Рішення

від 28.02.2019 по справі п/811/736/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м. Кропивницький справа № П/811/736/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного малого підприємства Науково-виробнича фірма "КІТ" до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.04.2017 р. №0000121404, №0000231404 та №0000141404.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що вказані рішення порушують його права, суперечать діючому законодавству, прийняті на основі необґрунтованих висновків податкового органу.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлено під час перевірки, а тому податкові повідомлення - рішення є правомірними та не підлягають скасуванню (т.11, а.с.234-249).

За таких обставин, відповідач зазначає, що рішення винесено правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

До суду представниками сторін також було подано відповідь на відзив (т.12, а.с.35-45), додаткові пояснення на спростування позовних вимог (т.12, а.с.58-70) та заперечення щодо відповіді на відзив (т.12, а.с.152-164).

Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 року провадження у справі було зупинено до винесення рішення та набрання ним законної сили у справі №П/811/1761/16 (т.12, а.с.165-168).

Ухвалою суду від 17.01.2019 року провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 26.02.2019 року (т.12, а.с.196).

Відповідно до ухвали від 26.02.2019 року закрито підготовче провадження, а подальший розгляд справи по суті здійснено у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позов, відповідь, пояснення та заперечення, суд зазначає наступне.

Приватне мале підприємство науково виробнича фірма "Кіт" зареєстроване як юридична особа з 25.12.1991 року, основними видами діяльності підприємства є: виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; оброблення металів та нанесення покриття на метали; виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; консультування з питань комерційної діяльності й керування (т.1, а.с.36-37).

Приватне мале підприємство науково виробнича фірма "Кіт" у перевіряємий період було платником податку на додану вартість та податку на прибуток.

Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Приватного малого підприємства науково - виробнича фірма "Кіт" з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року.

Про проведення планової виїзної перевірки позивача проінформовано повідомленням від 14.02.2017 року №40/11-28-14-04 та наказом від 14.02.2017 року №143 (т.1, а.с.52-53).

За результатами проведення перевірки складено акт від 24.03.2017 року №104/11-28-14-04/13748444 (т.1, а.с.57-121).

В акті перевірки від 24.03.2017 року №104/11-28-14-04/13748444 зафіксовано порушення:

1) п.п.134.1.1 п.134.8 ст.134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 2 359652,00 грн. в тому числі за:

за 2015 року на суму - 1576374,00 грн.;

за 2016 року на суму - 784278,00 грн.

2) п.192.1 ст. 192, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 1504696,00 грн., в тому числі:

- за травень 2015 року на суму - 97 894,00; грн.;

- за червень 2015 року на суму - 194698,00 грн.;

- за липень 2015 року на суму - 253421,00 грн.

- за вересень 2015 року на суму - 79393,00 грн.

- за жовтень 2015 року на суму - 124862,00; грн.;

- за листопад 2015 року на суму - 40002,00 грн.;

- за січень 2016 року на суму - 68170,00; грн.;

- за лютий 2016 року на суму - 80906,00 грн.;

- за березень 2016 року на суму -185171,00грн.;

- за квітень 2016 року на суму - 129904,00 грн.;

- за травень 2016 року на суму - 27232,00; грн.;

- за липень 2016 року на суму - 8991,00 грн.;

- за серпень 2016 року на суму - 47009,00 грн.;

- за вересень 2016 року на суму - 104704,00 грн.

- за грудень 2016 року на суму - 117140,00 грн.

3) п.192.1 ст. 192, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.012.2010 року № 2755 - VI ( із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту податок всього на суму 398984,00 грн., в тому числі:

- за травень 2015 року на суму - 101060,00; грн.;

- за вересень 2015 року на суму - 82022,00 грн.

- за січень 2016 року на суму - 517310,00; грн.;

- за лютий 2016 року на суму - 49062,00 грн.;

- за березень 2016 року на суму - 56343,00 грн.;

- за липень 2016 року на суму - 8991,00 грн.;

- за грудень 2016 року на суму - 11757,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем до контролюючого органу подано заперечення на акт перевірки (т.1, а.с.160-165).

Листом від 11.04.2017 року позивача повідомлено, що контролюючим органом уважно розглянуто подані заперечення та з урахуванням висновків за результатами розгляду заперечень будуть прийняті податкові повідомлення - рішення (т.1, а.с.167).

12.04.2017 року контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

- №0000121404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2555722,00 грн., у тому числі за основним платежем 2359652,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 196070,00 грн. (т.1, а.с.18);

- №0000231404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2257044,00 грн., у тому числі за основним платежем 1504696,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 752348,00 грн. (т.1, а.с.20);

- №0000141404, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 398984,00 грн. (т.1, а.с.22).

