СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" лютого 2019 р. Справа № 905/484/17
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий:Зубченко І.В. (доповідач), судді:Стойка О.В. , Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Трубниковій Ю.О. за участю представників: від позивача:не з'явився від відповідача:Ботман О.О., ордер серія ДН №ООО113445 від 22.01.2019р. від прокуратури:Хряк О.О., посвідчення №028256 від 15.08.2014р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Пікуз Анатолія Йосифовича, м.Маріуполь Донецької області (вх.№154 Д/3 від 10.01.2019р.) на рішення господарського суду Донецької області ухвалене 12.04.2017р. у м.Харкові у справі№905/484/17 (суддя Бойко І.А.) за позовомКерівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області, м.Маріуполь Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області доФізичної особи - підприємця Пікуз Анатолія Йосифовича, м.Маріуполь Донецької області прозобов'язання повернути земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,2500га та нормативно-грошовою оцінкою 1753025,00грн.
В С Т А Н О В И В:
Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області, м.Маріуполь Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи - підприємця Пікуз Анатолія Йосифовича, м.Маріуполь Донецької області про зобов'язання повернути Маріупольській міській раді Донецької області земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,2500га та нормативно-грошовою оцінкою 1753025,00грн. по проспекту Свободи у місті Маріуполі за актом приймання-передачі у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки від 01.07.2004р.
Позов мотивований тим, що Маріупольська міська рада, незважаючи на тривале (з 19.05.2014р. по теперішній час) порушення інтересів держави в особі територіальної громади м.Маріуполя як власника земельної ділянки, не звернулась до суду, у зв'язку з чим порушується встановлений ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України Про оренду землі порядок передачі земельних ділянок комунальної власності в оренду (користування) громадянам та юридичним особам, який має відбуватися, зокрема, шляхом прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про поновлення договору оренди землі та укладення з орендарем додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, що свідчить про бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що є підставою для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.04.2017р. у справі №905/484/17 позовні вимоги Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області до Фізичної-особи підприємця Пікуз Анатолія Йосифовича задоволено. Зобов'язано відповідача повернути Маріупольській міській раді Донецької області земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: на пр.Ленінградському в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя, загальною площею 0,2500га, за актом приймання-передачі земельної ділянки, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, у п'ятнадцятиденний строк з дати набрання рішенням законної сили.
В основу рішення покладено висновок місцевого господарського суду про те, що оскільки з припиненням договору оренди землі відповідач втратив статус орендаря, позовні вимоги щодо зобов'язання повернути спірну земельну ділянку є обґрунтованими.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Фізична-особа підприємець Пікуз Анатолій Йосифович звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2017р. у справі №905/484/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог.
За твердженнями скаржника, рішення місцевого господарського суду винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права, за наслідками неповного з'ясування обставин, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач звертає увагу суду на сукупність наступних обставин:
- Фізична-особа підприємець Пікуз Анатолій Йосифович не отримував позовну заяву та не знав про розгляд даної справи, у зв'язку з чим був позбавлений можливості захистити свої права;
- на виконання абз.7 п.36 договору оренди земельної ділянки від 01.07.2004р., на підставі ч.1 ст.377, ч.3 ст.415 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч.1 ст.120 ЗК України у березні 2014р. Фізична-особа підприємець Пікуз Анатолій Йосифович звернувся із заявою щодо продовження дії договору, яка Маріупольською міською радою не розглянута, відповідне рішення по заяві про поновлення договору оренди земельної ділянки не прийняте;
- відповідач набув право власності на будівлі, котрі розташовані на орендованій земельній ділянці.
Крім того, з посиланням на ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі відповідач зауважує, що вчасно сповістив орендодавця про намір продовжити договір оренди земельної ділянки, лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі не отримував, добросовісно виконує обов'язки орендаря, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату, встановлену договором оренди, у зв'язку з чим, на думку апелянта, договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2017р. у справі №905/484/17 (з урахуванням ухвали від 23.11.2017р. про виправлення описки) апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця Пікуз Анатолія Йосифовича задоволено, рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2017р. у справі №905/484/17 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2018р. касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2017р. у справі №905/484/17 задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2017р. у справі №905/484/17 скасовано повністю, справу №905/484/17 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При цьому, Верховний Суд, посилаючись на правовий висновок, зроблений у постанові Верховного Суду від 10.09.2018р. у справі №920/739/17, прийнятій у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, наголосив про помилковість висновку суду апеляційної інстанції про можливість суду визнати договір поновленим на той самий строк та на тих самих умовах поза межами спору, який розглядається за позовною вимогою саме про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк з вказаних підстав, або за відсутності добровільно укладеної сторонами такої додаткової угоди.
