Ухвала

від 26.02.2019 по справі 813/243/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2019 року

Київ

справа №813/243/18

адміністративне провадження №К/9901/2415/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 у справі №813/243/18 (876/5772/18) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Львівбуд до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Львівбуд звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області 15.01.2019 вернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Одночасно відповідачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що на момент подання касаційної скарги вперше Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області бул позбавлене можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі, що призвело до її повернення заявнику. На думку податкового органу, повторне подання касаційної скарги з порушенням строку на касаційне оскарження відбулося з незалежних від відповідача причин, оскільки відсутність належного фінансування суб'єкта владних повноважень з боку державного бюджету, з об'єктивних причин виключали можливість сплати судового збору у розмірі та порядку визначеному законом та звернення до суду касаційної інстанції в найкоротші строки.

Також, податковий орган зазначає, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (надання документа про сплату судового збору) та своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2019 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження причини пропуску такого строку визнані судом неповажними, та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали. При цьому судом зазначено, що відповідачу необхідно надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням підстав, які з об'єктивних причин унеможливили реалізацію права на своєчасне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах наданого законом процесуального строку та навести інші обґрунтовані доводи, які б свідчили про наявність об'єктивних перешкод на реалізацію права повторного звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції де зазначено аналогічні підстави вказані відповідачем у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні 15.01.2019 до Верховного Суду. Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідачем не наведено.

Доводи відповідача про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що податковим органом вживалися заходи для сплати судового збору у даній справі, проте на момент подання касаційної скарги вперше Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області було позбавлено можливості такої сплати, що призвело до її повернення заявнику. Реалізація права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з належним чином оформленою касаційною скаргою стала можливою лише з моменту сплати судового збору, а саме з 27.12.2018. На думку відповідача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в межах наданого суб'єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.

Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області зазначає, що своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду касаційної інстанції, підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно та приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання документа про сплату судового збору у розмір визначеному законом) є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження. Порушення порядку здійснення процесуальної дії касаційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 закінчився 15.10.2018, а також встановлений факт звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою вперше без виконання процесуального обов'язку щодо сплати судового збору, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору в розмірі визначеному законом.

Втім, жодних доказів податковим органом суду не надано.

Також, суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 19.11.2018 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Львівській області у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 у справі №813/243/18 (876/5772/18).

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Львівській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 у справі №813/243/18 (876/5772/18) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Львівбуд до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду