Рішення

від 28.02.2019 по справі 420/5454/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5454/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі представника позивача Ходирєва Ю.В. (згідно ордеру),

представника відповідача Кунаренко О.О. (згідно довіреності),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справі за позовом Приватного підприємства ОВОЧСКАЙ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2018 року № 0043841404

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства ОВОЧСКАЙ до Головного управління ДФС в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0043841404 від 08.10.2018 року про збільшення грошового зобов'язання Приватного підприємства ОВОЧСКАЙ , код за ЄДРПОУ 39321835 з податку на додану вартість на суму 1609344,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 402336,00 грн.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що ГУ ДФС в Одеській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП ОВОЧСКАЙ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платником податків ТОВ ЕКО код ЄДРПОУ № 32014254 та постачальниками - по ланцюгу поставки за період з 01.05.2015 року по 30.09.2016 року. За результатами перевірки складено акт від 18.09.2018 року № 000715/15-32-14-04-39321835, на підставі якого ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0043841404 про збільшення грошового зобов'язання ПП ОВОЧСКАЙ з податку на додану вартість на суму 1 609344,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 402336,00 грн. На думку представника позивача, вказане податкове повідомлення-рішення є таким, що належить до скасування. Висновки, що наведені в акті перевірки є упередженими, необґрунтованими, ґрунтуються на припущеннях, які непідтверджені необхідними доказами, а також, на неправильному тлумаченні норм діючого законодавства. В основу висновків акту перевірки про заниження ПП ОВОЧСКАЙ суми податкового зобов'язання з ПДВ лягло безпідставне твердження ГУ ДФС в Одеській області, що господарські операції ПП ОВОЧСКАЙ з контрагентами: ПП КАРІНА-2007 , ТОВ ЛІРЕКС , ТОВ АРТСТАР , ТОВ ЛІМАРК , ТОВ УКРЕКСПОРТРЕЙД , ТОВ ВАРЛУС , ТОВ МАРШАЛ КОНСАЛДІНГ - реально не здійснювалися. Обґрунтуванням висновків стала податкова інформація. На думку представника позивача, відповідач повинен був при проведенні перевірки надіслати до податкових органів за місцем знаходження контрагентів позивача запити на проведення зустрічних звірок щодо підтвердження взаємовідносин з ПП ОВОЧСКАЙ , а не використовувати податкову інформацію.

Ухвалою суду від 06.11.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.11.2018 року.

26.11.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який ГУ ДФС в Одеській області не визнає, не погоджується з доводами позивача та вважає, що позов не належить до задоволення. У відзиві на позови наведені доводи, що за змістом відповідають висновкам, що наведені в акті перевірки.

Ухвалою суду від 30.01.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимог підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Суд вислухав думку представників сторін, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

26.04.2018 року ГУ ДФС в Одеській області складено запит на адресу позивача № 6435/10/15-32-14-04-10 про надання для здійснення інформації та її документального підтвердження, копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися платником податків з ТОВ ЕКО по ланцюгу поставки, а також щодо використання у власній господарській діяльності ПП ОВОЧСКАЙ придбаних товарів за період січень-грудень 2015 року та січень, серпень, вересень 2016 року.

07.06.2018 року ПП ОВОЧСКАЙ складено відповідь на запит № 0706/8/1-1, до якої надано фотокопії договорів оренди: офісу, складських приміщень, ТЗ та свідоцтв про реєстрацію ТЗ, фотокопія договору на перевезення вантажу, фотокопії договорів поставки, фотокопії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, протоколів випробувань, копії виписки банку, картки бухгалтерських рахунків (631,361,311).

Суд зазначає, що згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.9, п. 78.1 ст. 78 ПКУ та на підставі наказу від 03.09.2018 року № 6601, ГУДФС в Одеській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП ОВОЧСКАЙ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платником податків ТОВ ЕКО та постачальниками - по ланцюгу поставки за період з 01.05.2015 року по 30.09.2016 року.

Перевірка проводилася у період з 05.09.2018 року по 11.09.2018 року.

За результатами перевірки, 18.09.2018 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області складено акт № 000715/15-32-14-39321835, з огляду на який, відповідачем, встановлено порушення ПП ОВОЧСКАЙ :

п. 44.1 ст. 44, п. 185.1, ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на загальну суму 99636 грн., та заниження податку на додану вартість в сумі 1609344 грн., в тому числі: за квітень 2016 року в сумі 98831 грн., травень 2016 року в сумі 294957 грн., червень 2016 року в сумі 340098 грн., липень 2016 року в сумі 430180 грн., серпень 2016 року в сумі 168769 грн., вересень 2016 року в сумі 276509 грн.