Вважаючи, що висновки акта перевірки є необґрунтованими і незаконними та такими, що не відповідають дійсним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, які не підтверджені належними та допустимими доказами, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ("а" п.198.1 ст.198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

При цьому, податковий кредит в силу приписів п. 198.3 ст. 198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.200 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 200 ПК України).

Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності суд дійшов висновку, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. встановлено: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Пунктами 3, 4, 5, 6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. передбачено, "Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Водночас, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено в "Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248 (далі Положення №318).

Згідно п. 4 Положення №318 об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 Положення №318).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Поряд з цим, згідно абзацу другого п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, суд звертає увагу на думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладену у постановах від 03.11.2015 у справі №21-4471а15, від 26.01.2016 у справі №21-4781а15 про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 №742/11/13-11 одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про відсутність підтвердження фактичного здійснення операцій з реалізації (поставки) товару, а надані до перевірки первинні документи не опосередковувались реальним рухом активів від контрагентів.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту та витрат по господарських операціях з ТОВ "Алекс Групп", ТОВ "Київцентрпостач ЛТД", ТОВ "Трейд-Капітал ОСОБА_1", ТОВ "Легалстрой ВВ", ТОВ "Інкоіндустрія", ТОВ "Тріумф Технології", ТОВ "Альмеріс", ТОВ "МКМ Премія", ТОВ "Лайф Дейз", ТОВ "Олімп Трейдінк" та ТОВ "Павлонія Футуре" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Судом з'ясовано такі обставини.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Алекс Групп" (Продавець) укладено договір поставки №2 від 12.01.2015 року, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Асортимент та кількість товару визначається видатковими накладними (т.3, а.с.124-125).

Так, за договором поставки від №2 від 12.01.2015 року позивач у лютому та березні 2015 року придбав у ТОВ "Алекс Групп" товар (наліпка виробника, кабєль-біндер, защита на корзини (різна), гаманець А5 та меблеве обладнання, ) на загальну суму 2660347,80 грн. в тому числі ПДВ - 443391,30 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (т.3, а.с.126-127131-132, 243-244).

Оплату вартості товару придбаного у ТОВ "Алекс Групп" здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень, договору про відступлення права вимоги та повідомлення (т.3, а.с.137-148).

Транспортування придбаного товару відбувалось відповідно до договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 02.01.2014 року укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (т.3, а.с.149-152), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рахунків - фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними та платіжних доручень (т.3, а.с.129-130, 135-136, 157-162, 247-250; т.4, а.с.1).

Придбані у ТОВ "Алекс Групп" товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями 201 та 631 (т.3, а.с.163-165; т.4, а.с.2-4).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за лютий - березень 2015 року (т.1, а.с.186-194).

Зазначені податкові накладні зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Київцентрпостач ЛТД", судом встановлені наступні обставини.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Київцентрпостач ЛТД" (Продавець) укладено договір поставки №2 від 21.04.2015 року, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Асортимент та кількість товару визначається видатковими накладними (т.4, а.с.167-168).

Так, за договором поставки від №2 від 21.04.2015 року позивач у травні 2015 року придбав у ТОВ "Київцентрпостач ЛТД" товар (наліпка виробника, кабель-біндер, защита на корзини (різна), гаманець А5) на загальну суму 1193526,00 грн. в тому числі ПДВ - 198921,00 грн., що підтверджується видатковою та податковою накладною (т.4, а.с.169-170).

Оплату вартості товару придбаного у ТОВ "Київцентрпостач ЛТД" здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.4, а.с.175-179).

Транспортування придбаного товару відбувалось відповідно до договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 02.01.2014 року укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (т.4, а.с.180-183), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортної накладної, рахунку - фактури, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжного доручення (т.4, а.с.173-174, 191-193).

Придбані у ТОВ "Київцентрпостач ЛТД" товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю 201 (т.4, а.с.194-197).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за травень 2015 року (т.1, а.с.200-204).

Зазначені податкові накладні зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Трейд-Капітал ОСОБА_1", судом встановлені наступні обставини.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Трейд-Капітал ОСОБА_1" (Продавець) укладено договір поставки №5 від 05.05.2015 року, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Асортимент та кількість товару визначається видатковими накладними (т.5 а.с.39-40).

Так, за договором поставки від №5 від 05.05.2015 року позивач в червні 2015 року придбав у ТОВ "Трейд-Капітал ОСОБА_1" товар (наліпка виробника, кабель-біндер, гаманець А5) на загальну суму 561828,00 грн. в тому числі ПДВ - 93638,00 грн., що підтверджується видатковою та податковою накладною (т.5, а.с.41-42).

Оплату вартості товару придбаного у ТОВ "Трейд-Капітал ОСОБА_1" здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.5, а.с.47-49).

Транспортування придбаного товару відбувалось відповідно до договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 02.01.2014 року укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (т.3, а.с.149-152), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рахунку - фактури, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортної накладної та платіжного доручення (т.5, а.с.45-46, 50-52).

