Рішення

від 15.01.2019 по справі 280/4982/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року 10:05Справа № 280/4982/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СРК Каскад (69037, АДРЕСА_1) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СРК Каскад (далі по тексту - позивач або ТОВ СРК Каскад ) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач або ГУ Держпраці у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №ЗП2041/650/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 13.11.2018 про накладення штрафу в розмірі 781830,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за результатами проведеного інспекційного відвідування відповідач необґрунтовано встановив наявність фактичних неоформлених трудових відносин позивача з фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оскільки правовідносини за угодами між позивачем та зазначеними фізичними особами є цивільно-правовими і не регулюються статтею 24 КЗпП України, а отже, позивачем не було допущено порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України при їх укладенні та виконанні. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється. Однак дія договорів підряду з вищезазначеними особами припинилась після прийняття виконаних робіт та оплати з боку ТОВ СРК Каскад їх вартості. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. З аналізу умов договорів підряду, укладених між позивачем та фізичними особами, вбачається, що предметом цим договорів є кінцевий результат праці, а не сам її процес. В той час, як для трудових договорів, характерним було б зворотнє. Вказані особи ніколи не зверталися до позивача із заявами про прийняття на роботу, трудові договори між позивачем та зазначеними особами ніколи не укладалися. Так само об'єктивно відсутні будь-які докази того, що за розпорядженням уповноваженого органу управління позивача чи з відома такого органу, вказаних осіб було допущено саме до виконання трудових обов'язків. Проте, незважаючи на вказані обставини, відповідач безпідставно трактував цивільні правовідносини між позивачем та фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 як трудові. На думку позивача, відповідач не має жодних повноважень щодо кваліфікації (трактування) тих чи інших цивільних або будь-яких інших правовідносин у якості трудових, а також щодо здійснення контролю та/або нагляду за правильністю ведення бухгалтерського обліку та звітності. У зв'язку з викладеними обставинами вважає, що Постанова про накладання штрафу № ЗП2041/650/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 13.11.2018 винесена протиправно, а отже, підлягає скасуванню. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Одночасно з позовом ТОВ «СРК Каскад» подана заява про забезпечення позову в якій він просить суд зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Запорізькій області №ЗП2041/650/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 13.11.2018, до набрання законної сили судовим рішенням по даній адміністративній справі.

Ухвалою від 26.11.2018 було задоволено заяву про забезпечення позову, зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі дію оскаржуваної постанови.

Ухвалою суду від 26.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі №280/4982/18, судове засідання призначено на 26.12.2018.

17.12.2018 від відповідача до суду надійшло клопотання, погоджене представником позивача, про відкладення підготовчого засідання, обґрунтоване зайнятістю представника у іншому судовому провадженні.

Ухвалою суду від 26.12.2018 судове засідання було відкладено на 15.01.2019.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив (вх.№24 від 02.01.2019), в якому зазначив, в ході інспекційного відвідування позивача, за результатами якого складено ОСОБА_7 від 24.10.2018 №ЗП2041/650/АВ, встановлено, що 3 працівника, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 виконували роботу на об'єкті будівництва. Обов'язки вищезазначених осіб збігаються з колом обов'язків за посадами - електрогазозварювальник, інженер-будівельник, технік, монтажник будівельний, маляр, слюсар будівельний, які передбачені класифікатором професій, за кодами відповідно - 7212, 2142.2, 3119, 7120, 7141, 1233. Щодо інших осіб, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 виконували монтаж трубопроводів. Обов'язки вищезазначених осіб збігаються з колом обов'язків за посадами - електрогазозварювальник, інженер-будівельник, технік, монтажник будівельний, які передбачені класифікатором професій, за кодами відповідно - 7212, 2142.2, 3119, 7120. Крім того, директором ТОВ СРК КАСКАД ОСОБА_11 27.12.2017 та 14.08.2018 затверджено штатні розписи, у яких присутні всі вище вказані посади. Відповідно до інформації з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців основним видом діяльності за КВЕД ТОВ СРК КАСКАД є 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель. Отже, за наявності даних посад у штатному розписі, прийняття на роботу для виконання зазначених робіт має здійснюватися відповідно до вимог трудового законодавства, тобто має укладатися трудовий договір. Таким чином ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 були допущені до виконання робіт з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками без укладення трудового договору. На підставі висновків акту №ЗП2041/650/АВ від 24.10.2018 та з урахуванням виявлених порушень, винесено Постанову від 13.11.2018 №ЗП2041/650/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 781830,00 грн. З огляду на викладене вважає, що ГУ Держпраці у Запорізькій області діяло на підставі та у межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, а прийняте рішення є законним та обґрунтованим. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача, у судовому засіданні, наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві, представник відповідачів заперечила проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