Колегія суддів Верховного Суду також зауважила, що не може прийняти до уваги посилання відповідача на інше судове рішення, яким визнано договір поновленим, а відповідну додаткову угоду укладеною, оскільки дане рішення не було предметом розгляду судів попередніх інстанцій, а дослідження, перевірка і переоцінка доказів та встановлення по новому фактичних обставин справи в силу положень ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Крім того, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційним судом не обґрунтовано та не мотивовано власні висновки про необхідність для експлуатації та обслуговування будівлі (об'єкту нерухомості) площею 7,1кв.м. земельної ділянки площею саме 0,2500га.
На адресу Східного апеляційного господарського суду 10.01.2019р. надійшли матеріали справи №905/484/17.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2019р. сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Гребенюк Н.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду, згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Зубченко І.В. (доповідач), судді Пушай В.І., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної-особи підприємця Пікуз Анатолія Йосифовича на рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2017р. у справі №905/484/17 та зобов'язано учасників справи у строк до 30.01.2019р. включно надати до суду письмові пояснення з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06.12.2018р.
На поштову адресу суду апеляційної інстанції 24.01.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Фізичної-особи підприємця Пікуз Анатолія Йосифовича надійшли пояснення по справі №905/484/17 (у межах визначеного судом строку), згідно резолютивної частини яких відповідач просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2017р. у справі №905/484/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог. При цьому відповідач зауважує, що вчасно звернувся до орендодавця із заявою про продовження строку договору оренди земельної ділянки №2672 від 01.07.2004р., був добросовісним орендарем, сплачував орендну плату, а рішенням господарського суду Донецької області від 28.08.2018р. у справі №905/1457/17 та рішенням Маріупольської міської ради №7/36-3230 від 24.10.2018р. було встановлено факт поновлення строку оренди земельної ділянки з 19.05.2014р. по 19.05.2024р. Крім того, Пікуз А.Й. звертає увагу, що він є власником нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, а зобов'язання в примусовому порядку звільнити земельну ділянку та передати її позивачу є порушенням права власності відповідача, гарантованого ст.41 Конституції України.
Апелянт зауважує, що обраний прокурором спосіб захисту у вигляді зобов'язання повернути земельну ділянку в натурі є неефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично не призводить до відновлення порушеного права, а тому виключає можливість задоволення позовних вимог у цій частині. Разом з іншим, відповідач наголошує, що у задоволенні позовних вимог про зобов'язання повернути спірну земельну ділянку у зв'язку із закінченням строку дії договору слід відмовити, оскільки договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.
Також, на поштову адресу Східного апеляційного господарського суду від Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, яка була направлена 29.01.2019р., про що свідчить накладна, наявна на конверті, в якому надійшов документ (тобто, у межах визначеного судом строку), за змістом якої просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
При цьому прокурор зазначає, що доводи відповідача про своєчасне звернення до Маріупольської міської ради із заявою про продовження дії договору не підтверджені належними доказами та спростовані інформацією ради. Прокурор також звертає увагу, що навіси, огорожа №1 та замощення І не є нерухомим майном та можуть бути переміщені власником без їх знецінення та зміни призначення з метою звільнення земельної ділянки, а основна будівля зведена всупереч вимог п.35 договору без письмової згоди орендодавця. Крім того, за твердженнями прокурора, Пікуз А.Й. як власник основної будівлі не позбавлений права звернутися до Маріупольської міської ради для оформлення договору оренди тієї частини земельної ділянки, яка знаходиться під нерухомим майном. Прокурор, разом з іншим, наголошує, що сплата відповідачем орендної плати здійснювалася саме за фактичне користування земельною ділянкою всупереч відсутнього діючого договору оренди.
Маріупольська міська рада Донецької області своїм правом не скористалась, письмових пояснень з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06.12.2018р., не надала.
Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.02.2019р. призначив справу №905/484/17 до розгляду на 20.02.2019р. об 11:30год.
