Постанова

від 28.02.2019 по справі 815/5979/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/5979/17

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Діана-М" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Приватне підприємство "Діана-М" (далі - позивач, ТОВ "Діана-М") звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, та, з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0036681409 від 17.10.2017 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 12 056 грн;

- №0036671409 від 17.10.2017 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 316 535 грн та застосування штрафних санкцій на суму 79 134 грн;

- №0036611409 від 17.10.2017 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 337 173 грн та застосування штрафних санкцій на суму 84 293 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в основу акту податкового органу покладені помилкові висновки фіскальної служби про надходження готової продукції без підтверджуючих первинних документів , оскільки продукція зібрана з земельних ділянок, щодо яких не зареєстровано договори оренди та які не використовувались в господарській діяльності позивача. Ці висновки, на думку позивача, є безпідставними, оскільки податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю), як обов'язкової ознаки для кваліфікації земельної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Також помилковими позивач вважає твердження суб'єкту владних повноважень щодо відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) та безпідставне включення до складу витрат відповідних сум у зв'язку з тим, що акт перевірки не містить достатніх доказів стосовно порушень податкового законодавства.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 15 лютого 2018 року прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0036671409 від 17.10.2017 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 268 845 грн, та застосування штрафних санкцій на суму 67 211 грн 50 коп.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0036611409 від 17.10.2017 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 337 133 грн, та застосування штрафних санкцій на суму 84 293 грн.

Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог .

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що продукція, вирощена ПП "Діана-М" на незареєстрованих землях, є продукцією підприємства, кредит з ПДВ на вирощування якої відображався у податкових деклараціях з податку на додану вартість, що свідчить про здійснення господарських операцій, а не отримання сільськогосподарської продукції від інших осіб.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині встановлено реалізацію товару покупцям з номенклатурою "цибуля" за ціною нижче ніж ціна придбання, а тому відповідачем правомірно збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 47 690 грн та нараховано штрафні санкції.

Також суд зазначив про те, що підприємством завищено податковий кредит за операціями, які не підтверджені первинними документами, та зареєстрованими податковими накладними в ЄРПН в сумі 12055 грн 62 коп.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог фіскальна служба звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На зазначену апеляційну скаргу надійшов відзив позивача, в якому ТОВ просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, у зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог є законним та об'єктивним.

В судове засідання учасники справи не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу в порядку, визначеному ст. 311 КАС України.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційних скарг, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДФС в Одеській області не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 2017 №5769/14-09, головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок якості аудиту ГУ ДФС в Одеській обл. Курманенко Володимиру Валентиновичу; від 19.08.2017 №5681/14-09, головному державному ревізору-інспектору відділу планування контрольно-перевірочної роботи управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській обл. Шевцовій Марині Івановні; від 19.08.2017 № 5682/14-09, головному державному ревізору-інспектору відділу планування контрольно-перевірочної роботи управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській обл. Хіменко Оксані Борисовні; від 19.08.2017 № 5683 /14-09, головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Лугачову Сергію Єв геновичу; від 19.08.2017 № 5684/14-09, головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Мосійчуку Олександру Сергійовичу; від 19.08.2017 р. №5685/14-09, головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Оксюті Сергію Анатолійовичу; від 19.08.2017 № 5680/14-09, головному державному ревізору-інспектору відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області Слівінській Валентині Василівні та на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 03.08.2017 р. № 3258 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "ДІАНА-М" код за ЄДРПОУ 35452091)" була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП "Діана-М" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 19.09.2017р. № 000491/15-32-14-09/35452091 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП "ДІАНА-М" (код ЄДРПОУ - 35452091) податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016" (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки, серед іншого, було встановлено наступні порушення:

п.44.1, п.44.2, ст.44, п.п.134.1.1, п. 134.1, ст.134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 337173 грн., у тому числі за 2016 рік у сумі 337 173 грн.