У судовому засіданні 15 січня 2019 року на підставі ст.250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

12.10.2018 ГУ Держпраці у Запорізькій області видано Наказ №1691 про проведення інспекційного відвідування ТОВ СРК Каскад з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомого, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб у термін до 25.10.2018.

На підставі вказаного Наказу №1691 від 12.10.2018 оформлено Направлення про проведення інспекційного відвідування ТОВ СРК Каскад №892 від 12.10.2018 (а.с.18).

За результатами інспекційного відвідування 24.10.2018 складено ОСОБА_7 інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЗП 2041/650/АВ, згідно з Розділом ІІІ якого виявлені наступні порушення:

Під час проведення інспекційного відвідування ТОВ СРК Каскад з питання оформлення трудових відносин встановлено, що 7 осіб було допущено до роботи без укладання трудового договору, що порушує вимоги ч.1 ч.3 ст. 24 КЗпП України. 3 працівника, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 виконували роботу на об'єкті будівництва. Обов'язки вищезазначених осіб збігаються з колом обов'язків за посадами - електрогазозварювальник, інженер-будівельник, технік, монтажник будівельний, маляр, слюсар будівельний, які передбачені класифікатором професій, за кодами відповідно - 7212, 2142.2, 3119, 7120, 7141, 1233. Щодо інших осіб, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 виконували монтаж трубопроводів. Обов'язки вищезазначених осіб збігаються з колом обов'язків за посадами - електрогазозварювальник, інженер-будівельник, технік, монтажник будівельний, які передбачені класифікатором професій, за кодами відповідно - 7212, 2142.2,3119,7120. Крім того, директором ТОВ СРК КАСКАД ОСОБА_11 27.12.2017 та 14.08.2018 затверджено штатні розписи, у яких присутні всі вище вказані посади. Відповідно до інформації з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців основним видом діяльності за КВЕД ТОВ СРК КАСКАД є 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель. Отже, за наявності даних посад у штатному розписі, прийняття на роботу для виконання зазначених робіт має здійснюватися відповідно до вимог трудового законодавства, тобто має укладатися трудовий договір. Таким чином ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 були допущені до виконання робіт з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками без укладення трудового договору. Представником ТОВ СРК КАСКАД надані наступні договори підряду:

- договір підряду №1608/1 від 16.08.2018, укладений між ТОВ СРК КАСКАД , як Замовник в особі директора ОСОБА_11, та ОСОБА_3, як виконавець;

- договір підряду №1608/2 від 16.08.2018 та №0207/1 від 02.07.2018, укладені між ТОВ СРК КАСКАД , як Замовник в особі директора ОСОБА_11, та ОСОБА_4, як виконавець;

- договір підряду №1608/3 від 16.08.2018, укладений між ТОВ СРК КАСКАД , як Замовник в особі директора ОСОБА_11, та ОСОБА_12, як виконавець;

- договір підряду №0207/2 від 02.07.2018, укладений між ТОВ СРК КАСКАД , як Замовник в особі директора ОСОБА_11, та ОСОБА_10, як виконавець;

- договір підряду №0207/3 від 02.07.2018, укладений між ТОВ СРК КАСКАД , як Замовник в особі директора ОСОБА_11, та ОСОБА_7, як виконавець;

- договір підряду №0207/4 від 02.07.2018, укладений між ТОВ СРК КАСКАД , як Замовник в особі директора ОСОБА_13П., та ОСОБА_8, як виконавець;

- договір підряду №0207/5 від 02.07.2018, укладений між ТОВ СРК КАСКАД , як Замовник в особі директора ОСОБА_11, та ОСОБА_9, як виконавець.