На поштову адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, за змістом яких апелянт наголошує, що твердження позивача про те, що відповідачем не було подано до суду доказів, які підтверджують звернення орендаря із заявою щодо продовження дії договору у березні 2014р. є необґрунтованими та такими, які спростовані рішенням господарського суду Донецької області від 28.08.2018р. у справі №905/1457/17. Відповідач також зазначає, що посилання позивача на зведення основної будівлі всупереч вимогам п.35 договору оренди без згоди міської ради не впливає на вирішення справи. Крім того, за твердженнями скаржника, твердження позивача щодо непропорційності займаної відповідачем площі земельної ділянки є неактуальним та, враховуючи факт поновлення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах та на той самий строк, необґрунтованими.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Пушая В.І., на підставі розпорядження керівника апарату суду №905/484/17 від 19.02.2019р., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.
У судовому засіданні 20.02.2019р. прокурор заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Разом з тим, від відповідача 13.02.2019р. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, відповідно до якого відповідач просить розглянути справу на підставі поданих до суду пояснень та інших матеріалів. Маріупольська міська рада Донецької області про причини неявки повноважного представника суд не повідомила.
Враховуючи складність справи, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду за результатами судового засідання дійшла висновку про необхідність оголошення перерви до 27.02.2019р. об 11:45год.
На електронну адресу суду від Маріупольської міської ради Донецької області надійшло клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника. Разом з тим, лист не засвідчений електронним цифровим підписом, що позбавляє його статусу офіційного (лист не є оригіналом електронного документа), у зв'язку з чим клопотання підлягає залишенню без розгляду.
У судовому засіданні 27.02.2019р. представник відповідача просив рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2017р. у справі №905/484/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог. Прокурор проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін. Представник Маріупольської міської ради Донецької області у судове засідання повторно не з'явився. Однак, враховуючи належне та своєчасне повідомлення про дату, час та місце судового засідання, визнання явки учасників справи у судове засідання необов'язковою, беручи до уваги достатність наявних матеріалів справи та тривалість строку розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу по суті без присутності представника Маріупольської міської ради Донецької області.
Відповідно до ст.269 ГПК України дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).
Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.
У судовому засіданні 27.02.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, письмові пояснення, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.07.2004р. між Маріупольською міською радою (далі - орендодавець) та приватним підприємцем Пікуз А.Й. (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), за умовами п.1 якого орендодавець надає згідно до рішення виконкому міської ради від 19.05.2003р. №212/5, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на пр.Ленінградському в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя.
Згідно п.2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,2500га. На земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна: автостоянка, а також інші об'єкти інфраструктури згідно проекту щодо відведення земельної ділянки.
Договір укладено на 10 років (до 19.05.2014р.). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору (п.6, 7).
Пунктом 19 сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для функціонування автомобільного транспорту (експлуатація автостоянки).
Відповідно до п.26 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
За умовами пункту 36 договору орендар зобов'язаний, зокрема, звернутися до орендодавця за 2 місяця до закінчення строку дії договору оренди з письмовою заявою про поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.
Дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (п.42).
Договір оренди 01.07.2004р. посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Скоробогатько О.В. Договір оренди зареєстровано у Маріупольській міській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.07.2004р. №497.
На виконання умов договору, за актом приймання-передачі земельної ділянки 05.07.2004р. орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку площею 0,2500га, кадастровий номер: НОМЕР_2, розташовану за адресою: на пр.Ленінградському в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя.
Договором б/н від 24.10.2008р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2004р. №497 внесено зміни до п.10 договору оренди, яким визначено розмір орендної плати за землю. Зазначений договір зареєстровано у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Деравного підприємства Центр Державного земельного кадастру , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 28.10.2008р. за №04.08.162.00651.
До апеляційної скарги додане рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27.01.2011р. у справі №2-655/11 за позовом Пікуз Анатолія Йосифовича до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самовільно зведені споруди. Зазначеним рішенням позов задоволено, визнано за Пікузом А.Й. право власності на самовільно зведені: основну будівлю літ.А-1, площею 7,1 кв. м., навіси літ.Б-1, літ.В-1, літ.Г-1, літ.Д-1, літ.Е-1, літ.Ж-1, огорожу №1 та замощення І, які розташовано на земельній ділянці №б/н по проспекту Ленінградському в місті Маріуполі Донецької області. Вищевказане рішення суду набрало законної сили та є чинним.
Матеріали справи, разом з іншим, містять рішення Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради №86 від 23.03.2011р. Про присвоєння поштової адреси по АДРЕСА_2 , відповідно до якого вирішено вважати автостоянку (літ.А-1, літ.Б-1, літ.В-1, літ.Г-1, літ.Д-1, літ.Е-1, літ.Ж-1) розташованою за адресою: АДРЕСА_2.
