Ухвала

від 04.03.2019 по справі 915/216/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

04 березня 2019 року Справа № 915/216/19

м. Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Ржепецький В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом : Заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури (пров. Костенка, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500)

в інтересах держави до відповідачів:

Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404);

Фермерського господарства "Горбатенко" (вул. Піонерська, 3, смт. Веселинове, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 30126370),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача : ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

про : визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки державі, -

в с т а н о в и в:

07.02.2019 заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури (надалі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №(15-33) 910 вих.19 від 05.02.2019 в інтересах держави до відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Фермерського господарства "Горбатенко", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про:

1) визнання поважними причин пропуску позовної давності для звернення до суду з даним позовом;

2)визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 15.01.2015 №177-сг, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 27,5 га для ведення фермерського господарства в межах території Порічанської сільської ради Веселинівського району;

3) визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 09.04.2015 № 1902-сг, яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 27,5 га (кадастровий помер НОМЕР_2) для ведення фермерською господарства в межах території Порічанської сільської ради Веселинівського району;

4)визнання недійсним укладеного 20.08.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру в Миколаївській області та ОСОБА_1 договору про надання в оренду останньому земельної ділянки площею 27,5 га (кадастровий номер НОМЕР_2) в межах території Порічанської сільської ради Веселинівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №11932333 та скасування його державної реєстрації;

5)зобов'язання ОСОБА_1 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 27,5 га з кадастровим номером НОМЕР_2, нормативною грошовою оцінкою 793 162,15 гри., розташовану в межах території Порічанської сільської ради Веселинівського району;

6) стягнення з відповідача на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплаченого судового збору за подання позову.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/216/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 12.02.2019 позовну заяву залишено без руху, заявнику встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Позовну заяву залишено без руху з наступних підстав:

- позивачем не дотримано приписів ч. 3 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 ГПК України, не додано до позовної заяви всіх наявних у позивача доказів на підтвердження обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, зокрема стосовно того, що на час прийняття спірних наказів, ОСОБА_1 був головою фермерського господарства Горбатенко та в подальшому ОСОБА_1 передав земельну ділянку площею 27,5 га (кадастровий номер НОМЕР_2) у користування ФГ "Горбатенко";

- у позовній заяві не зазначено, чи не суперечить закону, зокрема положенням ст. ст. 45, 50 ГПК України, зміст п. 5 позовних вимог прокурора щодо зобов'язання ОСОБА_1, а саме третьої особи (а не відповідача) за цим позовом, повернути земельну ділянку державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, тобто - відповідачу за цим позовом;

-прокурором у позовній заяві прямо не зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, як того вимагають положення норм п.3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. ч. 1, 3, 4 Закону України Про прокуратуру .

Крім того, відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено акт б/н від 07.02.2019, яким встановлено наступне: в п.8 переліку додатків вказано документ, який не додано до позовної заяви, а саме: "Заява про затвердження проекту землеустрою від 27.03.2015 на 1 арк.". Окрім того, в переліку додатків не вказано документи, які додано до позовної заяви, а саме: фіскальний чек №00002122000075 від 05.02.2019, опис вкладення у цінний лист адресований Головному управлінню Держгеокадастру в Миколаївській області від 05.02.2019, фіскальний чек №00002122000076 від 05.02.2019, опис вкладення у цінний лист адресований ОСОБА_1 від 05.02.2019, фіскальний чек №00002122000074 від 05.02.2019, опис вкладення у цінний лист адресований фермерському господарству "Горбатенко" від 05.02.2019.

Зазначену ухвалу прокурором отримано 14.02.2019, про що свідчить повідомлення про вручення.

Встановлений судом заявникові строк для усунення недоліків позовної заяви спливає 24.02.2019.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 7 приписів ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Враховуючи те, що останній день встановленого судом строку припадає на вихідний - 24.02.2019, отже останнім днем строку є перший після нього робочий день - 25.02.2019.

Судом встановлено, що заявником 25.02.2019 повідомлення за вих. №(15-33)1369 вих.19 від 22.02.2019 про усунення недоліків здано на пошту, про що свідчить штамп відділення Укрпошти на листі з штрихкодовим ідентифікатором 54001 35737140.

Отже, строк для усунення недоліків не вважається пропущеним.

Зазначене повідомлення надійшло на адресу суду 26.02.2019, з доданими до нього: уточненою позовною заявою від 22.02.2019, доказами надсилання учасникам справи позовної заяви від 22.02.2019 та копією заяви про затвердження проекту землеустрою від 27.03.2015.

Відповідно до змісту повідомлення про усунення недоліків позовної заяви за вих. №(15-33) 1369 вих.19 від 22.02.2019, на обґрунтування підстав звернення до суду в інтересах держави, на виконання приписів норм п.3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. ч. 1, 3, 4 Закону України Про прокуратуру , прокурор додатково посилається на норми ст. 14 Конституції України, ст. 122 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 та від 14.01.2015 №5, п.п. 13, 30 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 №333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за №1391/29521 та мотивовано тим, що надаючи у користування ОСОБА_1 спірну земельну ділянку для ведення фермерського господарства ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області реалізував функцію розпорядника землі та вирішив питання про речове право на спільну земельну ділянку, яку отримано у користування відповідачем у позаконкурентному порядку, без визначення ринкових ставок орендної плати.

Таким чином, на думку прокурора, порушення інтересів держави виникло внаслідок прийняття незаконних рішень органом державної влади, наділеним повноваженням щодо розпорядження спірною земельною ділянкою - Головним управлінням Держземагенства (Держгеокадастру) у Миколаївській області.

Крім того, до компетенції вказаного органу віднесені і відповідні повноваження щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель та відповідно захисту інтересів держави у вказаній сфері.

Прокурор вважає, що інтерес держави у спірних правовідносинах пов'язаний із захистом права власності держави на земельну ділянку. При цьому, повноваження по розпорядженню від імені держави цією землею належить до повноважень органу державної влади, яким допущено порушення під час передачі у користування спірної земельної ділянки, внаслідок чого і відбулось порушення інтересів держави, що стало підставою для визначення прокурором його у відповідності зі ст. 45 ГПК України відповідачем.

Таким чином, прокурор вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області не є органом, який наділений повноваженнями по зверненню до суду з цим позовом, інші суб'єкти не наділені повноваженнями по зверненню до суду з цим позовом.

Зазначене у відповідності зі ст. 53 ГПК України стало підставою для пред'явлення прокурором цього позову в інтересах держави як самостійним позивачем.

З приводу не надання належних та допустимих доказів на підтвердження обставин про те, що на час прийняття спірних наказів, ОСОБА_1 був головою фермерського господарства Горбатенко та в подальшому передав спірну земельну ділянку у користування ФГ Горбатенко прокурором зазначено наступне.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта державна реєстрація правочинів щодо передачі спірної земельної ділянки у користування ФГ Горбатенко не проводилась.

Згідно ст.1 Закону України Про фермерське господарство , фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.12 вказаного Закону права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов'язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Прокурором зазначено, що аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №317/2520/15-ц.

Таким чином, на думку прокурора, оскільки обов'язки орендаря спірної земельної ділянки виконує ФГ Горбатенко , у т.ч. шляхом сплати орендної плати, що підтверджується інформацією контролюючого органу, останнє і повинне повернути спірну земельну ділянку, як користувач земельної ділянки та відповідач за даним позовом, на що і спрямована позовна заява.

Прокурором також зазначено, що у прохальній частині позовної заяви допущено технічну помилку та замість ФГ Горбатенко помилково вказано дані фізичної особи ОСОБА_1

Зазначений недолік прокурором усунуто шляхом подання до господарського суду уточненої позовної заяви з доказами надіслання її копії іншим учасникам справи. Додатки до позову раніше вже скеровувалися іншим учасникам справи одночасно із зверненням до суду з відповідним позовом, на підтвердження чого у матеріалах справи наявні описи вкладення. У зв'язку з цим, додатки до позову повторно іншим учасникам справи прокурором не направлялися.

З метою усунення недоліків позовної заяви, що зазначені у акті відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 07.02.2019 щодо відсутності додатку до позовної заяви, зазначеного у п.8 переліку, прокурором подано до суду копію заяву про затвердження проекту землеустрою від 27.03.2015 на 1 арк.

Також, у тексті додатку до уточненої позовної заяви прокурором зазначено п.24. Докази відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів .

На обґрунтування твердження про те, що на час прийняття спірних наказів ОСОБА_1 був головою фермерського господарства прокурор зазначив, що не має можливості надати копію статуту ФГ Горбатенко та протоколу зборів членів фермерського господарства про обрання його керівником господарства, оскільки вказані документи знаходиться у відповідача.

У зв'язку з зазначеним, 26.02.2019 прокурором подано до суду клопотання за вих. № (15-33) 1368 вих.19 від 22.02.2019 про витребування у державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації Веселинівської районної державної адміністрації належним чином завіреної копії статуту (статутів) фермерського господарства Горбатенко (код ЄДРПОУ 30126370), які діяли в період часу з 23.12.2014 по 20.08.2015.

Клопотання прокурора обгрунтовано тим, що на запит про надання матеріалів (статуту, протоколів) щодо обрання ОСОБА_1 головою фермерського господарства, 21.02.2019 до місцевої прокуратури надійшла інформація про обрання голови на загальних зборах членів господарства, а також завірена копія протоколу зборів учасників господарства від 14.10.2009, проте статут юридичної особи не надано.

Дослідивши матеріали позовної заяви від 05.02.2019 та повідомлення про усунення недоліків позовної заяви від 22.02.2019 стосовно доведеності прокурором підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави судом встановлено наступне.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка, проте, є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах № 924/1237/17, № 910/4345/18.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу .

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2018р. у справі №918/323/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.04.2018р. у справі № 806/1000/17.