Крім того, директором ТОВ СРК КАСКАД ОСОБА_11 27.12.2017 та 14.08.2018 затверджено штатні розписи, у яких присутні всі вище вказані посади. Відповідно до інформації з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців основним видом діяльності за КВЕД ТОВ СРК КАСКАД є 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель. Отже, за наявності даних посад у штатному розписі, прийняття на роботу для виконання зазначених робіт має здійснюватися відповідно до вимог трудового законодавства, тобто має укладатися трудовий договір. Таким чином ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 були допущені до виконання робіт з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками без укладення трудового договору.

Акт інспектування отримано представником позивача 31.10.2018, про що свідчить його підпис про отримання у ОСОБА_7 інспектування (а.с.22).

24.10.2018 інспектором праці ОСОБА_14 складено Припис про усунення виявлених порушень №ЗП2041/650/АВ/П, яким ТОВ СРК Каскад зобов'язано усунути виявлені в ході інспекційного відвідування порушення у строк до 24.11.2018 (а.с.24-26).

05.11.2018 позивачем подано заперечення (зауваження) щодо проведеного інспекційного відвідування та складеного ОСОБА_7 від 24.10.2018 (а.с. 29-32).

13.11.2018 заступником начальника Управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_15, було розглянуто справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування №ЗП2041/650/АВ від 24.10.2018 та на підставі абзацу 2 частини 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України винесено постанову №ЗП2041/650/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу на ТОВ СРК Каскад у розмірі 781830,00 грн. (а.с. 33-34).

Вказана постанова про накладання штрафу отримана ТОВ СРК Каскад поштою 16.11.2018, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту ПАТ Укрпошта (а.с. 36).

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон України №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до ч. 5 ст. 2 Закону України №877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи (в тому числі, органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок № 295.

Відповідно до вимог Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, посадовими обов'язками яких передбачено контрольні повноваження. Державний нагляд здійснюють шляхом виїзної перевірки посадовими особами Держпраці та територіальних органів, посадовими обов'язками яких передбачено здійснення повноважень державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Наявність згоди Держпраці для здійснення державного контролю та державного нагляду за додержанням законодавства про працю за зверненням фізичних та юридичних осіб Порядком № 295 не передбачена (лист Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 18.05.2017 № 5716/4.1/4.2-ДП-17).

У відповідності до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з п.27 Порядку №295, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Так, матеріалами справи встановлено, що 12.10.2018 ГУ Держпраці у Запорізькій області видано Наказ №1691 про проведення інспекційного відвідування ТОВ «СРК Каскад» з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомого, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб у термін до 25.10.2018.

На підставі вказаного Наказу №1691 від 12.10.2018 оформлено Направлення на проведення інспекційного відвідування №892 від 12.10.2018 (а.с.18).

Згідно Направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) (інспекційне відвідування, невиїзне інспектування, перевірка, аналіз стану додержання законодавства про працю) №892 від 12.10.2018 до TOB СРК Каскад направлені наступні посадові особи: Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів - ОСОБА_16, Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів - ОСОБА_14, Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів - ОСОБА_17.

