Постанова

від 20.02.2019 по справі 0240/3664/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0240/3664/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Руслана Миколаївна

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

20 лютого 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року (суддя Дмитришена Р.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною відмову Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області у перерахунку та виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Вінницьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І-ої категорії, інваліду 2 групи, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, основну державну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, з урахуванням уже проведених виплат.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року в задоволенні адміністративного позову позивача відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Так, у скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Зокрема, апелянт вказує, що у період з 01 січня 2014 року по 03 серпня 2014 року положеннями Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік не було передбачено обмежень щодо застосування ст. 50, 54 Закону № 796-XII, а тому позивач у цей період має право на отримання основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, який встановлено вказаними статтями.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у Вінницькому приміському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України Вінницької області, отримує пенсію по 2 групі інвалідності відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при загальному стажі роботи 28 років 6 місяців 3 дні.

З 01.01.2012 року розмір пенсії позивачу був обрахований згідно до постанови КМУ №1210 від 23.11.2011 року. Розмір пенсії позивача обрахований із заробітної плати у відповідності із Постановою Кабінету Міністрів України Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №1210 від 23.11.2011 року.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року справа № 802/1201/18-а ОСОБА_2 з 25.01.2018 року проведено перерахунок пенсії та обчислено в п'ятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно до ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

26.06.2018 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про перерахунок пенсії та просить здійснити перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмір 8,75 мінімальної пенсії за віком, так як дія ст. ст. 50, 54 Закону за вказаний період не зупинялась іншими законами.

Листом від 09.07.2018 року Вінницьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області відмовило ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії. Мотивами відмови стало те, що законодавчі підстави відсутні для проведення перерахунку з 01.01.2014 року на підставі норм та положень ст. ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, яка втратила чинність та на яку заявник посилається.

Позивач, не погодившись з відмовою пенсійного органу у здійсненні перерахунку пенсії, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку, що пенсійний орган, на момент виникнення спірних правовідносин, виплачуючи пенсію позивачу, правомірно керувався постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року. На думку суду, відповідач, проводячи виплату пенсії позивачу в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, діяв правомірно, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Колегія суддів, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу пенсії у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із ст. 50 Закону № 796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-XII у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Водночас, Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік від 14 червня 2011 року № 3491-VI (далі - Закон №3491VI) розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України Про державний бюджет України на 2011 рік доповнено п. 4, яким встановлено, зокрема, що у 2011 році норми і положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік (положення пункту 4 розділу VІІ визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011).

Відтак, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На виконання п. 7 Закону № 3491-VI 06 липня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету № 745, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, п. 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

Постановою Кабінету Міністрів України Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 23 листопада 2011 року № 1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У подальшому, п. 3 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2012 рік від 22 грудня 2011 року № 4282-VI (набрав чинності 01 січня 2012 року), п. 4 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2013 рік від 06 грудня 2012 року № 5515-VI (набрав чинності 01 січня 2013 року), установлено, що норми і положення ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у 2012 та 2013 роках виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.

Згідно з абзацом 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

З правового аналізу вказаних Законів та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та роз'яснень Конституційного Суду України випливає, що в період з 23 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року визначення порядку та розмірів виплат вказаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, п. 63 якого, зокрема розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено п. 26, яким установлено, що норми і положення, зокрема, ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що у 2014 році виплата основної та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, правомірно здійснювалася у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Водночас, згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З 01 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII Про Державний бюджет України на 2014 рік (далі - Закон № 719-VII) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

Тобто, враховуючи принцип пріоритетності Закону № 796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, з 01 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік , який набрав чинності 03 серпня 2014 року, розділ Прикінцеві положення Закону № 719-VII доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Відтак, з 03 серпня 2014 року Законом № 719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, оскільки на цей час був також чинний Порядок, яким визначено механізм обчислення пенсій, щодо яких виник спір, апеляційний суд вважає, що за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон № 719-VII в редакції Закону № 1622-VII був прийнятий пізніше Закону № 796-ХІІ, то саме положення Закону № 719-VII та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин з 03 серпня 2014 року.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що в період з 01 січня по 02 серпня 2014 року пенсійний орган повинен був нараховувати та виплачувати пенсію ОСОБА_2 в розмірі, визначеному ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а не Порядком.

Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року (справа № 285/4300/14-а) та постанові Верховного суду від 21 лютого 2018 року (справа №619/2262/17).

Однак, надаючи оцінку діям відповідача під час перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 у 2014 році відповідно до ст. 50, 54 Закону № 796-XII, суд першої інстанції не звернув уваги на вказане правове регулювання спірних правовідносин у цей період та дійшов помилкового висновку щодо безпідставності заявлених вимог позивача.

Таким чином, за результатом апеляційного розгляду справи, калегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскільки у період з 01 січня 2014 року по 03 серпня 2014 року положеннями Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік не було передбачено обмежень щодо застосування ст. 50, 54 Закону № 796-XII, тому позивач у цей період має право на отримання пенсії по інвалідності у розмірі, який встановлено вказаними статтями.

Відповідно до ч.1 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно з ч.2 вказаної статті, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.3 ст.242 КАСУ).

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області у перерахунку та виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Вінницьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І-ої категорії, інваліду 2 групи, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, основну державну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, з урахуванням проведених виплат.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.