Ухвала

від 04.03.2019 по справі 620/4058/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 березня 2019 року                               Чернігів                     Справа № 620/4058/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма ім. Шевченка” до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство аграрної політики та продовольства України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма ім. Шевченка” звернулось до суду з адміністративним позовом до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство аграрної політики та продовольства України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок бездіяльності Менської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області ТОВ “Агрофірма ім. Шевченка” не включено до реєстру платників податку на додану вартість, тому Міністерством аграрної політики та продовольства України на рахунки підприємства не перераховано 53548 грн. бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції.

Ухвалою суду від 08.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.01.2019 від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

19.02.2019 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, оголошено перерву до 04.03.2019 для надання позивачем пояснень щодо заявленого клопотання.

Станом на час розгляду справи, відповідної заяви від позивача до суду не надійшло.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення, суд встановив наступне.

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що ТОВ “Агрофірма ім. Шевченка” має право на отримання бюджетної дотації за звітний (податковий) період, однак за вересень 2017 року відповідну бюджетну дотацію не отримав. 13.03.2018 позивач звернувся до ГУ ДФС у Чернігівській області за роз'ясненням щодо спірного питання та отримав відповідь від 30.03.2018 № 3653/10/25-02-12а-09.

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У свою чергу ч. 4 ст. 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Як зазначає сам позивач у позові, про порушення своїх прав йому стало відомо із відповіді ГУ ДФС у Чернігівській області від 30.03.2018 № 3653/10/25-02-12а-09, проте позовну заяву подано 04.12.2018, тобто з пропущенням строку, встановленого ч. 4 ст.122 КАС України.

Вирішуючи питання щодо своєчасного звернення позивача до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Щодо застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" суд зазначив, що дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно повязано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Тобто практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Для вирішення питання про застосування строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно встановити початок його перебігу.

Відтак, враховуючи, що позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався з відповіді ГУ ДФС у Чернігівській області від 30.03.2018 № 3653/10/25-02-12а-09, то право позивача на звернення до суду у спірних правовідносинах відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України мало бути реалізовано у тримісячний строк, в той час як з позовом до суду звернувся 04.12.2018, що свідчить про пропуск строку звернення до суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивачем у строк, встановлений судом не надано відповідної заяви про поновлення строку звернення до суду та необхідних документів на підтвердження його пропуску з поважних причин.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.3-4 ст. 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду та не надано заяви про його поновлення та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску, тому позову заяву слід залишити без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 123, 243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву у справі № 620/4058/18 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про залишення позову (заяви) без розгляду протягом 15 днів з дня її проголошення у порядку, передбаченому статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                              І.І. Соломко