Постанова

від 18.02.2019 по справі 813/4269/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/165/18

Восьмого апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Шинкар Т.І., Пліша М.А.,

за участі секретаря судового засідання Гром І.І.,

позивача: не з'явився

відповідача: Филипець Ю.М.

треті особи: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Державної служби України з безпеки на транспорті, Львівської обласної громадської організації Львівтрансзахист на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі № 813/4269/17 за адміністративним позовом приватного підприємства АС-АВТО-ТРАНС до Державної служби України з безпеки на транспорті, голови Державної служи України з безпеки на транспорті Ноняка Михайла Васильовича, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю Фіакр-Львів , Львівська обласна громадська організація Львівтрансзахист -

суддя в 1-й інстанції - Сподарик Н.І.,

час ухвалення рішення - 17.04.2018 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 26.04.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

23.11.2017 року приватне підприємство АС-АВТО-ТРАНС звернулося в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, голови Державної служби України з безпеки на транспорті Ноняка Михайла Васильовича, в якому просила визнати протиправними дії голови Державної служби України з безпеки на транспорті Ноняка Михайла Васильовича, спрямовані на організацію 18.10.2017 року додаткового обстеження АС Автостанція №3 та скасувати наказ №1059 від 02.11.2017 року Про анулювання свідоцтв про атестацію автостанції в частині анулювання свідоцтва про атестацію АС Автостанція №3 , яка належить Приватному підприємству АС-АВТО-ТРАНС та знаходиться за адресою м.Львів, вул.Симона Петлюри, 11.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно з наказом №997 від 17.10.2017 року Про проведення додаткового обстеження автостанції АС Автостанція №3 , складено протокол обстеження автостанції від 18.10.2017 року, зокрема, на підставі якого видано наказ №1059 від 02.11.2017 року про анулювання атестації АС Автостанція №3 та виключення автостанції з переліку атестованих автостанцій. Позивач вважає, що протокол про обстеження складений формально і без проведення жодних досліджень. Окрім того, позивачем наголошується на протиправності проведеного контрольного заходу додаткового обстеження, невідповідності висновків комісії відповідача фактичному стану справ на автостанції позивача. Тож, як наслідок, протиправним, на переконання позивача, є наказ про анулювання свідоцтва про атестацію автостанції.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 адміністративний позов задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано наказ №1059 від 02.11.2017 року Про анулювання свідоцтв про атестацію автостанцій в частині анулювання свідоцтва про атестацію АС Автостанція №3 , яка належить приватному підприємству АС-АВТО-ТРАНС та знаходиться за адресою м.Львів, вул.Симона Петлюри, 11. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною службою України з безпеки на транспорті та Львівською обласною громадською організацією Львівтрансзахист були подані апеляційні скарги, в якій вони вказують на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просять оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Апелянт - Державна служба України з безпеки на транспорті, в обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що в ході проведення додаткового обстеження автостанції було виявлено ряд порушень, у зв'язку чим було видано наказ про анулювання свідоцтва про атестацію. Зазначає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що відповідач не є належним органом, який уповноважений здійснювати додаткове обстеження автостанції, оскільки порядком № 700 передбачені повноваження органу щодо підтвердження відповідності автостанції вимогам відповідного класу. Крім того, зазначає, що контролюючим органом в повному обсязі було дотримано проведення додаткової перевірки.

Апелянт 2- Львівська обласна громадська організація Львівтрансзахист в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване судове рішення фактично перебрав на себе дискреційні повноваження органу Укртрансбезпеки, як органу державної влади, до виключної компетенції якого входить видача та анулювання свідоцтв про атестацію та проведення оглядів автостанцій щодо їх відповідності. Відтак, вважає, що суд вийшов за межі своїх повноважень встановлюючи відповідність автостанції вимогам до відповідного класу.

Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство АС-АВТО-ТРАНС є власником автостанції Автостанція №3 , яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Симона Петлюри, 11.

У відповідності з вимогами Порядку №700, автостанція має розроблений та затверджений паспорт автобусної станції Автостанція №3 м.Львів , який містить інформацію про діяльність автостанції, зокрема, план, схему руху, режими та графіки роботи, розташування платформ і будівель тощо.