На підставі акту перевірки інспекційного відвідування юридичної особи №ЗП 2041/650/АВ від 24.10.2018, складеного інспекторами праці ОСОБА_14 та ОСОБА_17 винесено Припис про усунення виявлених порушень № ЗП 2041/650/АВ/П від 24.10.2018, складений інспектором праці ОСОБА_14

В ході інспекційного відвідування ТОВ СРК Каскад з питання оформлення трудових відносин відповідачем встановлено, що порушено вимоги ч.1 ч.3 ст. 24 КЗпП України, допущено працівників до роботи без укладення трудового договору, а також те, що деякі договори цивільно-правового характеру мають ознаки трудових договорів, зокрема цивільно-правові угоди з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

При цьому, в оскаржуваній Постанові вказано, що у цивільно-правових договорах Товариства не вказано конкретний вид послуги та кінцевий результат, процес праці передбачає підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку та графіку змінності, встановленому на підприємстві; на виконавця покладено матеріальну відповідальність, що притаманно саме строковому трудовому договору; в штатному розписі присутні схожі посади; роботи відносяться до робіт підвищеної небезпеки і підрядник має отримати дозвіл на відповідні роботи; характер праці носить постійний характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

У відповідності до ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи аналіз наведених норм права, суд зазначає, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства.

Загальне визначення цивільно-правового договору подається у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України): договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату, але з цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів роботи, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно приписів ч.1 ст. 850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. На виконання зазначених Приписів, замовник передбачив відсутність підпорядкованості правилам внутрішнього трудового розпорядку, та поклав обов'язок організації процесу виконання робіт з використанням власних засобів на виконавця, таким чином надавши йому можливість вільно обирати зручний для роботи час.

При розгляді справи судом встановлено, що TOB СРК Каскад , як Замовником, в особі директора ОСОБА_11, укладено цивільно-правові угоди (договір підряду), зокрема:

- договір підряду №1608/1 від 16.08.2018, укладений між ТОВ СРК КАСКАД , як Замовник в особі директора ОСОБА_11, та ОСОБА_3, як виконавець;

- договір підряду №1608/2 від 16.08.2018 та №0207/1 від 02.07.2018, укладені між ТОВ СРК КАСКАД , як Замовник в особі директора ОСОБА_11, та ОСОБА_4, як виконавець;

- договір підряду №1608/3 від 16.08.2018, укладений між ТОВ СРК КАСКАД , як Замовник в особі директора ОСОБА_11, та ОСОБА_12, як виконавець;

- договір підряду №0207/2 від 02.07.2018, укладений між ТОВ СРК КАСКАД , як Замовник в особі директора ОСОБА_11, та ОСОБА_10, як виконавець;

- договір підряду №0207/3 від 02.07.2018, укладений між ТОВ СРК КАСКАД , як Замовник в особі директора ОСОБА_11, та ОСОБА_7, як виконавець;

- договір підряду №0207/4 від 02.07.2018, укладений між ТОВ СРК КАСКАД , як Замовник в особі директора ОСОБА_13П., та ОСОБА_8, як виконавець;

- договір підряду №0207/5 від 02.07.2018, укладений між ТОВ СРК КАСКАД , як Замовник в особі директора ОСОБА_11, та ОСОБА_9, як виконавець.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт (Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 №127/21595/16-ц).

Натомість, укладені та виконані сторонами цивільно-правові договори не передбачають підпорядкування виконавця внутрішньому трудовому розпорядку.

Навпаки, п. 1.2 Договорів передбачено, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку.

Укладені договори не містять обов'язку виконавців бути присутніми на підприємстві у визначені робочі години, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу. Необхідність укладення цивільно-правового договору з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 обумовлюється відсутністю необхідності систематично виконувати роботу певного виду на підприємстві, необхідністю виконувати лише конкретні обсяги замовлень не систематично.

Отже, підрядники самостійно в межах встановлених строків договору визначали порядок та окремі етапи роботи, при цьому правила внутрішнього розпорядку позивача на них не розповсюджувалися.

Оплата за цивільно-правовими угодами проведена в повному обсязі, відповідно до відомостей про виплату готівки №ВЗП-000043 від 20.08.2018р. за липень 2018р., №52 від 05.10.2018р. за вересень 2018р. (а.с. 91-92).

Суд не погоджується з твердженням відповідача, що …види робіт свідчать про процес праці, а не про його результат, відсутні обсяги послуг, тобто оплаті підлягає процес праці, а не обсяг наданих послуг , з огляду на наступне.