п.198.5, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 316 535 грн., у тому числі по періодам: за січень 2016 року - у сумі 852 грн., за лютий 2016 року - у сумі 26132 грн., за березень 2016 року - у сумі 165516 грн., за квітень 2016 року - у сумі 86839 грн., за липень 2016 року - у сумі 9126 грн., за вересень 2016 року - у сумі 28071 грн. та встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість по періодам: за квітень 2016 року - у сумі 7940 грн., за травень 2016 року - у сумі 15113 грн., за червень 2016 року - у сумі 28061 грн. за листопад 2016 року - у сумі 12056 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки, 17 жовтня 2017 року Головним управлінням ДФС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0036681409 (форма "В4") про зменшення ПП "ДІАНА-М" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 12056 грн.; № 0036671409 (форма "Р") про збільшення грошового зобов'язання ПП "ДІАНА-М" з податку на додану вартість на суму 316535 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 79134 грн.; № 0036611409 (форма "Р") про збільшення грошового зобов'язання ПП "ДІАНА-М" з податку на прибуток на суму 337173 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 84293 грн.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 14.1.36 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки, відповідно актів списання паливно-мастильних матеріалів на обробку земельних ділянок, кредиту рахунку 208, цибулі посадкової засіяно 26 га, при використанні 8,6 гектар у господарській діяльності, відповідно до наданих до перевірки зареєстрованих у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, іншого речового права, з яких 2 га засіяно насінням капусти відповідно оборотно-сальдових відомостей по рахунках 208, актів щодо обробки земельних ділянок. Тобто насінням цибулі фактично засіяно 6,6га.

Відповідно наданих до перевірки актів списання паливно-мастильних матеріалів, обробки земельних ділянок, та збору врожаю, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 27, 208 за 2016 рік встановлено надходження готової продукції (цибулі) без підтверджуючих первинних документів на суму 873185 грн., тобто зібраної із земельних ділянок площею 19,4 га, які не використовувались ПП "Діана-М" в господарській діяльності.

Висновок про невикористання земельних ділянок площею 19,4 га обґрунтовується перевіряючими тим, що ПП "ДІАНА-М" не оформлено (не зареєстровано) договори оренди вказаних земельних ділянок в відповідному органі.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП "Діана-М" підписала з гр. ОСОБА_8 договір оренди землі і передала для подальшої реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, але в реєстрації було відмовлено, через помилку, допущену робітниками кадастрової служби, в кадастровому номері земельної ділянки (що підтверджується відповідним повідомленням).

У зв'язку з цим було прийнято рішення прийняти земельні ділянки в оренду по акту прийому-передачі і використовувати їх з моменту підписання, а також встановлено орендну плату за повний рік. В березні - квітні 2016 року підприємство посіяло на земельних ділянках овочі (цибулю, капусту) На цей момент було зареєстровано в реєстрі 8,6 га землі, а засаджено на 28 га землі. При перевірці посаджену площу в розмірі 8,6 га віднесли до господарської діяльності, а витрати на засаджену площу в розмірі 19,4 га були віднесені до негосподарської діяльності, у зв'язку із відсутністю реєстрації договору оренди вказаної земельної ділянки з незалежних від позивача причин. При розрахунку "заниженого" податку на прибуток був здійснений наступний розрахунок: собівартість посіяних овочів на площу 26 га (8,6га +19,4га) складає 1171560,00 грн. Відповідно (298375,00 грн. і 873185,00 грн.). Надходження готової продукції з зібраної площі 19,4 га складає 873185 грн. і прирівнюється перевіряючим до доходу, що отриманий при здійсненні "негосподарської діяльності", у зв'язку із чим оподатковується податком на прибуток у розмірі 18%, що складає 157173,00 грн.

При цьому посадовими особами відповідача не було враховано, що, згідно договору позички (тимчасового користування) від 12.02.2016 року ОСОБА_9 передав ПП "Діана-М" у тимчасове користування земельну ділянку площею 32,1554 га у тому числі 18,3747 га та 13,7807 га для вирощування сільськогосподарської продукції.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не деталізує вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, а також до правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки.

Будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження виробника сільськогосподарської продукції.

