Ухвала

від 01.03.2019 по справі 466/3494/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 березня 2019 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/5318/2019

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф.,

перевіривши відповідність апеляційної скарги ОСОБА_2

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва

у складі судді Фролової І.В.

від 07 вересня 2018 року

про відкриття провадження

у справі №466/3494/18 Шевченківського районного суду м. Києва

за позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_2, Філії Акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит - Західне регіональне управління Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Коцюбинський Андрій Володимирович, Громадська організація Львівське Ставропігійське Братство ,

про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 вересня 2018 року відкрито провадження.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду відповідачка ОСОБА_2 14 лютого 2019 року подала до суду апеляційну скаргу, в якій одночасно просив відстрочити сплату судового збору, посилаючись на складний майновий стан.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги разом з доданими до неї матеріалами, вважаю, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України Про судовий збір зі змінами (далі - Закон), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за клопотанням такої сторони відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої та багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Таким чином, аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що суд з урахуванням майнового стану сторони може відстрочити сплату судового збору за клопотанням такої сторони з підстав, які наведені в статті 8 Закону.

Однак, на підтвердження зазначених в клопотанні обставин, а саме того, що щодо тяжкого майнового стану та відсутності коштів на сплату судового збору, апелянтом не долучено відповідних доказів, в яких буде відображено доходи відповідача за минулий рік для визначення того, чи перевищує судовий збір 5 відсотків розміру річного доходу, якими є довідка з пенсійного фонду та податкових органів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та наявності правових підстав для залишення апеляційної скарги без руху, у зв'язку з тим, що в порушення п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України апелянтом не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення справляється судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання фізичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (384,20 грн).

З огляду на викладене, ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір у сумі 384 грн 20 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Солом. р-ні/Солом'ян. р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 34311206080024; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Крім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оригінал документу про сплату (доплату) судового збору із зазначенням відомостей про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір, необхідно подати до Київського апеляційного суду.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.

Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга також залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або, якщо підстави вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2, Акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Філії Західне регіональне управління Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів в порядку регресу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 травня 2018 року справу передано на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

07 вересня 2018 року Шевченківським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у даній справі та призначено розгляд справи на 28 листопада 2018 року.

Згідно витягу із сайту Укрпошти Відстеження посилок Укрпошти , направлене ОСОБА_2 повідомлення відправлено до точки видачі, однак матеріали справи не містять відомостей про отримання ОСОБА_2 копії ухвали від 07.09.2018 про відкриття провадження.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_2 судом надсилалися судові повістки, які поверталися на адресу суду без вручення (т. 2, а.с. 146-149).

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 була обізнана про відкриття провадження Шевченківським районним судом м. Києва, оскільки 15 січня 2019 року ОСОБА_2 зверталася до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді Шевченківського районного суду м. Києва Фролової І.В. (головуючої у даній справі) (т. 1, а.с. 157-163).

16 січня 2019 року ОСОБА_2 зверталася до голови Шевченківського районного суду м. Києва щодо незаконних дій судді Фролової І.В. (головуючої у даній справі) (т. 1, а.с. 154-156).

Також, 16 січня 2019 року ОСОБА_2 зверталася до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою, в якій підтримала вимоги Акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2018 (т. 2, а.с. 152-153,165).

Отже, вищенаведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 обізнана про відкриття 07.09.2018 Шевченківським районним судом м. Києва провадження у справі. Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів про отримання ОСОБА_2 копії оскаржуваної ухвали.

Звертаючись 14.02.2019 до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 не вказувала про отримання копії ухвали від 07.09.2018.

Таким чином, ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою на ухвалу від 07.09.2018 після закінчення строків, установлених статтею 354 ЦПК України безклопотання про поновлення такого строку.

У відповідності до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, ОСОБА_2 необхідно протягом десяти днів з дня отримання ухвали подати до Київського апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 07.09.2018 із зазначенням поважних причин такого пропуску.

За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 136, 185, 356, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 вересня 2018 року - залишити без руху , надавши строк для усунення виявлених недоліків щодо сплати судового протягом п'яти днів, а щодо надання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі Судової влади України за адресою: https://court.gov.ua/sud2610/.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя О.Ф. Мазурик