Придбані у ТОВ "Трейд-Капітал ОСОБА_1" товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю 201 (т.5, а.с.53-57).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за червень 2015 року (т.1, а.с.205-209).

Зазначені податкові накладні зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Легалстрой ВВ", судом встановлені наступні обставини.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Легалстрой ВВ" (Продавець) укладено договір поставки №9 від 08.07.2015 року, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Асортимент та кількість товару визначається видатковими накладними (т.6, а.с.159-160).

Так, за договором поставки від №9 від 08.07.2015 року позивач у серпні 2015 року придбав у ТОВ "Легалстрой ВВ" товар (наліпка виробника, воблер пластиковий, гаманець А5, тримач з навісним кріпленням, меблеве обладнання) на загальну суму 1280526,00 грн. в тому числі ПДВ - 213421,00 грн., що підтверджується видатковою та податковою накладною (т.6, а.с.161-162).

Оплату вартості товару придбаного у ТОВ "Легалстрой ВВ" здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.6, а.с.167-170).

Транспортування придбаного товару відбувалось відповідно до договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 02.01.2014 року укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (т.4, а.с.180-183), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортної накладної, рахунку - фактури, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжного доручення (т.6, а.с.165-166, 171-174).

Придбані у ТОВ "Легалстрой ВВ" товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю 201 (т.6, а.с.175-178).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень 2015 року (т.1, а.с.214-217).

Зазначені податкові накладні зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Інкоіндустрія", судом встановлені наступні обставини.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Інкоіндустрія" (Продавець) укладено договори поставки №5 від 25.06.2015 року та №9 від 08.07.2015 року, відповідно до умов яких, Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Асортимент та кількість товару визначається видатковими накладними (т.5, а.с.174-175; т.6, а.с.17-18).

Так, за вказаними договорами позивач у липні та вересні 2015 року придбав у ТОВ "Інкоіндустрія" товар (наліпка виробника, воблер пластиковий, гаманець А5, тримач з навісним кріпленням) на загальну суму 1208486,16 грн. в тому числі ПДВ - 201414,36 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (т.5, а.с.176-177; т.6, а.с.19-20, 25-26).

Оплату вартості товару придбаного у ТОВ "Інкоіндустрія" здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень та повідомленням про відступлення права вимоги (т.5, а.с.182; т.6, а.с.31-39).

Транспортування придбаного товару відбувалось відповідно до договорів перевезення вантажу автомобільним транспортом від 02.01.2014 року укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, а також, від 02.01.2014 року укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (т.3, а.с.149-152; т.4, а.с.180-183), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних, рахунків - фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжних доручень (т.5, а.с.180-181, 183-185; т.6, а.с.29-30, 40-45).

Придбані у ТОВ "Інкоіндустрія" товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю 201 (т.6, а.с.50-54).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за липень, вересень 2015 року (т.1, а.с.210-213, 218-222).

Зазначені податкові накладні зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Тріумф Технології", судом встановлені наступні обставини.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Тріумф Технології" (Продавець) укладено договір поставки №7 від 01.10.2015 року, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Асортимент та кількість товару визначається видатковими накладними (т.7, а.с.11-12).

Так, за договором поставки від №7 від 01.10.2015 року позивач у жовтні 2015 року придбав у ТОВ "Тріумф Технології" товар (защита акрилова фігурна, гаманець А5) на загальну суму 497049,60 грн. в тому числі ПДВ - 82841,60 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (т.7, а.с.13-14, 19-20).

Оплату вартості товару придбаного у ТОВ "Тріумф Технології" здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.7, а.с.25-28).

Транспортування придбаного товару відбувалось відповідно до договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 02.01.2014 року укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (т.4, а.с.180-183), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних, рахунків, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжних доручень (т.7, а.с.17-18, 23-24, 29-34).

Придбані у ТОВ "Тріумф Технології" товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю 201 (т.7, а.с.35-39).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за листопад 2015 року (т.1, а.с.227-231).

Зазначені податкові накладні зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Альмеріс", судом встановлені наступні обставини.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Альмеріс" (Продавець) укладено договір поставки №8 від 25.11.2015 року, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Асортимент та кількість товару визначається видатковими накладними (т.7, а.с.209-210).

Так, за договором поставки від №8 від 25.11.2015 року позивач у грудні 2015 року та січні 2016 придбав у ТОВ "Альмеріс" товар (защита акрилова фігурна, гаманець А5, защита на корзини (різні), кабєль-біндер, меблеве обладнання, тримач з навісним кріпленням) на загальну суму 2069719,50 грн. в тому числі ПДВ - 344953,25 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (т.7, а.с.211-212; т.8, а.с.95-96).

Оплату вартості товару придбаного у ТОВ "Альмеріс" здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.7, а.с.217-223).

Транспортування придбаного товару відбувалось відповідно до договорів перевезення вантажу автомобільним транспортом від 02.01.2014 року та від 04.01.2016 року укладених між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (т.4, а.с.180-187), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних, рахунків, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжних доручень (т.7, а.с.215-216, 224-226; т.8, а.с.98-102).

Придбані у ТОВ "Альмеріс" товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю 201 (т.7, а.с.227-232).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за грудень 2015 року та січень 2016 (т.1, а.с.232-242).

Зазначені податкові накладні зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Лайф Дейз", судом встановлені наступні обставини.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Лайф Дейз" (Продавець) укладено договір поставки №15 від 21.07.2016 року, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Асортимент та кількість товару визначається видатковими накладними (т.9, а.с.135-136).

Так, за договором поставки від №15 від 21.07.2016 року позивач у липні 2016 року придбав у ТОВ "Лайф Дейз" товар (наліпка виробника) на загальну суму 336000,00 грн. в тому числі ПДВ - 56000,00 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (т.9, а.с.137-140).

Оплату вартості товару придбаного у ТОВ "Лайф Дейз" здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.9, а.с.144-148).

Транспортування придбаного товару відбувалось відповідно до договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 04.01.2016 року укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (т.4, а.с.184-187), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортної накладної, рахунку, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжного доручення (т.9, а.с.142-143, 149-151).

Придбані у ТОВ "Лайф Дейз" товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю 201 (т.9, а.с.152-154).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за липень 2016 року (т.2, а.с.19-23).

Зазначені податкові накладні зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Олімп Трейдінк", судом встановлені наступні обставини.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Олімп Трейдінк" (Продавець) укладено договір поставки №11 від 03.10.2016 року, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Асортимент та кількість товару визначається видатковими накладними (т.9, а.с.204-205).

Так, за договором поставки від №11 від 03.10.2016 року позивач у жовтні 2016 року придбав у ТОВ "Олімп Трейдінк" товар (гаманець А5, кабєль-біндер, наліпка виробника) на загальну суму 628224,00 грн. в тому числі ПДВ - 104704,00 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (т.9, а.с.206-211).

Оплату вартості товару придбаного у ТОВ "Олімп Трейдінк" здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.9, а.с.215-217).

Транспортування придбаного товару відбувалось відповідно до договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 04.01.2016 року укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (т.4, а.с.184-187), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортної накладної, рахунку, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжного доручення (т.9, а.с.213-214, 218-220).

Придбані у ТОВ "Олімп Трейдінк" товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю 201 (т.9, а.с.221-222).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за жовтень 2016 року (т.2, а.с.31-35).

Зазначені податкові накладні зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Павлонія Футуре", судом встановлені наступні обставини.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Павлонія Футуре" (Продавець) укладено договір поставки №17 від 19.12.2016 року, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Асортимент та кількість товару визначається видатковими накладними (т.10, а.с.19-20).

Так, за договором поставки від №17 від 19.12.2016 року позивач у грудні 2016 року придбав у ТОВ "Павлонія Футуре" товар (гаманець А5, тримач з навісним кріпленням, наліпка виробника водостійка) на загальну суму 444576,00 грн. в тому числі ПДВ - 74096,00 грн., що підтверджується видатковою та податковою накладними (т.10, а.с.21-22).

Оплату вартості товару придбаного у ТОВ "Павлонія Футуре" здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується копією платіжного доручення (т.10, а.с.26).

Транспортування придбаного товару відбувалось відповідно до договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 04.01.2016 року укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (т.4, а.с.184-187), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортної накладної, рахунку, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжного доручення (т.10, а.с.24-25, 27-29).

Придбані у ТОВ "Павлонія Футуре" товари були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю 201 (т.10, а.с.30-32).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за жовтень 2016 року (т.2, а.с.39-43).

Зазначені податкові накладні зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Використання у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ "Алекс Групп", ТОВ "Київцентрпостач ЛТД", ТОВ "Трейд-Капітал ОСОБА_1", ТОВ "Легалстрой ВВ", ТОВ "Інкоіндустрія", ТОВ "Тріумф Технології", ТОВ "Альмеріс", ТОВ "Лайф Дейз", ТОВ "Олімп Трейдінк" та ТОВ "Павлонія Футуре" товарів здійснювалось на виробничих потужностях підприємства розташованих у нежитловому приміщенні за адресою: вул. Генерала Родимцева, буд.89-а та 87-г, м. Кіровоград, належне ПМП НВ "КІТ", що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договору купівлі-продажу від 14.08.2008 року, витягу з Державного реєстру правочинів, договору оренди землі, договорів оренди нежилих приміщень та актів прийому - передачі (т.2,а.с.96-101, 104-108, 116-137).