Водночас податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Враховуючи пріоритетність застосування норм Податкового кодексу України перед нормами інших галузей права у регулюванні податкових правовідносин, варто визнати, що недотримання норм земельного законодавства щодо реєстрації права оренди земельних ділянок не може бути перешкодою для кваліфікації сільськогосподарських угідь як таких, що знаходяться у користуванні товаровиробника. При цьому варто враховувати, що виникнення орендних відносин відповідно до вимог земельного законодавства не є обов'язковою умовою для визнання сільськогосподарських угідь такими, що знаходяться в користуванні платника. Зазначене пояснюється тим, що оренда є лише одним із видів права користування землею.

За таких обставин апеляційний суд зазначає, що податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника. А відтак, будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, безвідносно до підстав виникнення такого права, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей застосування спеціального режиму оподаткування.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що продукція вирощена ПП "Діана-М" на незареєстрованих землях, є продукцією підприємства, кредит з ПДВ на вирощування якої відображався у податкових деклараціях з податку на додану вартість що не може свідчити про здійснення негосподарських операцій та отримання сільськогосподарської продукції від інших осіб.

Також за перевірений період встановлено заниження показника за рядком 2 Декларації "Фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку" на загальну суму 1 000 000 грн., у тому числі за 2016 рік на суму 1 000 000 грн, а саме: за перевірений період ПП "ДІАНА-М" встановлені взаємовідносини з ФОП ОСОБА_10, код НОМЕР_4. За 2016 рік були складені акти виконаних робіт на загальну суму 538 574 грн 80 коп. , у тому числі без врахування ПДВ у розмірі 448 812 грн. По зазначеним витратам згідно з наданими до перевірки документами не доведено зв'язок з господарською діяльністю підприємства, не наведено які саме приміщення використовувались, не встановлено придбання ПП "ДІАНА-М" та передачу ФОП ОСОБА_10 засобів для дезінфекції відповідно договору, не встановлено залучення ФОП ОСОБА_10 найманих працівників для виконання великого обсягу робіт (послуги з підготовки до первісної реалізації, прорізування, очищення, пакування, сортування більш ніж 2100 т продукції), не встановлено придбання ПП "ДІАНА-М" та передачу ФОП ОСОБА_10 запчастин та деталей для ремонту с/г техніки. Відповідно реєстру майнових прав на рухоме та нерухоме майно ФОП ОСОБА_10 не володіє відповідною технікою та приміщеннями для надання зазначених послуг.

Апеляційним судом встановлено, що між Позивачем та ФОП ОСОБА_10 було укладено договір №01/12 від 01.12.2015 року про надання послуг, згідно з яким ФОП ОСОБА_10 - Виконавець, ПП "ДІАНА-М" - Замовник. Згідно з п. 1.1 договору Виконавець бере на себе зобов'язання виконувати такі роботи: виготовлення тари, підготовки до с/г культур до первісної реалізації, ремонту техніки, прибирання складських приміщень, чищення контейнерів, допоміжну діяльність у рослинництві та після урожайну діяльність. Згідно з п.1.2 договору Замовник компенсує Виконавцю вартість витрачених для виконання передбаченої цим договором роботи запчастин та деталей. Виконання умов зазначеного договору підтверджується актами про надання послуг та звітом про нарахування єдиного внеску.

Зазначені роботи за договором було виконано та сума винагороди, відповідно до актів виконаних робіт та платіжних доручень склала 1000000 грн. Податковим органом виключено цю суму з витрат і донараховано податок на прибуток в розмірі 180000 грн.

Колегія суддів зазначає, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям ПП "Діана-М" з контрагентом ФОП ОСОБА_10 не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

Відповідачем не доведено факту, що придбані роботи у вищевказаного контрагента не пов'язані з господарською діяльністю ПП "Діана-М", не спростовано надання позивачем до перевірки первинних документів. Відповідачем також не спростовано належними та допустимими доказами того, що операції Позивача з ФОП ОСОБА_10 за договором не спричинили реальних змін майнового стану суб'єкта господарської діяльності.

Окремі недоліки в оформлені первинних документів не спростовують наявність у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність окремих реквізитів первинних документів не свідчить про їх дефектність.

