Рішення

від 25.02.2019 по справі 520/11389/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

25.02.2019р. справа №520/11389/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденка А.В.,

за участі:

секретаря - Стрєлка О.В.,

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув,

порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Головного управління ДФС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ Логістік" простягнення коштів за податковим боргом , -

встановив:

Суб'єкт владних повноважень, Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з відкритих рахунків в установах банку Товариств аз обмеженою відповідальністю СЛ Логістик (код ЄДРПОУ 41617192): по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 78 912,39 грн. на р/р 31114029025002, отримувач УК у м. Чернігові/ м. Черігів/14060100, код 38054398. банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). МФО 899998; по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 24030,00 грн., на р/р 33113318025002, отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/11021000, код 38054398, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998 з відкритих рахунків у банках: № 26005051406153, № 26046051404631 в Чернігівському РУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Чернігів, МФО 353586; № 37519000333118 в Казначействі України, МФО 899998; № 26004878794413, № 26043677791300, №26006878794842 в АТ "УкрСиббанк , МФО 351005; №26004574330001 в АТ "АСВІО Банк", МФО 353489; № 2600424216 в ПАТ "Мегабанк", м. Харків, МФО 351629

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов'язку з оплати податкових повідомлень-рішень №0030471204 від 30.03.2018 р. №0054641204 від 12.06.2018 р. №0071551204 від 31.07.2018 р. №0081651204 від 31.08.2018 р., а також з оплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань згідно поданої декларації від 21.02.2018 р. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, ТОВ "СЛ Логістик", про дату, час та місце судового засідання був сповіщений судом належним чином та неодноразово, проте правом на висловлення своєї правової позиції по суті заявлених вимог не скористався, уповноваженого представника для участі у судовому засіданні не направив.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги положення ч.ч. 3 і 9 ст. 205 КАС України і ураховуючи незмінність завдання адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 4 ст. 242 КАС України незалежно від категорії спору, імперативно встановлену законодавцем мету адміністративного судочинства у вигляді захисту прав та інтересів невладного суб'єкта, зміст та характер спірних правовідносин, обсяг доказів, котрі повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній письмовими документами.

Вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на податкових повідомленнях-рішеннях ГУ ДФС у Чернігівській області №0030471204 від 30.03.2018 р. за платежем податок на додану вартість, яким застосовано штраф у сумі 29034,94 грн.; №0054641204 від 12.06.2018 р. за платежем податок на додану вартість, яким застосовано штраф у сумі 26220,71 грн.; №0071551204 від 31.07.2018 р. за платежем податок на додану вартість, яким застосовано штраф у сумі 19734,73 грн.; №0081651204 від 31.08.2018 р. за платежем податок на додану вартість, яким застосовано штраф у сумі 3922,01 грн.

Окрім того, до структури суми боргу входить також заборгованість по сплаті самостійно задекларованого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2017 рік по податковій декларації від 21.02.2018 р. у сумі 24030,00 грн.

Суд відмічає, що відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.

Так, стосовно заявленої суб'єктом владних повноважень вимоги про стягнення коштів, яка ґрунтується на самостійно задекларованих податкових зобов'язаннях, суд зазначає, що п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених законом строків виконання податкового обов'язку, але фактичних даних, котрі б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного і добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень ст.ст.37, 38, 101, 102 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Суд вважає, що заявлена суб'єктом владних повноважень до стягнення сума заборгованості відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України.

Вирішуючи справу, суд бере до уваги, що до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов'язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб'єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов'язаної особи факту виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов'язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов'язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Приєднаними до справи документами підтверджено, що перелічені податкові повідомлення-рішення були направлені контролюючим органом, ГУ ДФС області, на правильну податкову адресу платника податків у розумінні ст.ст. 42, 45, 58 Податкового кодексу України.

Платник перелічених податкових повідомлень-рішень не оплатив, але до суду або вищого за рівнем контролюючого органу не оскаржив.

У зв'язку із цим, за правилами п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 та п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України за переліченими податковими повідомленнями-рішеннями виник податковий борг.

ГУ ДФС у Чернігівській області була складена і направлена на правильну податкову адресу відповідача податкова вимога №3550-17 від 20.04.2018 р.

На виконання вимог ст. 9 КАС України у цілях з'ясування об'єктивної істини по справі суд витребував від контролюючого органу відомості з приводу припинення або продовження дії згаданого податкової вимоги.

Наданими контролюючим органом поясненнями від 04.02.2019 р. засвідчені обставини безперервного існування податкового боргу відповідача.

Існування невиконаного податкового обов'язку особи за рішеннями контролюючого органу підтверджено наявною у справі роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України або доказів виконання такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом існування факту невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити, стягнувши заявлену до стягнення суму податкового боргу.

Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ Логістик" (ідентифікаційний код - 41617192; місцезнаходження - 61001, Харківська область, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, б. 32-А) на користь державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 102 942 (сто дві тисячі дев'ятсот сорок дві) грн. 39 коп.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 1 березня 2019 року.

Суддя Сліденко А.В.