Ухвала

від 27.02.2019 по справі 2-1179/2010

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 2-1179/2010

Провадження № 6/263/13/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м.Маріуполь

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області в складі головуючого - судді Папаценко П.І., при секретарі судового засідання Диміч Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Центральний ВДВС м.Маріуполя Донецької області, про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся з заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Свою заяву мотивує тим, що 07.07.2010 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області по справі 2-1179/10 прийнято заочне рішення про задоволення позову ПАТ ПУМБ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 626 841,93 доларів США та 376 481,40 гривень. На примусове виконання зазначеного рішення суду було видано виконавчі листи №2-п/107/10 від 18.11.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 626 841,93 доларів США та виконавчий лист №2-п/107/10 від 18.11.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 376 481,40 грн., які в подальшому були пред'явлені на примусове виконання до органу державної виконавчої служби. 02.12.2010 року державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС Маріупольського міського управління юстиції було винесено постанови про відкриття вищевказаних виконавчих проваджень. ОСОБА_1 вважає, що зазначені виконавчі листи є такими, що не підлягають виконанню з огляду на те, що в них зазначено дату набрання рішенням законної сили - 19.07.2010 року та дату пред'явлення виконавчих листів до виконання - 20.07.2013 року. Проте, відповідно до ст.223 ЦПК України, чинного на час ухвалення рішення, воно набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07.07.2018 року по справі №2-1179/10, яку було прийнято до розгляду та за результатами розгляду апеляційним судом Донецької області прийнято ухвалу від 26.10.2010 року. Таким чином, рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області набрало чинності 26.10.2010 року, а не 19.07.2010 року, як це зазначено у виконавчих листах.

У судове засіданні заявник ОСОБА_1 не з'явився, але надіслав письмову заяву в якій просить розглянути справу у його відсутність, наполягав на задоволенні заявлених вимог.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши думки сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до заочного рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07.07.2010 року за позовом ПАТ ПУМБ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ заборгованості за кредитним договором у сумі 626 841,93 доларів США та 376 481,40 гривень, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 250 гривень та судовий збір у розмірі 118,61 гривень та 198 доларів США.

Відповідно до копії виконавчого листа №2-п-107/10 від 07.07.2010 року, виданого Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ заборгованості за кредитним договором у сумі 626 841,93 доларів США, у даному листі зазначено, що рішення суду набрало законної сили 19.07.2010 року та строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 20.07.2013 року.

Відповідно до копії виконавчого листа №2-п-107/10 від 07.07.2010 року, виданого Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ заборгованості за кредитним договором у сумі 376 481,40 гривень, у даному листі зазначено, що рішення суду набрало законної сили 19.07.2010 року та строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 20.07.2013 року.

26.04.2010 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області по справі № 22-5800/10 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07.07.2010 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07.07.2010 року змінено в частині стягнення судового збору. В решті частини рішення суду залишено без змін.

Згідно зі ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, припинення цивільно-правових зобов'язань визначено у Главі 50 розділу І книги п'ятої Цивільного кодексу України, де зазначено, що зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1ст. 39 Закону України Про виконавче провадження є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Відповідно до висновків, які викладені у постанові Верховного суду справа № 755/15479/14-ц від 16 січня 2018 року, процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.

Таким чином, відповідно до ст.223 ЦПК України, чинного на час ухвалення рішення, рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07.07.2010 року набрало законної сили 26.10.2010 року, отже у даному випадку виконавчі листи були видані за рішенням суду, яке не набрало законної сили.

Виходячи з вищевикладеного та з того, що представник заінтересованої особи, стягувача ОСОБА_2, не заперечувала проти задоволення заявлених вимог, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Центральний ВДВС м.Маріуполя Донецької області, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ - виконавчий лист №2-п/107/10, виданий Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області від 18.11.2018 року на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07.07.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Перший Український ОСОБА_4 у розмірі 626 841,93 доларів США.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ - виконавчий лист №2-п/107/10, виданий Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області від 18.11.2018 року на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07.07.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Перший Український ОСОБА_4 у розмірі 376 481,40 гривень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту безпосередньо до Донецького апеляційного суду або шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області.

Суддя П.І.Папаценко