Крім того, чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для надання послуг з підготовки до первісної реалізації, прорізування, очищення, пакування, сортування більш ніж 2100т продукції.

Під час судового засідання суду апеляційної інстанції відповідачем не вказано, яка кількість осіб та ресурсів достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між Позивачем та ФОП ОСОБА_10 В залежності від специфіки виду діяльності контрагент Позивача, у разі виникнення такої потреби, може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.

Також суд зазначає, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагенту Позивача при здійсненні господарських операцій не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного виконання ним своїх обов'язків за договором.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що податкове повідомлення-рішення №0036611409 від 17.10.2017 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 337 173 грн, та застосування штрафних санкцій на суму 84293 грн є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Проведеною перевіркою ПП "ДІАНА-М" також встановлено взаємовідносини з ТОВ "ЮЖНАЯ ТОПЛІВНАЯ КОМПАНІЯ", код ЄДРПОУ 40056284.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "ЮЖНАЯ ТОПЛІВНАЯ КОМПАНІЯ" було укладено договір поставки №25-02/2016 від 25.02.2016 р. відповідно якого ТОВ "ЮЖНАЯ ТОПЛІВНАЯ КОМПАНІЯ" - Постачальник, ПП "ДІАНА-М" - Покупець. Відповідно п.1.1. договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця нафтопродукти, асортимент та кількість яких узгоджується Сторонами додатково, та підтверджується накладними на відпуск товару, виписаними Постачальником, а Покупець зобов'язується прийняти товар від постачальника та оплатити його загальну вартість на умовах договору.

Відповідно до податкових та видаткових накладних наданих до перевірки встановлено, що ПП "ДІАНА-М" придбано у ТОВ "ЮЖНАЯ ТОПЛІВНАЯ КОМПАНІЯ" дизельне паливо в кількості 73791 л на суму 1046969,3 грн. в т.ч. ПДВ 174 494,87 грн.

Як зазначено в акті перевірки ПП "ДІАНА-М" відповідно фінансових звітів не має основних засобів в тому числі для зберігання палива. Відповідно номенклатури податкових накладних не встановлено придбання послуг з оренди засобів для зберігання паливно-мастильних матеріалів. Перевіркою не встановлено договорів оренди засобів для зберігання придбаного палива. Крім того відповідно актів списання паливно-мастильних матеріалів, списано палива орендованим трактором на земельній ділянці 49,9 га. До перевірки надано зареєстровані договори оренди земельних ділянок загальною площею 8,6га. У зв'язку з вищенаведеним не можливо встановити зв'язок з господарською діяльністю ПП "ДІАНА-М" придбання та використання дизельного палива в кількості 73791 л на суму 1046969 грн. в т ч ПДВ 174494,87 грн. Перевіркою не встановлено використання в господарській діяльності товарів, суми ПДВ з придбання яких, були включені до складу податкового кредиту в лютому 2016 року, березні 2016 року, вересні 2016 року, та на порушення пункту 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України ПП "ДІАНА-М" не задекларовано суму податкових зобов'язань 174494,87 грн.

Натомість, апеляційним судом встановлено, що між Позивачем та ОСОБА_11 20.02.2016 року було укладено договір оренди сільськогосподарської техніки, у відповідності до якого Позивачем було отримано в оренду: трактор CASE MX 270, № НОМЕР_5, рік випуску 1999; оприскувач причіпний штанговий ОПШ-15-1, рік випуску 1988; сівалка зернотукова рядова C3-3.6A, рік випуску 2000; тракторний полупричеп - перегрузчик саморозвантажний ППВ-3, рік випуску 1987; культиватор-рослиноживильник овочевий (культиватор-растениепитатель овощной) КОР-4,2 рік випуску 1987; копач-підборщик картоплі,овочів, рік випуску 1987; є) апарат туковисіваючий АТП-2, рік випуску 1988; плуг, рік випуску 1986, причепна дискова борона, рік випуску 1980; металева ємність для зберігання нафтопродуктів об'ємом 75 м куб тип 7-02-236-150/2 зав. № 358, рік випуску 1975; металева ємність для зберігання нафтопродуктів об'ємом 25 м куб тип РГС-25 зав. № 591, рік випуску 1952.