Подальшу реалізацію товарів позивачем здійснено згідно договорів укладених між ПМП НВФ "КІТ" та ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна", ТОВ "Нестле Україна", Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» , ТОВ "Асистент", ТОВ "Ріглі Україна", ТОВ "Марс Україна", ТОВ "Філіпс Світлові Рішення Україна", ТОВ "Хенкель Україна", ТОВ "Долфі - Україна", ТОВ "Ведара Трейд", ДП з іноземними інвестиціями "Перно Рікар Україна", ТОВ "Аккумтрейд", ТОВ "Інвестком", ТОВ "Вейп Трейд", ПАТ "Лантманнен Акса", ПАТ "Дніпрополімермаш", ТОВ "Ергопак", ПП торгівельна фірма "Антошка", ТОВ "Бі Енд Ді", ТОВ "Альваро", ТОВ "Транспортна компанія "САТ" (т.2,а.с.146-251; т.3, а.с.1-73).

Виготовлення продукції та реалізація її позивачем вищезазначеним підприємствам-контрагентам підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договорів на перевезення вантажів, накладних на внутрішнє переміщення, актів списання, податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей, банківськими випискасми, тощо (т.3, а.с.74-88, 166-241; т.4, а.с.5-165, 205-250; т.5, а.с.1-32, 65-167, 190-250; т.6, а.с.1-15, 58-152, 186-250; т.7, а.с.1-9, 47-204, 237-250; т.8, а.с.1-93, 106-172, 205-250; т.9, а.с.1-35, 59-133, 160-203, 226-250; т.10, а.с.1-18, 36-67; т.11, а.с.2-227).

Отже, судом встановлено, що з придбаного товару позивачем виготовлена продукція та реалізована іншим контрагентам.

Крім того, необхідно зазначити, що судом, у справах №П/811/3183/15 та №П/811/1761/16 вже перевірялись обставини щодо реальності здійснення господарських операцій, які повторно викладені в акті перевірки від 24.03.2017 року.

Так, постановами Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 року та 18.05.2018 року, що набрали законної сили, позовні вимоги ПМП НВФ "КІТ" та визнано безпідставними доводи контролюючого органу щодо безтоварності господарських операцій, що відбулись між ПМП НВФ "КІТ" та ТОВ "Алекс Груп" у лютому - березні 2015 року та між ПМП НВФ "КІТ" та ТОВ "Альмеріс" у грудні 2015 року.

В акті перевірки, як на підставу відсутності фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами перевіряючі посилаються на існування кримінальних проваджень за ознаками кримінального правопорушення передбаченого, зокрема ст. 205 Кримінального кодексу України.

Дослідивши надані до матеріалів справи документи судом встановлено, що вироком Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_4 (засновник ТОВ "Лайф Дейз") визнано виним у вчинені ним злочинів, передбачених ч.1 ст.205, ч.2 ст.205-1 Кримінального кодексу України шляхом затвердження угоди про визнання винуватості (т.12, а.с.1-5, 24-25).

Також у справі містяться копії матеріалів, що в цілому, свідчать про наявність кримінальних проваджень відносно директорів контрагентів позивача за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.205 КК України (т.3, а.с.89-119; т.10, а.с.117-132).

Вказані обставини слід враховувати у відповідності до положень частини шостій статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При цьому, відповідно до ч.7 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених вказаною статтею, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, наділений правом подати суду належні та допустимі докази, на підставі яких, суд може дійти висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої справи.

Крім того, долучені до справи матеріали містять відомості про розслідування кримінальних проваджень відносно керівників контрагентів позивача.

Таким чином, вказані обставини не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки норма частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до відповідальності), а не щодо інших осіб.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що згідно з постановою Верховного Суду (касаційне провадження №К/9901/2030/17), №821/589/17 від 06.02.2018 року фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Рішення суду яке б набрало законної сили про визнання договорів укладених між ТОВ "Алекс Групп", ТОВ "Київцентрпостач ЛТД", ТОВ "Трейд-Капітал ОСОБА_1", ТОВ "Легалстрой ВВ", ТОВ "Інкоіндустрія", ТОВ "Тріумф Технології", ТОВ "Альмеріс", ТОВ "Лайф Дейз", ТОВ "Олімп Трейдінк" та ТОВ "Павлонія Футуре" та позивачем суду не надано.

В акті контролюючого органу також зазначено, що в ході проведення перевірки було надано товарно-транспортні накладні в яких не зазначено конкретну адресу пункту навантаження товару.

В свою чергу, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту, а тільки є основним документом на перевезення вантажів при розрахунках з перевізником.

Дослідивши надані до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних судом встановлено, що у товарно-транспортних накладних містяться всі необхідні данні.

