кривською сільською радою прийнято рішення № 120 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2019 року".

Пунктом 12.1 додатку 1 до рішення Кривської сільської ради від 29 червня 2018 року № 120 "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2019 року" встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки для розміщення і експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту у розмірі 12 % від їх нормативно-грошової оцінки.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України податок на майно належить до місцевих податків.

Згідно із підпунктом 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається, зокрема, з плати за землю.

Пунктом 12.3, підпунктом 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

За приписами пункту 284.1 статті 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Стаття 274 ПК України визначає ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження).

Так, відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 274.2 ст. 274 ПК України ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Системний аналіз положень пунктів 274.1, 274.2 статті 274, пункту 284.1 статті 284 ПК України дає підстави дійти висновку про те, що органи місцевого самоврядування встановлюють ставки земельного податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), але при цьому, розмір таких ставок не може перевищувати граничні розміри, визначені статтею 274 ПК України.

Суд звертає увагу, що з назви статті 274 ПК України вбачається, що вона регулює питання ставки земельного податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). При цьому, за загальним правилом, передбаченим пунктом 274.1 статті 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки. Пунктом 274.2 статті 274 ПК України для окремих землекористувачів передбачено виняток із загального правила та можливість встановлення ставки податку у більшому розмірі, при цьому, максимальний розмір ставки податку (не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки) встановлений за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання, за винятком суб'єктів господарювання державної та комунальної форми власності, на яких приписи пункту 274.2 статті 274 ПК України щодо можливості встановлення ставки у більшому розмірі, ніж визначеному пунктом 274.1 статті 274 ПК України, не поширюються.

Відповідно до п. 12.01 додатку 1 до рішення Кривської сільської ради від 29 червня 2018 року № 120 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2019 рік" ставка земельного податку за землі транспорту для розміщення і експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту у розмірі 12 % від їх нормативно-грошової оцінки.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 67 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

Відповідно до ст. 68 ЗК України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Відповідно до п. "б" ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до п. "г" ч. 2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Відповідно до п. 1 Статуту ПАТ "Укрзалізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 735 (з наступними змінами та доповненнями) Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство) є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Відповідно до п 2 Статуту Товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - підприємства залізничного транспорту).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формування засновником Акціонерного товариства "Українська залізниця" є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ЗК № 001762, виданого 09 квітня 1996 року залізниця є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 94,44 га в межах Хустського району.

У відповідності до довідки Управління Держгеокадастру у Хустьському районі від 17 жовтня 2016 року № 34-710-99.3-4263/2-16 згідно державної статистичної звітності з кількісного обліку земель за формою № 6-зем за 15 дистанцією Львівської залізниці в межах Кривської сільської ради Хустського району зареєстрована земельна ділянка площею 5,59 га., з них в межах населеного пункту - 0 га.

Згідно з Довідкою Управління Держгеокадастру у Хустьскому районі від 17 жовтня 2016 року № 34-710-99.3-4234/2-16 згідно державної статистичної звітності з кількісного обліку земель за формою № 6-зем за Львівською залізницею в межах Кривської сільської ради Хустського району зареєстрована земельна площа земельної ділянки площею 0,46 га., з них в межах населеного пункту - 0 га.

Відтак, загальна площа земельної ділянки залізниці в межах Кривської сільської ради Хустського району складає 605 га, при цьому землі залізниці знаходяться за межами населеного пункту та нормативна грошова оцінка даних земель не проведена.

Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, визначені ст. 277.1 ПК України.

Так, відповідно до п. 271.1 ст. 277 ПК України ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що пункт 12.01 додатку 1 до рішення Кривської сільської ради від 29 червня 2018 року № 120 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2019 рік" прийнято з порушенням вимог податкового законодавства та неправомірно застосовано при встановлені ставок земельного податку п. 274.2 ст. 274 ПК України.

За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відтак суд враховує, що в даній справі обов'язок доказування правомірності спірного рішення покладено на відповідача та він не навів суду переконливих, належних та допустимих доказів правомірності оскаржуваного рішення та не подав відзиву на позовну заяву з обґрунтуванням своєї правової позиції.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправним та нечинним пункту 12.01 додатку 1 до рішення вісімнадцятої сесії сьомого скликання Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 29 червня 2018 року № 120 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2019 рік". відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, здійснені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762, 00 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) до Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області (Закарпатська область, Хустський район, с. Крива, вул. Миру, буд. 2А, код ЄДРПОУ 04350079) про визнання протиправним та скасування пункту рішення дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та нечинним пункт 12.01 додатку 1 до рішення вісімнадцятої сесії сьомого скликання Кривської сільської ради Хустьського району Закарпатської області від 29 червня 2018 року № 120 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2019 рік".

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) за рахунок бюджетних асигнувань Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області (Закарпатська область, Хустський район, с. Крива, вул. Миру, буд. 2А, код ЄДРПОУ 04350079) судові витрати розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Н.Д. Маєцька