Постанова

від 04.03.2019 по справі 912/3761/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2019 року м.Дніпро Справа № 912/3761/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Широбокової Л.П., Орєшкіної Е.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.09.2018р. у справі №912/3761/18, (суддя Колодій С.Б., повний текст якого складено 03.10.2018р.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс", м. Кропивницький

до відповідача: селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Показове

про стягнення 88 079,71 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

14.12.2017р. до Господарського суду Кіровоградської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" з позовною заявою № 192/ю від 14.12.2017 про стягнення з селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 358 079,71 грн., з яких: 270 000,00 грн. основна заборгованість, 54 214,52 грн. пеня, 6 280,27 грн. 3% річних, 27 584,92 грн. інфляційні втрати, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки № 23/17.

05.02.2018 від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог у розмірі 270 000 грн (суми основної заборгованості за поставлений товар).. Так, у заяві йдеться про те, що 25.01.2018 відповідач частково виконав свої грошові зобов'язання, сплативши 25.01.2018р. - 100 000 грн та 02.02.2018р. - 170 000 грн за рахунком № 52 від 03.03.2017р. Таким чином, за розрахунками позивача станом на 05.02.2018 за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 88 079,71 грн, з яких 54 214,52 грн пеня, 6280,27 грн 3% річних, 27584,92 грн втрати від інфляції. Позивач просив суд закрити провадження у справі в частині розгляду позовних вимог ТОВ "Промагролізинг Плюс" про стягнення з СФГ ОСОБА_1 270 000 грн основного боргу. До заяви додано докази сплати основної заборгованості відповідачем.

06.02.2018 позивач подав заяву про зміну підстави позову. Позивач зазначає, що заявлений до стягнення борг виник з причин невиконання відповідачем ОСОБА_2 поставки № 27/17 від 03.03.2017р., а не договору поставки № 23/17 як було заявлено при подані позовної заяви. В зв'язку із чим просить стягнути з Відповідача нараховані за договором поставки № 27/17 від 03.03.2017р. 54 214,52 грн - пені, 6 280, 27 коп - 3% річних , 27 584,92 грн інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору у розмірі 55 371,20 коп.

Вказані заяви прийняті господарським судом Кіровоградської області до розгляду.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.09.2018р (повний текст якого складено 03.10.2018р.) у справі № 912/3761/18 (суддя Колодій С.Б.) в задоволенні позову відмовлено.

Вищезазначене рішення вмотивовано тим, що грошове зобов'язання по договору поставки № 27/17 від 03.03.2017 року є припиненими, а відтак відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій за вказаним договором.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.09.2018р у справі №912/3761/18 та задовольнити позов в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги :

- Висновки викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, рішення винесеноз порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права

- Апелянт вважає, що обов'язок сплатити остаточну вартість Товару за ОСОБА_2 поставки у Відповідача виник 06.03.2017 року. Проте, вартість сівалки визначена сторонами в сумі 285000 грн. була оплачена покупцем повністю згідно платіжних доручень №244 від 25.01.2018 на суму 100000 грн., №251 від 02.02.2018 на суму 170000 грн. та №42 від 23.03.2017 на загальну суму 300000 грн., з яких за спірну сівалку 15000 грн.

Таким чином, вищезазначене свідчить про несвоєчасне та неналежне виконання Відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого Товару за ОСОБА_2 поставки № 23/17, оскільки обов'язок оплатити остаточну вартість Товару згідно умов договору у Відповідача виник 06.03.2017 року, а сплачено ним було лише 23.03.2018 року.

- Крім того зазначає, що питання про розірвання договору не досліджувалось та не вирішувалось в справі № 912/420/18, оскільки предметом спору в даній справі було стягнення 285000,00 грн. - коштів, сплачених за неякісний товар. До того ж зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