На підставі висновків, що наведені в акті перевірки від 08.10.2018 ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0043841404 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 2 011 680,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 1609344,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 402336,00 грн.

Відповідно до положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами п. 44.1 ст. 44 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), встановлює, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з п. 198.2 статті 198 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної;б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до п 198.5 ст. 198 ПКУ (ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (у редакції, чинній до 03.01.2017 року), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;

Приписами ч. ч. 1, 2 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (у редакції, чинній до 03.01.2017 року), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, які стали підставою, для прийняття ГУ ДФС в Одеській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з приводу збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, ґрунтуються наступних доводах.

Так, з огляду на зміст розділу ІІІ акту перевірки від 18.09.2018 року, ПП ОВОЧСКАЙ надало до перевірки договори оренди офісного приміщення, нежитлової будівлі фруктосховища, морозильної камери, договори про надання користування транспортних засобів щодо оренди вантажного рефрижератора, вантажного силового тягача, напівпричепа рефрижератора, фургону, договір перевезення вантажів.

Також, до перевірки було надано договори та первинні документи по ланцюгу придбання-продажу по взаємовідносинам ПП ОВОЧСКАЙ з платником податків ТОВ ЕКО та постачальниками по ланцюгу поставки за період з 01.05.2015 року по 30.09.2016 року, перелік яких наведений у додатку 1 до акту перевірки.

Суд зазначає, що з огляду на зміст акту перевірки, ПП ОВОЧСКАЙ збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції у зв'язку із висновками відповідача щодо нереальності господарських операцій ПП ОВОЧСКАЙ з контрагентами ПП КАРІНА-2007 , ТОВ ЛІРЕКС , ТОВ АРТСТАР , ТОВ ЛІМАРК , ТОВ УКРЕКСПОРТРЕЙД , ТОВ ВАРЛУС , ТОВ МАРШАЛ КОНСАЛТІНГ , у яких підприємство позивача придбало фрукти.

Суд зазначає, що з огляду на зміст акту перевірки, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області досліджувалися лише договори ПП ОВОЧСКАЙ з вказаними контрагентами щодо поставки овочів та фруктів, податкові накладні, карки бухгалтерських рахунків. Жодних зауважень до первинних документів в акті перевірки не наведено. На думку суду, в акті перевірки, взагалі не надана оцінка первинним документам, що надавалися до перевірки, проте, зроблений висновок, що вказані документи не відповідають вимогам ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88 та не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій, а навпаки містять відомості, що спростовують їх здійснення.

Натомість, суд зазначає, що висновки акту перевірки ґрунтуються на податковій інформації, яку отримав відповідач щодо контрагентів позивача ПП КАРІНА-2007 , ТОВ ЛІРЕКС , ТОВ АРТСТАР , ТОВ ЛІМАРК , ТОВ УКРЕКСПОРТРЕЙД , ТОВ ВАРЛУС , ТОВ МАРШАЛ КОНСАЛТІНГ , за результатами якої встановлено:

Неможливість виконання зазначеними підприємствами оформлених господарських операцій наявним трудовим ресурсом та виконання робіт;

Відсутність місць для виробництва, торгівлі, зберігання, тощо;

Нереальність продажу ідентифікованого товару за відсутності реального придбання цього ж товару;

Відсутність підтвердження транспортування товарів від постачальників до ПП КАРІНА-2007 , ТОВ ЛІРЕКС , ТОВ АРТСТАР , ТОВ ЛІМАРК , ТОВ УКРЕКСПОРТРЕЙД , ТОВ ВАРЛУС , ТОВ МАРШАЛ КОНСАЛТІНГ ;

Дані податкових накладних, виданих та отриманих ПП КАРІНА-2007 , ТОВ ЛІРЕКС , ТОВ АРТСТАР , ТОВ ЛІМАРК , ТОВ УКРЕКСПОРТРЕЙД , ТОВ ВАРЛУС , ТОВ МАРШАЛ КОНСАЛТІНГ вказують на проведення транзитних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди третім особам з метою формування штучного податкового кредиту та податкових зобов'язань.

