Постанова

від 26.03.2019 по справі 466/3494/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

26 березня 2019 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/5318/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Кравець В.А., Махлай Л.Д.,

за участю секретаря Синявського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва

у складі судді Фролової І.В.

від 17 січня 2019 року

у справі №466/3494/18 (провадження №2-зз/761/117/18) Шевченківського районного суду м. Києва

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_3, Філії Акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит - Західне регіональне управління Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Коцюбинський Андрій Володимирович, Громадська організація Львівське Ставропігійське Братство ,

про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2018 року Акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит (далі - АТ Банк Фінанси та Кредит , Банк) звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2018 (провадження за клопотанням в суді першої інстанції №2-зз/761/117/18).

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову обґрунтовував тим, що вжиті судом заходи забезпечення позову суперечать положенням ч. 6 ст. 150 ЦПК України та є такими, що суттєво обмежують виконання основних завдань покладених на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит .

Також як на підставу скасування заходів забезпечення позову, вказував, що саме посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2019 року задоволено клопотання АТ Банк Фінанси та Кредит та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 29.11.2018.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права без повного з'ясування обставин, які мають суттєве значення при вирішенні питання про скасування заходів забезпечення позову, просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2019 та прийняти нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви Банку про скасування заходів забезпечення позову.

Учасники справи своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.

В судовому засіданні представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кібець Р.Р. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу залишити без змін.

Позивачка, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила.

Відповідач - ОСОБА_3, належним належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 9 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з'явилася.

Відповідач - ПАТ Банк Фінанси та Кредит , третя особа - Громадська організація Львівське Ставропігійське Братство , належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили , причини неявки суду не повідомили.

Третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Коцюбинський А.В., належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи та їхніх представників, які не з'явилися в судове засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати припиненими зобов'язання по кредитному договору №05/06-ЛВ від 06.11.2006; зобов'язати АТ Банк Фінанси та Кредит надати їй: довідку про завершення виконання кредитних зобов'язань; підписаний оригінал кредитного договору; підписані оригінали договорів іпотеки №б/н від 06.11.2006 та від 07.11.2006; оригінали повідомлення про зняття обтяжень; визнати припиненими правовідносини іпотеки за договором від 06.11.2006 стосовно житлового будинку та земельної ділянки; визнати припиненими правовідносини іпотеки за договором від 07.11.2006 стосовно нежитлових приміщень шляхом вилучення з державного реєстру іпотек запису про іпотеку та з єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження майна; в порядку зворотної вимоги стягнути з ОСОБА_3 заборгованість по тілу кредиту, заборгованість за нарахованими процентами, заборгованість пені за простроченими нарахованими процентами та тілом кредиту.

26 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій посилаючись на те, що існує реальна загроза невиконання, утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, просила забезпечити позов шляхом: заборони здійснення продажу права вимоги по кредитному договору №05/06-ЛВ від 06.11.2006; заборони АТ Банк Фінанси та Кредит , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснювати відчуження чи дії щодо відчуження об'єктів іпотеки; накладення арешту на майно ОСОБА_3 та майно юридичної особи ОСОБА_3, а саме Приватне підприємство ЗАНЗІБАР ХОЛДІНГ ; зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.09.2012.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2018 заяву задоволено частково, а саме забезпечено позов та заборонено здійснювати продаж права вимоги по кредитному договору №05/06-ЛВ від 06.11.2006, вчиняти будь-які дії по лоту №F07GL35791, а також будь-яким іншим особам у будь-якій інший спосіб здійснювати продаж права вимоги по кредитному договору №05/06-ЛВ від 06.11.2006, укладеному між ОСОБА_3 та ПАТ Банк Фінанси та Кредит , вчиняти будь-які дії щодо продажу права вимоги по кредитному договору; заборонено АТ Банк Фінанси та Кредит здійснювати відчуження чи дії щодо відчуження об'єктів іпотеки; накладено арешт на майно ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав для задоволення такої заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним, враховуючи наступне.

Частиною 1 статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

Таким чином, діючим процесуальним законодавством встановлено пряму заборону накладення обтяжень на майно Банку, що ліквідується, а також заборону або встановлення обов'язку вчиняти певні дії ФГВФО при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

Як вбачається з матеріалів справи та є загальновідомою обставиною, на підставі постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) №612 від 17.09.2015 виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 17.09.2015 №171 Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Фінанси та Кредит та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку. Згідно з даним рішенням в банку запроваджено тимчасову адміністрацію з 18.09.2015 по 17.12.2015 включно та призначено уповноважену особу.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 17.12.2015 №898 виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 18.12.2015 №230 Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк Фінанси та Кредит . Згідно із зазначеним рішенням в банку розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу.

Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон) з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальним у даних правовідносинах, а тому є пріоритетними над іншими нормами права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

За приписами п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Усі або частина повноважень Фонду, визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду, крім організації реалізації майна банку, що ліквідується (ч. 3 ст. 47 Закону).

Пунктом 17 частини 1 статті 2 Закону визначено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: зокрема, здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління - продає майно банку.

З огляду на викладене, приписи частини 6 статті 150 ЦПК України є імперативними. У разі застосування заходів забезпечення позову будуть порушені права Фонду при ліквідації неплатоспроможного банку, оскільки саме в межах процедури ліквідації Фондом здійснюються заходи щодо реалізації майна та активів неплатоспроможного банку.

Сукупність вищезазначених обставин та положень закону приводить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що постановою Київського апеляційного суду від 13.03.2019 скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2018 про вжиття заходів забезпечення позову, однак на час звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу про скасування заходів забезпечення позову від 17.01.2019, вона була дійсною. А відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність судового рішення на час вчинення процесуальної дії.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 382, 383, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 26 березня 2019 року.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді В.А. Кравець

Л.Д. Махлай