Тому, за наявності у позивача передбачених Податковим кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» належно оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, навіть відсутність товарно-транспортних накладних суд не розглядає як доказ безтоварності господарських операції позивача.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах доказів, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

З огляду на приписи положень пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, суд наголошує, що обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

У зв'язку з викладеним, суд резюмує правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту та витрат сум по взаємовідносинах з ТОВ "Алекс Групп", ТОВ "Київцентрпостач ЛТД", ТОВ "Трейд-Капітал ОСОБА_1", ТОВ "Легалстрой ВВ", ТОВ "Інкоіндустрія", ТОВ "Тріумф Технології", ТОВ "Альмеріс", ТОВ "Лайф Дейз", ТОВ "Олімп Трейдінк" та ТОВ "Павлонія Футуре".

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій позивача з його контрагентами, а відтак - і правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки встановлено відсутність у постачальників руху активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій.

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останні мали статус юридичних осіб, були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України та включені до ЄДРПОУ.

Проте, по взаємовідносинах позивача з ТОВ "МКМ Премія" судом встановлено наступне.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ "МКМ Премія" (Продавець) укладено договір поставки №15 від 25.02.2016 року, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Асортимент та кількість товару визначається видатковими накладними (т.8, а.с.175-176).

Так, за договором поставки від №15 від 25.02.2016 року позивач у лютому - березні 2016 року придбав у ТОВ "МКМ Премія" товар (наліпка виробника водостійка, Гаманець А5, защита на корзині (різні), защита акрилова фігурна, кабєль-біндер, меблеве обладнання, тримач з навісним кріпленням), що підтверджується видатковими та податковими накладними (т.8, а.с.177-178; т.9, а.с.37-38, 42-43).

Оплату вартості товару придбаного у ТОВ "МКМ Премія" здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень, договорів про відступлення права вимоги, повідомлень (т.8, а.с.182-196).

Транспортування придбаного товару відбувалось відповідно до договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 04.01.2016 року укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (т.4, а.с.184-187), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних, рахунків, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжних доручень (т.8, а.с.180-181, 196-198; т.9, а.с.40-41, 45-52).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за лютий - березень 2016 року (т.2, а.с.243-247; т.2, а.с.1-5).

В даному випадку необхідно зазначити, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 12.01.2018 року встановлено (т.12, а.с.71-72), що ОСОБА_5 в період серпня-вересня 2015 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання грошової винагороди, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження вчинила злочин за наступних обставин.

Так, у серпні 2015 року невстановлена в ході досудового розслідування особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, знаючи ОСОБА_5 як особу, яка веде антисоціальний спосіб життя, а також яка не має юридичної або економічної освіти та ділових якостей для зайняття підприємницькою діяльністю, запропонував їй за грошову винагороду придбати юридичну особу, виступити формальним засновником та керівником підприємства з метою прикриття незаконної діяльності. Зокрема, прикриття незаконної діяльності полягало в конвертації в готівку безготівкових грошових коштів та незаконного формування складу податкового кредиту та витрат з оподаткування для суб'єктів господарювання реального сектору економіки.

Відповідно ОСОБА_5 виступила виконавцем злочину, якій належало виконувати вказівки невстановленої особи, щодо придбання юридичної особи та реєстрації її на своє ім'я, підписання статутних, реєстраційних документів, наказів, формального підтвердження у разі необхідності свого призначення службовою особою суб'єкта господарювання перед контролюючими органами.

У серпні 2015 року, ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа, відповідно до досягнутої домовленості повинна надати свої анкетні дані та поїхати з міста Українськ Донецької області де вона проживає до міста Запоріжжя для проведення дій, необхідних для державної перереєстрації (придбання) фіктивного підприємства - ТОВ МКМ Премія (код ЄДРПОУ 39904957). У свою чергу, невстановлена слідством особа відповідно до відведеної їй злочинної ролі, повинна підготувати документи, необхідні для перереєстрації підприємства в органах державної влади та надавати для ОСОБА_5 вказівки, необхідні проведення дій щодо перереєстрації ТОВ МКМ Премія в державних органах, а також надати можливість іншим особам використовувати перереєстроване підприємство з метою, у тому числі, прикриття незаконної діяльності.У серпні 2015 року невстановлена слідством особа, реалізуючи досягнуті домовленості, з метою придбання підприємства, яке буде використовуватись для ведення незаконної діяльності, підшукала ТОВ МКМ Премія , власник якого ОСОБА_6 погодився провести його відчуження (перереєстрацію).

Приблизно у цей же період часу ОСОБА_5 надала невстановленій особі копії сторінок свого паспорту ВК №980647, виданого 21.02.2013 Селідовським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області та копію картки №756 про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_1. Після чого, невстановлена досудовим розслідуванням особа склала у визначеній формі протокол від 31.08.2015 №02/15 загальних зборів учасників, статут (друга редакція), який затверджений 31.08.2015 загальними зборами учасників ТОВ МКМ Премія та наказ від 31.08.2015 №3-15 про обрання ОСОБА_5 на посаду директора ТОВ МКМ Премія .

