Постанова

від 10.07.2007 по справі 52/245-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

52/245-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

10 липня 2007 р.                                                                                   № 52/245-06  

  Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Харківської міської ради

на постанову від  15.01.07 Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 52/245-06 господарського суду Харківської   області

за позовомПрокурора м.Харкова  в інт. держави в особі Харківської міської ради

доАвтогаражного кооперативу “Хвиля”

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за участю представників

позивача: не з»явилися

відповідача: Риков В.Т., довір. №06/07 від 06.07.07

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.08.2006 задоволено позовні вимоги Прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Автогаражного кооперативу „Хвиля" про звільнення самовільно  зайнятої земельної ділянки.

Згідно п. 1 резолютивної частини зобов'язано автогаражний кооператив „Хвиля" привести земельну ділянку площею орієнтовно 0,8156 га, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул.. Командарма Уборевича, 15 у придатний для використання стан, включаючи знесення самовільно розташованої автостоянки та гаражів та повернути її Харківській міській раді. (суддя Білоусова Я.О.).

Постановою    Харківського    апеляційного    господарського    суду    від 15.01.2007р. рішення суду першої інстанції скасовано  в частині визначення площі земельної ділянки: пункт 1  резолютивної частини рішення викладено в наступній   редакції:   "Позовні   вимоги   задовольнити   частково.   Зобов'язати   автогаражний  кооператив „Хвиля" звільнити самовільну зайняту земельну ділянку площею 0,166 га за адресою: м. Харків, вул.Командарма Уборевича, 15, привести її у придатний для використання стан та повернути земельну ділянку Харківській міській Раді. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.” (колегія суддів у складі: Бондаренко В.П., Лакіза В.В., Токар М.В.).

Постанову мотивовано тим, що частина земельної  ділянки площею 0,65 га була надана відповідачу на підставі рішення міськвиконкому   №   329-38   від   26.12.1989   року,   яким   було   відведено   автогаражном кооперативу  „Хвиля"  в  тимчасове  користування  вільну  від  забудови  земельну  ділянку площею орієнтовно 0,42 га для організації тимчасової автостоянки (на період будівництва 7-ми гаражних боксів) автомобілів членів кооперативу по пр. Тракторобудівників та на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.02.1995 року за № 87, яким було затверджено акт попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею, орієнтовно 0,23 га за рахунок вільної від забудови міської землі по вул.. Командарма Уборевича, 15 для проектування у 1995 році додаткових гаражів і ремонтного боксу автогаражного кооперативу „Хвиля".

Харківська міська рада, не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2007р., звернулася з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, оскільки судом допущено неправильне застосування норм матеріального права та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга    підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлене наступне.

18 жовтня 2005 року Харківським міським управлінням земельних ресурсів та Відділом державного контролю за використанням та охороною земель міста було проведено перевірку у ході якої було виявлено, що за адресою: м.Харків вул.Командарма Уборевича,15 відповідачем по справі самовільно, в порушення вимог діючого законодавства, було зайнято земельну ділянку площею 0,8156 га для експлуатації і обслуговування автостоянки та гаражів. За результатами проведеної перевірки було складено постанову від 18.10.05 №342, якою на Голову АГК “Хвиля” Ільїна В.М. було накладено адміністративний штраф.

18 жовтня 2005 року Харківським міським управлінням земельних ресурсів та Відділом державного контролю за використанням та охороною земель міста був виданий припис№4752, яким відповідача зобов'язано  д о18 листопада 2005 року усунути порушення вимог земельного законодавства.

01.02.06 було проведено повторну перевірку та встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0.8156 га використовується АГК “Хвиля” без документів на право користування.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, судом  апеляційної інстанції не було взято до уваги, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.02.1995 року за № 87 у п. 1 зазначено: „Автогаражному кооперативу „Хвиля" проектно-кошторисною документацією гаражів, з ремонтним боксом передбачити проект відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування цих гаражів", згідно п. 3: „Попередити авто гаражний кооператив „Хвиля", що земельна ділянка для будівництва та обслуговування додаткових гаражів і ремонтного боксу буде надана у користування окремим рішенням міськвиконкому після розробки і погодження проекту у встановленому порядку".

Тобто право користування земельною ділянкою цим рішенням АГК „Хвиля" надано не було.

Також суд не врахував те, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів Харківської області від 14.02.90 р. № 45-6, „Про організацію тимчасової автостоянки по пр.Тракторобудівників" надано земельну ділянку у тимчасове користування під автостоянку, а не для здійснення будівництва гаражів та п. З передбачено: „автогаражному кооперативу „Волна" по окончании строительства гаражей временную стоянку осовободить, територію благоустроить".

Самовільним зайняттям землі є заволодіння земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, здійснюване без відведення землі в натурі й одержання документа, що засвідчує право на землю.

Згідно зі ст. 125 чинного ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа (державного акту), що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Аналіз вказаної норми дає підстави дійти висновку, що вказані документи є правовою підставою для користування земельною ділянкою, крім того їх перелік є виключний і не передбачають користування земельною ділянкою на підставі інших документів.

Однак, суд не звернув увагу, що вищезазначені документи на право користування землею у АГК „Хвиля" відсутні.

Відповідно до ст.22 Земельного Кодексу України від 19.12.1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж: цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Право тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, посвідчується договором (ст.ст. 23, 24 ЗК України в редакції від 19.12.90р.).

Таким чином, документ, що надавав право користуватися земельною ділянкою був державний акт або договір, а не рішення органу місцевого самоврядування.

Однак, судом апеляційної інстанції ці обставини не з'ясовувалися та не враховані при розгляді справи.

На підставі викладеного касаційна інстанція дійшла висновку, що судом  апеляційної інстанції неповно встановлені обставини справи, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.6 ст.1119, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від  15.01.07 скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2006  у справі № 52/245-06 господарського суду Харківської області залишити в силі.

Головуючий, суддя                                                               В. Овечкін

Судді:                                                                                      Є.Чернов

                                                                                                В.Цвігун