- поставка продукції неналежної якості не може свідчити про відсутність поставки товару в цілому та про можливість односторонньої відмови від виконання умов договору. При цьому за порушення умов договору щодо якості сторонами договору передбачена інша відповідальність з іншими обставинами доведення та відповідно, із застосуванням наслідків поставки неякісної продукції і не є предметом розгляду у даній справі. Судом першої інстанції не було взято до уваги, що Відповідачем після відкриття провадження у даній справі № 912/3761/17 було сплачено суму основної заборгованості за договором поставки у розмірі 270 000 грн., а відтак позивач має право на стягнення штрафних санкцій по ОСОБА_2.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує посилаючись на те, що договір було розірвано, на підтвердження вказаного факту надає копію повідомлення-вимоги від 15.02.2018р. за вих. №48-10/18 про відмову від договору та про повернення передоплати, яка не досліджувалася Судом першої інстанції, проте про яку йдеться в постанові від 13.08.2018р. по справі №912/420/18. Направлена Відповідачем повідомлення-вимога була залишена Позивачем без задоволення, а оплата здійснена за товар неналежної якості стягнена Відповідачем з Позивача в судовому порядку в справі №912/420/18. Таким чином оскільки Відповідач відмовився від ОСОБА_2 поставки №27/17 від 03.03.2017р. з підстав неналежного виконання своїх зобов'язань самим Позивачем в частині поставки якісного обладнання, відповідно грошове зобов'язання Відповідача є припиненим, застосування до Відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання є незаконним.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 912/3761/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Дармін М.О. (доповідач), суддів: Антонік С.Г., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.09.2018р. у справі №912/3761/18 у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження (головуючий суддя - Дармін М.О., судді - Іванов О.Г., Антонік С.Г.).

02.01.2019 року розпорядженням в.о. керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/3761/18 у зв'язку з відпусткою суддів Антоніка С.Г. та Іванова О.Г.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2019, справу №912/3761/18 передано колегії суддів у складі: ОСОБА_3 (головуючий, доповідач), ОСОБА_4, ОСОБА_5

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.01.2019 року прийнято до провадження справу № 912/3761/18 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс".

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

03.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" - Продавець (надалі Позивач) та Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_1 - покупець (надалі Відповідач) було укладено договір поставки №27/17, предметом якого є Сівалка Harvest 560 (сигналізація "Монада", турбодиск, транспортний пристрій, причіпна) (п.1.2 договору ),вартість сівалки визначена сторонами в сумі 285000 грн (п.4.1. договору) (а.с. 56-57).

На виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв Сівалку Harvest 560 (сигналізація "Монада", турбодиск, транспортний пристрій, причіпна), що підтверджується видатковою накладною №37 від 06.03.2017р. (а.с. 30), товарно-транспортною накладною №Р37 від 06.03.2017р. (а.с. 26-27).

20.02.2017р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №23/17, предметом якого є Сівалка Harvest 4,2-02 (з прикочуючими катками, транспортний пристрій, 28 рядків) (п.1.2)(а.с. 19-22).

На виконання умов договорів Відповідачем здійснені наступні перерахування:

25.01.2018р. - 100 000,00 грн за платіжним дорученням № 244 з призначенням платежу за сівалку по рах. № 52 від 03.03.2017р. (а.с. 47)

02.02.2018р. - 170 000,00грн за платіжним дорученням № 251 з призначенням платежу за сівалку по рах. № 52 від 03.03.2017р. (а.с. 48)

23.03.2017р. 300 000,00 грн за платіжним дорученням № 42 з призначенням платежу за сівалки згідно рах. № 52 від 03.03.2017р. та рах. № 37 від 20.02.2017р. (а.с. 28)

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного:

В позовній заяві, зареєстрованій в канцелярії Господарського суду Кіровоградської області 14.12.2017р. (а.с. 3-4), Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" визначало предметом позову матеріально правову вимогу про стягнення з селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 358 079,71 грн., з яких:

- 270 000,00 грн. основна заборгованість,

- 54 214,52 грн. пеня,

- 6 280,27 грн. 3% річних,

- 27 584,92 грн. інфляційні втрати, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору, яка ґрунтувалася

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки № 23/17 від 20.02.2017р.

До позовної заяви Позивач надав розрахунки пені, процентів та суми боргу з урахуванням індексу інфляції, який здійснено з урахуванням виконання сторонами умов ОСОБА_2 поставки № 23/17 від 20.02.2017р. (а.с.31- 33)

05.02.2018р. в канцелярії Господарського суду Кіровоградської області зареєстрована заява ТОВ "Промагролізинг Плюс" Вих.№ 240/ю про відмову від частини позовних вимог, відповідно до змісту якої, в зв'язку з оплатою Відповідачем платіжними дорученнями № 244 від 25.01.2018р. - 100 000,00 грн та № 251 від 02.02.2018р. - 170 000,00грн, Позивач відмовився від позовних вимог заявлених раніше щодо стягнення 270 000,00 грн основного боргу, залишивши позовні вимоги щодо 54 214,52 грн. пеня, 6 280,27 грн. 3% річних, 27 584,92 грн. інфляційних втрат, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору (а.с. 46).