Розділом 1 всіх вищезазначених договорів підряду визначений предмет договору, а саме види робіт (послуг) які необхідно виконати.

Розділом 2 договорів встановлено строк виконання робіт.

Розділом 4 договорів встановлено, що вартість робіт визначається на підставі акту прийняття-передачі виконаних робіт.

Виконані роботи оформлюються актом здачі-приймання виконаних робіт (розділ 5 договорів).

Обсяги робіт, їх кількість та сума винагороди встановлювалась сторонами на підставі технічних завдань до кожного з договорів. Роботи приймались на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в яких зазначено: вид робіт та їх обсяг, період робіт (надання послуг) та їх вартість.

Зазначені обставини спростовують твердження відповідача про постійний процес роботи та постійну оплату праці, без зазначення конкретного обсягу роботи (наданих послуг), періоду часу за який вона повинна бути виконана та визначеної суми винагороди за певний вид роботи (наданої послуги).

Також відповідачем зазначено, що деякі роботи відносились до робіт з підвищеною небезпекою, в зв'язку з чим підряднику необхідно було отримати дозвіл на відповідні роботи, проте суд зауважує, що дане питання врегульоване ч.3 ст. 837 ЦК України, де передбачено, що для виконання окремих видів робіт, встановлених законом підрядник зобов'язаний отримати відповідний дозвіл. Тобто обов'язок отримання відповідного дозволу покладено на підрядника і позивач не несе відповідальності за недотримання цих вимог підрядником.

Крім того, як вбачається із наданих позивачем доказів, відносини між ним та підрядниками - фізичними особами не мали системного характеру, цивільно-правові угоди укладені на 30 або 60 календарних днів, правовідносини тривали не безперервно та припинялись у зв'язку із їх виконанням до закінчення зазначеного терміну.

Під час інспекційного відвідування позивачем не надавалися посадові інструкції працівників товариства, тому є не зрозумілим твердження відповідача що обов'язки фізичних осіб підрядників збігаються з колом обов'язків за посадами окремих працівників товариства.

Із матеріалів справи встановлено, що у штатному розписі є посади які збігаються з колом обов'язків, що виконували Виконавці за цивільно-правовими договорами, але всі штатні посади були зайняті і саме тому ТОВ Каскад було змушено додатково залучати Виконавців для виконання певних видів робіт за цивільно-правовими договорами. Дана обставина підтверджується штатним розписом та звітами ТОВ Каскад , в тому числі: Форма №1ДФ за 3 кв. 2018р., Додаток 4 Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів з таблицями 1, 5, 6 за період липень- вересень 2018р. (а.с. 88-90).

Відповідно до наказу від 17.10.2018р. №3527 ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено фактичну перевірку ТОВ СРК Каскад , в період з 18.10.2018 по 27.10.2018, з питання використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

За результатом перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області складено довідку від 29.10.2018р. №92108-01-13-06139505199, згідно якої під час перевірки порушень не встановлено (а.с. 95-96).

ТОВ СРК Каскад , внаслідок здійснення виплат за договорами підряду здійснювалось включення відомостей, щодо зазначених фізичних осіб-контрагентів до періодичних звітів (звіт форми 1-ДФ, звіт по ЄСВ, податкові розрахунки), які надавались до територіальних органів Державної фіскальної служби; своєчасно нараховувались та сплачувались відповідні податки у встановленому законодавством розмірі.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В свою чергу, відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, наявність обставин, що вказують на відсутність спрямування правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, є лише підставою розгляду питання компетентним судом для визнання правочину недійсним (тобто вказує на оспорюваність правочину).

У той же час, згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом взято до уваги, що укладені позивачем договори із громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у встановленому порядку недійсними - не визнані.