Склавши вказані документи невстановлена досудовим розслідуванням особа у місті Запоріжжя надала їх для підпису ОСОБА_5, яка засвідчила їх своїми підписами.

Засвідчивши своїм підписом установчі документи ТОВ МКМ Премія (код ЄДРПОУ 39904957) та подавши їх до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 56/пр. Маяковського, буд. 20 ОСОБА_5 виконала всі необхідні дії, направлені для придбання суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи - ТОВ МКМ Премія .

Після державної реєстрації змін в установчих документах 03 вересня 2015 року, ОСОБА_5, як єдиний засновник та власник ТОВ МКМ Премія отримала в Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції установчі документи підприємства та передала їх невстановленій слідством особі, за що від останнього отримала обумовлену грошову винагороду у розмірі 500 гривен.

По результатах вищевказаних дій ОСОБА_5, спільно з невстановленою досудовим слідством особою, у відповідності відведеній їй ролі 03 вересня 2015 року здійснила державну перереєстрацію ТОВ МКМ Премія (код ЄДРПОУ 39904957) у Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за №11031020000038319.

Крім того, 03.09.2015 ОСОБА_5 у поданих документах, вказано про місцезнаходження юридичної адреси ТОВ МКМ Премія за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 3-Б.

Будь-яких будівель за вказаною адресою фактично не існує та відповідно ТОВ МКМ Премія за цією адресою насправді ніколи не знаходилось, проте перебувало на обліку в ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (правонаступник - Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області).

Крім того, ТОВ МКМ Премія , яке не мало на балансі основних та оборотних фондів (активів), власних або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень, автотранспорту, тобто не мало господарських можливостей здійснювати власну статутну діяльність та її не здійснювало.

Таким чином, ОСОБА_5 у вересні 2015 року, діючи у співучасті з невстановленою досудовим розслідуванням особою, у порушення ст.ст.81, 87, 89 Цивільного кодексу України (у редакції, зі змінами та доповненнями станом на 03 вересня 2015 року), ст.ст.56, 57, 62, 79, 80, 89 Господарського кодексу України (у редакції, зі змінами та доповненнями станом на 16 липня 2015 року), ст.ст.8, 24 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (№755-IV від 15 травня 2003 року в редакції, зі змінами та доповненнями станом на 03 вересня 2015 року), вчинила фіктивне підприємництво, шляхом придбання суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи - ТОВ МКМ Премія , у тому числі, прикриття незаконної діяльності, яка полягала в наданні послуг іншим суб'єктам підприємницької діяльності в конвертації в готівку безготівкових грошових коштів та незаконному формуванні їм податкового кредиту та витрат з оподаткування.

Після вчинення реєстраційних дій ОСОБА_5 передала документи та печатку ТОВ МКМ Премія невстановленій особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.

Крім того, ОСОБА_5 у період з 03 вересня 2015 року по теперішній час значиться засновником та директором суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи - ТОВ МКМ Премія , зареєстрованого 21 липня 2015 року Реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за №11031020000038319.