При цьому, суд зазначає, що в акті перевірки не вказано , яку конкретно відповідач досліджував податкову інформацію щодо кожного з контрагентів позивача, а лише наведено узагальнені висновки.

Суд встановив, що 01.01.2016 року між ПП ОВОЧСКАЙ (покупець) та ТОВ ЛІМАРК (продавець) укладено договір поставки товару № Л-01/01-2016 (т. 1 арк. с. 61-62).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору покупець передає у власність покупця овочі та фрукти в асортименті, а покупець приймає товар і здійснює за нього оплату в строки й порядку, передбачені цим договором.

Пунктами 2.2 та 2.3 договору передбачено, що продавець передає, а покупець приймає товар згідно накладних, в яких фіксується кількість та ціна товару. Товарні накладні є невід'ємною часиною договору.

Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 договору, оплата за товар здійснюється у гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 днів з дня поставки товару. Покупець здійснює оплату відповідно до виставленого рахунку, накладної чи договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: видаткові накладні (т. 1 арк. с. 151-155), банківські виписки (т. 2 арк. с. 103-134), товарно-транспортні накладні (т. 3 арк. с. 70-73), картку рахунку № 631 (т. 3 арк. с. 170-176).

15.07.2015 року між ПП КАРІНА-2007 (постачальник) та ПП ОВОЧСКАЙ (покупець) укладено договір поставки № Т-06/07 (т. 1 арк. с. 71-72).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник зобов'язується передати у власність в погоджені строки другій стороні овочі та фрукти, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього договору.

Пунктом 1.2 договору визначено, що кількість, вартість і асортимент товару, що поставляється узгоджується постачальником з покупцем і вказується у накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1 договору, форма оплати вартості поставленого товару: безготівковий розрахунок, за допомогою перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Покупець здійснює поставку продукції окремими партіями самостійно зі складу постачальника (п. 3.2 договору).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: видаткові накладні ( т. 1 . арк. с. 91,92), банківські виписки (т. 2 арк. с. 174-181), товарно-транспортні накладні (т. 3 арк. с. 5,6), картку рахунку № 631 (т. 3 арк. с. 154-156).

04.05.2015 року між ТОВ ЛІРЕКС (постачальник) та ПП ОВОЧСКАЙ (покупець) укладено договір поставки № 03/05 (т. 1 арк. с. 76-77).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник зобов'язується передати у власність в погоджені строки другій стороні овочі та фрукти, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього договору.

Пунктом 1.2 договору визначено, що кількість, вартість і асортимент товару, що поставляється узгоджується постачальником з покупцем і вказується у накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1 договору, форма оплати вартості поставленого товару: безготівковий розрахунок, за допомогою перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Покупець здійснює поставку продукції окремими партіями самостійно зі складу постачальника (п. 3.2 договору).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: видаткові накладні (т. 1 арк. с. 105-108), банківські виписки (т. 2 арк. с. 166-195), товарно-транспортні накладні (т. 3 арк. с. 66-69, 108-111), картку рахунку № 631 (т. 4 арк. с. 4-20).

01.09.2015 року між ТОВ АРТСТАР (постачальник) та ПП ОВОЧСКАЙ (покупець) укладено договір поставки № 0-01/09/15 (т. 1 арк. с. 73-75).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього договору передавати у власність покупцю партії товару, необхідні покупцю, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його в порядку, визначеному цим договором.

Пунктами 1.2 договору передбачено, що товар за даним договором постачається партіями, розмір яких визначається в кожній видатковій накладній відповідно до замовлення покупця.

Згідно з п. 6.1 та п. 6.2 договору, вартість товару по даному договору визначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Розрахунки за поставлений товар здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Датою перерахування грошових коштів покупцем є дата отримання постачальником грошів на своєму банківському рахунку.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: видаткові накладні (т. 1 арк. с. 109-133, т. 3 арк. с. 112-113), товарно-транспортні накладні (т. 1 арк. с. 134-150, т. 3 арк. с. 114-121), банківські виписки (т. 2 арк. с.. 23-31, 115-124, 135-181), картку рахунку № 631 (т. 4 арк. с. 81-117).

01.04.2016 року між ТОВ УКРЕКСПОРТЕЙД (продавець) та ПП ОВОЧСКАЙ (покупець) укладено договір поставки товару № У-00004/16 (т. 1 арк. с. 69-70).