Предметом спору, в даному випадку є земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 27,5 га з кадастровим номером НОМЕР_2, нормативною грошовою оцінкою 793 162,15 гри., розташована в межах території Порічанської сільської ради Веселинівського району, наказ Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 15.01.2015 №177-сг, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду зазначеної земельної ділянки площею 27,5 га для ведення фермерського господарства та наказ Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 09.04.2015 № 1902-сг, яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 27,5 га (кадастровий помер НОМЕР_2) для ведення фермерською господарства в межах території Порічанської сільської ради Веселинівського району.

Прокурор обґрунтовує підстави звернення до господарського суду в інтересах держави посиланням на те, що інтерес держави у спірних правовідносинах пов'язаний із захистом права власності держави на земельну ділянку. При цьому, повноваження по розпорядженню від імені держави цією землею належить до повноважень органу державної влади, яким допущено порушення під час передачі у користування спірної земельної ділянки, внаслідок чого і відбулось порушення інтересів держави, що стало підставою для визначення прокурором його у відповідності зі ст. 45 ГПК України відповідачем.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно підпункту 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (далі - Положення), вказаний орган розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Підпунктом 30 пункту 4 Положення визначено, що вказаний орган здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі у т.ч. дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок та посадові особи вказаного органу в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Отже, орган, який на даний час розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території Миколаївської області є Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області.

Відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 та від 14.01.2015 №5 реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру в області є правонаступником прав та обов'язків Головного управління Держземагентства в Миколаївській області.

Враховуючи те, що спірні накази винесено саме тим органом, який розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території Миколаївської області та здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі, суд вважає обгрунтованими твердження про відсутність органу, який був би уповноважений усунути порушення Закону за цих обставин.

Враховуючи те, що заявником у встановлений строк усунуто недоліки позовної заяви, які зазначено в ухвалі суду від 12.02.2019, прокурором підтверджено підстави звернення до господарського суду в інтересах держави, суд вважає, що позовна заява підлягає прийняттю до розгляду.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи предмет спору дана справа має розглядатись за правилами загального позовного провадження.

Згідно положень ч. ч. 1-3 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Клопотанням за вих. № (15-33) 1368 вих.19 від 22.02.2019 прокурор просить суд витребувати у державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації Веселинівської районної державної адміністрації належним чином завірену копію статуту (статутів) фермерського господарства Горбатенко (код ЄДРПОУ 30126370), які діяли в період часу з 23.12.2014 по 20.08.2015.

В обґрунтування неможливості самостійного отримання цих доказів прокурор посилається на те, що на запит про надання матеріалів (статуту, протоколів) щодо обрання ОСОБА_1 головою фермерського господарства, 21.02.2019 до місцевої прокуратури надійшла інформація про обрання голови на загальних зборах членів господарства, а також завірена копія протоколу зборів учасників господарства від 14.10.2009, проте статут юридичної особи не надано.

Зазначені обставини підтверджуються доданими до клопотання доказами.

Отже, враховуючи зазначені обставини, суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора від 22.02.2019 та витребувати докази.

За приписами ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Прокурором у позовній заяві зазначено третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, однак позовна заява не містить клопотання про залучення зазначеної особи до участі у справі в якості третьої особи у порядку ст. 50 ГПК України.

Копію позовної заяви та додані до неї документи прокурором надіслано на адресу ОСОБА_1.

Відповідно до обставин, якими прокурор обґрунтовує позовні вимоги та доказів, наданих на підтвердження зазначених обставин, ОСОБА_1 спірними наказами було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки та передано в оренду спірну земельну ділянку для ведення фермерського господарства.

Таким чином, враховуючи, що рішення в даній справі може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_1, суд вважає необхідним залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Відповідно до приписів ч. ч. 1-2 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.

Керуючись ст. ст. 12, 50, 53, 81, 120, 165-167, 174, 176, 177, 181, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання у справі призначити на 25.03.2019 о 10 год. 30 хв .

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м.Миколаїв, Будинок Рад, вул.Адміральська, 22, поверх 9.

4. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1).

5. Повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

6. Запропонувати відповідачам, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

7. Запропонувати третій особі, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду пояснення щодо позову, оформлені згідно вимог ч. ч. 3-7 ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

8. Запропонувати позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

9. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

10.Клопотання позивача від 22.02.2019 про витребування доказів задовольнити.

11.Витребувати у державного реєстратора - сектору з питань державної реєстрації Веселинівської районної державної адміністрації належним чином завірену копію статуту (статутів) фермерського господарства Горбатенко (код ЄДРПОУ 30126370), які діяли в період часу з 23.12.2014 по 20.08.2015.

12.Роз'яснити учасникам справи, що заяви і клопотання по справі необхідно оформлювати згідно вимог ст.170 ГПК України і надавати їх суду лише у письмовій формі та завчасно до засідань.

13.На веб-сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

14.Ухвалу направити учасникам справи та державному реєстратору (Миколаївська обл., Веселинівський р-н, смт Веселинове, вул. Мозолевського, 14).

15.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О.Ржепецький