Ухвала

від 27.02.2019 по справі 873/3/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"27" лютого 2019 р. Справа№ 873/3/19

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву б/н від 28.12.2018 (вх. 09.1-05/3665/18 від 10.12.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Якушев та додані до неї матеріали про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній компанії Принцип від 17.12.2018 у третейській справі №СЗ-01-05/2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Якушев

до Товариства з обмеженою відповідальністю Котовський Хлібозавод

про стягнення заборгованості в сумі 1 860 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Краснокутська Н.М., ордер серія АА №145228

від відповідача - Тютюник Р.В., довіреність № б/н від 01.02.2019

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Юридичній компанії Принцип від 17.121.2018 у третейській справі №СЗ-01-05/2018 позов задоволено в повному обсязі, присуджено до стягнення суму заборгованості у розмірі 1 860 000,00 грн.

28.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Якушев звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою б/н від 28.12.2018 (вх. 09.1-05/3665/18 від 10.12.2018) про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній компанії Принцип від 17.12.2018 у третейській справі №СЗ-01-05/2018.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2019 вищевказану заяву передано на розгляд судді Жук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Якушев та додані до неї матеріали про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній компанії Принцип від 17.12.2018 у третейській справі №СЗ-01-05/2018 прийнято до розгляду та призначено на 31.01.2019. Зобов'язано Постійно діючий третейський суд при Юридичній компанії Принцип протягом п'яти днів від дня надходження цієї ухвали, з метою розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення, надати суду: третейську справу №СЗ-01-05/2018 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Якушев до Товариства з обмеженою відповідальністю Котовський Хлібозавод про стягнення заборгованості в сумі 1 860 000,00 грн; свідоцтво про реєстрацію третейського суду (копію); положення про Постійно діючий третейський суд при Черкаській торгово-промисловій палаті (належним чином засвідчену копію); регламент третейського суду (належним чином засвідчену копію); список третейських суддів.

22.01.2018 від позивача надішли письмові пояснення на виконання ухвали суду.

25.01.2019 до Північного апеляційного господарського суду від Постійно діючого третейського суду при Юридичній компанії Принцип надійшли матеріали третейської справи №СЗ-01-05/2018.

Ухвалою від 31.01.2019 розгляд справи відкладено на 27.02.2019.

Представник відповідача 27.02.2019 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що відповідач не отримав від позивача копії заяви про видачу наказу.

У судове засідання 27.02.2019 з'явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених клопотань, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Нормами ч. 1 ст. 216 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з чітко визначених підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Враховуючи викладене, обставина на яку посилається відповідач у клопотанні про відкладення не є беззаперечною підставою для відкладення розгляду заяви, оскільки у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, а в силу вимог ч.ч. 2, 4 ст. 13 та ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу несуть ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій.

Крім того, згідно зі ст. 354 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 статті 56 Закону України Про третейські суди при розгляді заяви про видачу виконавчого документа компетентний суд повинен витребувати справу з постійно діючого третейського суду, в якому зберігається справа, яка має бути направлена до компетентного суду протягом п'яти днів від дня надходження вимоги. У такому випадку строк вирішення заяви про видачу виконавчого документа продовжується до одного місяця.

При здійсненні правосуддя, суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4, 7 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Суд дійшов висновку, що заявник не обґрунтував неможливість самостійно ознайомитись з матеріалами справи та текстом заяви про видачу наказу до судового засідання. Враховуючи, що розгляд справи вже відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача, суд наголошує, що відповідач зобов'язаний добросовісно користуватися процесуальними правами та не довів належними та допустимими доказами необхідності відкладення розгляду справи, а повторне відкладення розгляду справи призведе до безпідставного затягування розгляду заяви та порушення процесуальних строків передбачених чинним законодавством.

У зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 27.02.2019 підтримав доводи заяви про видачу наказу та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.02.2019 повідомив, що він не може надати пояснень по суті заяви.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Якушев та додані до неї матеріали про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній компанії Принцип від 17.12.2018 у третейській справі №СЗ-01-05/2018, дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Згідно з ч.3 ст.354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

У відповідності до ст.355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейська угода визнана недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про третейські суди рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст.327 Господарського процесуального кодексу України та п.1-1 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження є наказ.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України Про третейські суди заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Відповідно до ч.6 ст.56 Закону України Про третейські суди компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо: на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом; справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейська угода визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України; постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст.56 Закону України Про третейські суди та ст.355 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з наявних у справі документів, рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній компанії Принцип від 17.12.2018 у третейській справі №СЗ-01-05/2018 не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України Про третейські суди та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

За вказаних обставин, враховуючи, що відповідачем вказане рішення добровільно не виконано, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Якушев та додані до неї матеріали про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній компанії Принцип від 17.12.2018 у третейській справі №СЗ-01-05/2018.

Відповідно до ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Сплачена позивачем сума судового збору за подання заяви про видачу наказу відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, оскільки станом на дату звернення позивача до суду з даною заявою рішення третейського суду відповідачем виконано не було, а отже він відповідно є винним у виникненні спору (у зверненні позивача до суду з даною заявою).

Керуючись ст. ст. 234, 328, 333 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Якушев про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній компанії Принцип від 17.12.2018 у третейській справі №СЗ-01-05/2018 задовольнити.

2. Видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній компанії Принцип від 17.12.2018 у третейській справі №СЗ-01-05/2018.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Котовський Хлібозавод (66300, Одеська обл., м. Подільськ, пр.-т Перемоги, 14; ідентифікаційний код 26364417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Якушев (24400, Вінницька обл., Бершадський р-н, м. Бершадь, вул. Чкалова, 1, ідентифікаційний код 31535205) витрати по сплаті судового збору в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн 00 коп.

4. Третейську справу №СЗ-01-05/2018 повернути до Постійно діючого третейського суду при Юридичній компанії Принцип .

Ухвала, у випадку не оскарження, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або у випадку оскарження - після розгляду справи судом апеляційної інстанції (ч.ч.5, 6 ст. 356 ГПК України).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ч. 3 ст. 356 та ч. 2 ст. 253 ГПК України до Верховного Суду у строк, передбачений ст. 256 ГПК України.

Суддя Г.А. Жук

Повний текст ухвали складено 04.03.2019