У період вересня 2015 року - квітня (включно) 2016 року, невстановлена особа, всупереч встановленого законами України порядку здійснення підприємницької діяльності, від імені ТОВ МКМ Премія та номінального директора ОСОБА_5 складались первинні бухгалтерські документи (договори купівлі-продажу, податкові накладні, рахунки - фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), які оформлювались з порушенням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність щодо повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, та не містили особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто виписані невстановленою особою документи не можуть бути належними доказами реальності вчинення цих господарських договорів. Проте, на підставі таких документів невстановленою особою проводилось оформлення продажу продукції, надавання послуг, виконання робіт контрагентам-покупцям, які за такими правочинами та господарськими операціями отримали податкову вигоду у вигляді зменшення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість, податку на прибуток, а саме враховували такі витрати при визначенні об'єкта оподаткування з податкових зобов'язань платників податків за періоди з вересня 2015 року по квітень (включно) 2016 року. Зокрема, таку податкову вигоду отримано контрагентами-покупцями, а саме: ТОВ Союзенергомаш (код ЄДРПОУ 38141333), ТОВ Донтрог-Ком (код ЄДРПОУ 38587019), ТОВ Тінес Україна (код ЄДРПОУ 35847225), ПП Крукс (код ЄДРПОУ 31932620), ТОВ Рітміс (код ЄДРПОУ 39764478), ТОВ МДК Плюс (код ЄДРПОУ 38084087), ТОВ Дарліс Люкс (код ЄДРПОУ 39662112), ТОВ Адванс Центр (код ЄДРПОУ 39291942), ТОВ Проектсервісбуд (код ЄДРПОУ 35934045), ТОВ Авасто-Буд (код ЄДРПОУ 35164096), ТОВ НВТ Дніпроенергомаш (код ЄДРПОУ 13420264), ТОВ Рітміс (код ЄДРПОУ 39764478), ТОВ АКМ-Гарант (код ЄДРПОУ 35793416), ТОВ Інтерміст (код ЄДРПОУ 24446048), ТОВ Українські будівельні склади (код ЄДРПОУ 32193611), Виробничо-комерційна фірма в виду ТОВ Нортекс (код ЄДРПОУ 21985052), ТОВ Дюс Трейд (код ЄДРПОУ 34335309), ТОВ Енерго-Маркет (код ЄДРПОУ 39452844), ТОВ Агрометхімзабезпечення (код ЄДРПОУ 37149127), ТОВ (код ЄДРПОУ), ТОВ Елізіум Груп (код ЄДРПОУ 39435959), ТОВ УКРР ОСАЗІЯ (код ЄДРПОУ 35864586), ТОВ Волинь Торг (код ЄДРПОУ 39745937), ТОВ Зевс (код ЄДРПОУ 31578034), ТОВ Грейн Комодітіс (код ЄДРПОУ 39937228), ТОВ Інтертед (код ЄДРПОУ 31655362), ТОВ НВФ Експо-Дніпро (код ЄДРПОУ 30205614), ТОВ Вента Лаб (код ЄДРПОУ 39134086), ФОП ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2), ТОВ Науково-виробнича комерційна фірма Донбас-Термо (код ЄДРПОУ 31445803), ТОВ Група Компаній Термоінжинірінг (код ЄДРПОУ 39395692), ТОВ Афіна-Трейд (код ЄДРПОУ 39737549), ТОВ Катран (код ЄДРПОУ 32634218), ТОВ Укргазмонтаж (код ЄДРПОУ 33424282), ТОВ Шахтарськтранс (код ЄДРПОУ 33467331), ТОВ Інтерміст (код ЄДРПОУ 24446048), ТОВ Борисфен-Полігранд-Т (код ЄДРПОУ 33390615), ПП Дімакс ЛТД (код ЄДРПОУ 37542019), ТОВ Юр-Електро (код ЄДРПОУ 36810683), ТОВ Машинобудівний концерн Новік (код ЄДРПОУ 31951088), ТОВ Дніпрогума (код ЄДРПОУ 33287328), ТОВ Мінт 101 (код ЄДРПОУ 39370526), ПМП НВФ КІТ (код ЄДРПОУ 13748444), ТОВ Укртехбезпека (код ЄДРПОУ 35067514), ТОВ Агенство технічної безпеки Техновектор (код ЄДРПОУ 32744853), ТОВ Навигатор-Плюс (код ЄДРПОУ 33721334), ТОВ Служба межрегіональної безпеки (код ЄДРПОУ 31182022), ТОВ Охоронно-юридична фірма Карабінер (код ЄДРПОУ 24539175), ТОВ Клімат Люкс (код ЄДРПОУ 35851619), ТОВ Гама-Люкс (код ЄДРПОУ 21894680), ТОВ Горполфарм (код ЄДРПОУ 24613612), ТОВ Агрокомплекс Фенікс (код ЄДРПОУ 36293177), ТОВ Кадеве (код ЄДРПОУ 38076851), ТОВ Камбіо-Стройсервіс (код ЄДРПОУ 32790229), ТОВ Торговий дім Укрпостач (код ЄДРПОУ 35192799), ТОВ Агенство пожежної безпеки Опал (код ЄДРПОУ 37468564).

Таким чином, у період з вересня 2015 року по квітень (включно) 2016 року ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою та за грошову винагороду від невстановленої слідством особи, матеріали відносно якої відхилено в окреме провадження, вчинила фіктивне підприємництво, а саме придбала юридичну особу ТОВ МКМ Премія , де виступила номінальним засновником та керівником підприємства та передала документи, печатку та фактичне управління підприємством цій особі з метою прикриття незаконної діяльності.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися в фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205 КК України.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки від 24.03.2017 року вірно зазначено, що господарські операції із придбання у ТОВ "МКМ Премія" товару не відбулися у дійсності.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем частково доведена правомірність визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому адміністративний позов приватного малого підприємства Науково-виробнича фірма "КІТ" підлягає частковому задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги приватного малого підприємства Науково-виробнича фірма "КІТ" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000121404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2054219,00 грн., у тому числі за основним платежем 1958450,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 95769,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000231404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1699820,00 грн., у тому числі за основним платежем 1133214,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 566606,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000141404, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 293579,00грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь приватного малого підприємства Науково-виробнича фірма "КІТ" (вул. Генерала Родимцева, 87-Г, м. Кропивницький, Кіровоградська область, код - 13748444) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 54446,18 грн. (п'ятдесят чотири тисячі чотириста сорок шість гривень вісімнадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код - 39393501, вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання повного тексту його копії. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_8