Факт отримання зазначеного майна за вказаним договором оренди підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 20.02.2016 року.

Таким чином посилання в акті перевірки на відсутність основних засобів в тому числі для зберігання палива не знайшли свого підтвердження, оскільки судом встановлена наявність таких засобів, а також встановлений зв'язок між діяльністю позивача (вирощування цибулі), укладанням договору оренди для отримання основних засобів в тому числі для зберігання палива (з метою здійснення господарської діяльності) та придбання та використання у зв'язку з цим дизельного палива.

Відповідачем не доведено факту, що придбання палива не пов'язано з господарською діяльністю ПП "Діана-М". Відповідачем також не спростовано належними та допустимими доказами того, що операції Позивача з ТОВ "ЮЖНАЯ ТОПЛІВНАЯ КОМПАНІЯ" не спричинили реальних змін майнового стану суб'єкта господарської діяльності.

Стосовно посилань в акті перевірки на те, що відповідно номенклатури податкових накладних, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 281, 208 ПП "ДІАНА-М", залишок овочів (цибуля) склав 75 867 т на суму 564084 грн. в т ч. ПДВ 94 014 грн. та на той факт, що відповідно актів списання паливно-мастильних матеріалів на обробку земельних ділянок, кредиту рахунку 208, цибулі посадкової засіяно 26 га, при використанні 8,6 гектар у господарській діяльності, відповідно до наданих до перевірки зареєстрованих у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, іншого речового права, з яких 2 га засіяно насінням капусти відповідно оборотно-сальдових відомостей по рахунках 208, актів щодо обробки земельних ділянок, у зв'язку з чим встановлено, що залишок овочів (цибуля) на суму 423 060,00 грн., в тому числі ПДВ 70510 не використано в господарській діяльності, суд зазначає, що як вже було встановлено згідно договору позички (тимчасового користування) від 12.02.2016 року ОСОБА_9 передав ПП "Діана-М" у тимчасове користування земельну ділянку площею 32,1554 га у тому числі 18,3747 га та 13,7807 га для вирощування сільськогосподарської продукції, а податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Як зазначає Відповідач в акті перевірки, відповідно до актів списання паливно-мастильних матеріалів на обробку земельних ділянок, кредиту рахунку 208 використано мінеральних добрив (Амофос, Сульфат амонію, Карбамід, Аміачна селітра, Хлористий калій) без підтверджуючих документів на суму 311410,65 грн. в тому числі ПДВ 51901,8 грн. При цьому ПП "ДІАНА-М" використовувало в господарській діяльності 8,6 га земельних ділянок. У зв'язку з чим перевіркою не встановлено використання в господарській діяльності товарів, суми ПДВ з придбання яких, були включені до складу податкового кредиту, та на порушення пункту 198.5. ст. 198 Податкового, кодексу України ПП "ДІАНА- М" не задекларовано суму податкових зобов'язань 51901,8 грн., в тому по податковим періодам : за березень 2016 року - 7650,4 грн., за квітень 2016 року - 15173,7 грн., за травень 2016 року - 7171,4грн., за червень 2016 року - 12948,4 грн., за липень 2016 року - 8957,9грн.

Але які саме підтверджуючі документи відсутні відповідач не зазначає. І загального контексту вбачається що єдиним достатнім підтверджуючим документом може бути лише документ про реєстрацію права оренди.

Проте, як встановлено судом згідно договору позички (тимчасового користування) від 12.02.2016 року ОСОБА_9 передав ПП "Діана-М" у тимчасове користування земельну ділянку площею 32,1554 га у тому числі 18,3747 га та 13,7807 га для вирощування сільськогосподарської продукції і, як встановлено судом, податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

За таких обставин суд дійшов правомірного висновку, що ПП "Діана-М" використовувало мінеральних добрив (Амофос, Сульфат амонію, Карбамід, Аміачна селітра, Хлористий калій) у значно більшій кількості та на більшій площі земельної ділянки ніж встановлено Відповідачем.