06.02.2018р. в канцелярії Господарського суду Кіровоградської області зареєстрована заява ТОВ "Промагролізинг Плюс" Вих.№ 241/ю від 06.02.2018р. про зміну підстав позову, відповідно до якої Позивач, посилаючись на умови договору № 27/17 від 03.03.2017р. просить суд стягнути з Відповідача 54 214,52 грн. пені, 6 280,27 грн. 3% річних та 27 584,92 грн. втрат від інфляції, а всього на загальну суму 358 079,71 грн. Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні Відповідачем умов договору № 27/17 від 03.03.2017р.(а.с. 52-54)

До позовної заяви Позивач надав розрахунки пені, процентів та суми боргу з урахуванням індексу інфляції, який здійснено з урахуванням виконання сторонами умов ОСОБА_2 поставки № 27/17 від 03.03.2017р. (а.с58-60).

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 06.02.2018р. прийнято заяву позивача про зміну підстав позову від 06.02.2018р. № 241/ю та прийняв заяву Позивача про відмову від частини позовних вимог від 05.02.2018р. № 240/ю (а.с. 65-66).

28.02.2018р. в канцелярії Господарського суду Кіровоградської області зареєстрована заява ТОВ "Промагролізинг Плюс" Вих.№ 254/ю від 28.02.2018р. про уточнення заяви про зміну підстав позову , відповідно до змісту якої, Позивач просив суд уточнити резолютивну частини заяви про зміну підстав позову та просив суд вважати вірним наступну редакцію :1.Стягнути з Відповідача суму нарахованої пені у розмірі 54 214,52 грн., суму нарахованих 3% річних у розмірі 6 280,27 грн. та суму нарахованих втрат від інфляції у розмірі 27 584,92 грн., а всього на загальну суму 88 079,71 грн. 2. Стягнути понесені судові витрати - судовий збір у розмірі 5 371,20гр (а.с.143)

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до абзаців 4-7,9 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Згідно з частиною четвертою статті 78 ГПК господарський суд виносить ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, а відповідно до частини п'ятої цієї ж статті приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем. Проте суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства.

З урахуванням встановлених вище обставин, колегія суддів вважає встановленим, що в заяві ТОВ "Промагролізинг Плюс" Вих. № 241/ю від 06.02.2018р. ставиться питання не лише про зміну підстав позову, а й одночасну з цим зміну предмету позову. Місцевий господарський суд неповно з'ясував відповідні обставини і дійшов передчасного висновку про можливість прийняття і задоволення даної ухвали при винесені Ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 06.02.2018р. (а.с. 65-66).

З урахуванням вищевикладеного , колегія судів доходить висновку, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" необхідно було розглядати у відповідності до підстав позову, викладених в позовній заяві, зареєстрованій в канцелярії Господарського суду Кіровоградської області 14.12.2017р. (а.с. 3-4) з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог Вих.№ 240/ю 05.02.2018р. та заяви про уточнення Вих. № 254/ю від 28.02.2018р., а в задоволенні заяви ТОВ "Промагролізинг Плюс" Вих.№ 241/ю від 06.02.2018р. про зміну підстав позову - відмовити.

Як зазначалося вище, 20.02.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" - Продавець та Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_1 - покупець було укладено договір поставки №23/17.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1.2 Предметом поставки (товаром) є Сівалка Harvest 4,2-02 (з прикочуючими катками, транспортний пристрій, 28 рядків).

20.02.2017р. Позивачем на виконання умов договору поставки № 23/17 від 20.02.2017р., було виставлено Відповідачу ОСОБА_6 на оплату № 37 на 295 000,00 грн, з призначенням платежу Сівалка Harvest 4,2-02 (з прикочуючими катками, транспортний пристрій, 28 рядків) (а.с. 23)

21.02.2017р. Платіжним дорученням № 16 , Відповідач перерахував Позивачу 10 000,00 грн з призначенням платежу передоплата за сівалку Сівалка Harvest 4,2-02 згідно з рахунком № 37 від 20.02.2017р. (а.с. 24)

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

06.03.3017р. за видатковою накладною № 38 за представник Відповідача за довіреностю отримав сівалку Harvest 4,2-02 (з прикочуючими катками, транспортний пристрій, 28 рядків) вартістю 295 000,00 грн.