Відповідно до розділу 1 вказаного договору покупець передає у власність покупця овочі та фрукти в асортименті, а покупець приймає товар і здійснює за нього оплату в строки й порядку, передбачені цим договором.

Розділом 2 договору передбачено, що продавець передає, а покупець приймає товар згідно накладних, в яких фіксується кількість та ціна товару. Товарні накладні є невід'ємною часиною договору.

Згідно з розділом 3 договору, оплата за товар здійснюється у гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 днів з дня поставки товару. Покупець здійснює оплату відповідно до виставленого рахунку, накладної чи договору.

30.05.2016 року між ТОВ УКРЕКСПОРТРЕЙД (продавець) та ПП ОВОЧСКАЙ (покупець) укладено договір поставки товару № 30/05-2016 (т. 1 арк. с. 67-68).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору покупець передає у власність покупця овочі та фрукти в асортименті, а покупець приймає товар і здійснює за нього оплату в строки й порядку, передбачені цим договором.

Пунктами 2.2 та 2.3 договору передбачено, що продавець передає, а покупець приймає товар згідно накладних, в яких фіксується кількість та ціна товару. Товарні накладні є невід'ємною часиною договору.

Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 договору, оплата за товар здійснюється у гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 днів з дня поставки товару. Покупець здійснює оплату відповідно до виставленого рахунку, накладної чи договору.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав: видаткові накладні ( т. 1 арк. с156-180, т. 2 арк. с. 1-7), банківські виписки (т. 2 арк. с. 36-101), товарно-транспортні накладні (т. 3 арк. с. 74-99, 101-107), акт звіряння взаємних розрахунків (т. 3 арк. с. 100), картку рахунку № 631 (т. 4 арк. с. 21-80).

01.08.2016 року між ТОВ ВАРЛУС (продавець) та ПП ОВОЧСКАЙ (покупець) укладено договір поставки товару № М-01/05 (т. 1 арк. с. 65-66).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору покупець передає у власність покупця овочі та фрукти в асортименті, а покупець приймає товар і здійснює за нього оплату в строки й порядку, передбачені цим договором.

Пунктами 2.2 та 2.3 договору передбачено, що продавець передає, а покупець приймає товар згідно накладних, в яких фіксується кількість та ціна товару. Товарні накладні є невід'ємною часиною договору.

Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 договору, оплата за товар здійснюється у гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 днів з дня поставки товару. Покупець здійснює оплату відповідно до виставленого рахунку, накладної чи договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: видаткові накладні ( т. 1 . арк. с. 93, 95, 97, 99, 101, 103), товарно-транспортні накладні (т. 1 арк. с. 94, 96, 98, 100, 102,104)., банківські виписки (т. 2 арк. с. 47-68), картку рахунку № 631 (т. 3 арк. с. 157-169).

01.05.2016 року між ТОВ МАРШАЛ КОНСАЛТІНГ (продавець) та ПП ОВОЧСКАЙ (покупець) укладено договір поставки товару № М-01/05 (т. 1 арк. с. 63-64).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору покупець передає у власність покупця овочі та фрукти в асортименті, а покупець приймає товар і здійснює за нього оплату в строки й порядку, передбачені цим договором.

Пунктами 2.2 та 2.3 договору передбачено, що продавець передає, а покупець приймає товар згідно накладних, в яких фіксується кількість та ціна товару. Товарні накладні є невід'ємною часиною договору.

Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 договору, оплата за товар здійснюється у гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 днів з дня поставки товару. Покупець здійснює оплату відповідно до виставленого рахунку, накладної чи договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав: видаткові накладні (т. 2 арк. с. 8-22, т. 3 арк. с. 7-29), банківські виписки (т. 2 арк. с. 57-101), товарно-транспорті накладні (т. 3 арк. с. 30-65), картку рахунку № 631 (т. 3 арк. с. 122-153).

Суд зазначає, що надані позивачем первинні документи належним чином оформлені та наголошує, що жодних зауважень до первинної документації акт перевірки не містить, так само і під час розгляду справи представник відповідача не пояснив, які порушення законодавства допустив позивач при складанні первинних документів, у зв'язку із чим твердження відповідача в акті перевірки щодо невідповідності первинних документів вимогам законодавства та з приводу того, що надані первинні документи не підтверджують реальність вчинення господарських операцій, а навпаки спростовують вказаний факт є недоведеними та необґрунтованими.