При цьому зазначені мінеральні добрива було придбано у ТОВ "ТД "Агроімпорт", що підтверджується відповідними видатковими накладними та платіжними дорученнями.

Стосовно посилання Відповідача на той факт, що відповідно номенклатури податкових накладних, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 281, видаткових накладних ПП "ДІАНА-М" встановлено реалізацію товару за ціною нижче ніж ціною придбання суд зазначає наступне.

Так, ПП "ДІАНА-М" в січні 2015 року, відповідно до наданих до перевірки видаткових накладних, та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, придбано у сільськогосподарського ТОВ АГРОФІРМА "ФАКЕЛ", код 13902543, товар за номенклатурою "цибуля" за ціною 6,21 грн. за кг (без ПДВ). Відповідно, до видаткових накладних, та зареєстрованих податкових накладних встановлено реалізацію товару покупцям з номенклатурою "цибуля" за ціною нижче ніж ціна придбання за період січень-травень, липень 2016 року на загальну суму 286140 грн.

Перевіркою не встановлено використання в господарській діяльності товарів, суми ПДВ з придбання яких, були включені до складу податкового кредиту, та в порушення пункту 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України ПП "ДІАНА- М" не задекларовано суму податкових зобов'язань у розмірі 47690 грн., в тому по податковим періодам : за січень 2016 року - 851,9 грн., за лютий 2016 року - 3 281,2 гри., за березень 2016 року - 34 292,6 грн., за квітень 2016 року - 9 095,1 грн., за травень 2016 року - 1,6 грн., за липень 2016 року - 167,6 грн.

З наведених підстав Відповідачем правомірно було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 47690 грн та нараховано штрафні санкції.

Крім того, перевіркою відображеного у рядку 7 (колонка Б) Декларацій з ПДВ "коригування податкових зобов'язань" показника за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 роки у загальній сумі мінус 40976 грн встановлено, що на формування показника мало вплив коригування податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням помилок.

На підставі викладеного окружний суд дійшов правомірного висновку, що податкове повідомлення-рішення №0036671409 від 17.10.2017 року підлягає скасуванню в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 268845 грн, та застосування штрафних санкцій на суму 67211 грн 50 коп., оскільки Відповідачем правомірно було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 47690 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 11922 грн 50 коп.

Стосовно висновків податкового органу про завищення податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 роки встановлено його завищення на загальну суму 12055 грн 62 коп., у тому числі за листопад 2016 року на суму 12 055 грн 62 коп.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 роки на підставі документів, наведених у додатку №4 до акту встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою " всього у сумі 12055 грн 62 коп., у тому числі за листопад 2016 року на суму 12055 грн 62 коп.

Відповідно автоматичної системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту платника податків ПП "ДІАНА-М" встановлено завищення податкового кредиту на суму 12055,62 грн. за рахунок включення до Розділу II. " Податковий кредит" "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларації з податку на додану вартість за листопад суму 12055,62 грн., яка не підтверджена первинними документами, та зареєстрованими податковими накладними в ЄРПН від постачальника сільськогосподарське ТОВ АГРОФІРМА "ФАКЕЛ".

В порушення п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI: (із змінами та доповненнями), підприємством завищено податковий кредит за операціями, які не підтверджені первинними документами, та зареєстрованими податковими накладними в ЄРПН в сумі 12055,62 грн., у тому числі в листопаді 2016 року - в сумі 12055,62 грн.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення №0036681409 від 17.10.2017 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 12056 грн. є правомірним, а отже законних підстав для задоволення позову в цій частині не вбачається.

Згідно ч. 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи та надано вірну оцінку доводам відповідача, викладеним в Акті перевірки від 19.09.2017р. № 000491/15-32-14-09/35452091.

Згідно ч. 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення або ухвала суду - без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та залишенням без змін рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 139 КАС України апеляційний суд не здійснює зміну розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Діана-М" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін .

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01.03.2019 року.

Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Шляхтицький О.І. Осіпов Ю.В.