Ухвала

від 17.03.2020 по справі 420/5454/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5454/18

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевчук О.А.

суддів: Бойка А.В. , Осіпова Ю.В.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 р. по справі № 420/5454/18 за позовом Приватного підприємства "ОВОЧСКАЙ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 р. задоволено адміністративний позов.

На зазначене рішення суду Головне управління ДФС в Одеській області подали апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для надання апелянтом: документу про сплату судового збору; заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення. Роз`яснено Головному управлінню ДФС в Одеській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію вищезазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Головне управління ДФС в Одеській області отримали 02.03.2020 року (а.с. 42).

13 березня 2020 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції; поновити ГУ ДФС в Одеській області строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС в Одеській області на рішення суду першої інстанції. Зазначене клопотання обгрунтовано тим, що бюджетні асигнування на сплату судового збору виділяються для податкової інспекції несвоєчасно та не в повній мірі. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Однак, незважаючи на вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VIII від 22.05.2015 року, який містить зобов`язання до Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, таке фінвансування фактично не здійснюється. З огляду на зазначене, ГУ ДФС в Одеській області просить врахувати майновий стан органу, що полягає у неможливості здійснення оплати на даний час повної суми судового збору за даною справою.

Разом з клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, Головним управлінням ДФС в Одеській області надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору ГУ ДФС в Одеській області до винесення рішення по справі; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС в Одеській області на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Зазначене клопотання обгрунтовано тим, що надати платіжне доручення в строк немає можливості, у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань для сплати потрібної суми судового збору через арешти рахунків ГУ ДФС в Одеській області, навіть при наявності необхідної суми не має можливості сплатити судовий збір (орган ДФС на сьогоднішній день знаходиться в стадії реорганізації, у зв 'язку з чим бюджетні асигнування на сплату судового збору виділяються для податкової інспекції не своєчасно та не в повній мірі), це призвело до неможливості відпрацювання ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду та сплати судового збору. З огляду на зазначене, ГУ ДФС в Одеській області просить врахувати майновий стан органу, що полягає у неможливості здійснення оплати на даний час повної суми судового збору за даною справою.

Що стосується клопотання про вістрочення сплати судового збору, суд не приймає до уваги зазначене клопотання апелянта, оскільки відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду відповідно до ч.1 ст.133 КАС України (в редакції Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) та ч.1,2 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» , апелянт є державним органом, а тому, посилання на майновий стан в даному випадку є недоречним та не являється достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Що стосується клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, суд зазначає наступне.

Держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування", про який наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях.

Крім того, пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду було прийнято у відкритому судовому засіданні 18 лютого 2019 року. Повний текст рішення складений та підписаний судом 28 лютого 2019 року (т.5 а.с.223-234).

Перший раз апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області було здано до відділення поштового зв`язку для направлення до суду першої інстанції 27.03.2019 р. (т.5 а.с. 244).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року апеляційна скарга Головного управління ДФС в Одеській області була залишена без руху у зв`язку з тим, що по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги та надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги (т.6 а.с. 3-4).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків було задоволено. Продовжено Головному управлінню ДФС в Одеській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року, надавши десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Роз`яснено Головному управлінню ДФС в Одеській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику (т.6 а.с. 14-15).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору було відмовлено, у зв`язку з неусуненням недоліків, апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року повернуто скаржнику (т.6 а.с. 21-22).

Копію вищезазначеної ухвали про повернення апеляційної скарги Головне управління ДФС в Одеській області отримали 05.06.2019 р. (т.6 а.с. 25).

18 лютого 2020 року Головним управлінням ДФС в Одеській області повторно подано через суд першої інстанції апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року.

До апеляційної скарги повторно не надано документу про сплату судового збору.

Як було зазначено вище, копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги Головне управління ДФС в Одеській області отримали 05.06.2019 р., проте повторно з апеляційною скаргою апелянт звернувся 18.02.2020 р., тобто більше ніж через вісім місяців після повернення апеляційної скарги.До апеляційної скарги повторно не надано документу про сплату судового збору.

Отже, отримаши копію ухвали про повернення апеляційної сканрги, апелянт повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою про його оскарження із затримкою та зайвими зволіканннями, не скористався своїм правом повторного своєчасного оскарження рішення суду.

Таким чином, наведені обставини свідчать про невжиття скаржником невідкладних заходів щодо подання належним чином оформленої апеляційної скарги.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Таким чином, зазначений період часу, протягом якого відповідач не подавав повторно апеляційну скаргу є явно перебільшеним для вчинення такої дії і неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення, крім того, апелянтом не наведено об`єктивних підстав пропуску строку, а відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважними причинами пропуску строку, оскільки держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Крім того, апелянтом повторно до апеляційної скарги не надано документу про сплату судового збору.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції; поновити ГУ ДФС в Одеській області строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС в Одеській області на рішення суду першої інстанції не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про визнання причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС в Одеській області на рішення суду першої інстанції - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 р.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Шевчук О.А. Судді Бойко А.В. Осіпов Ю.В.