При цьому, відповідач не має повноважень на визнання укладених позивачем із громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 цивільно-правових договорів з надання послуг недійсними або визнавати їх трудовими, чи на власний розсуд тлумачити їх умови.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у правовідносинах між позивачем та громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 містяться ознаки характерні саме цивільно-правовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, встановлено визначений обсяг виконання робіт та її кінцевий результат.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.256 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Враховуючи те, що при розгляді справи не знайшли свого підтвердження висновки, викладені в акті інспектування №ЗП 2041/650/АВ щодо допуску фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до роботи без оформлення трудового договору, суд не вбачає підстав для застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій, передбачених абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Крім того суд зазначає, що Державна служба України з питань праці та інспектор праці не є тим органом, що встановлює правомірність та необхідність укладання цивільно-правових договорів.

За таких обставин, є необґрунтованим висновок відповідача про наявність в ознак трудових відносин у відносинах між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

З системного аналізу ст.ст.21, 23, 24 КЗпП України та ст.ст.626, 628 ЦК України вбачається, шо законодавством передбачено основні положення трудового договору та цивільного договору. Відносини позивача з вищезазначеними громадянами є цивільно-правовими, при яких виконавець послуг надає певні передбачені договором послуги.

Згідно п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року за №509 (далі - Порядок №509) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Виходячи з фактичних обставин, відповідач при винесенні постанови по накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю повинен був врахувати відмінність поняття трудового та цивільно-правового договору, врахувати, що відносини ТОВ СРК Каскад з громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які відповідно до договорів надавали замовлені послуги, не є трудовими.

Окрім того, суд зауважує, що механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 КЗпП України та ч. 2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення визначає Порядок №509.

Відповідно до п.3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Згідно з п.4 Порядку № 509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

За правилами п.6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 7 Порядку № 509 визначено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач листом від 05.11.2018 за №08/03.4-06/8474 надіслав позивачу повідомлення про розгляд справи, що було призначене на 13.11.2018.

При цьому, як свідчить інформація з веб-сайту Укрпошти, це повідомлення було отримане позивачем 12.11.2018.

12.11.2018 директор товариства перебував у відряджені (а.с.97-98).

Відповідно до правового висновку ОСОБА_18 Верховного Суду, що міститься в постанові від 21.11.2018 по справі № 465/650/16-ц під письмовим повідомленням слід розуміти не лише направлення відповідних відомостей зазначеним особам письмово, а й отримання цими особами необхідних відомостей.

Відтак, позивач повинен був отримати повідомлення про розгляд справи за п'ять днів до 13.11.2018, однак отримав його 12.11.2018, що свідчить про порушення відповідачем вимог Порядку № 509.

Відповідач документально зворотного не довів.

Тобто відповідачем здійснено розгляд справи за відсутності доказів належного повідомлення позивача, чим порушено право особи на участь у процесі прийняття рішення.

У п.8 Порядку №509 зазначено, що розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (…).

Обставини справи свідчать про те, що перед прийняттям Постанови про накладення штрафу № ЗП 2041/650/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 13.11.2018, яка негативно впливає на майновий стан позивача, було порушено його право надати пояснення щодо обставин справи, що позбавило позивача можливості пред'явити факти й наводити аргументи та докази, які могли бути враховані ГУ Держпраці у Запорізькій області.

Отже, матеріали справи підтверджують, що відповідачем не повідомлено позивача належним чином про дату та час розгляду справи про накладення штрафу. Таким чином при винесенні постанови відповідачем не дотримано пп. 6, 7 Порядку № 509.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, Постанова про накладення штрафу № ЗП 2041/650/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 13.11.2018 винесені уповноваженими посадовими особами ГУ Держпраці у Запорізькій області не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, не пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), не з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а отже є протиправною і підлягає скасуванню.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 11727,46 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1663 від 19.11.2018 (а.с.3).

Таким чином, судовий збір у розмірі 11727,46 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ГУ Держпраці у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СРК Каскад (69037, АДРЕСА_1) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області №ЗП2041/650/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 13.11.2018 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю СРК Каскад штрафу в розмірі 781830,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СРК Каскад (69037, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39505199) сплачений судовий збір у сумі 11727,46 грн. (одинадцять тисяч сімсот двадцять сім гривень 46 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодекзсу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 04.03.2019.

Суддя Р.В. Кисіль