Автостанція Автостанція №3 атестована як автостанція третього класу та внесена до переліку атестованих автостанцій, згідно з Свідоцтвом №0371, зі строком дії з 06.09.2017 року до 05.09.2022 року, виданим на підставі протоколу обстеження від 31.08.2017 року №0400.

23.08.2017 року проведено обстеження АС Автостанція №3 , результати якого підтвердили відповідність зазначеної автостанції вимогам автостанції третього класу, про що складено протокол обстеження автостанції.

У подальшому, до Державної служби України з безпеки на транспорті, як до центрального органу виконавчої влади, який відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, надійшов лист Голови Верховної ради України Парубія А.В. від 22.09.2017 року №11/10-453, для розгляду.

Додатком до зазначеного листа був запит народного депутата України Дубневича Я.В. від 21.09.2017 року №12/зп та лист ПП АС-АВТО-ТРАНС щодо невідповідності атестаційним умовам для автостанції Автостанції №3 .

На підставі звернення народного депутата України Дубневича Я.В. від 21.09.2017 року №12/зп та листа Голови Верховної ради України Парубія А.В. від 22.09.2017 року №11/10-453 відповідач, керуючись п.п.2.11, 2.12 Порядку 700 видав наказ №997 від 17.10.2017 року Про проведення додаткового обстеження автостанції .

18.10.2017 року, згідно наказу №997, Укртрансбезпекою проведено додаткове обстеження АС Автостанція №3 , про що складено протокол обстеження автостанції, із відображенням наступних показників:1) кількість квиткових кас, од. - дві;2) наявність авто станційної комп'ютерної системи, яка забезпечує за допомогою мережі Інтернет можливість оперативно ознайомлюватись з інформацією щодо проданих квитків, вільних місць - відсутня; 3) камери схову ручної поклажі, багажу (секції), од. нуль;4) наявність приміщень для пасажирів з дітьми (кімната матері і дитини) - відсутні;5) загальна кількість платформ для прибуття, відправлення автобусів (посадки та висадки пасажирів), од. - нуль;6) кількість критих платформ для прибуття, відправлення автобусів (посадки та висадки пасажирів), од. - нуль;7) наявність кімнат для тривалого відпочинку водіїв - відсутні;8) майданчик для відстою автобусів, місць - відсутні; 9) наявність квиткових кас, пристосованих для користування особами з обмеженими фізичними можливостями - відсутні;10) наявність громадських вбиралень - одна;11) наявність громадських вбиралень, пристосованих для осіб з обмеженими фізичними можливостями - одна;12) наявність підготовлених працівників для надання допомоги особам з обмеженими фізичними можливостями - дві;13) наявність довідкової служби з можливістю цілодобового обміну інформацією з перевізниками та організатором за допомогою сучасних засобів зв'язку (мережа Інтернет, факс). (Довідкова служба може обслуговувати декілька автостанцій відповідного власника) - в наявності;14) можливість використання засобів безготівкового розрахунку та наявність засобів оформлення квитків без участі касира (наявність платіжного термінала) - відсутня;15) наявність пункту надання невідкладної медичної допомоги - відсутній;16) наявність обов'язкової візуальної інформації, системи інформування водіїв про умови дорожнього руху - в наявності;17) надання інформації через систему гучного мовлення - в наявності;18) кількість облаштованих місць для сидіння пасажирів з метою очікування поїздки п'ятнадцять;19) наявність технічного обладнання, конструкцій та засобів для забезпечення вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями - відсутнє.