06.02.2017р. відповідно до Товарно-Транспортної накладної № Р37 сівалка Harvest 4,2-02 (з прикочуючими катками, транспортний пристрій, 28 рядків) була доставлена Відповідачу (а.с. 26-27).

Згідно з п. 4.3. договору оплата вартості (ціни) Товару здійснюється Покупцем в день поставки Товару та підписання видаткової накладної та/або акту приймання-передачі.

З урахуванням перерахування передоплати 10 000, 00 грн за платіжним дорученням № 16, відповідач з 07.03.2017р. мав оплатити залишок несплаченої вартості товару у розмірі 285 000,00 грн.

23.03.2017р. Платіжним дорученням № 42 , Відповідач перерахував Позивачу 300 000,00 грн з призначенням платежу: За сівалки, згідно рах. № 52 від 03.03.2017р. та рах.№ 37 від 20.02.2017р. (а.с. 28)

25.01.2018р. Платіжним дорученням № 244 , Відповідач перерахував Позивачу 100 000,00 грн з призначенням платежу: За сівалку, згідно рах. № 52 від 03.03.2017р. (а.с. 47).

02.02.2018р. Платіжним дорученням № 251 Відповідач перерахував Позивачу 170 000,00 грн з призначенням платежу: За сівалку, згідно рах. № 52 від 03.03.2017р. (а.с. 48)

Зі змісту рахунку на оплату № 52 від 03.03.2017р. вбачається, що він виписаний на виконання умов договору поставки № 27/17 від 03.03.2017р. на Сівалку Harvest 560 (сигналізація "Монада", турбодиск, транспортний пристрій, причіпна) (а.с. 29).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає встановленим, що залишок неоплаченої вартості сівалка Harvest 4,2-02 (з прикочуючими катками, транспортний пристрій, 28 рядків), у розмірі 285 000,00 грн було погашено 23.03.2017р. платіжним дорученням № 42.

Пунктом 6.4. договору визначено, що у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання, що нараховується протягом всього періоду такого прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до пункту Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , від 17.12.2013 № 14, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення пені та 3 % річних підлягають частковому задоволенню з урахуванням 16 днів прострочення з 07.03.2017р. по 22.03.2017р. включно.

Відповідно до інформації, яка міститься на офіційній сторінці НБУ https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647, розмір облікової ставки НБУ з 03.03.2017р. по 13.04.2017р. становив 14,00 %

Відповідно пеня, яка підлягає стягненню становить : 1366,44 грн ((285 000,00 *2*14)/(365*16)).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних буде становити : 374, 79 грн з розрахунку 285 000,00 грн *16 днів * 0,03/365

Відповідно до інформації, яка міститься на офіційній сторінці Мінфіну https://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/ індекс інфляції в березні 2017 року склав 0,8%.

Оскільки Відповідач остаточно розрахувався за поставлений товар після 15 числа поточного місяця, то з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України (ОСОБА_4 Верховного Суду України від 03.04.97 р N 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", індекс інфляції за березень 2017 року у розмірі 101,8 підлягає врахуванню. В зв'язку із чим інфляційне збільшення буде становити 5 130,00 грн із розрахунку : 285 000,00 грн *101,8/100-285 000,00 грн.

Решта частина позовних вимог задоволенню не підлягає.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги Позивача та доводи Відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, оскільки вони ґрунтуються на аналізі виконання сторонами умов договору поставки № 27/17 від 03.03.2017р., який як зазначалося вище не може бути врахованих під час розгляду даної справи, як такий що не має відношення до правовідносин, які виникли між сторонами з урахуванням умов договору поставки № 23/17 від 20.02.2017р.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розподіл судових витрат підлягає зміні, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281 - 284, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.09.2018р. у справі №912/3761/18 - скасувати.

Ухвалити нове:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_7 (27020, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Показове, ідентифікаційний код 30879184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" (25009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 37297680) пеню в сумі 1366,44 грн., 3% річних в сумі 374, 79 грн., інфляційні втрати в сумі 5 130,00 грн.

В задоволені решти частини позовних вимог відмовити.

Провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_7 про стягнення 270 000,00 основного боргу закрити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_7 (27020, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Показове, ідентифікаційний код 30879184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" (25009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 37297680) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 124,82 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 185,86 грн.

Видачу наказів доручити господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повний текст постанови складено 04.03.2019 року.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна