Постанова

від 20.02.2019 по справі 1340/3523/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/3817/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Радехівський Райінвест ,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року (суддя - Брильовський Р.М., час ухвалення - 10:03, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - 31.10.2018 року),

в адміністративній справі №1340/3523/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Радехівський Райінвест до Головного управління Держпраці у Львівській області,

про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

У серпні 2018 року позивач ТзОВ Радехівський Райінвест звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ Держпраці у Львівській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 412/893/АВ/ФС від 31 травня 2018 року.

Відповідач ГУ Держпраці у Львівській області позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції від 23.10.2018 року не погодився позивач ТзОВ Радехівський Райінвест та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду прийняте з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт ТзОВ Радехівський Райінвест зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що інспекційне відвідування позивача не було проведено у попередньо визначені строки з 07.05.2018 р. по 08.05.2018 р., а було перенесене на 11.05.2018 р.. Зокрема, законодавством не передбачено права у відповідача на власний розсуд переносити інспекційне відвідування на інший час. Крім цього, показами свідка підтверджено той факт, що інспекційне відвідування підприємства тривало з 07.05.2018 р. по 08.05.2018 р., а 11.05.2018 р. в день підписання відповідного акту, інспекційне відвідування не проводилось. Також, вказує апелянт, що відповідач не заперечував, що директор, отримавши припис про усунення недоліків, не знав про притягнення його до відповідальності. Таким чином, суд першої інстанції залишив поза увагою вимоги п.29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. пост. КМ України від 26.04.2017 р. №295, про те, що заходи впливу застосовуються одночасно з внесенням припису. Також, зазначає апелянт, що суд першої інстанції, покликаючись на п.6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затв. пост. КМ України від 17 липня 2013 р. №509 щодо обов'язку органів Держпраці повідомляти суб'єкта господарювання про розгляд справи рекомендованим листом, не вказав, як дійшов висновку щодо вмісту конверту надісланого відповідачем на адресу підприємства. Фактично перевірка в Товаристві не проводилась, а Акт інспекційного відвідування не може бути підставою для накладення штрафу. Наведені обставини вказують на протиправність постанови від 31.05.2018 року про накладення штрафу.

За результатами апеляційного розгляду апелянт ТзОВ Радехівський Райінвест просить скасувати рішення суду від 23.10.2018 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач ГУ Держпраці у Львівській області подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 23.10.2018 року залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу ТзОВ Радехівський Райінвест слід задоволити, з урахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі листа ГУ ПФУ України у Львівській області від 04.09.2017 р. №10063/07-74 відповідачем ГУ Держпраці у Львівській області було видано наказ від 02.05.2018 р. №0872-П та направлення від 02.05.2018 р. №0803 на проведення інспекційного відвідування ТзОВ Радехівський Райінвест у термін з 07.05.2018 р. по 08.05.2018 р. на предмет дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків (а.с. 7, 93, 94).

Наказом ГУ Держпраці у Львівській області №0954-П від 08.05.2018 р. внесено зміни до п.1 наказу ГУ Держпраці у Львівській області №0872-П від 02.05.2018 р. в частині перенесення термінів та перенесено терміни проведення інспекційного відвідування ТзОВ Радехівський Райінвест на 11.05.2018 р. (а.с. 96).

11.05.2018 р. відповідачем ГУ Держпраці у Львівській області складено Акт інспекційного відвідування №ЛВ412/893/АВ, в якому зафіксовано порушення вимог законодавства про працю, а саме: 1) ч.5 ст.79 КЗпП України, оскільки посадовими особами підприємства не надано повідомлення працівників про початок основної щорічної відпустки; 2) ч.5 ст.80 КЗпП України, оскільки директору ОСОБА_2 не надавалась щорічна відпустка повної тривалості протягом двох років; 3) ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України Про оплату праці , оскільки не проводиться індексація заробітної плати, а саме, за 2017 рік - директору і юрисконсульту; 4) ч.1, 2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці , оскільки на підприємстві виплата заробітної плати проводиться рідше двох разів на місяць (а.с. 10-17).

На підставі вищевказаного Акту винесено Припис за №ЛВ412/893АВ-П від 11.05.2018 р. про усунення виявлених порушень (а.с. 8-9).

Також, за наслідками розгляду вказаного Акту інспекційного відвідування, 31.05.2018 року відповідачем винесено постанову №ЛВ412/893/АВ/ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 74460 грн., на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, за порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці (а.с. 22).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що визначена законодавством процедура інспекційного відвідування та процедура накладення штрафу була дотримана, оскаржена позивачем постанова відповідача від 31.05.2018 року винесена правомірно, а тому немає підстав для її скасування.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. пост. КМ України від 26.04.2017 р. № 295 (далі Порядок № 295).

Так, пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів (п.10 Порядку № 295).

Згідно п.14 Порядку №295, під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право, зокрема, не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником (п.19, п.20 Порядку №295).

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються (п.28 Порядку №295).

Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п.29 цього Порядку).

Матеріалами справи, зокрема Актом №ЛВ 412/893/АВ, підтверджується, що інспекційне відвідування позивача ТзОВ Радехівський Райінвест на предмет дотримання вимог законодавства про працю проводилось у період з 07.05.2018 р. по 11.05.2018 р.. Докази того, що в цей Акт, в частині визначення тривалості інспекційного відвідування, вносились виправлення чи зміни, в матеріалах справи відсутні.

Отже, інспекційне відвідування було проведено з порушенням пункту 10 Порядку № 295.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до Наказу від 02.05.2018 р. № 0872-П та Направлення від 02.05.2018 р. №0803 на проведення інспекційного відвідування ТзОВ Радехівський Райінвест , строк проведення інспекційного відвідування було визначено на період з 07.05.2018 р. по 08.05.2018 р..

Наказом №0954-П від 08.05.2018 р. термін проведення інспекційного відвідування було перенесено на 11.05.2018 р..

Однак, Направлення на 11.05.2018 року для проведення інспекційного відвідування ТзОВ Радехівський Райінвест не видавалось.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що інспекційне відвідування позивача у період з 09.05.2018 р. по 11.05.2018 р. проводились без відповідного Наказу та Направлення, з порушення терміну тривалості, що являється порушенням порядку проведення інспекційного відвідування (порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю).

Отже, виявлені та оформлені з порушенням законодавства результати інспекційного відвідування не можуть бути покладені в основу рішення відповідного компетентного органу, зокрема постанови ГУ Держпраці у Львівській області, про притягнення Товариства до відповідальності за порушення вимог законодавства про працю.

З цього приводу суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що відповідачем було дотримано визначену законодавством процедуру інспекційного відвідування.

Також суд першої інстанції помилково вважав, що правомірність дій відповідача щодо проведення заходу державного контролю не є предметом даного спору, оскільки позивач не оскаржив окремо таких дій. Тут, колегія суддів звертає увагу, що позивачем у розглядуваному спорі вибрано правильний спосіб судового захисту шляхом оскарження до адміністративного суду постанови відповідача про притягнення позивача до відповідальності, як кінцевого рішення суб'єкта владних повноважень у розглядуваних правовідносинах. Підставами такого адміністративного позову було, серед інших, вказано порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затв. пост. КМ України від 17 липня 2013 р. №509.

Так, відповідно до пункту 6 Порядку №509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 7 Порядку №509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Таким чином, вказаними правовими нормами передбачено обов'язок посадової особи Держпраці проінформувати суб'єктів господарювання та роботодавців про розгляд справи щодо накладення штрафу не пізніше ніж за п'ять днів. В разі відсутності інформації про те, що відповідний суб'єкт господарювання був належним чином та своєчасно (за 5 днів) повідомлений про час і місце розгляду справи, справа не може бути розглянута без його участі.