Наказом від 02.11.2017 року №1059 Державної служби України з безпеки на транспорті анульовано свідоцтво про атестацію автостанції Автостанція №3 , що знаходиться за адресою: вул. Симона Петлюри, 11, м. Львів та належить ПП АС-АВТО-ТРАНС й виключено дану автостанцію з переліку атестованих автостанцій.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесені Наказу № 1059 від 02.11.2018 року Про анулювання свідоцтв про атестацію автостанції в частині анулювання свідоцтва про атестацію АС Автостанція №3 , яка належить ПП АС-Авто-Транс та знаходиться за адресою м. Львів, вул.Симона Петлюри, 11 вийшов за межі своїх повноважень, діяв у спосіб не передбачений законом, що призвело до прийняття незаконних наказів.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками та зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007р. №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною 4 статті 4 Закону №877-V передбачено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2011року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Згідно ст.5 Закону № 2344-ІІІ державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Статтею 6 Закону № 2344-ІІІ визначено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема видачу свідоцтва про атестацію автостанцій, ведення переліку атестованих автостанцій та розміщення зазначеного переліку на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідач, як центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден рибного господарства) здійснює свою діяльність на підставі Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, частиною 5 якого передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає свідоцтва про атестацію автостанцій, веде перелік атестованих автостанцій та розміщує зазначений перелік на своєму офіційному веб-сайті.

Варто зазначити, що згідно п.1.1 Порядку регулювання діяльності автостанцій, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 27.09.2010 року №700, цей Порядок визначає процедуру атестації автостанцій, вимоги до них, механізм визначення розміру автостанційного збору та вартості послуг, що надаються автомобільним перевізникам.

Даний Порядок прийнято на підставі Закону України Про автомобільний транспорт та пунктів 112, 114, 116 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року №176.

Пунктом 112 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року №176, в редакції станом на 27.09.2010 року (дату прийняття Порядку №700) передбачалося, що автостанції підлягають атестації на відповідність кількості та якості послуг, що надаються пасажирам та перевізникам, в установленому Мінтрансзв'язку порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що додаткове обстеження та складання протоколу відбулося всупереч вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Порядку регулювання діяльності автостанцій, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 27.09.2010 року №700.

При цьому, доказами, що наявні у матеріалах справи спростовуються порушення, вказані у протоколі обстеження від 18.10.2017 року, а саме:

1. Камери схову ручної поклажі, багажу (секції) - не менше 2 одиниць. У протоколі обстеження вказано нуль .

Однак, про наявність на АС Автостанція №3 чотирьох камер свідчать: фотографія 1 (а.с.115); паспорт автостанції.

2. Загальна кількість платформ для прибуття, відправлення автобусів (посадки та висадки пасажирів), - не менше 4 одиниць. Згідно протоколу обстеження - нуль .

Загалом, про наявність на АС Автостанція №3 чотирьох платформ свідчать: фотографія 2 (а.с.116); паспорт автостанції.

3. Майданчик для відстою автобусів - не менше 3 місць. У протоколі обстеження вказано відсутні .

Про наявність на АС Автостанція №3 майданчика для відстою автобусів на 15 місць свідчать: фотографія 3 (а.с.117); паспорт автостанції.

4. Наявність квиткових кас, пристосованих для користування особами з обмеженими фізичними можливостями. Згідно протоколу обстеження вказано відсутні .

У той же час, про наявність на АС Автостанція №3 такої квиткової каси свідчать: фотографії 4, 5 (а.с.118, 119); паспорт автостанції.

5. Наявність технічного обладнання, конструкцій та засобів для забезпечення вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Доступ до інфраструктур АС Автостанція №3 таких як платформи, каси, зал очікування особам з обмеженими фізичними можливостями забезпечено способом влаштуванням пандусів, а до платформ відсутністю бортових каменів (фотографія 2, 6 (а.с.116, 120).

Колегія суддів звертає увагу, що відповідність АС Автостанція №3 усім іншим вимогам підтверджено протоколом обстеження від 18.10.2017 року.

Як встановлено судом першої інстанції, АС Автостанція №3 обстежувалась відповідачем у вересні 2017 року у процесі атестації, на АС було належним чином оформлено паспорт автостанції з фіксуванням усіх наявних елементів інфраструктури.

Жодних доказів фотофіксації відповідачем виявлених порушень при складанні 18.10.2017 року протоколу суду не надано.

Відомості, що зафіксовані у протоколі обстеження не відповідають дійсності, то рішення про анулювання свідоцтва про атестацію є безпідставним та протиправним й таке підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Державної служби України з безпеки на транспорті, Львівської обласної громадської організації Львівтрансзахист залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі № 813/4269/17- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді М. А. Пліш Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 28.02.2019 року.