Ухвала

від 21.02.2019 по справі 461/8198/16-ц

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/8198/16-ц

Провадження № 2/461/2/19

УХВАЛА

21.02.2019 року. м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Кузьми Д.М.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 Західна інформаційна корпорація , ОСОБА_4 Медіа Груп ЗІК , ОСОБА_4 Телерадіокомпанія Нові комунікації про захист авторського права, виплату компенсації за порушення майнових авторських прав та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 Західна інформаційна корпорація , ОСОБА_4 Медіа Груп ЗІК , ОСОБА_4 Телерадіокомпанія Нові комунікації про захист авторського права, виплату компенсації за порушення майнових авторських прав та стягнення моральної шкоди

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 Західна інформаційна корпорація заявив клопотання про закриття провадження у справі, покликаючись на те, що ОСОБА_1 є фізичною-особою підприємцем з 11.11.2015 року. За приписами п. 9 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, у редакції чинній на момент подання позову від 26.04.2017 року, господарським судам підвідомчі справи у спорах, підвідомчих господарським судам, щодо порушення прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет. Відтак спір за предметною складовою та суб'єктивною є повністю підвідомчий господарським судам, тому зазначене виключає можливість розгляду справи у порядку цивільного судочинства. Просить закрити провадження у справі.

Позивач та його представник проти задоволення клопотання заперечили, покликаючись на те, що станом на даний час, Вищий суд з питань інтелектуальної власності не розпочав свою роботу, а відтак - справа повинна розглядатися за підвідомчістю, яка мала місце до внесення змін у відповідні процесуальні кодекси. Крім того, як це підтвердила у ході допиту свідок ОСОБА_5 С, при розробці логотипу ОСОБА_1 не виступав у якості суб'єкта господарювання, жодних коштів за таку розробку не отримував, тобто - у відносини, пов'язані з господарською діяльністю, не вступав. В свою чергу, будь - яких господарських відносин із відповідачами ОСОБА_1 також не мав.

Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що клопотання до задоволення не підлягає оскільки згідно п. 1 ч. 2 ст. 20 ГПК України Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема: справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування.

Згідно ч. 1 Розділу Х Прикінцевих положень частина четверта статті 3, частини перша та друга статті 20 (в частині визначення юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності), частина третя статті 24, частина третя статті 25, частина дев'ята статті 31, частина друга статті 33, частина третя статті 253, частина перша статті 320 цього Кодексу (в частині права на подання заяви про перегляд судового рішення Вищого суду з питань інтелектуальної власності) вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності у газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Встановлено, що на даний час Вищий суд з питань інтелектуальної власності не створений.

Згідно п.п. 15, 16 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України Вищий суд з питань інтелектуальної власності починає свою роботу з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

До початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Встановлено, що до набрання чинності цієї редакції ГПК України та нової редакції ЦПК України діяли наступні норми закону.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 03.08.2017 року) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відтак, законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Згідно зі статтею 177 ЦК результати інтелектуальної, творчої діяльності належать до об'єктів цивільних прав, а за статтею 178 ЦК вони є оборотоздатними, тому такі спори підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства оскільки характер спору є цивільним.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року роз'яснено, що суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про цивільне право.

Крім того, спір у даній справі виник між фізичними та юридичними особами, та характер спору є цивільним тоді як, згідно ст. 12 ГПК України (в редакції, що діяла до 03.18.2017 року) Господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів; справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю); справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство; справи у спорах, підвідомчих господарським судам, щодо порушення прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет.

Вимоги у даній справі не підпадають під дію норми статті 12 ГПК України (в редакції, що діяла до 03.08.2017 року), оскільки за змістом позовної заяви вбачається, що на захист порушеного права звернувся ОСОБА_1 як фізична особа, а не як фізична-особа підприємець.

Згідно ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначений позов пред'явлений в суд за місцезнаходженням одного з відповідачів.

Відтак, підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України не вбачається.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

у клопотанні представник відповідача ОСОБА_4 Західна інформаційна корпорація про закриття провадження у справі - відмовити за безпідставністю.

Повний текст ухвали проголошено 22.02.2019 року о 15.30 год.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.Р. Юрків.