Отже, являються безпідставними твердження відповідача про те, що обов'язок органу Держпраці полягає лише в тому, щоб за 5 днів до дати розгляду справи направити (скерувати) на адресу Товариства поштове повідомлення і не з'ясовувати питання про те, чи своєчасно (і чи взагалі) отримало Товариство таке повідомлення про розгляд справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що визначений пунктами 6, 7 Порядку №509 обов'язок суб'єкта владних повноважень своєчасно поінформувати Особу про розгляд справи кореспондується із правом такої Особи на участь в процесі прийняття рішення щодо притягнення до відповідальності, в тому числі правами Особи щодо надання доказів і пояснень, користування юридичною допомогою, тощо. Встановлений пунктом 6 Порядку п'ятиденний строк являється відповідною гарантією саме для Особи, яку мають намір притягнути до відповідальності на можливість користування цією Особою своїми правами до моменту винесення Рішення про накладення (чи не накладення) штрафу.

З матеріалів адміністративної справи видно, що 18.05.2018 р. перший заступник начальника ГУ Держпраці у Львівській області прийняв рішення №ЛВ/412/893/АВ/МГ, яким призначено розгляд справи про накладення штрафу на ТзОВ Радехівський Райінвест на 31.05.2018 р. (а.с. 97).

Однак, в матеріалах справи немає доказів того, що ТзОВ Радехівський Райінвест було належним чином та своєчасно повідомлено про такий розгляд справи.

З цього приводу колегія суддів вважає безпідставним покликання відповідача на копію листа від 25.05.2018 р. №173/3/11-37 Про виклик на розгляд справи (а.с. 98), як на доказ виконання вимог пункту 6 Порядку №509, оскільки цей лист підтверджує лише факт направлення повідомлення на адресу Товариства, а даних про те, що Товариство отримало такого листа, немає. Крім цього, з наявного в матеріалах справи списку поштових відправлень рекомендованих листів (а.с. 100) неможливо встановити вміст конверту надісланого на адресу позивача 25.05.2018 року.

Згідно ж довідки ЦВПЗ №5 від 09.10.2018 р., лист ГУ Держпраці зареєстрований у журналі на пошті 02.06.2018 року і не був вручений ТзОВ Радехівський Райінвест , а відправлений 05.06.2018 р. відправнику ГУ Держпраці у Львівській області (а.с. 135).

Таким чином, являються обґрунтованими доводи апелянта про те, що Товариство взагалі не було повідомлене про розгляд справи на 31.05.2018 року і тому не мало можливості взяти участь в процесі такого розгляду.

Недотримання вказаних вище правових норм мало наслідком порушення права Товариства на участь в процесі прийняття рішення, закріпленого статтею 2 КАС України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що відповідачем було дотримано визначену законодавством процедуру притягнення особи до відповідальності та накладення штрафу.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає помилковим покликання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 13.06.2018 року (справа №820/6755/16) та постанові від 20.06.2018 року (справа №809/1198/17) про те, що обов'язок відповідача повідомити суб'єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи, оскільки у розглядуваній адміністративній справі фактичні обставини справи є відмінними від тих обставин, які були предметом дослідження Верховного Суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що оскаржена постанова відповідача від 31.05.2018 року про накладення штрафу на позивача прийнята у межах, спосіб та в порядку передбаченому чинним законодавством.

Отже, підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання протиправною і скасування оскарженої постанови ГУ Держпраці у Львівській області від 31.05.2018 року.

Відповідно до ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції від 23.10.2018 р. і прийняття нової постанови суду про задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Згідно п.6 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет спору, склад учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Радехівський Райінвест - задоволити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року в адміністративній справі №1340/3523/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Радехівський Райінвест до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Радехівський Райінвест -задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 412/893/АВ/ФС від 31.05.2018 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Радехівський Райінвест штрафу у розмірі 74460 грн..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий: В. В. Гуляк Судді: Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови складено 04.03.2019 року