Надана відповідачем податкова інформація не може бути достатнім доказом відсутності реальних операцій між позивачем та його контрагентами постачальниками, оскільки у вказаній податковій інформації не наведено обставин щодо здійснення фінансово господарської діяльності ПП ОВОЧСКАЙ з його контрагентами постачальниками та жодних обставин щодо їх договірних відносин.

Так, надана відповідачем Податкова інформація від 28.10.2016 №177/10-02-14-03/40230961 щодо ТОВ "Маршал Консалдінг" (код ЄДРПОУ 40230961) не містить підписів осіб які її склали, не стосується господарських операцій з ПП ОВОЧСКАЙ .

Надана відповідачем Податкова інформація від 05.11.2015 № 33832/7/15-53-22-05/18 щодо ПП КАРІНА-2007 код ЄДРПОУ 34507846 за звітні періоди декларування ПДВ з 01.08.2015 по 31.09.2015 не містить підписів осіб які її склали, не стосується періоду господарських відносин ПП КАРІНА-2007 з ПП ОВОЧСКАЙ .

Надана відповідачем Податкова інформація від 26.08.2015 року № 15270/22-03 щодо ТОВ ЛІРЕКС (код за ЄДРПОУ 39631807) за звітні періоди декларування ПДВ : з квітня 2015 року по липень 2015 року не містить підписів осіб які її склали, не стосується періоду господарських відносин ТОВ ЛІРЕКС з ПП ОВОЧСКАЙ зазначеного в акті перевірки.

Надана відповідачем Податкова інформація від 04.11.2016 р. №723/10-13-14-04/40670399 щодо ТОВ ВАРЛУС (код за ЄДРПОУ 40670399) за звітний період декларування ПДВ з 01.08.2016 року по 31.08.2016 року, не містить підписів осіб які її склали, не стосується господарських відносин з ПП ОВОЧСКАЙ .

Надана відповідачем Податкова інформація від 07.12.2015 №37609 /7/15-53-22-05/18 щодо ТОВ "ОМК ТРЕЙД" код ЄДРПОУ 37170729 за звітний період декларування ПДВ травень 2015з питань проведення фінансово - господарських операцій з ТОВ "ЛІРЕКС", код ЄДРПОУ 39631807 за травень 2015ТОВ "ЕКВІЛАН" код ЄДРПОУ 39546680 за травень 2015 не містить підписів осіб які її склали, не стосується господарських відносин з ПП ОВОЧСКАЙ .

Довід податкового органу про порушення іншим контрагентом у ланцюгу постачання, як підстави для відповідальності позивача з огляду на персоніфіковану (індивідуальну) відповідальність платника, встановлену нормами податкового законодавства, підстави притягнення до якої не передбачають відповідальність за третіх осіб, непричетність цієї особи до спірних правовідносин взагалі вказує на недоведеність відповідачем цим посиланням податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Відповідачем не доведений той факт, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами постачальниками не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Як зазначено вище судом, висновки контролюючого органу про нереальність та безтоварність господарських операцій позивача з зазначеними вище контрагентами ґрунтуються лише на отриманій відповідачем від інших податкових органів податковій інформації, опрацювавши які ГУ ДФС в Одеській області зробило висновок, що контрагенти позивача неспроможні виконувати роботи (послуги).

Суд зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Слід також зазначити, що висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 10.09.2014 року по справі № 2а-13207/12/2670.

Суд зазначає, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів послуги ПП ОВОЧСКАЙ не отримано.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ПП ОВОЧСКАЙ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2018 року № 0043841404, належить до задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 30176,00 грн., що підтверджується квитанціями № 0.0.1174746328.1, № 0.0.1174737636.1, № 0.0.1174742934.1 від 01.11.2018 року.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства ОВОЧСКАЙ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2018 року № 0043841404.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 08.10.2018 року № 0043841404.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області на користь Приватного підприємства ОВОЧСКАЙ сплачений судовий збір у розмірі 30 176 (тридцять тисяч сто сімдесят шість (гривень) 00 копійок

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Приватне підприємство ОВОЧСКАЙ (вул. Космонавта Комарова, 10, м. Одеса, 65101, код ЄДРПОУ: 39321835).

Відповідач - (адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ: 39398646).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 28.02.2019 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.