За змістом витягу Міського комунального підприємства Маріупольське бюро технічної інвентаризації Про державну реєстрацію прав нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2 належить Фізичній особі - підприємцю Пікуз А.Й. на праві власності на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 27.01.2011р. №2-655/11.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 05.04.2017р. нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 7,1кв.м. перебуває у приватній власності Фізичної особи - підприємця Пікуз А.Й., підставою виникнення права власності є рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маруполя від 27.01.2011р., справа №2-655/11.
Підставою звернення Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області з розглядуваним позовом до суду стало те, що Маріупольська міська рада, незважаючи на тривале порушення інтересів держави в особі територіальної громади м.Маріуполя як власника земельної ділянки, яке полягає у використанні Фізичною особою - підприємцем Пікуз А.Й. земельної ділянки на підставі договору оренди від 05.07.2004р. №497, строк дії якого закінчився, не звернулась до суду, у зв'язку з чим порушується встановлений ст.ст. 123, 124 ЗК України, Закону України Про оренду землі порядок передачі земельних ділянок комунальної власності в оренду (користування) громадянам та юридичним особам, який має відбуватися, зокрема, шляхом прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про поновлення договору оренди землі та укладення з орендарем додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.
Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, зазначає наступне.
Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст.792 ЦК України також встановлено, що відносини по найму (оренді) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтями 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни істотних умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, в основу мотивів позову покладено твердження прокурора про закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 01.07.2004р.
У силу приписів ст.316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
У постанові колегія суддів Верховного Суду зауважила, що не може прийняти до уваги посилання відповідача на інше судове рішення, яким визнано договір поновленим, а відповідну додаткову угоду укладеною, оскільки дане рішення не було предметом розгляду судів попередніх інстанцій.
Враховуючи положення процесуального законодавства та зміст постанови суду касаційної інстанції, Східний апеляційний господарський суд при новому розгляді справи приймає до уваги рішення господарського суду Донецької області від 28.08.2018р. (повний текст складено та підписано 31.08.2018р.) у справі №905/1457/17. Зазначеним рішенням задоволено повністю позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Пікуз Анатолія Йосифовича до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 01.07.2004р. Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 01.07.2004р. №2672, що зареєстрований у Маріупольській міській раді, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №497 від 05.07.2004р., та посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Скоробогатько О.В. за реєстровим №2672 від 01.07.2004р., відповідно до якого Маріупольська міська рада надає в користування Фізичній особі-підприємцю Пікуз Анатолію Йосифовичу строком на десять років (до 19.05.2014р.) земельну ділянку площею 0,2500га (кадастровий номер №1412300000:01:012:0024), що розташована на пр.Ленінградському (пр.Свободи) в Орджонікідзевському (Лівобережному) районі м.Маріуполя, з метою та за цільовим призначенням для функціонування автомобільного транспорту (експлуатація автостоянки), на той самий термін та на тих самих умовах, котрі передбачені цим договором, вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору на той самий строк, на тих самих умовах.
При розгляді справи №905/1457/17 господарський суд Донецької області дійшов висновку про те, що оскільки орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належно виконуючі свої обов'язки, передбачені ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", такий договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, тобто на 10 років - до 19.05.2024р., що, як наслідок, зумовлює виникнення у відповідача обов'язку укласти із позивачем додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.
Рішення господарського суду Донецької області від 28.08.2018р. (повний текст складено та підписано 31.08.2018р.) у справі №905/1457/17 набрало законної сили та є чинним.
За приписами ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, факт поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.07.2004р. не підлягає повторному доказуванню.
Судова колегія, разом з іншим, враховує, що в матеріалах справи міститься рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/36-3230 від 24.10.2018р. Про поновлення строку оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 фізичній особі - підприємцю Пікузу А.Й. . За змістом зазначеного рішення, розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Пікуз А.Й., керуючись статтями 93, 124, 134 Земельного кодексу України, статтями 6, 33 Закону України Про оренду землі , статтями 26, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в України , рада вирішила, зокрема, поновити на 10 років строк оренди земельної ділянки (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) (кадастровий номер 1412336900:01:012:0024) площею 0,2500га для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу по АДРЕСА_2 Фізичній особі - підприємцю Пікуз А.Й.
З огляду на те, що в якості підстави позовних вимог прокурором визначено закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 01.07.2004р., приймаючи до уваги поновлення спірного договору на той самий строк і на тих самих умовах, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог та зобов'язання Фізичної особи - підприємця Пікуз А.Й. повернути Маріупольській міській раді Донецької області земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,2500га та нормативно-грошовою оцінкою 1753025,00грн. по проспекту Свободи у місті Маріуполі за актом приймання-передачі у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки від 01.07.2004р.
Разом з тим, судова колегія не приймає посилання апелянта на те, що Фізична-особа підприємець Пікуз Анатолій Йосифович не отримував позовну заяву та не знав про розгляд даної справи, у зв'язку з чим був позбавлений можливості захистити свої права. Так, до позовної заяви додано належні та допустимі у розумінні положень ГПК України докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача (опис вкладення до цінного листа та квитанцію з відмітками поштової організації). Крім того, з матеріалів справи вбачається наступне: ухвала господарського суду Донецької області від 02.03.2017р. була направлена сторонам 06.03.2017р. (про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Донецької області); ухвала суду першої інстанції від 22.03.2017р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних судом документів та неявкою сторін у судове засідання надіслана сторонам 27.03.2017р. (про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Донецької області); оскаржуване рішення суду надіслано сторонам 18.04.2017р. Крім того, поштові повідомлення свідчать, що відповідачу 27.03.2017р. надсилалася ухвала суду від 22.03.2017р. про відкладення розгляду справи та 18.04.2017р надсилалося оскаржуване рішення суду. Зазначені відправлення отримані відповідачем, про що на поштових повідомленнях зроблено відповідні відмітки. За таких обставин, твердження відповідача про необізнаність щодо розгляду справи №905/484/17 не знайшли свого підтвердження.
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, щодо своєчасного сповіщення орендодавця про намір продовжити договір оренди земельної ділянки, відсутності листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, добросовісного виконання обов'язків орендаря, зводяться до наявності підстав для поновлення спірного договору оренди та узгоджуються з доведеним фактом поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах.
У свою чергу, прокурор у відповіді на відзив зазначає, що доводи відповідача про своєчасне звернення до Маріупольської міської ради із заявою про продовження дії договору не підтверджені належними доказами та спростовані інформацією ради. Однак, рішенням господарського суду Донецької області від 28.08.2018р. у справі №905/1457/17 встановлено факт своєчасного звернення Фізичної особи-підприємця Пікуз А.Й. до Маріупольської міської ради Донецької області з заявою про намір продовжити договір оренди спірної земельної ділянки, який в контексті приписів ст.75 ГПК України не підлягає повторному доказуванню.
Інші посилання прокурора не впливають на вирішення справи та, враховуючи факт поновлення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах та на той самий строк, є необґрунтованими.
У силу приписів п.1,3 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи сукупність викладених вище висновків Східного апеляційного господарського суду, беручи до уваги неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи щодо поновлення спірного договору оренди, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
При цьому, у зв'язку з передачею судової справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, судом апеляційної інстанції здійснюється розподіл судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, з урахуванням положень ст.129 ГПК України. Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір за подання позовної заяви та касаційної скарги залишається за прокуратурою, а судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з прокуратури Донецької області та Маріупольської міської ради Донецької області на користь відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця Пікуз Анатолія Йосифовича, м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2017р. у справі №905/484/17- задовольнити .
Рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2017р. у справі №905/484/17 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області, м.Маріуполь Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь Донецької області до Фізичної особи - підприємця Пікуз Анатолія Йосифовича, м.Маріуполь Донецької області про зобов'язання повернути Маріупольській міській раді Донецької області земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,2500га та нормативно-грошовою оцінкою 1753025,00грн. по проспекту Свободи у місті Маріуполі за актом приймання-передачі у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки від 01.07.2004р. - відмовити.
Стягнути з прокуратури Донецької області (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Університетська, буд.6; код ЄДРПОУ 25707002) на користь Фізичної особи-підприємця Пікуз Анатолія Йосифовича (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 14462,46грн.
Стягнути з Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Миру, 70; код ЄДРПОУ 33852448) на користь Фізичної особи-підприємця Пікуз Анатолія Йосифовича (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 14462,46грн.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
У судовому засіданні 27.02.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 04.03.2019р.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Суддя О.В. Стойка
Суддя Л.Ф. Чернота
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2019 |
Оприлюднено | 05.03.2019 |
Номер документу | 80210033 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Зубченко Інна Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Зубченко Інна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні